Особливості віртуального спілкування на думку психолога: кому це треба

Все більше і більше стає в нашій країні людей, особливо молодого та середнього віку, долучимося до цього безцінного блага цивілізації.

Все менше і менше ми стали ходити на стару добру пошту, купувати поштові конверти, відправляти телеграми…. Навіть гроші можна посилати через поштові служби Мережі.

Чого немає в вирте?

Тепер порівняємо реальне спілкування і те, що ми маємо в вирте, тобто в Інтернеті. Розмовляючи з людиною, ми або на підсвідомому рівні, або з допомогою отриманих знань вловлюємо і трактуємо невербальні знаки, що йдуть від співрозмовника.

Велике значення має вираз його обличчя, погляд, інтонація. Наприклад, фразу «я хочу подарувати тобі це» можна прочитати з логічним наголосом на першому слові: «Я хочу подарувати тобі», на другому: «я ХОЧУ подарувати тобі», на третьому: «я хочу ПОДАРУВАТИ тобі це», і на четвертому, і на п’ятому. Залежно від цього інформація буде нести різний смисл.

Спілкуючись по телефону, ми не можемо бачити співрозмовника, отже, не сприймаємо його позу, жести, вираз очей. Але зате в більшості випадків «бачимо» посмішку і приймаємо до відома інтонацію, що є великим плюсом.

А що ж в Інтернеті? Якщо не говорити про скайпі, ми не тільки не в змозі чути живий голос з усіма його модуляціями і відтінками інтонацій, але і взагалі не знаємо, з ким спілкуємося. Тобто не маємо навіть того мінімуму інформації, що дає телефон. Ну хіба що можемо мати уявлення про ступінь володіння російською мовою – і тільки!

Тоді чому ж приблизно половина населення нашої країни воліє клацати по клавіатурі, замість того щоб взяти звичайну ручку і аркуш паперу?

Причини віртуального спілкування

Однією з найважливіших причин є недостатній коло спілкування в реалі, тобто в звичайному житті. Людина, допустимий, працює вдома, мало виходить на вулицю і страждає від самотності. Про тих, хто в силу фізичного стану не може говорити або прикутий до інвалідного крісла, і говорити не будемо – зрозуміло, для них це практично єдине віконце у широкий світ.

…Емма Федорівна, в колишньому працівник культури, кілька років тому отримала важкий інсульт. Зусиллями лікарів вдалося повернути їй дар мови і ясність мислення, але, на жаль, виходити з квартири вона не може й донині. Ось її розповідь: «Наче весь світ перевернувся для мене з ніг на голову. Дітей немає, чоловік давно залишив мене, подруги зайняті своїми справами… Я просто втратила сенс життя – кому я потрібна, стара і хвора? Між тим, голова моя працює чудово, я відчуваю себе молодою розумово, але старезної фізично. Єдиною віддушиною бачилося мені придбання комп’ютера, благо пальці і зір у нормі. Думала-думала, де взяти грошей на таке дороге задоволення і знайшла вихід! Обміняла свою двокімнатну квартиру на однокімнатну з доплатою – і ось тепер я можу спілкуватися з ким завгодно, що завгодно і скільки моя душа побажає! Я відродилася до життя, придбала багато друзів, і не тільки серед росіян, отримала масу порад з приводу свого здоров’я і з задоволенням говорю з новими знайомими «за життя».

До числа також вельми важливих причин належить і можливість реалізувати дрімаючі в собі акторські здібності. Здається, багатьом користувачам «світової павутини» знайоме почуття деякій ейфорії, коли вони, немов за помахом чарівної палички, перетворюються то в молоду кокетку, то в молодецького мачо, то в «юнаку, що обмірковує життя», то в нудьгуючу леді… В реалі просто неможливо за кілька годин або навіть днів зіграти стільки ролей, хіба що придбати купу перук і найняти гримера. Зате в Інтернеті такі чудеса — звичайна справа! Надівши віртуальну маску, людина змінюється внутрішньо, а іноді і зовні, він сповнений впевненості у своїх силах: ще б – адже він сам собі і режисер, і актор!

У Мережі часто зустрічаються оголошення про безкоштовної юридичної, медичної та інших видів допомоги. Вам не потрібно, соромлячись і нервуючи, звертатися до фахівця: адже віртуальна консультація, як правило, анонімна, і ви можете розповісти про свої проблеми відкрито, без приховування. Що вже гріха таїти, навряд чи максимально вичерпна, кваліфікована допомога надійде до вас віртуальним порядком, але все ж хоча б розповісти про проблеми і отримати загальні рекомендації і рада, до кого звернутися – і то не погано! Не ображайтеся, якщо відповідь здасться вам лише формальною відпискою: якщо справа стосується здоров’я, то дійсно, заочна консультація у більшості випадків неможлива. Поставтеся до цього з розумінням і візьміть до уваги те, що радить фахівець.

Якщо вас цікавить якесь питання, наприклад, «хто такий Леонардо да Вінчі?», ви зможете, не виходячи з дому, не нишпорячи по бібліотеках і довідників, просто звернутися до пошукової системи. І все! Ви отримаєте не тільки вичерпні відомості про цього генія епохи Відродження, але і, прочитавши масу статей, та ознайомитися з його життям і діяльністю.

Далеко не всі мають бажання і можливість пристосуватися до зовнішніх умов, а ось керувати ними в повній мірі можливо, де? Зрозуміло, в Мережі!

Хто по той бік екрану?

Ну і часті гості в Інтернеті – самотні або «недолюблені» особини обох статей. Втім, не особливо обнадеживайтесь: це можуть бути і просто шукачі легкого, ні до чого не зобов’язує віртуального флірту.

Спілкуючись в вирте, ви можете знайти однодумців, обговорити професійні питання, поділитися думками.

Якийсь Олександр, інженер-конструктор, не зміг знайти в своєму колективі підтримки, більше того, його винахід взагалі майже нікого не зацікавило. Але залишити ідею він не міг: надто багато в неї вкладено сил і вміння. «Може, я що недопрацював? Де мені знайти більш кваліфікованого спеціаліста?» — чоловік мучився питаннями. Рішення пошукати колег в Інтернеті увінчалося успіхом: розгорнулася тривала і цікава, а головне — корисна для Олександра дискусія!

Отже, є в вирте і користь! Однак, живе спілкування – набагато конструктивніше. Не варто думати, що в мережі сидять і чекають Вас виключно красиві, розумні, професійні, чесні, добрі, що відбулися в житті і щасливі люди.