Алкогольна хвороба печінки — ознаки, форми захворювання, діагностика та медикаментозна терапія

У хронічного алкоголіка часто прогресує алкогольна хвороба печінки – захворювання, при якому спостерігається дистрофія цього важливого органу і формування великих вогнищ некрозу. Цей небезпечний діагноз складно піддається ефективному лікуванню, може стати основною причиною смерті пацієнта. Важливо розуміти, що печінка при алкоголізмі руйнується, втрачає свої звичні функції і працездатність.

Що таке алкогольна хвороба печінки

Тривалим вживанням спиртних напоїв людина свідомо руйнує печінку, яка є «фільтром» всього організму. При систематичному перевищенні дози алкоголю патологічний процес супроводжується структурним переродженням тканини паренхіми і дисфункцією самого органу, в органічному ресурсі прогресує загальна інтоксикація. Патологія починається з гострого отруєння організму триває формуванням великих вогнищ некрозу тканин, а закінчується повним припиненням функцій печінки.

Симптоми алкогольного ураження печінки

При алкоголізмі першою страждає печінка, оскільки, виступаючи в ролі «фільтра», що не здатна переробити велику концентрацію етанолу. Так токсичні речовини проникають у системний кровотік, поширюються по всьому організму, обтяжують роботу внутрішніх органів і систем. Виражені симптоми алкогольного ураження носять системний характер, поширюються не тільки на уражену печінку. Це такі зміни в загальному стані алкоголіка:

  • астенічний синдром – загальна слабкість, сонливість, відсутність апетиту, схильність до депресії;
  • диспептичні явища – здуття черевної стінки, нудота, блювота, біль і бурчання в животі;
  • системні прояви недуги – тахікардія, м’язова атрофія, зниження чутливості;
  • печінкові ознаки – видиме почервоніння шкіри, печінкова жовтяниця, формування відкладень в області живота, гіпертрофія слинних залоз.
  • синдром портальної гіпертензії – варикозне розширення вен, асцит, збільшення селезінки.

Причини

Патогенного виникнення токсичних речовин передує часте вживання спиртних напоїв, властиве хронічного алкоголіка. Це наслідок тривалого запою. Печінка алкоголіка поступово руйнується, а для успішного консервативного лікування насамперед потрібно визначити особливості та специфіку патологічного процесу хвороби:

  • загибель гепатоцитів;
  • кисневе голодування клітин;
  • сповільнена регенерація тканин;
  • порушення вироблення печінкових ферментів;
  • ознаки прогресування фіброзу уражених тканин;
  • дефіцит білка в гепатоцитах;
  • надлишок сполучної тканини;
  • відмирання клітин паренхіми органу.

Фактори ризику

Після розпиття алкогольних напоїв турбує не тільки похмільний синдром, але і рецидивуючі патологічні процеси в організмі. Присутність клінічних симптомів алкогольної хвороби частіше властиво пацієнтам з групи ризику. Патогенні фактори наступні:

  • зловживання спиртними напоями;
  • генетична схильність;
  • надмірне харчування з набором жирової тканини;
  • інфікування гепатотропними вірусами;
  • захворювання шлунка.

Форми

Алкогольна хвороба протікає в різних формах, де визначальним критерієм при постановці остаточного діагнозу є ступінь ураження цього життєво важливого органу. Класифікація хвороби представлена нижче:

  1. Алкогольна жирова хвороба печінки, при якій колись здорових гепатоцитах відбувається скупчення жирової прошарку.
  2. При алкогольному гепатиті накопичення жиру в клітинах печінки відбувається у супроводі прогресуючих дифузних запальних процесів. Гепатит супроводжується широким спектром симптомів.
  3. Алкогольний фіброз печінки характеризує розростання рубцевої тканини без руйнування печінкових часточок.
  4. Клінічна картина з алкогольним цирозом супроводжується загибеллю печінкових тканин і її поступовою заміною на великі вогнища фіброзу.
  5. Алкогольна печінкова недостатність характеризується порушенням однієї або багатьох функцій органу, як результат пошкодження печінки і її тканини.

Ускладнення

Пацієнти з порушеним метаболізмом алкоголю частіше схильні до гострої інтоксикації. Якщо продовжити вживання спиртних напоїв, організму загрожує ризик виникнення раку, інших не менш небезпечних хвороб. В даному випадку мова йде про таких діагнозах:

  • асцит (скупчення рідини в очеревині);
  • перитоніт (запалення слизової оболонки очеревини);
  • варикозне розширення вен стравоходу;
  • злоякісна гепатоцелюлярна карцинома;
  • печінкова колопатия;
  • печінкова гастропатия;
  • печінково-легеневий синдром.

