Ампіцилін — коли призначають, дозування для дітей і дорослих, механізм дії, протипоказання та відгуки

Для лікування важких інфекційно-бактеріальних захворювань використовується антибіотик Ампіцилін. Він входить в групу пеніцилінів і ефективно справляється з проявами життєдіяльності патогенної мікрофлори. Ознайомтеся з інструкцією із застосування Ампіциліну, дізнайтеся про його показаннях для використання, формах випуску, склад і спосіб прийому.

Що таке Ампіцилін

Згідно з прийнятою фармакологічної класифікації, антибіотик Ампіцилін входить в групу пеніцилінів, відрізняється широким спектром активності і руйнується пеніциліназою. Діючою речовиною складу ліки є ампіциліну тригідрат, який не дає рости клітинної стінки бактерій. Це дозволяє використовувати препарат в лікуванні хвороб, викликаних патогенними збудниками.

Фармакологічна дія

Медикамент антибактеріальної дії, активний відносно ряду бактерій (кишкова паличка, шигели, сальмонели, протеї). Препарат не діє на штами мікробів, які утворюють фермент пеніциліназу. Антимікробну властивість визначається активною речовиною, яке починає діяти відразу, проникаючи в тканини і рідини організму.

Ампіцилін – антибіотик чи ні

Лікарський засіб є антибіотиком, що чинить антимікробну дію на певні штами мікроорганізмів. До них відносяться: Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae.

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Антибіотик входить до групи напівсинтетичних пеніцилінів, не дає рости бактеріальної клітинної стінки, за рахунок чого і чинить бактерицидну дію. Препарат руйнується пеніциліназою, стійкий до дії кислот. Потрапляючи всередину, ліки швидко всмоктується, не руйнується у кислому середовищі, слабко проникає через гематоенцефалічний бар’єр головного мозку, але ця здатність збільшується при запаленні оболонок.

Метаболізм препарату відбувається в печінці. Медикамент виводиться нирками за 2-3 години, в сечі створюються його високі концентрації, але активна речовина не кумулює. Це допомагає застосовувати його довго у великих дозах. Препарат частково виводиться жовчю, виявляється у плевральній, перитонеальній та синовіальній рідинах, багатьох тканинах організму.

Показання до застосування

Основними показаннями для застосування препарату є захворювання, спричинені чутливими до активної речовини мікроорганізмами. До таких належать хвороби:

• бронхіт, абсцес, пневмонія;
• тонзиліт, захворювання ЛОР-органів;
• холецистит, холангіт;
• пієліт, цистит, пієлонефрит;
• інфекції шлунково-кишкового тракту, сальмонеллоносительство;
• гінекологічні інфекції яєчників, ураження шкіри і м’яких тканин, гонорея;
• перитоніт, сепсис, септичний ендокардит;
• менінгіт, аднексит;
• ревматизм, пика;
• скарлатина, гонорея.

Як приймати Ампіцилін

Спосіб застосування і дозування препарату встановлюються лікарем індивідуально залежно від стадії розвитку захворювання, місця знаходження інфекції і типу бактерії-збудника. Як застосовувати Ампіцилін при бронхіті або захворюваннях ЛОР-органів: разова доза становить 250-500 мг, а добова – 1-3 г для дорослих, але не більше 4 р. Для дітей добова доза дорівнює 50-100 мг/кг маси тіла, при вазі менше 20 кг – 12,5-25 мг/кг Добова доза ділиться на чотири прийоми.

Щоб приготувати суспензію, змішайте флакон з порошком з 62 мл дистильованої води. Дозування відміряється ложкою з комплекту по мітках – нижня дорівнює 2,5 мл (125 мг), верхня – вдвічі більше. Суспензія запивається водою. Доза для новонароджених до місяця становить 150 мг/кг маси тіла, до року – 100 мг/кг тіла, 1-4 років – 100-150 мг/кг, старше 4 років – 1-2 г/добу, розділені на 4-6 прийомів. Курс лікування суспензією становить 5-10 днів, при хронічних процесах – від 2-3 тижнів до кількох місяців. Отриману рідину слід вжити протягом восьми днів.

У таблетках

По інструкції таблетки Ампіцилін приймають всередину незалежно від прийому їжі. Разової дорослої дозою є 0,5 г, добової – 2-3 г на 4-6 прийомів. Дітям належить 100 мг/кг ваги. Курс лікування таблетками залежить від тяжкості захворювання і ефективності проведення терапії. Мінімальний строк прийому препарату становить п’ять днів, максимальний вимірюється кількома місяцями.

