Червона смородина — санітарна обрізка і формування куща, підживлення і розмноження

Слов’янські народні вирощують ягідний кущ з давніх часів: згідно з літописами, плоди використовувалися на Русі ще в далекому 11 столітті. Тоді рослина зустрічалося переважно на землях монастирів, де його використовували для створення ліків і вживали в їжу ягоди. Тоді ж було помічено, що червона смородина та продукти з неї мають масу корисних властивостей, тому позитивно відбиваються на стані здоров’я.

Що таке червона смородина

Це невеликий листопадний багаторічний кущ родини агрусових. На відміну від чорної смородини, рослина має більш стислий, витягнутий вгору вигляд. Товсті, сильні пагони, які виростають від основи куща, допомагають у формуванні та заміні старих, сухих гілок. З роками такий поступальне зростання стихає. Більшості сортів порічок притаманний сильний ріст прикореневих пагонів. Гілки, при цьому, зберігають життєздатність і дають урожай протягом 5-8 років. При гарному догляді чагарник плодоносить до 20 років.

Склад ягоди — вітаміни та мікроелементи

У плодах міститься велика кількість різних вітамінів, органічних кислот (яблучна, бурштинова кислота), яким ягода зобов’язана своїм приємним смаком. Продукт багатий на вітаміни С, А, Е і різними мінералами (селен, кальцій, тощо). Крім цього, у смородині міститься бета-каротин, що забезпечує нормальну роботу організму. При регулярному вживанні ягід ви знижуєте ризик розвитку раку, оскільки у них є потужний антиоксидант, що протистоїть онкологічних хвороб.

У червоній смородині набагато вище концентрація заліза, ніж у чорній. Елемент необхідний для формування нових клітин крові, підтримання здоров’я судин. Калій у складі червоних ягід забезпечує нормальну роботу серця і бореться з набряками. У продукті міститься таке ж рекордну кількість йоду, скільки в хурмі або фейхоа (приблизно 5 мг на 100 г).

Енергетична і харчова цінність

Ягода має невисоку калорійність: у свіжому вигляді вона дорівнює 39 кКал/100 г, а в сушеному – 289 кКал/100 р. унаслідок підвищеного вмісту в продукті вуглеводів надмірне вживання червоної смородини може посилити проблеми із зайвою вагою. Харчова цінність плодів у 100 г:

• жири – 0,2 г;
• білки – 0,6 г;
• вуглеводи – 7,7 г.

Користь червоної смородини

Свіжі ягоди містять органічні кислоти і пектин, комбінація яких обумовлює освіжаючий, приємний смак. Корисні властивості порічкових плодів:

• забезпечують профілактику раку;
• володіють протизапальним ефектом;
• зміцнюють імунітет;
• оздоровлюють ШКТ, покращують апетит, підвищують засвоюваність білків;
• розріджують кров;
• зміцнюють судини, серце;
• стимулюють метаболізм;
• мають анестезуючою дією;
• підвищують потовиділення, знижують жар;
• прибирають набряки;
• виявляють легку послаблюючу і сечогінну дію;
• допомагають відходити застояної жовчі;
• підвищують витривалість організму до фізичних, розумових навантажень;
• очищають тіло від шлаків, токсинів;
• усувають нудоту;
• допомагають контролювати цукор, тому рекомендується діабетикам;
• запобігають інсульти, інфаркти, атеросклероз, інші захворювання.

Лікувальні властивості

Корисними властивостями володіють не тільки ягоди червоної смородини, але й листя, стебла куща. Регулярне вживання ягід сприяє синтезу білків, поліпшує функціонування органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту і забезпечує організм важливими речовинами, скорочуючи ризик гіповітамінозу та анемії. До лікувальними властивостями ягоди належать такі:

• смородиновий сік втамовує спрагу, знижує температуру, надає протизапальну дію;
• ягоди допомагають при недокрів’ї, ентероколітах, спастичних колітах;
• сік з плодів покращує апетит, усуваючи нудоту і блювоту, посилює перистальтику кишечника;
• продукт допомагає боротися з сечокам’яною хворобою, сприяючи видаленню уратів (солей сечової кислоти);
• смородиновий сік виганяє зайву жовч, володіє кровоспинною дією;
• червоні ягоди налагоджують травлення, усуваючи хронічні запори.

