Що таке сорго — опис рослини та сорти, місця росту, користь і шкода, сфери використання

Рослина сорго мало кому відомо, але ця культура вже протягом багатьох тисячоліть використовується людиною в багатьох галузях: промисловості, кулінарії, медицині, має широке розповсюдження в сільському господарстві. Коли-то Китай, Індія, Африка злак використовували при виготовленні борошна для випічки коржів. Останнім часом рослина не так поширене, хоча щорічно по всьому світу її вирощується майже 70 мільйонів тонн.

Сорго – що це таке

Рослина гаолян (гумай) або сорго – це однорічна та багаторічна трав’яниста ярова культура, яка відноситься до сімейства злаків або мятликовых. Переклад з латинського слова «Sorgus» позначає «підніматися». За масштабами виробництва злак знаходиться на п’ятому місці, що пояснюється високою урожайністю, продуктивністю, стійкістю до погодних умов. Сорт невибагливий, вирощування культури не вимагає використання спеціального обладнання та техніки.

Місця росту

Батьківщиною сорго прийнято вважати райони Східної Африки. Там його почали вирощувати з 4 століття до н. е. Сьогодні налічується приблизно 70 видів цієї рослини, які вирощуються в південно-західній частині Азії, Екваторіальній і Південній Африці, південній частині європейського континенту, Австралії. Також зростає гаолян в Молдавії, степовій зоні України, південної частини Росії.

Енергетична цінність і склад

Рослина є природним антиоксидантом. Гаолян містить більше протеїну, ніж кукурудза, але не має амінокислоти лізину. 100 грам зерна сорго містить 339 Ккал. Зерно сорго має наступну харчову цінність:

• вуглеводи – 68,3 г;
• зола – 1,57 р.
• вода – 9,2 г;
• жири – 3,3 м;
• білок – 11,3 р.

У таблиці наведено зміст основних вітамінів і мінералів на 100 г насіння:

Корисні властивості

Склад мікроелементів і вітамінів сорго визначає його характеристики і лікувальні властивості. Рослина здатна:

• зміцнювати м’язи серця;
• стимулювати апетит;
• поліпшувати діяльність мозку;
• розщеплювати жири, активізувати обмінні процеси організму;
• прискорювати синтез білків;
• виводити солі з організму;
• стимулювати вироблення гемоглобіну.

Гаолян часто застосовується при різних шлунково-кишкових захворюваннях, виникнення ревматизму, для профілактики інсультів і інфарктів. Зерно, завдяки вмісту в ньому фолієвої кислоти, дуже корисно вживати вагітним жінкам, годуючим матерям. Лимонне сорго підтягує шкіру, робить її свіжою і пружною, тому нерідко рослина використовується при виготовленні антивікових косметичних засобів.

Вміст білків і вуглеводів робить рослину поживними, тіамін тонізує м’язи, стимулює секрецію шлунку, що благотворно позначається на вищій нервовій діяльності організму. Антиоксиданти, які зерно має у великій кількості, захищають організм людини, перешкоджають передчасному старінню, запалень. Вітаміни регулюють обмін речовин, розщеплюють жири. Продукт підходить для вживання діабетиками, при шкірних захворюваннях, нервових розладах.

Вітаміни, що містяться в Сорго, корисні для організму. Наприклад:

• калій регулює тиск, кислотний, водний, електролітний баланс;
• вітамін В1 забезпечує організм енергією, сприяє метаболізму, покращує роботу травної, нервової, серцево-судинної систем.
• фосфор бере участь у багатьох фізіологічних процесах;
• вітамін РР бере участь у відновленні та нормалізації стану шкіри, покращує роботу шлунково — кишкового тракту, нервової системи;
• залізо запобігає анемії, атонію скелетних м’язів, атрофічний гастрит

Класифікація

Існує близько 70 культивованих і 24 дикорослих сортів сорго. У залежності від сфери використання буває зернове сорго цукрове, лимонне, веничное, трав’яниста. Всі сорти дуже врожайні, але на перших місцях по родючості: «Дурра», «Гаолян», «Джуагра». Виведено кілька гібридів, які дають не менший врожай. Це: «Кварц», «Титан», «Смарагд», «Еритрея». Існує 4 основні групи сорго:

1. цукрове;
2. лимонне;
3. технічне або веничное;
4. трав’яниста.

Виділяють кілька видів сорго. Всього їх 8, деякі з них мають свої підвиди. Існує сорго:

• гвінейській зернове;
• кафрське;
• негритянське;
• хлібне (ефіопське, нубийское, арабське);
• китайське (гаолян звичайний і восковидний);
• цукрове;
• трав’яниста або суданська трава;
• технічне (восточноевразийское і западноевразийское).

Стебло цукрового сорго містить приблизно 20 % цукру. Найбільша концентрація вуглеводів буває одразу після цвітіння рослини. Його використовують при виготовленні повидла, меду, солодощів, спирту, вітамінів, харчових добавок. Цукор, зроблений з гумаю, можна вживати людям, що страждають діабетом. Собівартість цієї речовини нижче, ніж тростинного чи бурякового. Культура здатна дати хороший врожай при посухи, високій температурі, на малородючих ґрунтах. Рослина стійка до хвороб і шкідників, тому при вирощуванні використовується менше пестицидів.

