Договір позики — види і зразок складання, зміст та форма угоди, виконання зобов’язань сторонами

Відповідно до Цивільного кодексу, договір позики між фізичними особами передбачає, що одна сторона передає іншій грошові кошти або інші предмети з певними родовими ознаками. Це один з найпоширеніших видів правочину. Вона гарантує повернення позичальником отриманих грошей або речей, в тому ж кількості – це його обов’язок. Без її виконання він не має права на розірвання угоди. Вона вважається односторонньо зобов’язуючим, адже у займодавца виникають тільки права.

Що таке договір позики

Так називають документ, що фіксує домовленість між сторонами про передачу на певний строк грошової суми, іноземної валюти або будь-яких речей, по закінченні якого вони повертаються в тому же обсязі і якості. Коли позикодавець передає позичальникові гроші або речі, угода позики вступає в силу. Її об’єктом можуть виступати предмети, що не володіють винятковими характеристиками і легко замінювані на аналогічні з юридичної точки зору.

Основні ознаки

Документ, що підтверджує позику, має кілька відмінних характеристик, що виділяє його серед інших правочинів. Основними з них є такі ознаки:

• предмет договору – це діяльність боржника щодо повернення займодавцу взятих грошових коштів або рівного отриманої кількості речей;
• для позичальника передбачається наявність правомочності по розпорядженню об’єктом позики, завдяки якому можливо користування грошовими коштами або іншими речами;
• реальний характер, так як документ починає діяти з дати надання грошей або предмета;
• договір позики односторонній – він покладає обов’язки на боржника і дає права займодавцу.

Правове регулювання

Порядок складання договору і виконання обов’язків по ньому регулюється Цивільним кодексом. Уньому наводиться його визначення, початок дії, предмети та особливості надання. У відповідності з правилами, визначається форма угоди, обов’язки позичальника, наслідки втрати їх забезпечення і порушень ув’язнених умов. Також у них пояснюється процедура оспорювання, визнання документа неукладеним і детально розглядаються види: цільове використання, вексель, облігація тощо.

Форма договору позики

Згідно кодексу угода укладається у письмовій формі за умови, що загальна сума в десять разів більше мінімального розміру оплати праці. Те ж стосується, якщо займодавцем виступає юридична особа. У цьому випадку договір позики повинен бути представлений у письмовій формі незалежно від суми. При відсутності зазначених умов він може бути усним. В підтвердження позики надається розписка позичальника або інший документ про передачу грошей або речей. При виникненні спору вона є належним доказом.

Значення договору грошової позики

За згодою сторін борг в результаті купівлі-продажу, оренди майна або іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням. Відмінною особливістю є уточнення про припинення попередніх умов угоди. Якщо вона не містить інформації за відсотками за взяту суму або санкції при простроченні повернення, то вона вважається безоплатним. Виконання зобов’язань часто забезпечується за рахунок банківської гарантії, поруки або застави.

Сфера застосування

Значення договору позики стосується всіх відносин, де є передача у власність позичальника грошей або замінимих речей. Він зобов’язується їх повернути в тій же кількості і того ж якості. Законодавство визначило даній угоді широку сферу застосування щодо регулювання зобов’язань комерційного кредиту у вигляді:

• авансу;
• попередньої оплати;
• розстрочення або відстрочення оплати товарів, послуг чи робіт.

Істотні умови договору позики

Згідно з Цивільним кодексом, до істотних умов належить предмет, об’єкт, і нюанси, щодо яких сторони договору позики досягають угоди. Основні характеристики істотних умов:

1. Предмет – це дії боржника по передачі займодавцу того ж якості і кількості речей, що були отримані, або за погашення грошового боргу.
2. Об’єкт – гроші або інші речі, що мають родові ознаки, тобто які можуть бути замінюваними.
3. Умови угоди являють собою письмовий опис суми позики, дати повернення і порядку використання позикових засобів, при необхідності – розміру сплати відсотків. Угода укладається, якщо сторони зійшлися у всіх зазначених пунктах.

Види договору позики

У статтях Цивільного кодексу розглянуто основні види подібних угод. Класифікація виділяє такі чотири їхні типи:

1. Цільовий договір грошової позики. Отримані кошти застосовуються позичальником в досягненні певних цілей.
2. Вексель. По цьому цінному папері власник має право вимагати від векселедавця сплату грошового зобов’язання.
3. Облігація. Її власник має право отримати не лише номінальну вартість, але і майновий еквівалент.
4. Внутрішній державний позику (держпозики). У цьому випадку займодателем виступає юридична особа або громадянин, а позичальником – Держава.