Протипоказання і шкоду

З-за великої кількості кислоти в складі ягід, вони сильно дратують слизову оболонку органів травлення. Людям, страждаючим від гастриту. високої кислотності шлункового соку, виразкової хвороби, краще обмежити вживання продукту. З цієї ж причини не рекомендується їсти плоди тим, у кого є ранки на слизовій ротоглотки. Шкода червона смородина може заподіяти людям з низькою згортанням крові, що пояснюється наявністю кумарину в її складі (ця речовина ще більше розріджує кров).

Вирощування червоної смородини

Ця рослина є простим і невибагливим у догляді, воно стійко до спеки і холоду. Плоди дуже смачні й корисні як у свіжому вигляді, так і перероблені в сік/варення. Червона смородина – багаторічний чагарник висотою до 1,5-2 метрів, який приживається практично на будь-якій землі, окрім болотистій або піщаного грунту. Щоб домогтися максимальної врожайності і довгого плодоношення кислиці, їй потрібен правильний догляд.

Посадка восени

Квасеницю садять навесні або восени, однак процес вегетації в першому варіанті починається дуже рано, тому садити кущі краще в осінній період. Бажано розташувати кислиці на невеликій височині з гарним сонячним освітленням. Чагарник любить пухкі грунти супіщаного або суглинистого типу. При цьому не обов’язково, щоб у ґрунті було багато живильних речовин, однак значна їх недолік може стати причиною скидання бійок плодів.

Якщо ви плануєте посадку живців восени, робити це рекомендується в вересні. Починати процес слід з підготовки посадкових ям. За 20 днів до посадки треба викопати ямку 40х60 см, на дно якої насипають 2 відра перегною і трохи комплексного мінерального добрива. Після посадки кущі засипають родючим ґрунтом і поливають, щоб грунт ущільнилася. Перед посадкою потрібно трохи вкоротити коріння і заглибити рослина на 7-8 см вище кореневої шийки, закопавши його. Така посадка стимулює зростання додаткових прикореневих бруньок, які пізніше формують пишний кущ.

Важливо, щоб посадка червоної смородини восени здійснювалася у верхній, не удобрений шар грунту, інакше рослина відразу ж почне нарощувати зелень, а плодоношення сповільниться. Посаджений кущі поливають, проводять обрізку стебел, скорочуючи їх на висоті 25 см від землі з 3-4 бруньками. Землю навколо мульчують соломою, торфом, соломою, сухим листям – це потрібно для збереження вологи. Коли грунт трохи промерзне, рослина підгортають перегноєм, завдяки чому коріння саджанця будуть захищені від застою рідини і морозів.

Особливості весняної посадки

Деякі садівники рослина садять рано навесні, до початку сокоруху. При цьому слід дотримуватися такого порядку дій:

1. Підготовка грунту. При підвищеній кислотності ґрунту ділянку перекопують, вносячи в землю вапно (300-800 г/кв. м). Глибина перекопу становить 20-22 див. Якщо грунт заболочена, влаштовують дренаж.
2. Формування ям. Подібні розміри для лунок під червону смородину – 45х55-60 див. На дно ямки викладають пару відер органічних добрив (перегною), додають 100 ш суперфосфату і 0,5 л крейди або доломітового борошна. Добрива накриваються шаром землі в 7-9 див.
3. Посадка. Здійснюється через 2 тижні, коли земля осяде. Перед посадкою магазинні саджанці тримають у воді 2 години. В ямці формують горбок, поливають його водою і розташовують саджанець так, щоб розправити кореневу систему. Саджанець розміщується під нахилом 45 градусів. При цьому коренева шийка повинна розташовуватися під землею, на глибині приблизно 5 див.
4. Обрізка. Пагони саджанця вкорочують до 15-20 см, щоб на них залишалося не більше 4 нирок. Відрізки можна висадити у вологий грунт, залишивши по 3 плодові бруньки над землею, тоді вони пустять коріння.
5. Полив. Квасеницю поливають відразу після висадки ? відра води. Якщо під час поливу відкрилися коріння, їх присипають землею, не ущільнюючи.
6. Мульчування. Після поливу чагарник мульчують торфом, сухим листям, сіном для збереження вологи.

