Аміодарон – інструкція із застосування таблеток

При болях у серці, порушенні серцевого ритму (аритмії) призначається препарат Аміодарон. Лікарський засіб покращує діяльність міокарда, покращує стан пацієнта. Препарат відпускається за рецептом і має численні протипоказання, тому перед початком лікування необхідна консультація лікаря.

Склад і форма випуску

Латинська назва препарату – Amiodarone. Випускається він у формі таблеток круглої форми з плоскою поверхнею, білого кольору. Вони розфасовані в блістери по 10 штук, кожна пачка містить 30 таблеток. Співвідношення діючих та допоміжних компонентів в 1 таблетці:

Концентрація в 1 таблетці
Активний компонент:
аміодарону гідрохлорид 200 мг
Допоміжні речовини:
картопляний крохмаль 8,4 мг
стеарат магнію 4,2 мг
колоїдний діоксид кремнію 4,2 мг
моногідрат лактози, повідон К30 204,2 мг

Механізм дії Аміодарону

Аміодарон – протиаритмічними лікарський засіб. Він полегшує роботу серця, при цьому істотно не впливаючи на скоротність міокарда і викид крові. Активна діюча речовина збільшує кровообіг за рахунок розслаблення артерій серця, знижує частоту серцевих скорочень і нормалізує артеріальний тиск. При застосуванні таблеток чітко по інструкції знижується потреба міокарда в кисні, збільшуються запаси глікогену.

Терапевтичний ефект після прийому таблетки настає через 30-45 хвилин. Максимальна концентрація діючої речовини в плазмі крові фіксується через 4-7 годин. Препарат метаболізується в печінці, при цьому велика частина проміжних продуктів розпаду теж мають антиаритмічної активністю. Залишки ліків на 85% виводяться з жовчю.

Показання до застосування Аміодарону

Препарат призначається для профілактики і лікування захворювань серця, що характеризуються порушенням ритму і частоти скорочень. Згідно інструкції, до таких показниками ставляться:

  • Шлуночкова аритмія, яка загрожує життю пацієнта.
  • Хвороба Шагаса – міокардит, який був викликаний найпростішими мікроорганізмами.
  • Тахікардія – прискорене скорочення міокарда.
  • Стенокардія – періодичні гострі болі за грудиною.
  • Передсердна або шлуночкова асистолія – стан, що характеризується передчасним збудженням міокарда під дією імпульсу з передсердь.
  • Фібриляція (мерехтіння) передсердь – порушення серцевого ритму, при якому спостерігається хаотичне скорочення окремих груп м’язових тканин передсердь.
  • Аритмія, що виникла на тлі хронічної серцевої або коронарної недостатності.

Спосіб застосування і дозування

Таблетки слід приймати до їди, ковтаючи цілими. Інструкція із застосування Аміодарону свідчить про необхідність підбору індивідуального режиму дозування, який повинен встановлювати лікар-кардіолог. Стандартна схема прийому містить ряд аспектів:

  • При стаціонарному лікуванні серцево-судинних захворювань початкова доза повинна складати 600-800 мг препарату на добу. Загальний обсяг необхідно розділити на 3 прийоми. Під час лікування варто врахувати, що сумарна концентрація Аміодарону в крові не повинна перевищувати 10 грам. Як правило, потрібний ефект досягається на 5-8 добу.
  • При амбулаторному лікуванні дозування становить ті ж 600-800 мг, розподілена на 2 прийоми. Максимальна концентрація активних речовин при цьому досягається на 10-14 добу.
  • Після досягнення максимального порогу в 10 грам, стандартну дозу знижують до 100-400 мг препарату на добу. Щоб уникнути звикання до Аміодарону, інструкції рекомендується приймати таблетки через день або з перервою у 2 доби.
  • Для дітей дозування скорочується на розсуд лікаря, але не повинна перевищувати 10 мг/кг/добу.

Особливі вказівки

Прийом таблеток має проходити під контролем лікаря і лише після отримання результатів ехокардіограми. В інструкції до ліків також містяться наступні особливі вказівки:

  • Препарат не слід застосовувати пацієнтам з дихальною недостатністю. Під час лікування необхідно постійно відстежувати працездатність легенів. Якщо з’явилася задишка або кашель, варто припинити прийом таблеток і звернутися до лікаря.
  • Перед початком лікування аритмії хворому необхідно пройти рентгенологічне обстеження легень, щитовидної залози, консультацію окуліста.
  • Люди, які приймають Аміодарон, повинні уникати тривалого перебування на сонці і прямого впливу ультрафіолету.

