Аміназин — форма випуску, діюча речовина, дозування, протипоказання та відгуки

Лікарський препарат Аміназин являє собою один з основних препаратів з групи нейролептичних засобів, які чинять гальмівний вплив на центральну нервову систему. Медикамент широко застосовується для лікування психічних розладів в психіатрії. Вперше ліки було синтезовано і застосовано приблизно в грудні 1950 року для усунення післяопераційного шоку і депресії.

Що таке Аміназин

Препарат Аміназин – лікарський засіб, нейролептик, сильнодіючий транквілізатор і антидепресант, активним компонентом якого є хлорпромазин. Медикамент випускається в трьох формах: таблеток, драже і розчину для внутрішньовенного введення. Без домішок лікарський препарат являє собою порошок, який складається з маленьких кристалів, різної форми, які не мають кольорового забарвлення.

Склад і форма випуску

Форма випуску Активний компонент Допоміжні речовини
Розчин хлорпромазин – 250 мг гідрохлорид натрію – 30 мл

хлорид натрію – до 400 мл

Таблетки хлорпромазин – 50 мг крохмаль картопляний – 150 мг

сахароза– 10 мг

діоксид заліза – 20 мг

Драже хлорпромазин – 25 мг желатин – 30 мг

олія соняшникова – 150 мг

Фармакологічна група Аміназину

Медикамент – нейролептик групи препаратів, заснованих на похідних речовини фенотіазину. Чинить значний антипсихотичну, седативну дію на організм завдяки здійсненню блокади дофамінових, гістамінових рецепторів головного мозку. Різне дію препаратів, нейролептиків пов’язане з наданням гальмуючого ефекту на проведення збудження у всіх складових ланках та центральної і периферичної нервової системи.

Механізм дії Аміназину

Головними особливостями діючої речовини препарату є його антипсихотичну дію, здатність істотно впливати на емоційний фон людини, пригнічувати розвиваються психози. За допомогою цього лікарського засобу вдається усунути будь-які види психомоторного збудження, усувати явища марення і галюцинацій (слухових чи зорових), зменшувати відчуття страху, підвищену тривожність, напругу у пацієнтів з психозами, неврози, депресії.

Зростаюче зі збільшенням дозування препарату загальне заспокоєння супроводжується гальмуванням умовно-рефлекторних функцій, рухово-захисних рефлексів, зменшенням спонтанної м’язової активності і в цілому деяким ослабленням тонусу скелетної і гладком’язових мускулатури. Крім того, настає стан зниженої реактивності до зовнішніх і внутрішніх стимулів.

Після застосування внутрішньо ліки швидко повністю абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність активного компонента препарату становить приблизно 50-60%, а зв’язок з білками плазми крові від 25 до 30%. Період напіввиведення у здорової людини – 3-4 години. Препарат метаболізується клітинами печінки. Виводиться переважно нирками з сечею. Компоненти ліки проходять через гематоенцефалічний бар’єр, при цьому його концентрація у тканинах мозку та лікворі висока.

Показання до застосування

У психіатрії лікарський засіб використовують при різних станах психомоторного збудження у пацієнтів з істинною шизофренією в анамнезі (галюцинаторно-маревний, гебефренічний, екстрапірамідний синдроми), у фазі загострення хронічних параноїдних станів, маніакальному збудженні, при частих нападах у хворих на епілепсію. Крім того, короткочасний прийом препарату показаний при агитированной депресії, при інших неврозах, що супроводжуються підвищеним збудженням, фобіями, хронічного безсоння, нестримним блюванням, тривогою.

Спосіб застосування і дозування

Препарат призначають всередину (у формі драже або таблеток), внутрішньом’язово або внутрішньовенно (у вигляді розчину). При парентеральному застосуванні ефект настає значно швидше і виражений сильніше. Всередину таблетки і драже рекомендується застосовувати після прийому їжі. Дозування препарату залежить від способу введення, показань, віку та стану пацієнта.

Таблетки Аміназин

При терапії гострих психічних станів, початкова доза препарату становить 0,025-0,075 г 2-3 рази на добу, потім її поступово збільшують до 0,3-0,6 г, яку, при необхідності, підвищують до 0,7-1 м (наприклад, пацієнтам з хронічним перебігом хвороби або сильним психомоторним збудженням). Кількість препарату при необхідності використання великих доз ділять на 3-4 частини. Тривалість курсу лікування не повинна перевищувати двох місяців.

Драже

Для лікарської терапії внутрішніх органів, шкірних і інших захворювань препарат призначають у формі драже: по 1-2 шт. 3-4 р/добу протягом двох-трьох тижнів. Для профілактики загострень психозів при алкоголізмі, підвищеної тривожності і неврозах – по 1 шт./день протягом 7-10 діб. Для лікування хронічного безсоння показано застосування ліків по 1 драже за 30-40 хвилин до сну протягом 5-7 діб.

Аміназин Розчин

Для внутрішньом’язового введення до необхідної кількості розчину Аміназину додають 2 мл 0,25%-0,5% Новокаїну, Лідокаїну або літичну суміш (при підвищеній температурі у пацієнта). Препарат вводять у глибокі шари м’язів, ін’єкції проводять не більше 3 р./день. Для внутрішньовенного застосування розчин розводять у 20 мл 5% глюкози або в хлориді натрію. Використовують такі крапельниці не більше двох разів на добу.

