Антибіотики при хламідіозі — правила прийому препаратів, побічні дії

Деякі захворювання небезпечні не лише за своєю природою, але ще тим, що становлять загрозу для оточуючих і рідних пацієнта, тому затягувати з лікуванням не варто. У випадку з хламідіозом лікар обов’язково призначить антибіотики. Які з них будуть найбільш ефективними – покажуть результати попереднього аналізу на чутливість збудників до діючої речовини. Пацієнту ж лише варто приймати таблетки згідно інструкції і заздалегідь ознайомитися з побічними ефектами даних ліків.

Що таке хламідіоз

Під медичним терміном «хламідіоз» криється цілий спектр інфекційних захворювань різних органів і систем. Збудники патології – хламідії – відносяться до класу грамнегативних мікроорганізмів і є внутрішньоклітинними паразитами. Вони впроваджуються в клітини, харчуючись їх вмістом і за рахунок цього розмножуючись. Хламідіоз може одночасно вражати внутрішні органи і шкіру, слизові дихальних шляхів, серце, судини, органи зору чи слуху.

Частіше діагностується урогенітальний хламідіоз, причому захворювання в 67% випадків протікає тривалий час безсимптомно. Навіть при прихованому перебігу інфекції-хвора людина здатний заразити свого здорового партнера. Явними клінічними ознаками хламідіозу у чоловіків є:

  • слизові виділення з уретри;
  • свербіж і печіння при сечовипусканні;
  • почервоніння і набряклість отвору сечовипускального каналу.

Жінки здатні передавати хламідіоз новонародженим через родові шляхи, тому лікарі рекомендують перед тим, як планувати вагітність, здати аналізи на бактеріальні та вірусні статеві інфекції. Запідозрити недобре можна і за характерними симптомами патології, для жінок це:

  • слизові жовті або гнійно-слизові виділення з піхви з неприємним запахом;
  • свербіж і печіння під час сечовипускання;
  • підвищена температура тіла;
  • болі в нижній частині живота.

Лікування

Хламідії можуть тривалий час перебувати в «сплячому» стані й активізуватися, варто людині сильно переохолодитися або перехворіти будь-якої вірусної інфекцією. Причому наслідки знаходження цих мікроорганізмів у клітинах людини можуть бути дуже серйозними. У 40% випадків хламідіоз у чоловіків стає причиною простатиту, уретриту, епідидиміту. У жінок ця патологія провокує безпліддя, ендометрит, запалення придатків, фаллопієвих труб, слизової оболонки матки.

Щоб не допустити розвитку ускладнень при найменших симптомах необхідно одразу ж звертатися до лікаря і навіть при відсутності характерних ознак регулярно відвідувати гінеколога або уролога. Лікування хламідіозу здійснюється шляхом прийому антибіотиків, причому приймати ліки необхідно одночасно обом статевим партнерам. В цей час варто уникати статевих контактів або використовувати презерватив.

Середній курс терапії триває від однієї до трьох тижнів, потім тричі з інтервалами близько місяця необхідно здавати контрольні аналізи. Часто хламідіоз супроводжується приєднанням вторинної інфекції – гонореї, сифілісу, уреаплазмозу, гарденеллеза. Щоб лікування було ефективним лікар вибирає комбіновану тактику, тобто призначає відразу кілька груп антибіотиків.

Високий рівень ефективності досягається за допомогою внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення антибактеріальних препаратів, але іноді призначаються таблетки. В комплексній терапії додатково можуть використовуватися протигрибкові засоби, імуномодулятори, бактеріофаги, травні ферменти, вітамінні біодобавки. Після одужання лікар порекомендує пройти курс фізіопроцедур – електрофорез, магнітотерапію, лікування ультразвуком.

Антибіотики від хламідіозу

Оскільки збудники захворювання є паразитуючими внутрішньоклітинними організмами, то вибір антибіотиків обмежується тими типами ліків, які здатні проникати всередину клітини. До таких антибактеріальних препаратів відносяться: макроліди, фторхінолони та тетрацикліни. Дані групи антибіотиків застосовуються курсами в однаковому дозуванні для чоловіків і жінок.

Тетрацикліни

Антибіотики тетрациклінового ряду допомагають впоратися із захворюванням на початковій стадії її розвитку, коли зараження ще не дало запалення і немає ускладнень. Механізм роботи цієї групи антибактеріальних препаратів спрямований на пригнічення синтезу білка за рахунок порушення специфічного зв’язування бактеріальної і РНК рибосоми. Стійкість мікроорганізмів до тетрацикліну розвивається повільно, тому в медичній практиці не прийнято призначати малі дози таких антибіотиків. Популярні антибактеріальні засоби цієї групи:

  • Тетрацикліну гідрохлорид;
  • Доксициклін;
  • Міноціклін;
  • Юнідокс Солютаб.

