Антибіотики після видалення зуба — список лікарських засобів з описом, дозуванням, протипоказаннями

Найчастіше тільки за допомогою антибіотиків можна вберегти пацієнта від ускладнень, ризик яких зростає після видалення зуба. Вибір конкретного препарату завжди залишається за досвідченим лікарем. Пацієнту рекомендується мати загальне уявлення про антибіотиках і своєчасно попереджати лікаря про станах, службовців протипоказаннями.

Показання до прийому антибіотиків після видалення зуба

Видалення зуба завжди пов’язане з кровотечею і часто з ризиком різного роду запалень. В особливій зоні ризику знаходяться пацієнти зі зниженим імунітетом. Препарат повинен зняти запалення і знищити інфекцію. Існує перелік обставин, які обумовлюють застосування антибіотиків:

• сильна кровотеча після витягання зуба;
• складні випадки, які передбачають хірургічні маніпуляціями з накладенням швів (видалення зуба мудрості);
• захворювання кісткових і пародонтальних тканин (флюс і кіста кореня зуба);
• хронічні захворювання, низький імунітет (сприйнятливість до бактеріального зараження);
• періостит (запальний процес у кістковій тканині);
• альвеоліт (болючий синдром у районі лунки, триденна і більш висока температура тіла, після екстракції зуба.

Види антибіотиків

Рішення про призначення того чи іншого антибіотика приймає лікар, який враховує такі фактори, як стан пацієнта, ступінь ризику розповсюдження патогенів, наявність або відсутність ускладнень, вагітність і лактацію. Фармакологія пропонує кілька груп антибіотиків, які мають ряд відмітних лікувальних особливостей. Вони діляться на захищені пеніциліни, аміноглікозиди, фторхінолони, линкозамиды, цефалоспорини, тетрацикліни, макроліди. Загальні характеристики наступні:

• зручна лікарська форма, що передбачає самостійне використання засобу пацієнтом у домашніх умовах;
• максимальна безпека;
• здатність знищувати анаеробні та аеробні бактерії;
• швидка концентрація в області уражених тканин;
• зміст ефективної дози в крові щонайменше 8 годин.

Захищені пеніциліни

Для усунення та запобігання інфекції після видалення зуба рекомендовано приймати захищені пеніциліни. Вони відносяться до антибіотиків першого покоління, що випускаються у вигляді ін’єкцій або порошків, ефективні проти грампозитивних і грамнегативних мікробів. До таких належать:

1. Амоксиклав після видалення зуба – випускається у форматі порошку для приготування суспензії і таблеток. Його основними компонентами є амоксициліну тригідрат і клавуланова кислота. Препарат пригнічує бета-лактамази бактерій, діє бактерицидно. Засіб не призначений для використання при холестатичної жовтяниці, алергії, з обережністю використовується при печінковій недостатності, тромбах. Побічні ефекти розвиваються у вигляді втрати апетиту, нудоти, еритеми.
2. Флемоксин Солютаб – випускається у форматі таблеток, що містять амоксициліну тригідрат. Препарат протипоказаний при інфекційному мононуклеозі і лімфолейкозі, з обережністю призначається у дитячому віці та при вагітності. Побічними діями є діарея, нефрит, ангіоневротичний набряк.
3. Флемоклав Солютаб – випускається у вигляді діспергіруемих таблеток, що містять клавуланат і амоксициліну тригідрат. Антибіотик, діє бактерицидно, протипоказаний дітям до двох років, при жовтяниці. Його побічними діями вважаються нудота, блювання, діарея.

Аміноглікозиди

Внутрішньовенні і внутрішньом’язові антибіотики при видаленні зуба протипоказані для вагітних жінок. Основний напрямок застосування аміноглікозидів обумовлено їх високою ефективністю щодо грамнегативних аеробних бактерій. До призначуваним відносяться:

1. Гентаміцин – парентеральний розчин для ін’єкцій, що містить однойменне речовина у форматі сульфату. Антибіотик при видаленні зуба мудрості діє бактерицидно, порушує синтез білка. Його протипоказанням є підвищена чутливість до компонентів. Побічні ефекти: анемія, шкірні висипання, діарея, блювання, сонливість.
2. Амікацин – порошок для приготування розчину. Його використовують для внутрішньом’язових і внутрішньовенних уколів. Антибіотик руйнує клітини бактерій, протипоказаний при невриті слухового нерва, тяжкі ураження печінки, вагітності. Побічні ефекти: нудота, головний біль, лихоманка.

