Пустушка: шкідлива чи корисна вона для дитини, думка фахівців

Соска-пустушка: чи потрібна вона малюкові

Вихователі молодших груп дитячих садків нерідко стикаються з наступною проблемою – призводять малюка в колектив, а він ще не розлучився з соскою. Зрозуміло, заборонити користування пустушкою не можна, щоб не травмувати і так засмученої розлукою з мамою дитини. Більшість дітей сплять з коханою соскою, але знаходяться і такі, що й на хвилину не можуть вийняти її з рота.

Під час гри соска може впасти, закотилася під столик або загубитися в іграшках. Зрозуміло, нянечка або вихователь допоможуть дитині знайти соску, неодмінно вимиють її в кип’яченій воді з милом. Але все ж, набагато розумніше відучити дитину від соски перед тим, як прийшла пора віддавати його в дитячий сад, принаймні, на час активності, залишивши пустушку тільки для сну, як заспокійливе.

З далеких часів не вщухають диспути про користь і шкоду пустушки. Дуже давно замість неї дитині давалася «ріжок», про негативний вплив якого на малюка висловлював свою думку вчений – медик Російської військово-медичної академії Р. М. Герценштейн. Він щиро вважав, що дитина, якій дають «ріжок», згодом привчається смоктати різні частини свого тіла – плече, в тому числі, що цілком може спровокувати не тільки викривлення хребта, але і відставання в розумовому розвитку. Але це було давно, до того ж лікар був військовим лікарем, а не педіатром.

Бенджамін Спок — американський педіатр, у своїх книгах говорив, що пустушка, навпаки, відволікає малюка від смоктання власних пальчиків, а ростуть зубки при цьому менше деформуються.

Зараз виробники випускають анатомічні соски (вони по-різному називаються — ортодонтальные, дентальні, ортопедичні, але суть у них одна), форма яких збігається з будовою ясен. Саме таку соску рекомендують купувати дантисти.

Батьки, звичайно, зацікавлені в тому, щоб нервова система дитини була здоровою. Тому не варто відмовляти дитині, коли той «вимагає» соску, оскільки, «смоктальний» рефлекс спочатку закладено в людині самою природою.

Щоб мамі не «схоплюватися» протягом всієї ночі, постійно повертаючи на місце соску, що випала з рота дитини, треба привчати його тільки засинати з нею, а не тримати її в роті весь час сну. Для цього соску потрібно тихенько прибрати відразу після того, як малюк засне. До речі, і він сам буде спати набагато спокійніше без «допоміжного засобу». Під час неспання на соску взагалі краще накласти заборону. Коли діти чимось захоплені, вони і самі не згадають про неї, значить, проблема тільки в зайнятості батьків, оскільки відволікти дітей ясельного віку зовсім нескладно.

Пустушка не залишає в спокої маленького господаря зазвичай до півтора — двох років. Малюк відвикає від неї сама, причому, непомітно як для себе, так і для оточуючих. Проте чимало й таких дітей, яким необхідно допомогти в розставанні з соскою. У цьому випадку батькам доведеться пофантазувати. Потрібно придумати історію зникнення пустушки. Наприклад, вона виявилася чарівною і, осідлавши бабусину сумку, поїхала з нею. Або пустушка просто загубилася, тоді доведеться шукати її разом з малюком, але, зрозуміло, безуспішно. Ще один варіант з «серії чарівництва»: перетворити соску в цікаву іграшку.

Головне, ні в якому разі не слідувати «древнім» порад: «умочіть пустушку в сіль, гірчицю і перець…». Дивно, але і зараз знаходяться батьки, які вдаються до таких «драконівських» методів.

Основне: дорослі повинні захищати дитину від стресів, а розставання з коханою соскою – це і є стрес. Так що «відносини з пустушкою» треба вибудовувати дуже обережно.

Вихователі ж рекомендують батькам приносити в дитсадок пустушку з кришечкою – благо, дефіциту сосок різних форм та захищених всілякими пристосуваннями від забруднення, зараз не існує.