Виховання дітей: чому у дитини немає мотивації до навчання

Кожен батько хоче, щоб його дитина була успішною, в тому числі успішний в школі. Але, як відомо, далеко не всі діти вчаться на відмінно, проблема сучасних школярів, як правило, полягає в тому, що у них відсутня мотивація до навчання, тобто вони абсолютно не хочуть нічого робити, не розуміють, навіщо це взагалі потрібно, і вважають школу марною тратою часу.

Тільки батьки можуть дійсно зробити так, щоб у дитини з’явилося щире бажання добре і плідно вчитися. Як же розвинути цю мотивацію і нарешті-таки зробити так, щоб дитина захотіла пізнавати все нове?

Про причини відсутності мотивації у школі

Для початку потрібно розібратися в тому, що взагалі таке мотивація, сталося це цікаве слово в перекладі від слова «рухати», тобто по суті мотивація — це безпосередньо те, що допомагає людині рухатися вперед, досягати якихось успіхів. Мотивована людина завжди легше домагається різних цілей.

Взагалі мотивація до навчання закладена в людині від природи, як тільки він отримує нові знання, у нього тут же починають вироблятися гормони щастя. Дитині важливо, щоб його успіхи були помічені і оцінені, якщо ж ніхто не помітив того, чого домігся дитина, то він перестає прагнути.

Від того, наскільки дитина буде мотивований залежить його шкільна успішність. Відповідно, чим сильніше буде успішність, тим краще дитина буде вчитися, так як він краще буде старатися.

Батьки напевно стикався з ситуацією, коли доводиться по кілька разів говорити дитині про те, що пора взятися за уроки, а він при цьому зайнятий своїми справами і ні в яку не сідати робити домашнє завдання. Коли дитина перебуває під постійним сильним тиском дорослих, він в принципі не може отримати ніякого задоволення від навчання, відповідно, зовсім скоро вона йому набридне. З кожним разом батькам складніше знаходити дієві аргументи, які переконають дитину сісти за робочий стіл і вирішити необхідні приклади або впоратися ще з якимось завданням, а дитина, в свою чергу, не виносить більше цієї каторги.

Насправді все це залежить не від інтелектуальних здібностей дитини. Шкільні оцінки — не показник того, наскільки розумним і кмітливим є дитина. Але при цьому неуспішність прямо веде до відхилень у нормальному поведінці. Батьки інколи самі роблять серйозні помилки, які вбивають мотивацію до навчання. Про які помилки йдеться?

Батьки бачать, що дитина у своєму віці вміє досить багато, іноді навіть знань у нього більше, ніж у однолітків, відповідно, мама й тато вважають, що дитина цілком може відправитися в школу і йому буде легко там, але є ще один дуже важливий нюанс, що не все беруть під увагу, що мова йде про психологічну готовність, яка не залежить від інтелектуальної. Дитина повинна не тільки вміти рахувати і читати, але і підкорятися певним правилам, також він повинен вміти робити не тільки те, що йому дуже подобається, але і те, що від нього вимагають.

Не можна віддавати дитину надто рано в школу, адже є таке поняття, як біологічне дозрівання. До семи років у дитини вже достатньо зміцніли кістки і взагалі всі органи. Якщо відправити у школу п’ятирічної дитини, то йому може бути навіть складно писати, так як рука буде сильно втомлюватися. Якщо дитина не готова біологічно до школи, то період адаптація буде дуже складним.

Дуже складно в школі доводиться дітям, які не відвідували дитячий садок, у них теж відсутня мотивація до навчання. Дитячий садок насправді є необхідним, так як він готує дітей до школи. Він вчиться спілкуватися з іншими дітьми у дитячих садках проводять заняття, тобто дитина вчиться концентрувати свою увагу.

Якщо дитина звикла, що в його родині постійно лаються батьки, тобто він живе в оточенні негативних емоцій, то в школі теж виникнуть проблеми. У нього просто не буде вистачати енергії для того, щоб реагувати на ситуації, які відбуваються в школі.

Батьки повинні допомогти своєму чаду організувати свій день, свою діяльність, щоб дитині на все вистачало часу. Дітям, звичайно ж, більше подобається розважатися, гуляти з друзями, але школяр повинен усвідомити те, що в його житті повинно бути місце для уроків, потрібно виділяти певну кількість часу на це і що розважатися можна тільки тоді, коли основні завдання виконані.

У сім’ї має дотримуватися єдність вимог, то є мама і тато повинні вимагати від дитини одного і того ж, інакше він просто заплутається.

При пред’явленні вимог потрібно враховувати можливість дитини, тобто вимоги не повинні бути завищеними, дитина повинна мати можливість відповідати цим вимогам.