Виховання дитини: як навчити дитину стежити за своїми речами?

Ставлення до речей, методи розвитку уважності

Звичайно, матеріальне – не головне в житті. Але все ж неприємно, коли дитина постійно щось втрачає, і кожен раз доводиться витрачатися на купівлю речі взамін. Всі питання та поради батьків зазвичай неефективні і залишаються без відповіді. Тому варто прислухатися до рекомендацій психологів.

Причини поведінки «роззяв»

Перш за все, батьки повинні зрозуміти причину такого ставлення до речей. Найчастіше це:

  • — Неуважність і незібраність. Діти до 5 років дуже легко переключають свою увагу з одного предмета на інший. Тому, якщо щось відволікло малюка, він запросто може забути свою річ. І якщо надалі він помітить пропажу, то щодо часу нічого сказати не зможе, тому що в такому віці ще не розвинене логічне мислення.
  • — Зайва задума. Існують діти, постійно занурені у власний внутрішній світ, який набагато цікавіше реального. Ця риса може зберегтися на все життя. Такі люди за своєю природою розсіяні і часто втрачають різні речі.
  • — Дитячі забави. В колективі часто практикується обмін іграшками та іншими предметами (шпильками, хустинками). Через якийсь час дитина вже не може пригадати, кому що віддав, і як це повернути.
  • — Поспіх. Якщо дитину вранці в сонному стані збирають батьки, то він може і не пам’ятати, у що був одягнений і взутий. Особливо піддаються суєті повільні діти. Коли доводиться десь поспішати, вони акцентують свою увагу на часі, а не на контролі над речами.
  • — Відсутність самостійності. Якщо дитина не бере участь в процесі зборів, то у нього просто немає можливості запам’ятати перелік особистих речей.
  • — Надмірна зайнятість. Нерідкі випадки, коли день дитини розписаний по хвилинах з-за відвідування різних гуртків та секцій. В юному віці підвищена завантаженість небезпечна для психіки, тому у дитини може спрацювати захисний механізм у вигляді появи неуважності і забудькуватості.
  • — Відсутність поняття власності. Часто спостерігається в багатодітних сім’ях. Малюкові з дитинства прищеплюють думку про те, що всі предмети загальні. Тому надалі у дитини не виникає необхідності стежити за речами, адже ними можуть користуватися всі навколишні.

Як розвинути в дитині уважність?

Якщо випадки пропажі поодинокі й випадкові, то це не привід бити тривогу. Якщо ж це відбувається систематично, то батькам варто задуматися про вирішення проблеми.

Дитині потрібно обов’язково пояснити, що кожна річ – результат праці рідних і близьких. Це допоможе йому усвідомити, чому маму з татом засмучує, коли він щось втрачає.

Існують нескладні методи розвитку у дітей уважності:

  • — Нанесення на особисті речі дитини індивідуальної мітки. Це може бути будь-впізнаваний логотип, який допоможе визначити серед безлічі речей свої.
  • — Дитині слід давати у користування недорогі предмети. Головне для дітей – зручність. Варто також пояснити, що після зникнення дорогої речі замінити її зможуть тільки більш простою і дешевою.
  • — Результат приносить і навчання малюка простим навичкам догляду за речами. Потрібно пояснити, що мокрі рукавички слід класти на батарею, шкарпетки – в чоботи, шарф – в рукав куртки. Це допоможе дитині швидше орієнтуватися в пошуках.
  • — Збираючи дитину куди-небудь, розумно проговорювати вголос те, що він бере з собою. Після повернення потрібно провести разом з ним перерахунок.
  • — Дитина має усвідомлювати наслідки своєї неуважності. На заміну загубленої речі можна взяти що-небудь старе з наявного, або ж зовсім залишити без такого предмета.
  • — Не рекомендується потурати всім бажанням. Це сприяє тому, що дитина перестає цінувати речі, і доставити йому радість покупкою буде дуже важко.
  • — Дитину слід навчити акуратності. Він повинен знати місце для кожної речі і вміти доглядати за ними.
  • — Корисні та навички планування. Чіткий порядок дій і режим дня допоможуть уникнути стресових ситуацій і розвинуть організованість.
  • — Неприпустимо лаяти дітей за пропажу. Варто поговорити з ним і спільно вирішити, як діяти далі.

Дитині потрібно прищепити розуміння наслідків своєї неуважності. Це може зайняти багато часу, однак позитивні зміни в дітях того варті.


Також пропонуємо