Аналіз крові на алергени — завдання, цілі та види дослідження, забір матеріалу, показники норми

Зміст

1 Навіщо призначають аналіз на алергени
2 Які аналізи призначає алерголог
3 Правила здачі крові на алергени
4 Розшифровка результатів
5 Відео

Щодня людина взаємодіє з безліччю різних речовин. Частина з них поглинається з їжею, частина – контактує зі шкірою, деякі – знаходяться в повітрі. При збої в роботі імунної системи нешкідливі продукти можуть викликати важкі або хронічні алергії, аж до анафілактичного шоку і бронхіальної астми. Своєчасна діагностика захворювання і терапія дозволяють поліпшити якість життя людини, уникнути негативних наслідків для організму.

Навіщо призначають аналіз на алергени

Алергія – явище гіперчутливості, викликане імунної реакцією на речовини, що потрапили на зовнішні покриви або всередину організму. Виникнення даного стану провокується алергенами, контактуючими з шкірою, стінками шлунково-кишкового тракту, слизовими. В результаті індукується вироблення в крові імуноглобулінів, запускається запальний процес.

При алергічному процесі алерген, що потрапив в організм, викликає яскраво виражений імунну відповідь. Активуються макрофаги і огрядні клітини, які викидають у кров велику кількість гістаміну і серотоніну. Це призводить до розширення судин, викликає набряки, почервоніння, підвищення температури, закладеність носа, сльозотеча, висипи.

Алергія розвивається в кілька стадій. На першому, імунному, етапі алерген вперше контактує з клітинами імунної системи, підвищується чутливість організму до подразників без прояву симптомів. При повторному взаємодії розвивається друга стадія захворювання – патохімічна. Клітини імунної системи готуються до масивної атаки на подразник. На патофизиологическом етапі відзначаються порушення в роботі клітин і тканин. Клінічна стадія важка, вимагає госпіталізації.

Алергени класифікуються за походженням і шляхи проникнення в організм. Це компоненти бактерій, грибів, вірусів, тварин і рослинних тел. Виділяють наступні види:

пилкові – пилок листяних та хвойних дерев (берези, тополі, ясена, липи), злакових рослин (мятлика лугового, амброзії, пахучого колоска), квітів (хризантем, нарцисів, гвоздик);
побутові (контактні) – пил (домашня, книжкова, готельна), компоненти епідермального походження (лупа, частинки шкіри, шерсть тварин);
харчові яйця, продукти бджільництва, молоко, риба, цитрусові, добавки;
інсектні – речовини, що потрапляють в організм при укусі бджіл, ос, мурашок, джмелів;
лікарські – медикаменти.

Для проведення терапії лікар повинен встановити вид подразника, що викликав появу патологічних симптомів. Щодня людина контактує з сотнями алергенів. Не завжди можна швидко виявити, що привело до розвитку алергії. Виявлення в крові специфічних антитіл і визначення їх концентрації при аналізі крові сприяє правильній постановці діагнозу. Імунологічні тести точні і безпечні.

Показання

Аналіз крові на алергени призначається імунологом або алергологом в наступних ситуаціях:

при наявності симптомів алергії в окремі сезони року (поліноз), після вживання в їжу деяких продуктів, взаємодії з певними речовинами;
лікування затяжного бронхіту, риніту, кон’юнктивіту, дерматиту не дає результатів;
при наявності спадкової схильності до алергії;
при виникненні нежитю, кашлю, висипу, екземи у людини, що працює у шкідливих умовах праці;
при розвитку алергічної реакції на невідомий подразник;
для визначення, підвищена або знижена імунна реакція при лікуванні алергії.

Які аналізи призначає алерголог

Алергологічний профіль пацієнта можна встановити з допомогою наступних напрямів досліджень:

загального аналізу крові;
аналізу крові на антитіла (імуноглобуліни);
елімінаційних тестів – виключають передбачуваний алерген з життя людини, якщо алергія припиняється або дана речовина було раніше подразником;
провокаційних тестів (шкірних проб) – на передпліччі роблять надрізи, в кожну з них вносять один з декількох потенційних алергенів – подразник призводить до почервоніння.

Результати аналізів при деяких свідченнях можуть бути перекручені і не відображати реальну картину стану пацієнта. У всіх цих випадках дослідження не будуть ефективними. Протипоказаннями чи обмеженнями до проведення імунологічних тестів є наступні ситуації:

вживання перед аналізом антигістамінних препаратів;
загострення хронічних захворювань, важкі напади алергії (для провокаційних проб);
вагітність (для провокаційних тестів);
дитячий вік до 5 років (для шкірних проб) або до 6 місяців (для аналізу крові на алергени).

