Демодекоз у собак — причини і збудник, як вилікувати таблетками, шампунями і мазями

Поширене паразитарне захворювання шкіри, причиною якого виступає мікроскопічний підшкірний кліщ Demodex canis – так у ветеринарній медицині розуміється демодекоз у собак. Збудник є частиною нормальної мікрофлори шкіри тварини. Ветеринари поки не з’ясували, чому в одних вихованців загальна популяція кліщів зростає, а в інших – ні. З цієї причини такий феномен лікарі відносять до генетичних чинників. У будь-собаки може проявитися імунний дефект, при якому створюються сприятливі умови для розвитку паразитів.

Що таке демодекоз у собак

Паразитарне захворювання являє собою інфекцію, викликану специфічним видом кліща, який називається Demodex собачий. Вони формують цілі колонії, оселяються у волосяних цибулинах, потових і сальних залозах. У фолікул проникають кілька особин. Паразити харчуються клітинами епідермісу тварини. На початку зараження захворювання практично ніяк не проявляє себе. Інкубаційний період триває близько 6 тижнів. По мірі поширення демодекоз у тварин може пошкодити навіть внутрішні органи.

Форми прояву

Перші ознаки ураження демодексом проявляються тільки після початку масового розмноження підшкірного кліща. По виду симптоматики виділяють кілька форм прояву патології:

  1. Генералізований демодекоз. Характеризується великим ураженням шкіри, як видно на фото. В патологічний процес втягуються практично всі ділянки тулуба вихованця.
  2. Вогнищева (проста) форма. Тут патологія проявляється на окремих ділянках тіла тварини. Частіше ознаки помітні на голові і кінцівках, де відзначаються зони облисіння.
  3. Безсимптомна форма. Протікає без видимих симптомів на шкірі. Кліщ Демодекс у собак виявляється тільки при ретельному обстеженні тварини.

Види захворювання у собак

За однією з класифікацій демодекоз у собак поділяється на види залежно від локалізації вогнищ ураження. Згідно з цією ознакою, існують наступні типи цієї патології:

  1. Пододемодекоз. Ця форма характерна для американських і англійських кокер-спанієлів. Захворювання характеризується випаданням волосся, освіта гнійних флебітів і фурункулів.
  2. Отодемодекоз. При цій формі запалення зовнішнє вухо. У ньому вушних раковинах утворюються чорні скоринки, а тварина відчуває свербіж.

Генералізована форма класифікується ще на кілька видів. Вони визначаються віком тварини. Згідно з цим критерієм виділяються такі види захворювання:

  1. Ювенільний демодекоз. Відзначається у щенят у віці до 1 року, які заражаються від матері. Більшість тварин одужують самостійно в міру дорослішання і дозрівання імунної системи.
  2. Дорослий. Це більш серйозна форма захворювання. Причиною часто є інша патологія або знижений клітинний імунітет. У цьому разі потрібне серйозне лікування вихованця.

Причини демодекозу

Кліщ Демодекс особливо добре почуває себе в умовах підвищеної вологості і вогкості. Демодекоз собак часто поєднується з кон’юнктивітом, коросту, стоматитом і імунодепресивними станами. Конкретними причинами патології виступають наступні:

  • знижена загальна резистентність організму;
  • загальна слабкість тварини на тлі інших захворювань;
  • тривалий дефіцит харчування або голодування;
  • тривала терапія антибіотиками або іншими ліками, що пригнічують імунітет;
  • вік;
  • відсутність належного гігієнічного догляду за твариною;
  • індивідуальна схильність.

Клінічні прояви

Кожна форма демодекозу в собак має свої характерні симптоми. При отодемодекозе вихованець трясе головою і треться нею про різні предмети. Крім клінічних ознак можна виділити кілька загальних симптомів захворювання:

  • починає випадати шерсть на грудях, лапках, мордочці, уздовж хребта;
  • на ділянках алопеції з’являються комедони – вугри, чорні точки;
  • якщо у тварини довга шерсть, то вона починає злипатися – (фолікулярні зліпки).