Лікарська взаємодія

При комбінуванні кількох лікарських засобів та Аміодарону можуть виникати різні реакції. В інструкції до препарату вказані наступні з них:

Назва додаткових груп препаратів або окремих лікарських засобів Ефект від взаємодії
Дизопірамід, Хінідин, Прокаїнамід Збільшується ризик шлуночкової тахікардії типу » пірует і серцевий інтервал QT.
Проносні засоби, діуретики, кортикостероїди Підвищують ризик розвитку шлуночкової аритмії.
Засоби для загальної анестезії Порушують провідність міокарда, збільшують шанс виникнення брадикардії, артеріальної гіпотензії (низького тиску).
Антидепресанти, Астемізол, Терфенадин Провокують подовження інтервалу QT.
Варфарин, Аценокумарол, Фенпрокумон Підвищують ризик кровотечі.
Декстрометорфан Знижує метаболізм активних компонентів в печінці, підвищують плазмову концентрацію препарату.
Лідокаїн Збільшує шанс появи судом.
Карбонат літію Провокує розвиток гипотиреоидизма (знижує синтез синтезу тиреоїдних гормонів).

Побічні ефекти Аміодарону

Інструкція до препарату містить цілий перелік можливих побічних ефектів, які варто врахувати під час прийому таблеток:

Орган або система Негативна реакція на дію Аміодарону
Серцево-судинна Синусова брадикардія, av-блокада, васкуліт, тромбофлебіт
Ендокринна Гипертиреоидизм.
Органи дихання Апное (зупинка дихання під час сну), бронхоспазм, фіброз легенів.
Травна Медикаментозний гепатит, нудота, блювота, зниження апетиту, порушення стільця (запор або діарея), підвищення активності печінкових ферментів – трансаміназ.
Нервова Головні болі, запаморочення, атаксія, галюцинації, внутрішньочерепна гіпертензія (підвищений тиск), депресія
Органи почуттів Відкладення гликолипопротеидов в епітелії рогівки, запалення судинної оболонки ока (увеїт), неврит зорового нерва.
Шкіра Алопеція (облисіння), дерматит, шкірний висип.
Кровотворення Анемія (зниження рівня еритроцитів), тромбоцитопенія (зниження рівня тромбоцитів).

Передозування

Ліки Аміодарон слід приймати, чітко дотримуючись інструкції. Ненавмисне разове прийняття подвоєної дози може спровокувати зниження артеріального тиску, аритмії, порушити працездатність печінки. В якості симптоматичного лікування передозування використовуються:

  • розчини для промивання шлунка;
  • активоване вугілля або інші сорбенти;
  • Атропін;
  • ліки з групи адреноміметиків.

Протипоказання

Таблетки Аміодарон з обережністю призначають при порушеннях функцій печінки, дітям до 18 років, літнім пацієнтам. В інструкції міститься ряд категоричних протипоказань, які виключають можливість лікування даними медикаментом. До них відносяться:

  • синдром слабкої синусового вузла;
  • вагітність;
  • лактація;
  • гіпотиреоз (зниження синтезу гормонів щитовидної залози);
  • колапс (раптова серцева недостатність);
  • артеріальна гіпотензія;
  • крайня ступінь недостатності лівого шлуночка міокарда;
  • гіпокаліємія (знижена концентрація в організмі іонів калію);
  • синусова брадикардія;
  • непереносимість препарату;
  • захворювання легенів.

Умови продажу та зберігання

Препарат відпускається лише за рецептом. Інструкція рекомендує зберігати таблетки при температурі до 30 °С. Термін придатності ліків – 3 роки.

Аналоги

При відсутності Аміодарону в аптеках, лікар може прописати інше ліки, схоже за принципом дії. До аналогів антиаритмічних таблеток відносяться:

  • Аритмил – таблетки розчин для ін’єкцій. Призначаються при захворюваннях міокарда, що супроводжуються порушенням ритму, при серцево-легеневої реанімації під час зупинки серця.
  • Кордарон – антиаритмічні таблетки. Призначаються при стенокардії, тахікардії, аритмії. Протипоказані при вагітності, захворюваннях щитовидної залози, AV блокаді.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.