Діагностика

Для виявлення зазначеної хвороби потрібно пройти повне клінічне обстеження, здати ряд аналізів. Діагностика проводиться в стаціонарі. Якщо є серйозні підозри на ушкодження печінки, лікарі призначають:

  • загальний і біохімічний аналіз крові;
  • загальний аналіз сечі;
  • визначення індексу Маддрея;
  • коагулограму (аналіз протизгортальної і згортаючої систем крові);
  • ліпідограму (аналіз жироподібних речовин крові);
  • копрограму (дослідження калових мас).

Лабораторні дослідження дають неповну картину захворювання, особливо для діагнозів з високою вагою. З інформативних інструментальних видів діагностики алкогольної хвороби лікарі призначають:

  • УЗД черевної порожнини;
  • эзофагогастродуоденоскопию (дослідження стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки);
  • біопсію печінки (особливо при раку печінки);
  • ретроградну холангіографію для дослідження жовчовивідних шляхів;
  • КТ і МРТ для уточнення остаточного діагнозу;
  • эластографию для вивчення тканини печінки.

Лікування алкогольного ураження печінки

Якщо пацієнт схильний до токсичного ураження, першою страждає печінка. Дистрофія органу визначається клінічним шляхом, особливо інформативними вважаються загальний аналіз сечі і біохімія крові. Для успішного лікування хвороби потрібно повністю відмовитися від вживання алкоголю, чітко дотримуватися усіх лікарських рекомендацій. На прогресуючій стадії жирової алкогольної хвороби загальні рекомендації такі:

  1. Оскільки гепатит характеризується хронічним перебігом, лікування спрямоване на усунення симптомів, скорочення гострого періоду, профілактику ускладнень.
  2. На ранніх стадіях стеатозу відмова від спиртних напоїв забезпечує стійку позитивну динаміку, швидке виліковування від дистрофії.
  3. Важливо дотримуватися лікувальної дієти, повністю виключити вживання жирної, смаженої, гострої і солоної їжі.
  4. При алкогольної хвороби обов’язково проводити заходи щодо дезінтоксикації, а для регенерації тканин застосовувати есенціальні фосфоліпіди.

Лікарська терапія

В даній клінічній картині відзначається жовтяниця, що підтверджує високий показник білірубіну в крові. Такий хімічний склад біологічної рідини отруює організм, тому лікарі рекомендують інфузійну терапію розчинами глюкози, Піридоксином, Кокарбоксілазою. В якості гепатопротектора для відновлення функцій органу показано задіяти урсодезоксихолевую кислоту. Інші ефективні медичні препарати:

  1. Урсосан. Препарат має виражені жовчогінними та регуляторними властивостями. Добова доза становить 10-15 мг на 1 кг ваги пацієнта, при цьому обов’язково ділити на 2 – 3 прийоми. Курс – 6-12 місяців.
  2. Гептрал. Препарат демонструє нейротоксичні властивості, приймати його показано перед прийомом їжі. Добова доза – 2-4 таблетки 400 мг. Курс інтенсивної терапії залежить від медичних показань.

Трансплантація печінки

При ускладненнях цирозу лікарі рекомендують хірургічне втручання у вигляді пересадки здорового органу. Операція небезпечна, вимагає ретельного підбору донора. Найчастіше ним виступає близький родич, а обов’язкова умова проведення процедури – повна відмова від спиртного протягом 6 місяців напередодні операції. Після хірургічних маніпуляцій чекає тривалий реабілітаційний період.

Наслідки

Якщо вчасно не лікуватися, самостійно проблема зі здоров’ям не вирішується, а переважна клінічна картина лише ускладнюється небезпечними патологічними процесами. Серед таких:

  • шлунково-кишкові кровотечі;
  • онкологія;
  • хронічні захворювання печінки;
  • печінкова енцефалопатія;
  • печінкова та ниркова недостатність.

Прогноз

Клінічний результат алкогольного ураження печінки повністю залежить від старанності пацієнта. Якщо він лікується і зовсім не п’є спиртне, шанси на повне відновлення паренхіми можуть значно підвищуватися. Якщо клінічна картина запущена до цирозу, розвиваються великі вогнища некрозу тканин паренхіми, пацієнт може раптово померти.

Профілактика

Цю небезпечну хворобу бажано вчасно запобігти, інакше вилікувати її буде проблематично. Щоб виключити у своєму житті алкогольне ураження печінки, лікарі рекомендують наступні профілактичні заходи в домашніх умовах:

  • повна відмова від алкоголю;
  • дієтичне харчування;
  • своєчасне реагування на появу першої симптоматики.

Відео

Також пропонуємо