Алфлутоп – інструкція по застосуванню для уколів

Згідно лікарській класифікації, Алфлутоп (Alflutop) відноситься до нестероїдних протизапальних засобів у вигляді ін’єкцій, які застосовуються для лікування захворювань суглобів. Діючий компонент складу — біологічно активний концентрат з чотирьох видів мікроорганізмів. Ліки виробляються румунською компанією «Biotehnos».

Склад Алфлутопу

Ліки, що використовуються при патології опорно-рухового апарату, представлено форматом розчину для ін’єкцій. Його склад:

Властивості препарату

Уколи Алфлутоп відносяться до групи хондропротекторів. До їх складу входить біоактивний концентрат з дрібної морської риби, отриманий шляхом екстракції з протеинизацией і делипидизацией. Концентрат містить хондроїтин сульфат, мукополісахариди, пептиди, амінокислоти, іони магнію, натрію, заліза, калію, цинку, міді, гліцерин, фосфор, сірку, миоинотизол, цукру.

Засіб попереджає пошкодження структур між макромолекулами нормальних тканин, стимулює відновлення інтерстиціальної тканини і тканини суглобового хряща. Такі властивості ліки обумовлюють його знеболюючий ефект. Протизапальна активність і регенерація тканинних клітин засновані на придушенні роботи гіалуронідази, нормалізації вироблення організмом гіалуронової кислоти. Обидва властивості є синергічними, активують відновлювальні тканинні процеси структури хряща.

Препарат покликаний регулювати обмін речовин в хрящі. Хондропротекторну дію обумовлено нормалізацією біосинтезу колагену другого типу. Він пригнічує активність гіалуронідази і інших ферментів, які руйнують міжклітинний матрикс. За рахунок відновлення суглобового гомеостазу гальмується біосинтез медіаторів запалення, протизапальних цитокінів.

За рахунок цього на 8-10 дні лікування проявляється протизапальну та аналгезуючу дії. До складу засобу входять протеоглікани, які проявляють трофічну дію, заместительный ефект, підвищуючи показники гідрофільності, однорідності кісткової тканини і висоти хряща, видимі при проведенні магнітно-резонансної томографії. Екстракти морських організмів діють на організм сукупно, тому не можна точно дізнатися про фармакокінетичних властивостях Алфлутоп.

Показання до застосування Алфлутопу

В інструкції по застосуванню препарату вказано на його свідчення. До них відносяться:

• спондильоз;
• коксартроз;
• остеохондроз;
• артроз дрібних суглобів;
• артралгія, гонартроз;
• остеоартроз, парадонтопатія;
• поліостеоартроз, фіброміалгія;
• інші дегенеративно-ревматичні ураження суглобів і капілярів всередині них;
• порушення кровообігу або нормального метаболізму всередині суглобів;
• відновний період після травматизації або проведення операцій на суглобах.

Спосіб застосування і дозування

Ліки Алфлутоп вводиться внутрішньом’язово або внутрішньосуглобово. При полиостеоартрите і остеохондрозі ін’єкції робляться по 1 мл в день курсом 20 уколів (за 1 добу). при ураженні великих суглобів засіб вводиться всередину суглоба по 1-2 мл з інтервалами між уколами 3-4 дні. Курс триває 5-6 ін’єкцій в кожен суглоб. Можна поєднувати внутрішньом’язове та внутрішньосуглобове введення ліків. Курс повторюється кожних півроку.

Особливі вказівки

Препарат можна застосовувати при вагітності, лактації. При індивідуальній непереносимості морепродуктів або морської риби у пацієнтів підвищується ризик розвитку алергічних реакцій. Таким хворим використовувати Алфлутоп можна з обережністю. Аналогічно під суворим наглядом лікаря засіб використовується при аутоімунних захворюваннях (поточних або в анамнезі). До таких належать ревматоїдний поліартрит, червоний вовчак, анкилопоэтичный спондилоартрит, склеродермія.

Використання препарату не впливає на здатність керувати механізмами або водіння автомобілем. Препарат не призначають дітям через відсутність даних про вплив, ефективності і безпеки використання Алфултопа у цієї вікової категорії хворих.

Лікарська взаємодія

В інструкції по застосуванню препарату не вказані лікарські взаємодії. Це пов’язано з натуральним складом препарату та неможливістю взаємодії з іншими ліками. При будь-якому поєднанні засобів необхідна консультація лікаря. При комбінації кошти з місцевими анестетиками (наприклад, Новокаїном) можуть посилитися побічні ефекти останніх. Заборонено змішувати розчин для інфузій з іншими рідинами для внутрішньом’язового введення в одному шприці.

Побічні дії Алфлутопу

Препарат Алфлутоп рідко призводить до появи побічних ефектів. До найвідоміших відносяться сверблячих дерматит, печіння в місці ін’єкції, короткочасні міалгії, анафілактичні реакції. Іноді може минуще посилюватися больовий синдром. Передозування ліками загрожує розвитком алергічних реакцій, часто важких. Лікування полягає у відміні препарату і проведення симптоматичної терапії.

Протипоказання

В інструкції по застосуванню йдеться про протипоказання до застосування засобу. Ними стають підвищена чутливість до компонентів складу, вагітність, годування груддю, вік до 18 років. У останньої групи обмеження пов’язано з відсутністю інформації щодо безпеки та ефективності застосування ліків.

Умови продажу та зберігання

Препарат не є рецептурним, зберігається далеко від дітей при температурі 15-25 градусів не довше 2 років.

Аналоги Алфлутопу

Замінити препарат можна засобами з подібним ефектом, але іншим складом. Аналогами Алфлутопу є:

• Алостин – назальний спрей на основі синтетичного кальцитоніну лосося.
• Бондронат – концентрат для інфузійного розчину, що містить ибандроновую кислоту.
• Глюкозамін – таблетки і порошок на основі глюкозаміну сульфату.
• Зомета – розчин для інфузій на основі золедроновой кислоти.
• Кальцитонін – спрей в ніс і розчин для ін’єкцій з однойменною компонентом у складі.
• Осталон – таблетки на основі алендроновой кислоти.
• Остеохин – таблетки, що містять иприфлавон.
• Синовиаль – внутрішньовенний розчин на основі гіалуронату натрію.
• Хондрамин – таблетки, що містять однойменний порошок.
• Хондрактив – таблетки на основі глюкозаміну.
• Хондроксид – мазь, гель і таблетки, що містять хондроїтину сульфат.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.