Культура незамінна при необхідності відновлення родючості сухий, виснажених грунтів. Антиоксиданти зерна здатні вивести з землі всі токсичні речовини, відбувається заповнення її корисними мінералами. Після такої обробки посів інших культур, їх зростання буде продуктивним. Цукрове сорго все частіше застосовують в сфері біоенергетики для виготовлення біоетанолу, біогазу, твердого палива. У Китаї ця культура є однією з основних при виробництві біопалива.

Лимонний гумай легко впізнати по яскраво вираженого аромату лимона. Ця особливість рослини дозволяє використовувати його парфюмерам, кулінарам. Застосовується рослина засушенное і свіже. Для кулінарії – це м’якоть, цибулина і стебло, сік, парфумерія використовує ефірні масла. Як спеції культура підходить для м’ясних і рибних страв, овочевих супів і салатів. Особливо часто її застосовують для приготування маринадів, заварювання чаю.

Сорго лимонне добре справляється з себореєю, зміцнює волосся, запобігає облисінню. Ефірне масло з гаоляна ефективно при укусах мух цеце і москітів, є антибактеріальну, антисептичну, жарознижуючим засобом, що доводиться широким застосуванням його медичними працівниками Індії, Китаю, В’єтнаму. Частіше застосовують рослину при лікуванні інфекційних хвороб.

Технічне або сорго веничное вирощується на присадибних ділянках. Рослина не вимагає серйозного догляду, земля може оброблятися звичайним способом. Розрізняють технічний гаолян за кольором, формою волоті, які йдуть на виготовлення віників. Червоні сорти цінуються менше, тому що у них тверді, жорсткі гілки. Найцінніші сорти з еластичними, рівними, однаковими по довжині, густими на кінцях мітелками. Крім віників, рослина підходить для виготовлення плетених речей, паперу. Вирощування венічного сорту може стати хорошим початком для власного бізнесу.

Трав’яниста сорго широко використовується для кормових цілей. Цукровий сорт незамінний в якості корму худобі. Сіно і силос, вироблені з цього сорту, мають багато поживних речовин. У тваринництві найбільш оптимальним кормом для харчування худоби є суміш сорго і кукурудзи. Рослина застосовується при зрошенні земель, сівозміни, чинить на грунт фітомеліоративне вплив, здатне виводити з грунту солі.

Застосування рослини

Сорго – це справжнє джерело вітамінів і корисних елементів, тому культура дуже затребувана. З гаоляна отримують:

• силос;
• добрива для грунту;
• ефірні масла;
• крохмаль використовується в гірничорудному, харчовому, паперовому, текстильному, медичному секторах;
• борошно – застосовується для харчових цілей при випічці, приготуванні каш;
• крупи;
• приправа для страв і т. д.

В кулінарії

З-за товстої і гіркуватою на смак шкірки застосовувати рослина в кулінарії складно, але можливо. У їжу вживається цукрове (для приготування солодощів, випічки, меду, спиртного), лимонне (приправа до багатьох страв, напої, чаї), зернове сорго (з крупи готують каші, гарніри, борошно використовується для випічки хліба, коржів, приготування кус-куса).

Залежно від різновиду гумаю, його рекомендується використовувати як інгредієнт або окрему страву. Наприклад:

• у складі рисових страв, смак виходить більш вишуканим, яскравим;
• як головний гарнір є альтернативою гречці, вівсянці, рісу;
• як складовий окремих холодних закусок, багатьох салатів;
• при виготовленні здоби;
• готувати сиропи, креми для випічки на основі лимонного сорту.

Лимонне сорго універсально. Для отримання напою стебла заливаються окропом і настоюють десять хвилин. Напій знижує температуру, тонізує організм. Лимонний гаолян – частих інгредієнт у кухнях різних народів:

• азіатська – використовується як приправа в свіжому, відвареному вигляді;
• таїландська – як гарнір і приправа для супів, соусів, паст;
• в’єтнамська – для приготування фондю.

Зерновий вид трави переробляється на борошно для випічки. Так як отриманий продукт не містить у собі клейковини, при замісі тесту його слід змішувати з борошном з пшениці. У чистому вигляді таку муку можна додавати при приготуванні супів, підлив. Каші, приготовані із зерна суданської трави, дають довгий відчуття насичення. З ними добре поєднуються гриби, цитрусові, свіжі овочі.

У сільському господарстві

За своїм живильним властивостям сорго не поступається маїс, тому в сільському господарстві рослина йде на корм тваринам. Рослиною харчуються молочні поросята, кури і курчата. Вхідні до складу амінокислоти, білки, вуглеводи сприяють швидкому зростанню, набору ваги худоби та птиці, але необхідно дотримуватися дозування – не більше 30% від усього корму. Культура нерідко йде на корм рибам, що дає підвищення жирової маси на 34%.

Небезпечні властивості

Злак гаолян відрізняється унікальним хімічним складом, але присутні речовини, які здатні погіршувати біологічну доступність власних мінералів. В основному інгібітори містяться в оболонці зерна. Тому перед вживанням рекомендується вимочувати сорго в підкисленою лимонним соком або оцтом воді. Велика кількість клітковини може викликати запори. Не рекомендується використовувати злак при метеоризмі. В інших випадках шкода від культури можливий тільки при індивідуальній непереносимості продукту.

Відео