Фторхінолони

Антибіотики при видаленні зуба з кістою застосовуються в якості антибактеріальних засобів широкого спектра ефективності. Відносяться до антибіотиків лише умовно, оскільки не мають природного аналога. Група представлена наступними препаратами:

1. Гатифлоксацин розчин для ін’єкцій на основі гатифлоксацину сесквигидрата, володіє антибактеріальною активністю. Він блокує ДНК-гіразу, порушує процес утворення нуклеїнових кислот бактерій. Побічні явища: розлади стільця, підвищене потовиділення, фотосенсибілізація. Препарат заборонений до застосування у дітей, хворих на цукровий діабет, при пошкодженні артерій.
2. Офлоксацин – таблетки з однойменною активним компонентом, який діє бактерицидно. Їх не можна застосовувати при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, у віці до 18 років, при вагітності, зниження судомного порогу. Побічні явища: біль у шлунку, головний біль, тендиніт.
3. Моксифлоксацин – протимікробні таблетки з однойменною компонентом. Протипоказані при вагітності, до 18 років, в період годування груддю. Можуть викликати запаморочення, тахікардію, нудоту.
4. Ломефлоксацин – руйнують ДНК мікробів таблетки з такою самою активною речовиною у формі гідрохлориду. Побічні реакції: нудота, бронхоспазм, сухість у роті, тремор. Препарат не використовується в педіатрії.
5. Лефлоксацин, Левофлоксацин – розчин для інфузій і таблетки, що містять левофлоксацину гемігідрат. Він вражає цитоплазму і клітинну стінку бактерій. Препарат протипоказаний при ураженні сухожиль, епілепсії, у віці до 18 років, під час вагітності, лактації. Побічні ефекти: нудота, зниження тиску, гіпоглікемія, нефрит.
6. Норфлоксацин – таблетки для лікування інфекційно-запальних захворювань на основі норфлоксацину. Їх не можна застосовувати при тендинітах, вагітності, в дитячому віці, при дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Побічні дії: запаморочення, нудота, свербіж, висип, ниркові коліки.
7. Спарфло – таблетки, що пригнічують активність ДНК-гіразу, що містять спарфлоксацин. Протипоказані до 18 років, при брадикардії, серцевої і ниркової недостатності, епілепсії. Побічні дії: зниження апетиту, задишка, непритомність.

Лінкозаміди

Бактеріостатики – антибіотики при видаленні зуба з флюсом з групи лінкозамідів, не вбивають мікробів, але паралізують їх активність. До таких належать:

1. Лінкоміцин – капсули і розчин для ін’єкцій на основі лінкоміцину, що пригнічують білковий синтез бактерій. Протипоказані при вагітності, лактації, у віці до трьох років, при нирковій недостатності. Побічні реакції: запаморочення, алергія, діарея.
2. Клиндомицин – парентеральний розчин і капсули на основі клиндомицина. Побічні явища: диспепсія, висип, зниження тиску. Протипоказання: міастенія, виразковий коліт, бронхіальна астма, дитячий вік до 8 років.

Цефалоспорини

Особливість цефалоспоринів полягає у високій резистентності до ?-лактамаз – ферментів, що продукуються патогенами. Основні антибіотики після видалення зуба:

1. Цефтріаксон – порошок для приготування ін’єкційного розчину на основі динатрієвої солі цефтріаксону. Цефалоспорин третього покоління, що діє швидко і точно, протипоказаний у першому триместрі вагітності. Побічні ефекти: нудота, кандидоз, флебіт.
2. Цефаклор – капсули і гранули для приготування пероральної суспензії на основі цефаклора моногідрату. Цефалоспорин другого покоління інгібує біосинтез клітинної стінки мікробів. Капсули протипоказані в дитячому віці до трьох років. Їх побічні ефекти полягають у шкірної висипки, порушення, диспепсії.
3. Цедекс – капсули і порошок для приготування дитячої суспензії, що містять цефтибутен. Він пригнічує синтез клітинної стінки патогенної мікрофлори, протипоказаний при алергії. Побічні реакції: диспепсія, судоми, алергія.
4. Цефазолін – порошок для приготування внутрішньом’язового і внутрішньовенного розчину на основі натрієвої солі цефазоліну. Цефалоспорин першого покоління, протипоказаний при вагітності, дітям до місяця. Побічні ефекти: гіпертермія, нудота, флебіт.
5. Цефалексин – антибактеріальні капсули з тим же активним компонентом. Можуть викликати головний біль, нудоту, сухість у роті, артралгию. Протипоказані при непереносимості компонентів.