Загальний аналіз крові

В крові людини містяться специфічні імунні клітини – еозинофіли. У нормі їх вміст становить не більше 5% від загальної кількості лейкоцитів. При розвитку алергії підвищується концентрація цих клітин, що виявляється на загальному аналізі крові. При збільшенні вмісту еозинофілів і відсутності паразитарних захворювань призначається аналіз на визначення імуноглобуліну Е. Додатково визначається концентрація нейтрофілів, базофілів, ШОЕ.

Імунологічні тести

У крові є антитіла – імуноглобуліни, які забезпечують знищення чужорідних антигенів. Один з класів цих речовин Е бере участь в розвитку алергічних реакцій. Аналіз крові на загальний імуноглобулін Е допомагає встановити наявність алергії. У разі патології його концентрація буде значно підвищена. Для більш точного встановлення діагнозу визначають концентрацію специфічного імуноглобуліну Е.

Імунологічні тести проводять з допомогою імуноблотінгу – точного і швидкого методу, заснованого на використанні нітроцелюлозних мембран з нанесеними на них різними видами білків, відповідальними за той чи інший алерген. Потемніння ділянки говорить про наявність певного подразника. Маркери алергенів згруповані в наступні панелі (набори):

змішану – включає суміш алергенів: пиловий кліщ, пилок берези, ліщини, вільхи, трав, жита, полину, подорожника, вовна і шкіра кішки, собаки, коні, грибок, білок яйця, молочні продукти, арахіс, лісові горіхи, морква, пшеничне борошно, соя;
респіраторну – пиловий кліщ, пилок вільхи, берези, ліщини, дуба, трав, жита, полину, подорожника, шкіра і шерсть кішки, собаки, коні, морської свинки, хом’яки, кролика, грибок;
харчову – лісові і волоські горіхи, мигдаль, арахіс, молочні продукти, яйця, картопля, морква, селера, помідори, тріска, краби, яблука, апельсини, пшеничне, житнє борошно, соя, кунжут;
педіатричну – пиловий кліщ, пилок берези, трав, вовна і шкіра кішок, собак, грибок, молоко, яйце, соя, морква, картопля, пшеничне борошно, лісової і земляний горіх..

Правила здачі крові на алергени

Перед забором крові на аналіз необхідно підготуватися для отримання більш точних даних. При підозрі на алергію на пилок дослідження проводять з жовтня по березень, коли відсутня цвітіння рослин. При вагітності, ремісії та загострення хронічних захворювань, важких соматичних патологіях, прийом протиалергічних і гормональних засобів результати аналізу будуть спотворені. Здати кров дитини віком до 5 років можна тільки після консультації з лікарем.

Підготовка

Перед початком процедури необхідно підготуватися певним встановленим чином:

Здавати кров необхідно вранці, строго натщесерце, через 12 годин після останнього прийому їжі.
Не можна палити за 12 годин до процедури.
Протягом трьох днів перед здачею аналізу варто утриматися від надмірних фізичних навантажень, стресів, перегрівання, вживання алкоголю, контакту з домашніми тваринами.
Заборонено здавати кров під час простудних і інших гострих патологій.

Забір крові

Здати аналізи крові на алергени слід в будь-діагностичної лабораторії. Можна звернутися в державне чи приватне установа. Кров на аналіз береться з вени, з ліктьового згину руки. Результати стають відомими через 1-3 дні після здачі аналізу (залежить від медичного закладу). Можна забрати бланк з показниками в тому місці, де ви проходили дослідження або подивитися дані в інтернеті (послуга доступна в деяких лабораторіях).

Розшифровка результатів

При отриманні на руки результатів дослідження потрібно звернутися з ними до терапевта, алерголога або імунолога для розшифровки та визначення діагнозу. На бланку з даними вказані показники пацієнта та референсні (нормальні) значення. Тільки досвідчений кваліфікований фахівець може поставити правильний грамотний діагноз, грунтуючись на отриманих результатах.

Показники норми і градація імунної відповіді

Аналізи у дорослих дають результати, відмінні від таких у дітей. Виділяють наступні нормативи для рівня загального імуноглобуліну Е в крові (одиниць в мл):

у новонароджених – 0-65;
від 2 до 14 років – 0-150;
старше 14 років – 0-125;
у дорослих до 60 років – 0-115;
старше 60 років – 0-114.

При низькому імунній відповіді на той чи інший продукт алергічна реакція відсутня, обмежень немає. Реакція організму середньої інтенсивності говорить про те, що контакт з алергеном не варто допускати частіше 1 рази в тиждень. При високому імунній відповіді подразник повинен бути повністю видалений з життя пацієнта. Докладну інструкцію подальших дій, прийом антигістамінних препаратів призначає лікар.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.