Коли краще народжувати другу дитину, власний досвід

Плюси і мінуси народження другої дитини відразу після 1-ї, з різницею в 1-2, 3-4, 5-6, 8 років

Спочатку я хотіла двох діток відразу, потім думала, що непогано б маленьку різницю, мовляв малюкам-погодкам легше знайти спільну мову. Та й взагалі завжди мріяла бути молодою мамою, раніше «відстрілятися» і вийти з декрету.

Але коли народилася дочка, моя думка змінилася. В даний момент я вважаю, що ідеально для мене це різниця 4-5 років, щоб старша могла бути помічницею, а не конкурентом у боротьбі за мамину любов.

Отже, по порядку. Двійнят обговорювати не будемо, так як це не наші плани, а швидше дар природи.

А ось діток-погодок можна настроїти самостійно.

Плюси в тому, що:

  • Якщо ви планували народити і виростити двох дітей, то виходячи з декрету, можете сміливо будувати кар’єру.
  • Речі від старшого якийсь час будуть переходити молодшому конвеєром, економія як-ніяк.
  • Дітей можна навчати і розвивати практично одночасно. З боку психології це теж дуже добре. Скільки я знаю своїх ровесниць, всі сестрички-погодки зросли подругами не розлий вода.

Мінуси цієї різниці в тому, що:

  • Завагітніти потрібно через 3-6 місяців після пологів. Вагітність наступає найчастіше тільки при відсутності грудного вигодовування (ГВ), а іноді навпаки, є причиною його припинення. Як по мені, то цього часу не достатньо, якщо є можливість то краще дати першого дитині хоча б до року або 8 місяців повноцінне ГВ, так як це закладка імунітету на все життя.
  • Далеко не кожен організм здатний відновитися після пологів за такий короткий час. Це може стати загрозою настала вагітності і взагалі здоров’ю матері.
  • Вагітній вже не можна повноцінно носити старшого малюка на ручках і це з 6-9 місяців. Якщо немає ліфта, або ще якісь складнощі, то навіть витягнути коляску і малюка на прогулянку вагітній мамі самостійно не вдасться. Питання вирішується легше, якщо у вас є бабуся чи інший компетентний родич, що мешкає з вами, який може повністю замінити вас по догляду за малюком або взяти на себе абсолютно всі домашні клопоти.

Різниця в 2-3 роки

  • В цьому випадку організм вже більш-менш відновлений і готовий до нових навантажень.
  • Старший дитина вже не випорожнюється в штани і не залежимо від ГВ. Вже в деякому сенсі готовий сам себе обслуговувати.

Але тут підступає нова складність. Мама тільки починає «розправляти крила». Нарешті-то можна залишити старшої дитини бабусі і відправитися у своїх справах або навіть на роботу, а тут на тобі, знову пелюшки, сорочечки. Це може бути морально важко. Не відпочивши толком від першого, але відчувши смак свободи, зануритися в цей світ труднощів і поневірянь.

Зараз моїй донечці 2,5 року, ми любимо часто і довго гуляти, в тому числі з поїздками в міському транспорті чи навіть в інше місто. Дитина ходить добре, але все ж швидко втомлюється і проситься понести. Так що вагітність мене б зараз позбавила багатьох радостей.

А втомлена і депресивна мама теж не є добре. Хоча якщо б у мене був приватний будинок, і не доводилося б піднімати кожен день дочка і купівлі на 4-й поверх пішки, мене б це не турбувало.

Також впливає наявність машини і прав у мами. Міським транспортом з немовлям і трирічною переміщатися вкрай складно, я б назвала це знущанням. Чекати поки чоловік прийде з роботи і відвезе куди-то, теж не завжди доцільно. А якщо є права, зібрала дітей, і роби що хочеш. Так що фінансові та побутові умови вважаю вирішальними в питанні цього віку.

З психологічної точки зору різниця 2-3 роки вважається чомусь вкрай складною. Не одноразово про це читала. Старший начебто міцно стоїть на ногах, але психологічно не готовий бути помічником. Батькам часто складно це зрозуміти.

Старший малюк починає ревнувати і вести себе неадекватно. Мама, втомлена від новонародженого, бачить тільки плоди поведінки старшого, зривається на нього. За цим слідує підсвідома образа старшого дитини молодшого і іноді на багато років. Знаю безліч таких прикладів з життя. Тут дуже важливо правильне відношення батьків, аби старша дитина не відчував себе обділеним і не вініл молодшого, що той «відібрав» у нього батьків.

У дітей буває різний темперамент — те, що дається природою, і потрібно це не ламати, а виховувати і враховувати. У даний момент бачу, що моя дочка не готова стати «старшої» і ділити батьків з кимось ще. Мало того, що мені було б дуже важко з двома фізично, так і психологічно. Тому вирішила відкласти вагітність до кращих часів.

Різниця в 4-5 років

  • Організм до вагітності вже повністю відновлений (не говоримо зараз про винятки та патологіях).
  • Старший дитина вже міцно стоїть на ногах, його не потрібно укладати на ніч, годувати з ложечки, він ходить в садок (якщо ви не боїтеся, що він звідти принесе якусь заразу), у мами є час відпочити і зайнятися повноцінно молодшим дитиною.
  • Тут теж може бути ревнощі, але це вже більш усвідомлено і при уважному ставленні батьків старший може стати помічником і найкращою нянькою для братика чи сестрички.
  • Буває, що діти з такою різницею пізніше не дуже дружні, але думаю, що це теж залежить від виховання, коли діти відчувають любов батьків, а не борються за неї.

Плюс в тому:

  • Коли старша дитина піде в перший клас, мама якраз буде в декреті з молодшим, і зможе допомагати йому з навчанням, забирати зі школи.

Різниця більше 8 років

  • З одного боку це друга молодість батьків, дуже зручно, що старший за великим рахунком самостійний. У нього навряд чи виникне сильна дитяча ревнощі.
  • У такому віці можна повноцінно довіряти молодшого «няньці» і відлучитися на якийсь час, вже не бути пов’язаним пуповиною так, як з першою дитиною.

Мінус в тому, що:

  • Батькам вже не 20 років, важче переносяться безсонні ночі, складніше сама вагітність, складніше заробляти гроші на забезпечення сімейства. Але з іншого боку батьки більш дорослі та досвідчені.

Якщо б я хотіла багато дітей, вчинила б так само як і мої друзі. Коли старшому було 8, народилася молодша, через 4 роки народилася третя дитина, а ще через 3 молодша донечка. Тобто, старші вже здатні без проблем доглянути за молодшими, а мама може приділити час собі, що в неї виходить цілком успішно. Зараз вік дітей 19,11,6 і 3 роки. Молодші ходять в садок, а мама вийшла на улюблену роботу, підвищує кваліфікацію, вчить іноземну мову, і продовжує розвиватися.

В іншій багатодітній подружки різниця між дітьми маленька, і по ній видно, що це дуже важко. Хоча і ставлення до життя в цілому тут теж грає велику роль.

Загалом, на мій погляд, будь-яка різниця переноситься легше, якщо є гроші або додаткові «руки» у вигляді членів сімейства. Особисто для себе оптимальним вважаю різницю в 4-5 років.

Думаю, до того часу я досить відпочину і підготую донечку до появи братика або сестрички, якого вона теж буде чекати і любити. У будь-якому випадку, коли б не наступила вагітність, другий малюк буде улюбленим і бажаним, тільки мамі доведеться складніше.