Догляд за кущами навесні

Роботу з кущем порічок слід почати ранньою весною. До початку цвітіння кислиці садівникові слід виконати такі дії:

1. Обрізка. Найважливіший етап весняного догляду за смородиновим кущем. Обрізання гілок проходить задовго до того, як чагарник викине перші бруньки. Спочатку видаляються всі зайві гілки, які занадто далеко розрослися і заважають сусідніх кущах або самої смородині, приміром, впираючись у паркан. Якщо кислиця молода, обрізають всі пагони, залишаючи на кожному близько 15 див. На наступний рік потрібно буде зрізати і інші пагони, які піднялися від коренів, проте 3 найміцніших з них слід залишити. Завдяки цьому ви сформуєте правильну крону. У старого чагарнику видаляють хворі, слабкі частини, непотрібні гілки зрізуються біля основи. При вірному обрізанні смородина виглядає як молода.
2. Обробка грунту. Розпушування ґрунту навколо кислиці допоможе чагарнику стати міцнішою і сильнішою, дати більший урожай. Відразу після танення снігу потрібно обмести коріння віником, прибравши звідти сміття, що залишилося від листя. Грунт після цього акуратно взрыхлите лопаткою/сапкою.
3. Підгодівля. Червону смородину потрібно підгодувати, внісши в грунт 50 г азотних добрив. Після цього рослину рясно поливають. Навколо кислиці розсипають ? відра перегною, присипаючи зверху невеликою кількістю фосфорних і калійних добрив. Щоб останні добре просочили коріння, виконують легку перекопування (неглибокий) і полив. Це допоможе смородині стати міцнішим, активніше рости і формувати здорові плоди.
4. Профілактична обробка ранньою весною. Обприскування кислиці від шкідників потрібно виконувати ранньою весною, до моменту появи нирок, тоді більшу частину паразитів вдасться знищити до моменту їх активізації. Обробляти кущ можна окропом, який розпилюється на гілках, коли кислиця ще «спить» і немає ознак сокоруху (до обрізання). Пізніше, після формування нирок для обробки можна використовувати розчин марганцівки або мідний купорос.
5. Захист від пізніх заморозків навесні. Травневі приморозки завдають відчутної шкоди саду, особливо, якщо вони наступають раптово після теплих днів, коли рослини вже цвітуть. Червона смородина потребує захисту від раптового похолодання, для чого кущ рясно поливають водою (1-2 відра) і вкривають поліетиленом/брезентом, який закріплюється знизу камінням у вітряну погоду.
6. Мульчування грунту. При перекопуванні часто пошкоджуються корені, тому досвідчені садівники воліють мульчувати землю навколо кислиці з гноєм, перегноєм або іншим рихлим органічною речовиною (листям, рослинними залишками). Завдяки мульчування у грунті зберігається волога, ця процедура заміняє багаторазове розпушування грунту та дозволяє скоротити частоту поливів. Крім цього, мульча запобігає проростанню насіння бур’янів і промерзання землі в малосніжні зими.

Як доглядати за рослиною влітку

Основний літній догляд полягає в підв’язування гілок та спостереження за достиганням ягід, щоб вони не падали. Крім цього, влітку необхідно проводити такі заходи:

• обов’язковий полив рослини, який проводиться ввечері в суху погоду (на кущ йде 2-5 відер води, в залежності від кількості выпадаемых влітку опадів);
• протягом усього літа періодично потрібно рихлити грунт навколо кислиці;
• влітку проводять позакореневе підживлення куща, при цьому кущ обприскується добривами в похмурий день або ввечері, після заходу сонця;
• у серпні, за 2-3 тижні до збору врожаю під кущ вносять органічні речовини – пташиний послід, рідкий коров’як, розбавлені водою (послід 1:10, гній 1:8) у розрахунку по 2 відра на кожен кущ;
• періодично проводиться видалення бур’янів, які забирають вологу у рослини.

Догляд за червоною смородиною восени

У цей період кислиця завершує вегетаційний період і переходить в стадію спокою. Щоб кущ зміг витримати зимівлю і відпочити перед наступним сезоном, за смородиною потрібен спеціальний догляд, який проводиться восени. Для кожного сорту культури догляд буде трохи відрізнятися, але незважаючи на відмінності, обов’язково проведення зазначених у таблиці процедур.

