Розвиток дитини: види пам’яті, що впливає на розвиток пам’яті?

Особливості пам’яті у дітей: Які види пам’яті бувають? Що робити, щоб пам’ять дитини удосконалювалася?

Пам’ять – різновид розумової діяльності, одна з вищих психічних функцій нашого організму. Значимість здатності до запам’ятовування й утримання в свідомості інформації важко переоцінити.

Вчені зуміли довести, що збої в мнемонічних процесах призводять до численних проблем функціонування людини як індивіда. Це спричиняє порушення розумової діяльності в цілому. У кожного вікового періоду є свої особливості роботи та розвитку пам’яті.

Мнемонічні здібності діток

Найчастіше ефективність процесів запам’ятовування оцінюється при аналізі короткочасної пам’яті. По тому наскільки точно і докладно дитина здатний відтворити тільки що пройдений матеріал. При оцінці довгострокової пам’яті дитини враховується обсяг активного словника та вміння викласти загальновідомі факти. Безумовно, специфіка розглянутих здібностей діток буде визначатися особливостями виховання, віку і навчання.

Розвиток пам’яті в дітей на різних вікових етапах

Від нуля до року. Спочатку у немовлят проявляється моторна пам’ять, що призводить до формування нових рефлексів. Карапуз починає запам’ятовувати деякі свої дії, особливо якщо їх здійснення приводить до бажаного ефекту.
Від рочку до двох років. На цьому етапі крихітка починає дізнаватися близьких їй людей, які потрапляють у поле її зору досить часто. Тут ми не враховуємо домашніх, які перебувають з нею практично постійно. Це пов’язано з тим, що нервова система дитини активно розвивається і розбудовується. Збільшується міцність і обсяги оволодіння інформацією. Дитина пробує освоювати прямоходіння, тому поле його діяльності стрімко розширюється. До другого року, виникає пам’ять, заснована на зорових образах. Крихітка починає набувати перші усвідомлювані спогади.
Від двох до чотирьох років. На даному етапі переважає механічне засвоєння інформації. Поступово малюк починає оволодівати логічним сприйняттям того, що відбувається, він намагається запам’ятовувати непрості слова. До цього віку він вже володіє важливими руховими навичками.
Від чотирьох до шести років. Тут на перший план виступає мимовільний механізм запам’ятовування. Цей процес не опосередковується вольовим контролем самої дитини. Запам’ятовування і пригадування нерозривно пов’язане з тією діяльністю, в яку він був включений. У дитячій пам’яті відкладається саме те, що було цікаво, а не корисно або необхідно.

Якщо ви не задоволені рівнем розвитку пам’яті у вашого чада, то ви можете озброїтися спеціальними розвиваючими іграми. В інтернеті їх можна знайти безліч. Це дозволить вам радісно і весело провести час, а також займатися процесом розвитку своєї дитини в прямому сенсі граючись.

Крім того, для розвитку пам’яті можна використовувати цілком нескладні прийоми:

заучування віршів і пісеньок;
опис побаченого;
заучування важливої інформації (наприклад, адреси проживання, прізвищ та імен родичів).

Види пам’яті

1. По тривалості збереження знань можна виділити:

короткочасну;
довготривалу пам’ять.

2. По об’єкту запам’ятовування пам’ять буває:

Зорової – пов’язана з фіксацією інтер’єрів, пейзажів, облич та всіляких картинок. Такий вид пам’яті називають образним. При формуванні певного способу беруть участь наші органи чуття, наприклад, очі. Саме вони дозволяють створити в сприйнятті ту чи іншу картинку. Тут же можна згадати про явище эйдетизма, коли малюк здатний з точністю до найдрібніших деталей відтворити подію, що сталася.
Слуховий – нова інформація сприймається на слух. Скажімо, словесно-логічне запам’ятовування дарує можливість отримувати інформацію за допомогою вербальних засобів спілкування (за допомогою звичайної мови).
Моторного – запам’ятовування, співвідноситься з певними рухами. Подібна пам’ять дозволяє запам’ятовувати послідовність певних рухів при виконанні тих чи інших дій. Це допомагає дитині вчитися сидіти, перевертатися і так далі.
Емоційної – значущі події будуть асоціюватися з пережитими, яскравими враженнями і відчуттями.

3. За характером вольового контролю:

мимовільна – нова інформація в пам’яті відкладається сама собою без свідомих зусиль;
довільна пам’ять – запам’ятовування протікає цілеспрямовано.

У дошкільному віці в пам’яті малюка, без яких би то ні було свідомих зусиль відкладаються переживання і події, що відбулися. Він не засвоює інформацію цілеспрямовано, все складається саме собою. Крім того, чим емоційно яскравіше були прожиті хвилини, тим більше ймовірність, що саме це дійство відкладеться в пам’яті дитини. Сильні емоції дозволяють виділити подія, яке їх викликало серед інших.

Коли дитина стає старше, дорослі вчать його керувати власними процесами запам’ятовування.

Для вдосконалення довготривалої пам’яті корисно:

співвідносити між собою предмети, вишукувати в них подібності й відмінності;
грати в асоціації, що дозволить додатково розширити кругозір дитини;
переказувати прочитане або подію.

Що впливає на розвиток пам’яті?

Характер харчування. Урізноманітніть щоденний раціон свого дитя. Бажано, щоб малюк вживав злаки, горіхи, насіння, твердий сир, зелень, печінку, рибу, овочі, фрукти і біле м’ясо.
Спосіб життя. Дитині корисно гуляти на свіжому повітрі, не замикаючись в задушливих стінах квартири. Необхідно прищеплювати йому прагнення займатися спортом. Адже, фізичне навантаження дозволить йому з користю використовувати б’є через край енергію. Крім того, малюк, відвідуючи спортивні секції, буде спілкуватися з однолітками.
Сон. Дотримуйтеся певного режиму. Це дозволить йому добре відпочивати і висипатися. Він звикне засинати в певний час і в заведений годину вже сам буде потирати оченята.
Розвиваючі заняття. Рано чи пізно малюкові доведеться вдосконалювати власні мнемонічні здібності. Шкільне навчання багато в чому базується на процесах запам’ятовування, тому батькам варто завчасно займатися розвитком пам’яті дитини.

Отже, пам’ять більшістю людей сприймається як невід’ємна властивість людини, як даність. Прицільне увага приділяється їй лише, коли виникають якісь труднощі при оволодінні та стягнення інформації у свідомості. Якщо у вас таких проблем немає, хіба це не привід порадіти, що у вас все добре?