Тетрацикліни

Належать до найбільш поширених антибіотиків, що володіє широким антибактеріальним спектром і повною перехресною стійкістю. Розрізняються між собою особливостями метаболізму, всмоктування, розподілення в організмі і переносимості. До найпоширеніших різновидів відносяться:

1. Олететрин – комбінований антибактеріальний препарат проти широкого ряду патогенів. Протипоказаний при нирковій і печінковій недостатності, дітям до 8 років, при мікозах і лейкопенії, вагітності і лактації. Прийом може супроводжуватися побічними проявами блювоти, нудоти, запорів, діареї, алергії, болів в животі, глоситу, дисфагії.
2. Доксициклін – напівсинтетичний антибіотик, що пригнічує синтез білка патогенів. Не можна застосовувати при порфірії, важкої печінкової недостатності, лейкопенії, дітям до 8 років. Побічна дія може проявитися нудотою, блювотою, набряками, висипом, свербінням, запамороченням, пітливістю, анорексією, болем у животі.
3. Тетрацикліну гідрохлорид – на відміну від тетрацикліну, набагато краще розчиняється у воді. Не можна призначати при дисфункції печінки, мікозах, лейкопенії, в третьому триместрі вагітності, дітям до 8 років. До основних побічних ефектів належать нудота, блювання, болі в животі, дисфагія, езофагіт, глосит, алергії, запор і пронос.

Макроліди

Відмітною особливістю даної групи є їх мала токсичність та переноситься більшістю пацієнтів. Добре концентруються в тканинах, припиняють процеси розмноження патогенів. На практиці популярністю при призначенні користуються антибіотики після видалення зуба:

1. Азитроміцин – ефективний засіб проти широкого спектру мікробів, крім грампозитивних патогенів, стійких до еритроміцину. Не призначається особам, які не переносять макроліди. Іноді при високих дозах може викликати нудоту, блювоту, підвищення активності печінкових ферментів, метеоризм.
2. Сумамед – макроліди, представлений у декількох лікарських формах (таблетки, капсули, порошок для приготування суспензії, ліофілізат для приготування інфузійного розчину). Не призначається при тяжкій дисфункції печінки і нирок, дефіциті сахарази/ізомальтази (порошок), непереносимості фруктози, азитроміцину, кетолида і еритроміцину, суттєві рамки мають вікові обмеження (дивитися інструкцію). Терапія може спровокувати появу побічних ефектів: лейкопенію, нейтропенію, эозонофилию, фарингіт, кандидоз, риніт, пневмонію, анорексію, гастроентерит, дратівливість, алергію, серцеву нестабільність, тимчасові розлади слуху, зору, шлункові розлади, задишку, розлади печінки, м’язові болі, дизуричні прояви.
3. Макропен – ефективний антибіотик, який в низьких дозах бактеріостатичний ефект, у високих – бактерицидний. Антибіотик не призначається при сильній печінкової недостатності і годуючим матерям, дітям до трьох років. Основні побічні реакції: висип, свербіж, бронхоспазм, кропив’янка, еозинофілія, нудота, тяжкість в епігастрії, погіршення апетиту, стоматит, жовтяниця, підвищення активності ферментів печінки.
4. Кларитроміцин – ефективне напівсинтетичне засіб, широко застосовуване проти інфекційно-запальних процесів. Кларитроміцин можна застосовувати у пацієнтів з гепатитом в історії хвороби, при порушеннях печінки, порфірії, непереносимості фруктози, недостатність сахарази/ізомальтази, мальабсорбції глюкози. З побічних ефектів: нудота, діарея, блювання, глосит, біль у животі, стоматит, відчуття страху, сплутаність свідомості, кропив’янка, порушення смакової чутливості, анафілактичні реакції, синдром Стівенса-Джонсона.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.