Полив і підживлення

Добре розвинена, міцна коренева система червоної смородини гарантує рослині міцне здоров’я і можливість переносити тривалу посуху, однак дефіцит рідини викликає затримку росту куща. Якщо кислице не вистачає води під час формування плодів, то урожай буде складатися з дрібних, кислих ягід, які можуть обсипатися ще до повного дозрівання. Щоб домогтися гарної врожайності, кущі потрібно забезпечити активним поливом в перший тиждень червня і в кінці липня – початку серпня.

При поливі воду вносять не під корінь, а в поливну канавку, викопану навколо рослини на відстані 30-40 см. На кожен квадратний метр витрачається близько 25-30 л води. Коли рідина вбереться, рекомендується неглибоко розпушити грунт, щоб уникнути утворення сухої земляний кірки. Якщо пристовбурові круги з весни були замульчированы органікою, то потреба кислиці в поливі і прополці знижується.

Червоній смородині для активного плодоношення і підтримки здоров’я потрібні підгодівлі. За сезон кущ рекомендується удобрювати 3 рази:

• у квітні після сильного дощу або щедрого поливу під кущем закладають гранули карбаміду (10-15 г на метр квадратний);
• в середині червня червону смородину поливають розчином гною (1:10) або пташиного посліду (0,5:10), можна замінити органіку комплексом мінеральних добрив (на 10 л води 20 г суперфосфату і 10 г сечовини і сірчанокислого калію);
• завершальну підгодівлю проводять на початку жовтня, при перекопування пристовбурних кіл вносять перепрілий гній, визрів компост або торф з додаванням суперфосфату і хлористого калію.

Санітарна обрізка червоної смородини і формування кущів

Обрізка кущів спрямована на підвищення врожайності: з правильно сформованих кущів отримують втричі більше ягід. За допомогою обрізки досягаються такі цілі:

• запобігання зараження рослини грибками, паразитами, інфекціями (при обрізанні знищується 85% шкідників);
• підвищення врожайності (поросль забирає життєві сили плодоносного рослини);
• підвищення зимостійкості (слабкі молоді гілки часто вимерзають, послаблюючи весь кущ, при цьому правильно сформований рослина витримує більш серйозні морози);
• формування здорової крони (прищеп зупиняє ріст пагона, стимулюючи розвиток декількох плодоносних гілок на одному пагоні);
• поліпшення фотосинтезу завдяки достатньої освітленості залишених пагонів.

Коли і як обрізати смородину

Вирощування кислиці передбачає регулярну омолоджуючу, формуючу та санітарну обрізку кущів. Обрізку рослини проводять ранньою весною або пізно восени, коли воно знаходиться в стані спокою. Формування куща відбувається наступним чином:

1. У однорічної кислиці пагони коротшають наполовину, при цьому залишається лише верхня брунька. Кущ набуває компактну кулясту форму.
2. З-за світлолюбності загущене рослина втрачає врожайність, протягом 5-6 років воно формується не більше, ніж 15-20 гілок. Починаючи з 7 року, крім санітарної (видалення хворих, слабких пагонів), необхідно проводити омолоджувальну обрізку – регулювати зростання нових гілок.
3. З нових пагонів залишати слід лише найрозвиненіші, вдало розташовані (ті, які ростуть максимально близько до стовбура і не лежать на землі). Їх укорочують на половину довжини на зовнішню бруньку, «дивиться» вгору. Інші прирости видаляють.
4. Після листопаду, коли червона смородина отплодоносит і перейде в спокійну фазу, проводиться санітарна обрізка: видаляються поламані, засохлі, уражені хворобами, що ростуть неправильно гілки.
5. Якщо навесні ви не проводили формуючу обрізку, її роблять восени.

Розмноження червоної смородини

Саджанці червоної смородини можна придбати на будь-якому ринку, але немає гарантії, що вам продадуть той сорт, який ви просили. Щоб уберегтися від розчарування, займіться самостійним розмноженням рослини. Квасеницю розмножують кількома способами:

• живцями;
• відведеннями;
• розподілом коренів.