Між фізичними особами

Договір про позику грошей між фізичними особами може бути представлений в усній або письмовій формі. Останній варіант передбачає, що передана сума становить 10 мінімальних оплат праці. Підтвердженням угоди при укладенні договору можуть бути підписи свідків того, що гроші або кошти надаються позичальнику. Їх часто перераховують з рахунка в банку на інший безготівковий рахунок. Угода позики між фізичними особам має ще кілька особливостей:

• якщо договір позики був підписаний на суму більше отриманої фактично, то позичальник має право заперечувати цей факт у суді;
• в цьому випадку угода вважається укладеною на фактичну суму грошових коштів.

Між юридичними особами

У цьому випадку обидві сторони – це юридичні особи. У такій ситуації потрібне обов’язкове письмове оформлення, незалежно від суми, в яку оцінюється переданий об’єкт. У ході угоди сторони повинні домовитися про відсотках для обчислення плати за користування предметом. Якщо документально він не буде визначено, то можна використовувати банківську ставку, що діє на момент підписання угоди.

Відсотки підлягають сплаті щомісяця на протязі періоду дії угоди. Це стосується і видачі поновлюваних кредитів. Інші особливості оформлення:

• істотною умовою є строк, адже по його закінченні позичальник повинен виплатити всі кошти або активи;
• якщо період дії угоди не був визначений, то гроші повинні бути повернуті позичальником протягом 30 календарних днів з моменту вимоги;
• документ складається у необхідній кількості примірників і підписується представниками обох сторін.

Між фізичною та юридичною особою

Ця різновид значно відрізняється від двох попередніх – вона має два варіанти розвитку подій з відмінними характеристиками:

1. Юридична особа видає фізичній гроші у вигляді процентних або безпроцентних позик. Як займодавца виступає банк або інша кредитна організація (кредитор).
2. Фізична особа дає в борг юридичному. Багато компаній вдаються до таких методів, якщо відчувають труднощі при отриманні кредиту. Займодавцем може бути навіть співробітник або засновник компанії. Угода забезпечується активами компанії або предметом застави.

З якого моменту договір позики вважається укладеним

Дана операція належить до категорії реальних. Це означає, що вона починає діяти тільки після фактичної передачі грошових коштів або речей від займодавца позичальнику. З цієї умови випливає, що важливим моментом є конкретно факт отримання предмета угоди, який повинен бути підкріплений правильно складеним документом. Це необхідно, щоб в майбутньому позичальник міг оспорювати договір, якщо по факту він отримав менше грошей. Він позбавляється права використовувати свідчення, якщо документ повинен бути складений у письмовій формі.

Зміст договору про позику грошей

З урахуванням однобічного характеру папір містить інформацію про обов’язок повернути об’єкт угоди позичальником. Документ описує суб’єктний склад та умови, освітлювані з обопільної згоди сторін:

• об’єкт позики;
• термін повернення;
• відсотки;
• метод забезпечення повернення позичальником боргу;
• спосіб погашення боргу.

Сторони договору

Типова угода позики має дві сторони – позичальника, отримує гроші або речі, і займодавца, передавального їх на певних умовах. Ними можуть виступати будь-які суб’єкти цивільного права – фізичні або юридичні особи. В першому випадку зазначаються прізвище, ім’я, по батькові людини, а в другому – повне найменування організації або компанії.

Спосіб забезпечення

Для гарантії повернення позичальником боргу використовуються різні способи забезпечення. Основними з них є наступні методи:

1. Неустойка. Це пеня або штраф, які зобов’язують боржника вчасно виконати свої обов’язки. На практиці після суду стягується неустойка не більше основного боргу.
2. Застава. Це один з найнадійніших способів забезпечення. Позичальником надається будь-яке майно під заставу, що не дає його продати, закласти або подарувати до виплати боргу.
3. Порука. Передбачає залучення третіх осіб, які стануть гарантами повернення боргу. До них пред’являються вимоги про виплату нарівні з позичальником.

Відсотки за договором

Сторона, яка отримала позику, зобов’язується повернути його протягом заздалегідь зазначеного терміну. Якщо документ не буде містити підтвердження, що операція безкоштовна, то позикодавець має повне право на виплату відсотків за кредитним договором. Рішення за обсягом їх нарахування остаточно приймається Національним банком, якщо сторони не зможуть прийти до угоди. Відсоток дорівнюватиме банківському на момент сплати боргу в регіоні проживання позичальника. Така угода вважається оплатній.