Капсули

Прийом капсул аналогічний таблеткам – їх запивають водою за півгодини-годину до їжі, заборонено розжовувати або пошкоджувати оболонку. Разової дорослої дозою є 250-500 мг чотири рази/добу, дитячої при масі тіла до 20 кг – 12,5-25 мг/кг маси тіла кожні шість годин. Доросла доза при необхідності може збільшуватися до 3 р/добу. При інфекціях шлунково-кишкового тракту і сечостатевої системи приймають по 500 мг 4 рази/добу, при гонококковом уретриті гінекологи та урологи призначають 3,5 г одноразово.

Уколи

Для парентерального використання призначений Ампіцилін в уколах. Його вводять внутрішньом’язово, внутрішньовенно струминно або краплинно. Разової дорослої дозою вважається 250-500 мг, добову – до 1-3 г, при тяжких інфекціях її збільшують до 10 р. Для новонароджених призначений введення 100 мг/кг/добу, іншим – 50 мг/кг ваги. Добова доза розподіляється на 4-6 введень з інтервалом 4-6 годин. Курс терапії триває 7-14 днів. Внутрішньовенно вводити ліки можна 5-7 днів, внутрішньом’язово – 7-14 діб.

Щоб отримати розчин для внутрішньом’язового введення, порошок розводять 2 мл води для ін’єкцій. Для приготування розчину, призначеного для внутрішньовенного введення 2 г препарату розчиняють у 5-10 мл води або розчину хлориду натрію і вводять повільно протягом 3-5 хвилин. Якщо разова доза перевищує 2 г, ліки вводиться краплинно зі швидкістю 6-80 крапель/хвилину. Для цього доза змішується з 7,5-15 мл води або аналогічною кількістю розчину глюкози. Отримана рідина використовується відразу після приготування.

Особливі вказівки

В інструкції по застосуванню препарату слід вивчити розділ особливих вказівок. Деякі пункти:

• препарат з обережністю застосовується при бронхіальній астмі, сінній пропасниці, при спільному використанні десенсибілізуючих засобів;
• у процесі лікування потрібен періодичний контроль функції нирок, печінки, крові;
• при порушеннях роботи нирок або печінки проводиться корекція дози;
• високі дози ліки можуть призвести до токсичної дії;
• під час терапії сепсису можливий розвиток реакції бактеріолізу;
• якщо з’являються алергічні реакції, лікування відміняється;
• у ослаблених пацієнтів може розвинутися суперінфекція, яка вимагає відміни терапії препаратом;
• для профілактики кандидозу на тлі лікування Ампіциліном бажано приймати Ністатин, Леворин, аскорбінову кислоту і вітаміни групи В.

При вагітності

Лікарі дозволяють приймати антибіотик Ампіцилін під час вагітності, але тільки тоді, коли потенційна користь для матері буде перевищувати можливий ризик для розвитку і росту плода. Під час прийому препарату при виношуванні дитини потрібен особливий ретельний контроль картини периферичної крові і функціонування всіх систем майбутнього малюка.

Ампіцилін при лактації

При лактації активна речовина складу проникає в грудне молоко і виявляється там в низьких концентраціях. Якщо годуюча мати приймає медикамент, то слід розглянути питання про припинення грудного вигодовування. Якщо це неможливо, жінку переводять на лікування більш безпечними засобами для усунення патогенної мікрофлори в організмі.

Ампіцилін для дітей

Згідно інструкції Ампіцилін може призначатися дітям з першого місяця життя у вигляді парентерального введення розчину. З року можна призначати суспензію, отриману з порошку. Дозування ліків відрізняється в залежності від маси тіла і становить 50-100 мг/кг, при вазі менее20 кг – 12,5-25 мг/кг Добова доза уколів для новонароджених дорівнює 100 мг/кг, дітям старше місяця – 50 мг/кг.

Лікарська взаємодія

Деякі комбінації препарату з іншими лікарськими засобами можуть викликати негативну реакцію. Ризикована поєднання:

• Пробенецид знижує канальцеву секрецію ампіциліну тригідрату, збільшує концентрацію в плазмі та ризик токсичної дії;
• Алопуринол збільшує шанс розвитку шкірної висипки, атрофічних виразок;
• препарат знижує активність дії пероральних контрацептивів, що містять естроген, збільшує дію антикоагулянтів і антибіотиків з групи аміноглікозидів.