Симптоми місцевого ураження шкіри

Локалізований (вогнищевий або місцевий) характеризується ураженням окремих ділянок тіла. На кінцівках і голові відзначаються зони облисіння. У вогнищах ураження шкіра зморщується, потовщується. Колір її змінюється на сіруватий або рудувато-червоний. На шкірі з’являються сухі лусочки. Інші відмітні ознаки локалізованої форми:

  • на шкірі з’являються пустули – світло-рожеві вузлові висипання;
  • далі пустули перероджуються в гнійники, які потім лопаються;
  • вміст пустул підсихає (самки в папулах живуть до 10 місяців), шкіра грубіє і червоніє, покривається складками, набуває неприємний запах.

Ознаки генералізованого демодекозу

При генералізованому типі кліщ проникає глибоко в шари шкіри, тому може дійти навіть до внутрішніх органів. Клінічними ознаками це форми демодекозу є:

  • поява піни з рота;
  • порушення координації;
  • слабкість;
  • судоми;
  • м’язовий тремор;
  • диспепсія;
  • підвищене слиновиділення;
  • блювота.

Діагностика демодекозу

Основним методом діагностики демодекозу в собак є зовнішній огляд. Він допомагає відзначити видимі ознаки захворювання. Крім зовнішнього огляду лікар:

  • вивчає спадковість;
  • робить аналіз крові;
  • складає анамнез на основі клінічних проявів;
  • аналізує зішкріб з шкіри.

Диференціальна діагностика

Крім традиційних способів підтвердження ураження демодекс, використовуються диференціальні методи діагностики. Дану патологію потрібно відрізняти від:

  1. Трихофітії. Це захворювання грибкової природи. Проявляється лущенням шкіри і ламкістю волосся, що не відзначається при демодекозі.
  2. Саркоптоз. Патологія теж супроводжується сверблячкою, який не характерний для демодекозу.
  3. Отодектозу. У цьому випадку кліщі локалізуються у внутрішньому вусі.
  4. Нотоэдроза. Ця недуга локалізується на голові собаки, характеризується везикулами і папулами. Далі шкіра покривається кірками, а потім – складками.
  5. Піодермії. Характеризується гнійним ураженням. Збудником піодермії є бактерії.
  6. Аліментарної дистрофії. Основним симптомом є випадання вовни пучками. Причиною хвороби виступає порушення роботи ендокринної системи.
  7. Інфекційних патологій – некробактеріозу, хвороби Ауєскі. При даному захворюванні ураження шкіри є вторинними симптомами.

Як лікувати підшкірного кліща у собак

Однозначної лікування вимагає дорослий демодекоз у собак. При ювенільної формі призначається не така агресивна терапія, яка допомагає запобігти перехід хвороби в генералізований тип. Контролювати ефективність лікування допомагає лабораторна діагностика зіскрібка шкіри. Їх роблять кожну 2-3 тиждень аж до повного одужання. Конкретна схема лікування залежить від форми демодекозу:

  1. Локалізована. Цю форму можна вилікувати за допомогою антибактеріальних мазей і шампунів.
  2. Генералізована. Активна комбінована терапія проводиться тільки після досягнення твариною віку 3 років. Лікування спрямоване на пригнічення вторинних інфекцій, викликаних бактеріями, і знищення причини захворювань – кліщів.

