Народження другої дитини: відносини між старшою і молодшою дитиною

Ревнощі старшої дитини до новонародженої

Багато подружні пари наважуються на народження другого малюка. Перший же дитина з цікавістю спостерігає, як зростає мамин животик, і батьки всіляко підготовляють його до появи братика або сестрички. З великою радістю проводжає маму в пологовий будинок і з нетерпінням чекає знайомства з маленькою дитиною. І ось настає довгоочікуваний день, коли приїжджає мама з новим членом сім’ї. Всі бігають навколо нього і захоплюються ним. І ось тоді, старший дитина починає вести себе так, як ніколи себе не вів. Причиною такої поведінки – ревнощі.

Перед появою другої дитини на світ первістка готують до цієї події: пояснюють, що малюк у мами в животику і дають помацати, щоб він відчув руху дитини. Розповідають, як вони удвох будуть грати, і ходити за ручки на прогулянки. Як добре бути старшим братом або сестрою і всьому вчити малюка. Загалом, роблять все, що в дитини сформувалися позитивні відносини до появи нового члена сім’ї.

Настає довгоочікуваний день, коли вся родина проводжає маму в пологовий будинок, старший дитина дізнається гарну й радісну новину про те, що малюк вже з’явився на світ і весь в очікуванні, щоб швидше познайомитися з маленьким. І ось мама з маленьким дитятком повертаються додому, всі радіють йому, бігають біля нього і кожен хоче його потримати. І далі починається така картина: «Дивись, не чіпай дитину, а то можеш зробити боляче», « Не кричи, малюк спить», «Не тупоти ногами, а то він злякається».

І тут батьки задаються питаннями: «Невже наш такий егоїстичний дитина?», «Невже він не бачить, що дитина зовсім ще маленький, йому потрібен постійний догляд?!» Якщо подумати то, для первістка робилося все, щоб він знаходився в тиші і спокої. Так чому ж другий малюк повинен лякатися цих криків, топаний та іншого шуму? А старшенький дитина почав вести себе так, як ні коли не вів. Раніше можна було просто поговорити з ним, пояснити і знайти вихід зі сформованих ситуацій, де це все?

І тепер головним методом боротьби зі старшою дитиною стає крик, але це не сильно-то й допомагає. І виходить одне: первісток плаче, молодшенький кричить, мама постійно на нервах, втомлена і роздратована. Тато, прийшовши з роботи, хоче трохи розслабитися і відпочити, але замість цього він змушений чути всю цю плутанину.

І ось тут потрібно для початку розібратися з відносинами до старшому дитині. Так як причинами такої поведінки є саме ставлення до первістку.

Природно, всі знають, але не хочуть усвідомлювати, що причиною такої нетипової поведінки у дитини є ревнощі. І майже ніхто не хоче особливо вникати, що відчуває старшенький дитина з появою маленького братика або сестрички. До народження другої дитинки, первісток був єдиним об’єктом уваги для батьків та інших родичів. А тепер йому потрібно все це розділяти з новим членом сім’ї.

Раніше, батьки весь свій вільний час приділяли первістку, читали з ним книжки, купували все, що попросить, гуляли, ходили на прогулянки та інше. А після появи малюка, все це пропадає. Тому що мама весь час втомлюється, постійно зайнята дитиною, а малюк весь час спить, їсть і кричить. Прогулянки проходять тільки там, де тиша. Гуляти можна рівно стільки, скільки потрібно дитині і зовсім неважливо, що первісток тільки розігрався з хлопцями. А хіба це когось тепер цікавить? І все це нескінченно. І тут варто подумати, що зробити, щоб старша дитина полюбив братика або сестричку.

  1. Не смикати щомиті. Якщо забороняти старшому дитині вести себе так, як він зазвичай себе звик вести, то можна спровокувати зворотну реакцію, він почне зло не слухатися, або взагалі, буде вести себе по відношенню до маленького агресивно (буде намагатися вщипнути малюка, смикати за ручки або ніжки та інше). І в результаті старшенький дитина буде постійно покараний або потрібно буде його постійно підкуповувати: « Якщо будеш вести тихенько, то ми тобі купимо…». Адже діти народжені з потребою стрибати, бігати і шуміти. Адже у дітей, які народжуються другими, третіми і так далі, дитинство відрізняється тим, що для них неможливо добитися повної тиші та спокою.
  2. Дозволяти старшій дитині контактувати з маленькою дитиною. Якщо старшій дитині захочеться погладити малюка, потримати його, то не варто забороняти. Просто, коли старша дитина буде намагатися брати дитину на руки, то буде швидше відбуватися контакт. Але і настоювати теж не треба.
  3. Спільний догляд за дитиною. Якщо старша дитина бажає допомогти по догляду за дитиною, не варто йому це забороняти. Адже це його добровільна згода. Йому буде цікаво побути трохи дорослим і нарешті, відчути себе старшим братом або сестрою. Не слід надовго залишати дітей наодинці, адже старший дитина може ненавмисно щось зробити малюкові, і тоді первісток буде відчувати себе винуватим.
  4. Компроміси. Перебуваючи на галасливій дитячому майданчику, не варто відразу йти звідти, так як шум може перешкодити дитині. Адже старшому дитині хочеться побігати в галасливій компанії діточок. Потрібно подумати, як зробити так, щоб старша дитина пограв з іншими дітьми на майданчику, і щоб дитині було добре. Наприклад, поки старшенький дитина бігає на галасливій майданчику, можна покатати коляску навколо самої площадки, щоб маленький поспав трохи, або попередньо взявши з собою брязкальця пограти з малюком. Тоді старший дитина буде відчувати, що його думки і побажання враховуються. А малюк поступово буде звикати до того, що він не один у сім’ї.
  5. Мамині хитрощі. Батьки дітей, а особливо самі мами повинні бути хитрішими. Для того щоб закликати малюка звертати увагу на якісь хороші вчинки старшого братика або сестрички і робити так само. Наприклад: «Поліночка, подивися, як Софія гарно намалювала квіточка!», «Поліночка, коли ти виростеш, теж будеш допомагати мамі, готувати вареники, як Софія!». І такі подібні ситуації будуть траплятися щодня. Старший дитина буде усвідомлювати, що бути дитиною не так вже й добре. І тоді будні дні будуть мирними. Також, коли старша дитина спить, а молодший починає кричати в цей час, треба йому теж робити зауваження, наприклад: «Поліночка, не потрібно кричати, адже твоя старша сестричка спить, а ти своїм криком їй заважаєш! Хіба так можна? Все, пішли з кімнати».

Головне завжди пам’ятати те, що старшій дитині важливо те, що з появою дитини в родині, він все також залишається важливою людиною для своїх батьків. Щоб він розумів, що він все любимо. Дитина буде впевнений в тому, що йому приділять увагу, пограють з ним, не будуть порушувати його побажання і думках. Так, спочатку справлятися з маленькою дитиною і зі старшою дитиною, але з невеликими прийомами і хитрощами, в сім’ї спокій гарантовано.