Живцями

Це один з найбільш надійних способів розмноження. Легше здерев’янілі живці вкорінюються кислиці з однорічних пагонів, які виросли від кореня, або на гілках віком 2-3 років. Розмноження червоної смородини живцями восени небажано. В осінній період краще заготовити посадковий матеріал, після чого його закладають в ящик з вологим піском для формування зачатків коренів. Живці завтовшки 8 або більше міліметрів і довжиною 18-20 см тримають близько 3 місяців в ящику при температурі 2-3 градуси, а після поміщають під сніг або овочевий ящик холодильника до весняної висадки.

Садять живці у відкритий грунт ранньою весною на відстані один від одного 20 см, накриваючи їх скляними банками або пластиковими пляшками. Глибина занурення має бути такою: над землею залишається лише 2 нирки, інші занурюються всередину. Землю навколо червоної смородини ущільнюють і поливають. Коли грунт підсохне, ділянку мульчують дрібним торфом або перегноєм. Укорінені живці у вересні пересаджують на постійне місце.

Допускається розмноження кислиці та зеленими живцями, але в цьому випадку вони занадто довго розвивають свою кореневу систему в збиток верхній частині куща, тому на постійне місце саджанці поміщаються лише через рік. З цього випливає, що плодоносити кислиця почне набагато пізніше, ніж рослина, яку висадили в грунт вже сформованим, одревесневшимся черешком.

Відведеннями

Даний спосіб розмноження червоної смородини самий простий і ефективний. Вибирають молодий чагарник 3-5 років, ранньою весною розпушують грунт під ним, удобрюють його і формують канавки глибиною до 10 см, що йдуть від центру куща. Всередину виритих борозен укладають добре розвинені одно — або дворічні пагони, після чого їх фіксують металевими гачками, засинаючи середню частину відводків землею так, щоб верхівка залишалася на поверхні.

Коли зростаючі на відводки пагони досягнуть висоти 10-12 см, їх підгортають пухким, вологим грунтом двічі з інтервалом у кілька тижнів. Протягом літа відводки потрібно рясно поливати, попередньо замульчував ділянку біля них органікою. Восени укорінені пагони відокремлюють від маточника і поділяють їх по довжині на кілька рослини з кореневою системою. Червону смородину пересаджують на постійне місце. Через 2-3 роки вона починає давати плоди.

Поділом коренів

До такого способу розмноження вдаються, коли необхідно пересадити рослину на інше місце. Спочатку з кислиці видаляють великі, старі, зламані гілки, після кущі викопують, ділять стерильним, гострим інструментом на кілька частин, де є розвинуті корені і пагони. Після зрізи обробляють товченим вугіллям і садять в приготовані лунки на 5-7 см глибше, ніж росло маточне рослина. Після цього пагони вкорочують до 20 см, рясно поливають і продовжують зволожувати землю, поки вони не приживуться на новому місці.

Хвороби і шкідники

Як і інші види агрусових, кислиця схильна до вірусних і грибкових хвороб. Деякі захворювання змінюють вигляд куща, скорочують врожайність або зовсім призводять до смерті рослини, тому ігнорувати їх не можна. Поширені види хвороб:

1. Бокальчатая іржа. Характерна ознака патології – освіти рудого кольору на нижній стороні листя, квітках. Іржа може покривати плоди, коли ягоди дозрівають. Хвороби передують плями у вигляді плоских помаранчевих подушечок, що містять контейнери зі спорами. Джерелом грибка служить бур’ян осока, тому його важливо своєчасно видаляти. Боротися зі шкідником краще шляхом осушення грунту, де росте трава. Лікувати кислиці можна з допомогою бордоської суміші, якою рослину обприскують кілька разів – коли розпускаються листя та через тиждень після цвітіння (коли чагарник цвіте обробляти його не можна).
2. Сферотека або борошниста роса. Патологія проявляється у вигляді світлого нальоту, який можна знайти майже на будь-якій частині рослини. Наліт легко стирається, але поступово він твердне і темніє. Симптоми проявляються раннім літом, рідше – в середині сезону. Хворі стебла деформуються, сохнуть і відмирають, листки скручуються. Щоб вилікувати кислиці, потрібно обрізати уражені частини – пагони, ягоди, листя і стебла. Крім цього, рекомендується обробити кущі розчином залізного купоросу (300 г на 10 л води).
3. Антракноз. Симптом – поява на листках темно-бурих плям. В запущеній стадії листя стає повністю бурої, в’яне, деформується і відмирає. В результаті чагарник може взагалі залишитися голим. Щоб запобігти зараженню, опале листя необхідно прибирати і спалювати, а рихлити грунт кожну осінь і весну. Якщо рослина вже захворіли, його обробляють розчином мідного купоросу (40 г на 10 л води).

Крім перерахованих захворювань, кислиці можуть вражати різні шкідники. Щоб захистити рослину від них, потрібно проводити ряд профілактичних заходів кожну осінь, включаючи прибирання опалого листя, перекопування ґрунту, обрізку слабких, пошкоджених, старих гілок. До поширених шкідників кислиці відносяться:

1. Бледноногий аґрусовий пильщик. Зелені личинки зимують під землею, недалеко від чагарнику. При появі листя з коконів з’являються крилаті комахи (приклад на фото). Вони відкладають яйця на листках, після вилупилися личинку їдять зелень і падають на землю, щоб окуклиться. Для лікування рослини використовують препарат «Іскра» або обприскування розчином з тютюном і полину.
2. Смородинная златка. Бліді плоскоголовые личинки пожирають стебла, після чого пагони починають швидко сохнути, що негативно відбивається від кількості та розміру плодів. Щоб позбутися шкідника, потрібно зрізати і спалювати уражені пагони.
3. Смородинная почковая моль. Раразит (гусениця червоного кольору, яка пізніше припиняється у метелика з жовто-коричневими плямами) завдає шкоди ниркам і плодам. Ефективним методом боротьби з почковой міллю є осіннє знищення сухих пагонів (їх обрізають під корінь і спалюють). При яскраво вираженому зараженні кущі обприскують розчином карбофорса (75 г на 10 л води).

Кращі сорти червоної смородини

Численні види культури відрізняються один від одного різними характеристиками – термінами дозрівання, морозостійкістю, величиною ягід, опірність захворюванням. Ними потрібно керуватися при виборі сорту рослини. Розглянемо кращі сорти кислиці в кожній групі:

1. Ранні сорти. Починають плодоносити вже в червні – початку липня. До даної групи відносяться Рання солодка, цукрова, Вишнева Виксне, Чулковская, пр.
2. Великоплідна культура. Солодкі великі ягоди виростають на гілках Іллінки, Асоры, Барабы, Альфи. Вага одного плоду у них удвічі перевищує звичайні сорти і становить 1,6 р. Перелічені рослини не вимагають перехресного запилення і дають стабільний урожай.
3. Сорти для суворого клімату. Найбільші плоди серед зимостійких сортів кислиці дає Уральська красуня. Ягоди в неї дуже ароматні, солодкі. Іншим популярним стійким до холодів сортом є Червона, ягоди якої мають яскраво-червоний колір і важать до 1 р.

Кислиця затребувана і популярна у садівників завдяки своїй невибагливості у догляді і високої врожайності. Найкращими сортами рослини визнані такі:

• сорт голландська червона – один із найстаріших серед існуючих, з соковитими кислуватими ягодами середньої величини і чудовими технологічними якостями, дозріває в кінці липня, відноситься до невибагливим, щодо посухостійких, дуже врожайних сортів;
• Розетта – зростаючий чагарник з великими, дуже смачними ягодами яскраво-червоного кольору, дозріває пізно;
• Алмазна – середньостиглий тип з невеликими, але дуже смачними кисло-солодкими ягідками насиченого рубінового кольору;
• Джонкер ван Тетс – голландський високоврожайний сорт, який вкрай рідко піддається зараженню шкідниками;
• Червоний хрест – среднеспелое рослина з великими плодами і високою стійкістю до хвороб, шкідників.

Які підійдуть сорти для вирощування в Підмосков’ї

Для того або іншого кліматичного поясу підходять певні сорти кислиці. Вибираючи рослини для посадки в Підмосков’ї, для якого характерний помірний клімат, рекомендується звернути увагу на такі зимостійкі, стійкі до захворювань і шкідників, високоврожайні види, як:

• Рондом;
• Наталі;
• Розетта;
• Голландська червона;
• Ролан;
• Ненаглядна.

Відео