Протипаразитарні таблетки

Основою лікування демодекозу в домашніх умовах є протипаразитарні таблетки. Їх дія спрямована на знищення кліщів. Певний препарат призначає тільки лікар. Особливо ефективними виступають такі засоби:

  1. Івермектин. Заснований на однойменному компоненті. Проявляє протипаразитарні властивості, чинить акаріцидниє дію. Випускається у формі розчину для внутрішньовенного введення або таблеток. Дозування для собак розраховується з обліку 200 мкг на 1 кг ваги. Препарат використовується одноразово. Аналогом є Дектомакс.
  2. Мильбемицин. Використовується для лікування ивермектинчувствительных порід. Собакам показана доза 0,5-2 мг всередину на 1 кг ваги. Застосовується одноразово. Не можна використовувати Мильбемицин у ослаблених тварин і вагітних собак.
  3. Бравекто. Це новий препарат, який відрізняється швидкодією. Кліщі після його прийому гинуть незалежно від місця прикріплення через 12 годин. Препарат був розроблений спеціально для собак. Він безпечний для цуценят. Дозування розраховується в залежності від ваги собаки. Вона може складати від 112,5 до 1400 мг.

Розчини і краплі

Комплексний метод лікування передбачає не тільки прийом препаратів усередину, але і терапію зовнішніми засобами. З цією метою використовують розчини і краплі, наприклад:

  1. Барс Спот-он. Це розчин, що допомагає лікувати демодекоз у собак у віці старше 2 місяців. Препарат ефективний при лікуванні та профілактиці рецидивів захворювання. Застосовується шляхом крапельного нанесення на суху, неушкоджену шкіру. Доза залежить від маси тіла тварини. Препарат використовують 2-4-кратне. Інтервал між прийомами повинен бути не менше 10-14 днів.
  2. Хлоргексидин або Мірамістин. Це антисептичні препарати для зовнішнього застосування. Два рази в день потрібно промивати розчином шкіру тварини. Курс лікування становить не більше 5 тижнів.

Уколи

Це захворювання важко вилікувати, тому не всі засоби можуть допомогти досягти одужання. Більш ефективними в цьому випадку можуть виявитися уколи для внутрішньом’язового введення, такі як:

  1. Івермектин. Препарат діє на кліщів, викликаючи їх параліч і загибель. Призначається одноразово в дозі з розрахунку 0,2-0,4 мл на 10 кг ваги. Препарат протипоказаний ослабленим собакам, сукам до і після родів за 14 днів.
  2. Аверсект. Світло-жовтий, прозорий розчин з широким спектром противопаразитарного дії. Ліки вводиться тварині одноразово або дворазово в дозі, що розраховується з обліку 0,4 мл на 10 кг маси тіла. Вихованцеві з меншою вагою призначається інша дозування – 0,1 мл на 1 кг.

Антисептичні мазі

Для зовнішнього лікування шкіри тварини використовуються мазі з антисептичною, антипаразитарну та антимікробну дію, в основному містять амітраз. Ці кошти допомагають не тільки знищити кліща, але і знезаразити вогнища ураження і прискорити їх відновлення. З такою метою застосовують такі мазі:

  1. Сірчана. Проявляє антисептичні, антипаразитарні та протизапальні властивості. Застосовувати сірчану мазь потрібно 1 раз в 2 дні за допомогою аплікацій або під пов’язки.
  2. Іхтіолова. Мазь чинить місцеву знеболювальну, кератопластическое і протизапальну дію. Наносити засіб потрібно кожні 8-10 годин під пов’язку.
  3. Ветабиол. Це препарат для шкіри та шерсті, заснований на природному продукті. Мазь наноситься тонким шаром на уражені ділянки до 2-3 разів на день.

Вітамінні комплекси для відновлення імунітету

Поле знищення кліща необхідно відновити нормальний імунітет тварини. Допомогти підвищити захисні сили організми можуть наступні препарати:

  1. Ветэнзим. Це вітамінно-мінеральний комплекс, що включає пивні дріжджі, кальцію фосфат, діоксид кремнію, кальцію карбонат, вітаміни групи В і Є. Для дрібних порід показано 1 таблетка на день, для середніх – 2, для великих – 3.
  2. Мидивет. Це біологічно активна кормова добавка, синтезуються з м’яса двостулкових молюсків. Препарат допомагає вивести токсини, активувати відновні процеси в шкірі і зростання волосся, стимулювати функції печінки і зміцнити імунітет. Мидивет застосовують в суміші з кормом у пропорції 1:3.