Особливі вказівки

З обережністю, під контролем медичного персоналу необхідно приймати ліки при жовчнокам’яній і сечокам’яній хворобах, гострий пієліт, ревматизмі, атеросклерозі і ревмокардиті. Не рекомендують використовувати таблетки хлорпромазином при хронічній виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки. При тривалій терапії препаратом необхідний контроль загального аналізу периферійної крові, протромбінового індексу в динаміці. Застосування ліки не можна поєднувати з алкоголем і лікуванням злоякісних новоутворень.

Лікарська взаємодія

Ліки Аміназин значно посилює дію більшості снодійних медикаментів, опіоїдних аналгетичних препаратів, засобів для загального наркозу та місцевої анестезії. Ефект протисудомних, антигістамінних засобів і серцевих глікозидів під впливом хлорпромазину посилюється, а одночасне застосування цих ліків може викликати сильні судомні явища. Небажано тривале одночасне застосування з анальгетиками-антипиретиками ( Ібупрофен, Парацетамол та ін).

Побічні дії

При терапії лікарськими засобами, які містять хлорпромазин, можуть розвиватися системні чи локальні побічні ефекти, які пов’язані, пов’язані з його місцевим і резорбтивного дією. Потрапляння розчинів під шкіру, на епідерміс і слизові оболонки викликає сильне подразнення тканин, висипання. Введення в м’яз нерідко супроводжується появою інфільтратів та пухлин, абсцесів, внутрішньовенне застосування ліків може спровокувати пошкодження внутрішньої вистилки судини, тромбози.

Тривале безконтрольне використання препарату може викликати головні болі, запаморочення, сплутаність свідомості, сонливість, тахікардію, аритмію, різке зниження артеріального тиску (колапс) і втрату свідомості. У випадках порушення функціонування ендокринної системи у чоловіків може розвинутися гінекомастія, ожиріння за жіночим типом, пригнічення статевої функції, у рідкісних випадках відзначається фотосенсибілізація.

Передозування

При тривалому застосуванні Аміназину розвивається нейролептичний синдром, який виражається в симптоми паркінсонізму, акатизії, запізнілої реакції на подразники, апатії, підвищеної агресії. Іноді спостерігається тривалий стан пригніченості, байдужість пацієнта до того, що відбувається навколо нього. Для зниження явищ передозування використовують стимулятори центральної нервової системи. Прояв неврологічних симптомів знижується при зменшенні дозування препарату.

Відомі випадки розвитку механічної жовтяниці, агранулоцитозу, пігментації шкіри, гіпотермічних ефектів. Нерідко у пацієнтів відзначається запалення шкірних покривів – дерматит, висипання, місцеві, загальні набряки. При значному перевищенні разової дози можливо токсичної вплив на наднирники і розвиток їх функціональної недостатності.

Протипоказання

Використання ліки на основі хлорпромазину заборонено тканини при ураженнях печінки (цироз, хронічному гепатиті, гемолітичної жовтяниці та ін), нирок (гломерулонефриті, пієлонефриті), порушення нормальної роботи кровотворних органів, мікседемі. Крім того, застосування ліків слід уникати при прогресуючих дегенеративних захворюваннях головного та спинного мозку, серцево-судинної системи.

Умови продажу та зберігання

Лікарський засіб слід зберігати в сухому, прохолодному місці (бажано в холодильнику), яке захищене від ультрафіолетового випромінювання і важкодоступно для маленьких дітей, домашніх тварин. Препарат продається в аптеках суворо за рецептом лікаря.

Аналоги

В аптеках представлені наступні медикаменти, які за складом, дії аналогічні Аміназину:

  1. Тізерцин. Препарат-нейролептик на основі речовини левомепромазина. Застосовується при гострих проявах психічних розладів, маячних станів, шизофренії, а також для премедикації перед хірургічними втручаннями. Ліки випускається у формі таблеток, розчинів для ін’єкцій.
  2. Ларгактил. Основним діючим компонентом лікарського засобу є хлорпромазин. Препарат використовується при черепно-мозкових травмах, прогресуючих дегенеративних захворюваннях центральної нервової системи. Ларгактил випускається у вигляді таблеток.

Відео

Відгуки

Олеся, 35 років

Під час вагітності мене сильно мучила блювання відразу після їжі. Їсти зовсім не могла, замість збільшення у вазі схудла на 5 кг. мені Лікар прописав Аміназин. Після першої таблетки паморочилася голова сильно, але потім стан значно покращився. Стала додавати у вазі, нудота пройшла. Загалом, мені цей препарат дуже допоміг.

Михайло, 57 років

Інсульт 2 роки тому погіршив пам’ять і увагу. Аміназин пив у драже, використовував для зняття гіпертонусу м’язів і зауважив, що покращилася, налагодилася концентрація, артеріальний тиск став стабільним. Дія драже відчувається через 2-3 години після прийому. Правда дуже хочеться спати після нього, тому призначили мінімальну дозу.

Олена, 40 років

Цей препарат допоміг повернути до життя мого чоловіка, який страждає алкоголізмом. З постійних запоїв лікарі ніяк не могли його вивести, а потім почалися галюцинації, викликала швидку, відкапали. Потім Аміназин в ампулах йому в приватній клініці прописали. Ліки дуже сильне, нудить від драже та таблеток дуже сильно, але ефект того вартий.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо