Як розпізнати проблеми із зором у маленької дитини

Про найбільш поширених проблеми із зором у дітей та важливості своєчасного обстеження

Статистика постановки медичних діагнозів, що відносяться до проблем із зором, говорить про те, що майже третина школярів до випускного класу потребують носінні окулярів. Батькам слід намагатися своєчасно виявляти наявність подібних порушень у дітей.

Зір у малюків може псуватися внаслідок низької стандартизації процесу ведення вагітності і наступних пологів, запізнілого походу на диспансеризацію, надмірне захоплення гаджетами і багатьох інших причин. Офтальмологи виділяють ряд патологій, до виявлення яких батькам потрібно підходити особливо детально.

Часті проблеми

Однією з них є косоокість. Серед багатьох дорослих поширена думка, що це лише косметичний дефект. Але ця очна патологія створює не тільки естетичні проблеми, але і позбавляє дитину можливості користуватися об’ємним стереоскопічним зором. Для нього світ виглядає плоским, двовимірним, як на фотографії.

Сьогодні розрізняють не менше 25 видів косоокості. Іноді ця проблема буває вродженою, але на тлі складної рефракційної патології її іноді виявляються у віці 1-3 років. Косоокість в деяких випадках утворюється на тлі спека, фізичних або психічних потрясінь і травм.

Часто зустрічається і далекозорість. З-за цього захворювання діти не в змозі нормально бачити предмети на близькій відстані, так і на дальньому. Після тривалих навантажень, наприклад, читання або письма вони можуть швидко втомлюватися і скаржитися на появу головних болів. Відразу після народження у малюків реєструють далекозорість приблизно 3 діоптрій. У більшості випадків при подовженні очі і збільшення очного яблука далекозорість проходить. При успішному збігу обставин офтальмологічні показники однорічної дитини повинні знаходитися в межах від +3,0 +2,5 діоптрій, при досягненні двох років — +2,0 діоптрій, трьох — від +1,0 до +1,5 діоптрій.

Короткозорість (міопія) характеризується надмірним збільшенням очного яблука. До нього призводять значні зорові навантаження і нездатність очей малюка своєчасно адаптуватися до них. Це пов’язано з тим, що розгляд знаходяться поруч предметів змушує очні м’язи напружуватися інтенсивніше. Перебуваючи в постійній напрузі, вони не в змозі розслабитися, внаслідок чого око витягується. Тому зорові навантаження для очей на близькій відстані потрібно дозувати. Це стосується і використання гаджетів.

Ністагм також є досить поширеною патологією. Дане захворювання негативно позначається на гостроті зору. Воно не дозволяє мати бінокулярний зір, викликає психологічний дискомфорт і істотно обмежуючи список доступних професій.

Астигматизм призводить до появи відразу і далекозорості і короткозорості в межах одного ока. Проблема часто проявляється у разі кривизни рогівки. При наявності цієї патології зір стає розпливчастим, втрачається колишня чіткість картинки.

Якщо у дитини з’являються проблеми з одним оком, другий він буде по можливості виключати з процесу зору. Це призведе до того, що друге око почне «лінуватися». Медичним назвою подібного стану вважається амбліопія. У цьому випадку зір буде зниженим навіть в окулярах.

Своєчасна діагностика

Батькам потрібно дотримуватися правил і норм контролю якості зору у дітей. Перша перевірка здійснюється ще в пологовому будинку. Якщо малюк доношений і не має проблем зі здоров’ям, наступне відвідування має відбутися у віці 1-2 місяців. Це робиться для:

• перевірки на наявність пухлини сітківки ока дитини (ретинобластоми),
• вродженої глаукоми і катаракти,
• грубих деформацій в оптичних середовищах і на очному дні.

При відсутності відхилень наступне відвідування доктора здійснюють в шестимісячному віці.

Недоношені діти перебувають у групі ризику, тому вони повинні проходити обстеження частіше інших.

У піврічному віці у дітей іноді виявляються декілька відхилень:

• часткова атрофія і пошкодження зорових нервів,
• косоокість,
• ністагм.

З цими проблемами виявляють рефракційні патології, до яких відносять:

• астигматизм,
• далекозорість,
• чи протилежний їй короткозорість.

При виявленні захворювань необхідно в найкоротші терміни переходити до лікування. Доктора можуть прописати перші очки для малюків до 6 місяців.

Здійснення третього огляду повинно проводитися у віці 10-12 місяців. Після цього батьки можуть показувати дитину офтальмолога раз в рік. Але у разі наявності ризиків, пов’язаних з іншими проблемами зі здоров’ям або спадковістю, режим відвідування лікаря повинен складатися індивідуально, щоб вчасно виявляти можливі проблеми із зором.

Патології очей небезпечні тим, що больові відчуття при цьому часто відсутні, і дитина не в змозі чітко сформулювати наявність проблеми. Постановка діагнозу на ранньому етапі не повинна сильно лякати батьків. Багато патології в дитячому віці успішно лікуються або локалізуються. Якщо вилікувати захворювання до 3-4 років, коли завершується формування зорової системи, шанси його повторного прояви будуть мінімальними. Надалі потрібно лише вчасно проходити обстеження.