Шампуні з інсектицидною дією

Під час лікування демодекозу в собак дуже важлива правильна гігієна шкірних покривів тварини. З цією метою власники використовують спеціальні шампуні:

  1. Шампунь «Доктор» фірми Конвет. Вона чинить протисвербіжну, дезодорує і кератолітичну властивістю. В результаті застосування пригнічується ріст хвороботворних мікроорганізмів. Шампунь використовують 2-4 рази в тиждень. Його наносять на осередки ураження, потім змивають і наносять ще один раз. Через 10 хвилин можна остаточно змивати препарат.
  2. Шампунь для собак «Фитоэлита». Це засіб з категорії натуральних, має інсектицидну дію. Допомагає позбавити тварину від паразитів, знімає свербіння і запалення. Перед нанесенням шампуню зволожують шкіру. Потім беруть шампунь з розрахунку 0,5-1 мл на 1 кг ваги. Через 4-5 хвилин засіб можна змивати. Шерсть і шкіру після миття обов’язково висушують.

Народне лікування

Серед народних засобів проти демодекозу найефективнішим вважається березовий дьоготь. Для обробок в домашніх умовах можна використовувати його у вигляді мила. Їм намилюють собаку в місцях вогнищ ураження і залишають на 3 години. Потім мило потрібно змити теплою водою, а шкіру просушити. Інші ефективні рецепти і народні методи проти демодекса у собак:

  • змішати подрібнений чистотіл з вазилином в пропорції 1:4;
  • з’єднати 1 частина скипидару і 2 частини оліфи або тваринного жиру;
  • змішати 5 ст. л. гірчичного масла з 1 ст. л. товченого часнику;
  • приготувати суміш з 2 ч. л. тертого господарського мила, 1 ч. л. березового дьогтю, 2 ч. л. топленого жиру і 1 ч. л. сірки.

Харчування собаки при лікуванні підшкірного кліща

Швидше вилікувати демодекоз у собак в домашніх умовах допомагає перегляд харчування. Раціон повинен бути збалансованим. Його складають з натуральних продуктів і свіжих кормів, які не містять підсилювачі смаку або барвники. Переважні в раціоні м’ясо, яйця, молочна продукція, крупи та овочі. Не можна годувати вихованця жирним, солоним. Оптимальний варіант – використовувати гіпоалергенні корму.

Вітамінні комплекси додають тільки після консультації з лікарем. Раціон повинен бути збагачений вітаміном А. Для цього собаці дають терту моркву. Купуючи корм, необхідно враховувати наступні фактори:

  • репутація виробника, якість корму;
  • відгуки інших покупців;
  • гіпоалергенність;
  • відсутність у складі хімічних речовин.

Профілактика

Один з варіантів профілактики патології – це своєчасна вакцинація проти демодекозу в собак. Вона впливає на імунітет тварини, стимулює антипаразитарною захист. В якості препарату для щеплення використовують Иммунопаразитан. Цей препарат складається з елементів паразита. Імунна система організму спрацьовує після введення вакцини і протягом декількох днів пригнічує розмноження паразитів. Схема введення препарату внутрішньом’язово 1 раз в 5 діб. Після нього при ускладненому перебігу хвороби використовують ін’єкції Ивомека.

Виділяються й інші методи профілактики демодекозу. Метою їх виступає підтримання імунітету на належному рівні та своєчасне лікування при перших же ознаках патології. Для запобігання зараження необхідно:

  • регулярно оглядати шкірні покриви вихованця;
  • звертатися до ветеринара при появі подразнення на шкірі;
  • своєчасно мити і розчісувати тварина;
  • не допускати безконтрольного лікування кортикостероїдними гормональними препаратами;
  • обмежувати спілкування вихованця з уже хворими особинами і бродячими псами, які є джерелом інвазії;
  • ретельно обстежити тварин перед потенційною в’язкої;
  • забезпечити вихованцеві правильне харчування.

Відео