Інвестиційний фонд — форми і типи, як працює і як вибрати самий дохідний
Зміст
Громадяни, що бажають примножити свої заощадження, вдаються до всіляких способів накопичення. В даний час стало популярним купувати всілякі облігації, акції та інші активи, але не всі мають досвід управління такими вкладеннями, тому довіряють цю роботу спецфондам, що займаються інвестуванням.
Що таке інвестиційний фонд
Якщо у приватних осіб є заощадження у вигляді резервного капіталу, то можна вкласти їх у становлення власного бізнесу або відкрити вклад для збереження заощаджень, а можна довірити їх професійним менеджерам з метою дістати прибуток. Інвестиційний фонд – це варіант прилаштувати власні гроші з вигодою. Інвестування в них завжди пов’язано з ризиками, але, оскільки управління капіталовкладеннями відбувається досвідченими учасниками ринку, такі форс-мажорні обставини трапляються рідко, тільки в моменти криз світової економіки.
Фонд прямих інвестицій
Колективним управлінням капіталовкладеннями, які в основному представлені цінними паперами, займаються фонди прямих інвестицій. Вони є організаціями з обмеженою відповідальністю, чия діяльність лімітується десятиліттям, хоча можлива його пролонгація. Прекрасним прикладом є Російський фонд прямих інвестицій. Організація займається портфельними інвестиціями. Залучення коштів відбувається від інвесторів, якими є компанії зі страхування, пенсійні фонди.
Фінансово-інвестиційний фонд
Такі організації ставлять головною метою своїх вкладень придбання фінансових активів, а не матеріального майна. Організація фінансових інвестиційних фондів складається з придбання:
- боргових зобов’язань;
- облігацій;
- депозитних сертифікатів тощо
Венчурний фонд
Назва перекладається з англійської як «ризикований». Венчурні інвестиції передбачають вкладання коштів у нові проекти, що розвиваються, з метою дістати прибуток при успішній реалізації стартапу. Ризикованим він є тому, що нову справу завжди має ризик прогоріти. Фонд венчурних інвестицій – це організація, яка вкладає капітал у розвиток інноваційного проекту, намагаючись отримати не тільки маржу, але і зайняти цілу нішу в цьому секторі на ринку.
Це можуть бути банки, великі підприємства і приватні особи. Метою такого інвестфонду є отримання прибутку від реалізації нової справи. Вони можуть мати конкретну спрямованість і вкладати фінансові кошти в певну галузь, а можуть розпоряджатися фінансами відразу на кілька різноманітних, не пов’язаних один з одним проектів з різних сфер.
Форми інвестиційних фондів
Немає єдиного підходу до класифікації інвестфондів на сучасному етапі. Як правило, законодавством окремо взятої країни самостійно регулюється градація та види инвесторганизаций. У нас прийнята наступна організаційно-правова форма інвестиційних фондів:
- державні;
- недержавні;
- некомерційні;
- колективного інвестування.
Державний інвестиційний фонд
За правовою формою походження можна виділити національний інвестиційний фонд. Засновниками у такий инвесторганизации є державні структури, до яких можна віднести, наприклад, уряд, Центробанк, Міністерство фінансів. Головною метою у держфондів є акумулювання заощаджень для вирішення проблем національного характеру. Це може бути соціальне страхування, пенсійні накопичення громадян країни, резервування коштів для добробуту майбутніх поколінь і т. п. Яскравим представником є Інвестиційний фонд Росії.
Недержавний інвестиційний фонд
Вкладення в недержавні інвестфонди допомагають вигідно розпорядитися гроші. Крім цього, такі вкладення дають прекрасну можливість забезпечити собі безбідну старість і подбати про майбутні покоління. Ризики інвестування коштів у недержавні інвестфонди хоч і існують, але є мінімальними. Організація зобов’язана погасити всю заборгованість перед своїми вкладниками, навіть якщо станеться відгук ліцензії.
Інвестиційна діяльність недержавних пенсійних фондів має різну прибутковість, але при виборі компанії краще віддавати пріоритет тієї, у якій існує велика кількість вкладників, а не тієї, яка обіцяє великий прибуток. Тривалий час роботи на ринку країни і довіра з боку громадян – це кращий показник стабільності, якому варто довіряти.
Некомерційні інвестиційні фонди
Серед усіх инвесторганизаций особливе місце займає некомерційний фонд інвестицій. У своїй діяльності такі організації збирають гроші на благодійність, розвиток науки, інноваційні розробки, здатні принести користь людству – одним словом вкладають кошти на благо. Найвідомішими організаціями є:
- Всесвітній фонд Дикої природи;
- Лікарі світу;
- Червоний хрест;
- Фонд Сороса та ін
Фонди колективного інвестування
Група дрібних інвесторів може об’єднувати свої вкладення в корпоративний інвестиційний фонд з метою передачі управління своїми активами професійного менеджера, який здатний витягти прибуток від отриманих вкладень. Взаємний фонд користується великою популярністю, оскільки дає людям, що володіє невеликим капіталом, можливість вкладати фінанси і отримувати з цього пристойний прибуток.
Типи інвестиційних фондів
Існує велика кількість інвестфондів, причому вони можуть мати навіть різні назви, хоча виконують однакові функції. Так, за правовій формі інвестфонди можна диференціювати на три категорії: контрактні, корпоративні, трастові фонди, а в залежності від діяльності і структури виділяють такі види інвестиційних фондів:
- відкриті;
- закриті;
- змішані.