Про те, що борг безвідсотковий, обов’язково повинно бути зазначено в складеному документі. В іншому випадку, на суму буде накладено банківський відсоток. Безоплатна угода можлива:

• якщо договір складено на суму не більше 10 МРОТ або не відноситься до підприємницької діяльності;
• якщо об’єктом є не гроші, а інші речі з родовими ознаками.

Способи погашення

Сторони мають право самостійно визначити і документально закріпити спосіб повернення боргу. Гроші виплачуються або однією сумою відразу, або по частинах за кілька платежів. Якщо договірні умови не торкнулися відсотків, то вони нараховуються щомісяця. Повернення боргу може бути закріплено письмово, тоді при передачі готівкових коштів складається розписка. Безготівковий спосіб підтверджується банківськими виписками та чеками.

Додаткові угоди сторін

Якщо позичальник внаслідок життєвих обставин не може виконати свої зобов’язання, то у нього є можливість гідно вийти з цього становища за допомогою додаткової угоди. Воно є офіційним документом, передбаченим законодавством. Оформляється угода письмово, і обов’язково підписується обома сторонами. Документ частково або повністю змінює умови основний борговий обов’язки і частіше стосується зміни термінів виплати або рефінансування.

Виконання зобов’язань

Відповідно до статті Цивільного кодексу після укладення угоди передбачено повернення позичальником займодавцу отриманої суми. Термін та розмір визначається документально за згодою обох сторін. Порушення позичальником обов’язків веде до неустойку або вимозі займодавцем про дострокове виконання зобов’язань. Щоб уникнути негативних наслідків, важливо знати порядок повернення позичених грошових коштів або речей.

Порядок повернення боргу

Позичальник передає грошові кошти в чітко встановленому порядку і розмірі. При безпроцентної угоді сума може бути повернена достроково без згоди позикодавця, але з однією умовою – якщо інше не передбачено договором. Якщо ж позика відшкодувальний, то взяту суму дозволено повернути тільки при схваленні стороною, що видала кошти. Коли терміни не вказані, позичальник зобов’язується повернути займодавцу об’єкт угоди протягом 30 днів з моменту висунення останнім даного вимоги.

Порушення обов’язків позичальником

Якщо сторона-позичальник порушила договірні умови, то позикодавець має право вимагати нарахування інфляційних витрат та процентів річних за прострочення платежів. Штрафних санкцій при такому розвитку подій не виникне. У договірному аркуші може міститися інформація про неустойку. Вона виражається у вигляді штрафу або пені. Вони прописуються лише у відсотках. Штраф становить 100% від виникає боргу, а пеня – 0,5% від загальної суми за кожен прострочений день сплати.

Приклад заповнення договору

Документ повинен складатися максимально докладно, щоб уникнути двоякого тлумачення будь-яких фраз. Для цього в ньому чітко прописуються всі угоди сторін без будь-яких скорочень. Список того, що повинно бути зазначено в тексті договору:

• місце складання – село, селище або місто;
• дата складання – вказується за місцевим часом у момент підписання договору;
• прізвище, ім’я, по батькові обох сторін угоди та інші дані, які допоможуть уникнути плутанини з повними тезками (іноді вказуються паспортні дані, дата та місце народження);
• сума грошових коштів, порядок її передачі;
• розмір відсотків у розрахунку на рік, на місяць або за кожний день угоди, строки їх виплати;
• строк повернення боргу у вигляді конкретної дати або настання певної події;
• спосіб погашення – готівковий або безготівковий;
• інші умови за згодою сторін;
• підпис позичальника і займодавца з розшифровкою.

Зразок договору позики між фізичними особами

Відмінною особливістю цього зразка бланка є вказівка в якості позичальника і займодавца фізичних осіб. В документі зазначаються їх прізвище, ім’я та по батькові. Інша частина змісту шаблону залишається стандартною, містить інформацію про об’єкт угоди, розміру або кількості, порядку погашення заборгованості та заходів при недотриманні письмових умов угоди.

Договір позики фізичної особи юридичній зразок

Якщо документ складається між фізичною та юридичною особою, то сторони угоди зазначаються по-різному. Традиційно першим указується позикодавець, а другим – позичальник. Для фізичної особи прописуються прізвище, ім’я, по батькові. Юридична в документі відображається у формі назви організації, наприклад, «Товариство з обмеженою відповідальністю «Усмішка». Далі прописується ІПН та ОГРН (основний державний реєстраційний номер) компанії та її адреса. Решта пунктів ті ж самі, що і для стандартного зразка.

Відео