Логопедичні проблеми у дітей дошкільного віку

Причини порушення мовлення

Не секрет, що в сучасному суспільстві дуже часто зустрічаються діти з різними вадами мовлення. Це явище має множинні причини:

• складності в пренатальному періоді,
• родові травми,
• відсутність або дуже мала кількість занять з розвитку дрібної моторики,
• відсутність або зниження спілкування з дитиною в доречевом періоді,
• різні ступені приглухуватості і багато іншого.

Численні причини і передумови можна дуже умовно розділити на чотири типи:

1. Обумовлені неврологічними причинами та /або пов’язані з патологіями в корі головного мозку (як правило, це вроджені патології або наслідки родової травми)
2. Обумовлені патологією будови щелепно-лицьового апарату (заяча пащу, вовча губа, занадто коротка вуздечка)
3. Обумовлені ЛОР-патологією: різні ступені приглухуватості, в тому числі кондуктивна (придбана), а також «гугнявість» і неможливість правильного вимовляння ряду звуків внаслідок збільшених аденоїдів
4. Обумовлені недостатнім розвитком дитини, відсутністю з ним занять за віком.

Недарма кажуть, що мовлення дитини і його розвиток перебувають на руках: розвиток дрібної моторики починаючи з самого раннього віку – запорука успішного майбутнього маленького чоловічка і профілактика логопедичних проблем.

Деякі види порушень мовлення

Дизартрія – розлад артикуляції внаслідок парезу м’язів артикуляційного апарату. При цьому порушенні мова дитини як би змащена і нерозбірливий, без виразу.

Дислалія – досить часте розлад, при ньому звуки вимовляються неправильно або замінюються на інші, наприклад «В» замість «Л» (напевно, всі пам’ятають старий анекдот про те, як маленький хлопчик просив в магазині купити горілку), «С» замість «Ш» і так далі. Становлення більшості звуків, у тому числі і шиплячих природним шляхом відбувається до 3-4 років, останніми дитина навчиться говорити сонори: звуки «Л» і «Р» — це має відбутися у віці до 5 років.

Дислалія може спричинити за собою порушення фонематичного слуху: тобто дитина на слух не здатний розрізнити різні звуки («С» від «Ш», «Л» від «Р» і так далі), а порушення фонематичного слуху в свою чергу призводить до таких логопедичного порушень, як дислексія і дисграфія.

Дислексія – різні порушення процесу читання.

Дисграфія – різні порушення процесу письма.

Алалія – одне з найбільш важких порушень мовлення: практично повна її відсутність.

Профілактика і лікування мовленнєвих порушень

Молодим батькам потрібно знати, що більшість проблем порушення мови закладаються ще в доречевом періоді розвитку мови (умовно таким періодом вважається вік до 3 років) і можуть мати непрямі ознаки, завдяки яким можна припускати в майбутньому логопедичні проблеми у дитини, тому не варто ігнорувати планові візити до фахівців.

• В 1 місяць від народження, в 3, 6 і 12 проводиться плановий огляд невролога, при необхідності лікар призначить додаткові обстеження і підбере адекватне лікування.
• Також в 1 місяць дитину оглядає стоматолог – на предмет відсутності щелепно-лицьової патології та патології будови вуздечки.
• Контроль слуху проводять ще в пологовому будинку, на 4-5 добу життя новонародженого.
• Отоларинголог планово оглядає дітей віком 1 місяць і 1 рік.

При патології, зумовленої станом здоров’я дуже важливо вчасно виявити причину і почати лікування у відповідного спеціаліста.

Батьків має насторожити, якщо дитина не починає вчасно агукати і лепетати, якщо не відгукується на своє ім’я або не реагує на звернену до нього мова, якщо пізно навчиться їсти тверду їжу і пізно починає говорити безпосередньо. Всі ці симптоми – привід показати своє чадо лікаря.

Дитині з проблемами розвитку мовлення рекомендовані заняття з логопедом, і тут дуже важлива злагоджена робота батьків і спеціаліста: вдома потрібно обов’язково виконувати всі вправи. Найбільш простий комплекс логопедичної гімнастики, який можна порекомендувати всім без винятку дітям включає в себе нескладні вправи:

• усмішка,
• округлення губ віконцем,
• облизування губ (вправа «Смачне варення»),
• витягування губ в трубочку і інше.

Заняття, спрямовані на розвиток моторики рук, досить різноманітні і можуть бути підібрані для дітей самого раннього віку, наприклад:

• Для немовлят: захоплення брязкальця/легкої іграшки та перекладання з ручки в ручку; пальчикові ігри (сорока-ворона, ладусі-ладусі) спочатку з мамою, а потім і самостійно
• Для однорічних-дворічних дітей різні ігри з пересипанням і перебиранням крупи, пальчикові фарби, велика мозаїка
• Для дітей постарше: малювання, ліплення, аплікація, мозаїка, пазли, конструктор
• Дітям з різними ступенями приглухуватості рекомендовані вправи для слухових труб: для зовсім малюків це пережовування твердої їжі і дути ротиком, для старших дітей і дорослих розроблені спеціальні комплекси вправ.

На закінчення хотілося б ще раз повторитися, що проблеми, пов’язані з порушеннями мовлення – це бич нашого часу, і тим раніше будуть виявлені і усунені причини явища, тим менше негативних наслідків для здоров’я дитини. Батьки, будьте уважними до своїх дітей!