Відкриті інвестиційні фонди
Більше в Росії поширені інвестиційні фонди відкритого типу. Оскільки інвестори можуть постійно стежити за їх прибутковістю, то це є ключовою особливістю їх популярності. Діяльність таких організацій регулюється державою, що дозволяє мінімізувати ризики. Вкладник може купити або продати свою частку в інвестиційному фонді в будь-який момент. Проте у них є і свої недоліки, серед яких слід виділити те, що портфель інвестування є обмеженим, оскільки держава може накласти обмеження на купівлю певних активів.
Закриті інвестиційні фонди
Формуються інвестиційні фонди закритого типу, як акціонерні товариства. Відмітною особливістю їх є випуск обмеженої кількості акцій, які постійно торгуються на біржі, як і цінні папери інших компаній. Їх вартість формується виходячи з попиту, тому не може бути нижче або вище номінальної. Такі інвестфонди мають більш високий ризик порівняно з відкритими інвестфондами, але паралельно з цим прибутковість участі тут набагато вище. Якщо у відкритих можуть брати участь навіть починаючі гравці, то тут в гру вступають тільки досвідчені інвестори
Інтервальний інвестиційний фонд
Отримувати постійний дохід з одночасним його зростанням можливо при вкладенні коштів в інвестиційний фонд змішаного типу. Головна особливість такого інвестфонду полягає в розподілі вкладень за двома напрямками. Ранжування капіталу йде порівну між акціями, які відповідають за прибутковість, і облігаціями, на яких покладена роль регулярної прибутку. У періоди падінь на фінансових ринках такий спосіб розподілу вкладень допомагає уникнути втрати прибутку.
Акціонерні інвестиційні фонди
Акціонерні інвестфонди – це відкриті акціонерні товариства, які допомагають громадянам-непрофесіоналам брати участь в інвестиційній діяльності. Стати інвестором можна двома шляхами: або придбати акції на біржі, або увійти до складу на етапі створення (реєстрації) організації. У часи чекової приватизації широкою популярністю користувався акціонерний чековий інвестиційний фонд. Згодом на зміну чековому інвестфонду прийшли різні структури, однією з яких і став АІП.
Пайові інвестиційні фонди
Піфи, як ще називають пайові фонди, які є надійним об’єктом колективних інвестицій, власники часткою яких є інвестори. Управління пайовим інвестфондом здійснюється керуючою компанією. Якщо говорити коротко, то керуюча компанія на гроші пайовиків купує цінні папери з метою дістати прибуток. Одержаний дохід розподіляється між вкладниками відповідно до реєстру власників паїв (часток).
Даний вид інвестування популярний серед вкладників, оскільки стати учасником можна, маючи мінімальну суму, яка стартує від тисячі рублів. Крім цього, немає необхідності володіти глибокими знаннями, оскільки паями розпоряджається керуючий орган. В залежності від умов викупу паїв Піфи розмежовують на:
- відкриті (купити або продати частку можна в будь-який час);
- інтервальні (операції здійснюються в заздалегідь обумовлений період часу, наприклад, щоквартально або щомісячно);
- закриті (вийти можна лише по закінченню існування паю, наприклад, Піфи нерухомості).
За напрямами інвестування можна виділити:
- іпотечні фонди;
- фонди акцій;
- відкриті індексні фонди;
- фонди облігацій;
- хеджеві фонди та ін.
Управління активами інвестиційних фондів
Як правило, фонд інвестицій управляється спеціально створеним органом – керуючою компанією. Це професійний учасник інвестиційного ринку, який діє згідно інтересам клієнтів. Надані фінансові кошти КК використовує для покупки цінних паперів, валюти, а також може вкласти в розвиток промислового підприємства або покласти їх на депозит в банк, формуючи тим самим портфельне інвестування.
За свої послуги компанія отримує від вкладників певний відсоток від прибутку. Здійснення діяльності КК пов’язано з отриманням ліцензії і знаходиться під пильним і постійним контролем держави. Керуюча компанія для обліку активів клієнтів відкриває індивідуальний інвестрахунок. Згодом власник ІВС допоможе отримати податкові пільги, збільшуючи тим самим власний дохід.
Діяльність інвестиційних фондів
Держава здійснює регулювання діяльності інвестиційних фондів шляхом створення законів і інших нормативних актів. Воно здійснює прийняття державних інвестпрограм і має право на пряме управління держінвестиціями. Крім цього, існують економічні методи регулювання інвестдіяльності. Для цього створюються вільні економічні зони, надаються кредитні кошти, преференції, здійснюється пільгове оподаткування.
Переваги інвестиційних фондів
Якщо з самими дефініціями, що таке ПІФ, інвестфонди і що таке ПАЇ більш-менш зрозуміло, то варто розглянути плюси інвестиційних фондів. На першому місці стоїть вказати професійне управління. Для правильного й успішного управління існують спеціально навчені люди. Вони не тільки розподіляють грошові потоки, стежать за котируваннями, але і аналізують фінансову ситуацію, дають їй оцінку і приймають рішення з метою заробити якомога більший прибуток.
Диверсифікація ризиків – це теж великий плюс. Оскільки кошти розподіляються між декількома активами, то ризик втратити все мінімальний, чого не можна сказати про тих, хто інвестує всі кошти в один джерело. З позитивних сторін варто виділити можливість вибору, а за рахунок великої кількості учасників знижуються ризики і витрати на управління активами.