Ампіцилін і алкоголь

Лікарями строго заборонений прийом алкоголю і спиртовмісних напоїв або ліків під час лікування медикаментом. Це призводить до підвищення навантаження на печінку, зниження її працездатності і збільшення ризику появи передозування. Якщо у печінці є навіть незначні вроджені зміни, то можуть виникнути гепатит, жовтяниця і навіть летальний результат.

Побічні дії

Пацієнти, що приймали медикамент, відгукуються про нього добре, але є ряд побічних дій, що проявляються при лікуванні препаратом. До них відносяться:

• алергічні реакції, шкірний висип, кропив’янка;
• набряк Квінке, свербіж, дерматит, лихоманка, тривога;
• еритема, анафілактичний шок, нудота;
• блювання, діарея, глосит, апоплексия;
• стоматит, коліт, дисбактеріоз;
• анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз;
• кандидоз порожнини рота, молочниця піхви, вагініт, вагіноз.

Передозування

При перевищенні дози ліків протягом тривалого часу можливі прояви передозування. До її симптомів відносяться: запаморочення, головний біль, рідкий стілець, блювота. Іноді з’являються шкірні алергічні висипання. При виникненні даних симптомів необхідно припинити прийом препарату і звернутися до лікаря за лікуванням. Бажано викликати блювоту і випити активоване вугілля або інший сорбент.

Протипоказання

Не всім категоріям пацієнтів дозволено вживання препарату. Медикамент з обережністю призначають при вагітності і лактації, у віці до 1 місяця у вигляді парентерального розчину. Протипоказання забороняють використовувати препарат за призначенням:

• підвищена чутливість до антибіотиків пеніциліну або з беталактамной групи;
• порушення функції печінки;
• інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз;
• дитячий вік до шести років, для таблеток і капсул.

Умови продажу та зберігання

Купити Ампіцилін можна тільки за рецептом. Він зберігається в сухому темному місці при температурі 15-25 градусів для таблеток та гранул для суспензії, не вище 20 градусів – для капсул та порошку для розчину. Термін придатності всіх ліків становить два роки. Приготована суспензія не повинна зберігатися довше восьми діб. Свіжі розчини використовують відразу, їх не можна зберігати.

Аналоги

Виділяють декілька прямих і непрямих аналогів Ампіциліну, схожих з ним за активної речовини і проявляемому ефекту. До прямих синонімів препарату відносять засоби з тим же діючим компонентом, до непрямих – з антибактеріальною дією. Замінити медикамент можуть:

• Амоксил – бета-лактамний антибіотик;
• Амоксицилін – випускається для дітей і дорослих, має те ж активну речовину;
• Амофаст – таблетки з групи напівсинтетичних антибіотиків.

Відео

Відгуки

Валерій, 47 років

В минулому році я потрапив до лікарні з бронхітом. Боліли легені, була висока температура. Пам’ятаю, що мені ставили крапельниці з Ампіциліном – це антибіотик. На третій день внутрішньовенного введення препарату я відчув полегшення, а через пару тижнів мене остаточно виписали.

Катерина, 29 років

У дитини виявилася скарлатина. Я знала, що це небезпечне захворювання, тому звернулася до лікаря за лікуванням. Той сказав, що без антибіотиків не обійтися, і виписав нам гранули Ампіциліну. З них треба було робити суспензію і давати малюкові. Дитина приймала ліки з задоволенням (у нього малиновий смак), швидко вилікувався без ускладнень.

Володимир, 36 років

Я потрапив у лікарню з перитонітом – дотерпів біль у животі, яка виявилася апендицитом. Лікарі терміново мене прооперували, а після, для поліпшення загоєння та запобігання інфекції, стали вводити уколи Ампіциліну. Завдяки цим лікам, я швидко вийшов з лікарні. Антибіотик не дав розвинутися бактеріям та прискорила видужання.

Ангеліна, 43 роки

Дочка захворіла на пневмонію, її поклали в лікарню і стали робити крапельниці з Ампіциліном. На жаль, лікування довго не допомагало, лікарям довелося швидко шукати заміну препарату, щоб не розвинувся абсцес легенів. З’ясувалося, що при постановці діагнозу була неправильно виявлена причина – нею став вірус, а не бактерія, тому ліки не працювало.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.