Тетрацикліну гідрохлорид

Препарат випускається в різних лікарських формах – капсули, таблетки, мазі, розчини для приготування ін’єкцій у герметично закритій скляній тарі. Всі медикаменти є безрецептурними і продаються в аптеках. Головною перевагою всіх видів ліків є їх вартість – за упаковку таблеток доведеться віддати всього близько 100-150 рублів. Тетрацикліну гідрохлорид чинить бактеріостатичну дію по відношенню до грамнегативних або позитивним мікроорганізмів, деяких видів найпростіших.

Ліки призначають при інфекційно-запальних захворюваннях різної етіології. Антибіотик при хламідіозі застосовують всередину в дозах по 0,25 г кожні 6 годин. До внутрім’язових ін’єкцій вдаються при важких формах захворювання. Препарат протипоказаний при лейкопенії, в третьому триместрі вагітності, при порушеннях функцій печінки. Під час лікування можливий розвиток побічних ефектів:

  • нудоти або блювоти;
  • болю в животі;
  • порушень стільця;
  • алергічних реакцій, висипань;
  • дисбактеріозу кишечника;
  • кандидозу.

Доксициклін при хламідіозі

Напівсинтетичний антибіотик випускається у вигляді капсул з м’якій желатиновій оболонкою. Препарат чинить бактеріостатичну дію і активний по відношенню до аеробних коків, грамнегативних та грампозитивних мікроорганізмів. Доксициклін призначають при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевого і шлунково-кишкового тракту, при ураженнях шкірних покривів.

Ліки, як і Тетрацикліну гідрохлорид, коштує недорого, відпускається без рецепта. Він меншою мірою, ніж аналогічні тетрациклінові антибіотики, пригнічує кишкову мікрофлору, відрізняється хорошим всмоктуванням і тривалістю впливу. Дорослим і дітям з масою тіла понад 45 кг призначають по 200 мг Доксицикліну в перший день лікування, потім дозу знижують до 100 мг на добу. Курс терапії варіюється від 10 до 14 днів.

Лікарський засіб не призначають при непереносимості лактози, дефіциту лактази, порфірії, лейкопенії. Під час прийому таблеток можуть виникнути побічні реакції з боку різних органів і систем:

  • центральна нервова система – підвищення внутрішньочерепного тиску, запаморочення, набряк диска зорового нерва;
  • органи слуху і зору – дзвін у вухах, поява сліпих плям в полі зору;
  • травний тракт – нудота, блювання, запор або пронос, больові відчуття в епігастральній зоні;
  • алергічні реакції – шкірний висип, свербіж, гіперемія, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона;
  • серце і судини – перикардит, зниження артеріального тиску, еритема.

Міноціклін

Напівсинтетичний антибіотик випускається у вигляді капсул. Активна речовина – миноциклина гідрохлорид дигідрат – впливає на клітини мікроорганізмів за рахунок інгібування синтезу білка на рівні рибосом. Препарат володіє широким спектром бактеріостатичної активності. Істотний недолік Миноциклина – його ціна. За упаковку 20 таблеток по 100 мг доведеться заплатити до 1000 рублів.

Антибіотик призначають для лікування вугрового висипу, шкірних інфекцій, кон’юнктивіту, хламідіозу та інших інфекційних захворювань, спровокованих чутливими до миноциклину збудниками. Капсули приймають всередину, після їжі, у дозі по 100 мг (1 капсула) кожні 12 годин. Протипоказання аналогічні лікарських засобів Доксициклін та Тетрацикліну гідрохлорид. Під час прийому капсул можуть виникнути такі побічні реакції:

  • анорексія;
  • нудота з блюванням;
  • діарея;
  • коліт;
  • панкреатит;
  • кандидозний вульвовагініт;
  • облисіння;
  • загострення астми;
  • задишка;
  • шум у вухах;
  • порушення слуху;
  • зміна забарвлення ротової порожнини – мови, зубів, неба.

Макроліди

Група антибіотиків, яка виробляється переважно у вигляді таблеток або суспензій. Фармакологічні властивості макролідів дещо відрізняються від антибактеріальних препаратів тетрациклінового ряду. Вплив цих ліків спрямоване на порушення синтезу білка під час його передачі клітинним структурам бактерій. Макроліди зв’язуються з центром рибосоми, руйнуючи пептидні зв’язки і приводячи до порушення циклічності.

Недолік цієї групи антибіотиків в тому, що вони діють повільніше своїх аналогів. Це пов’язано з тим, що вони не знищують бактерії повністю, а припиняють їх дієздатність і розмноження. До макролідів швидко розвивається резистентність мікроорганізмів, тому дані препарати призначаються рідше, ніж тетрацикліни. При цьому ризик алергічних реакцій мінімальний. До популярним медикаментів даної групи належать:

  • Азитроміцин;
  • Еритроміцин;
  • Макропен;
  • Вильпрафен;
  • Кларитроміцин;
  • Коаліціада;
  • Рулид.

Азитроміцин

Один з найбільш часто призначуваних препаратів. Він швидко засвоюється і добре переноситься пацієнтами, здатний пригнічувати ріст гемофільної палички. Азиттромицин призначають не тільки при хламідіозі, але і під час лікування бактеріальних захворювань верхніх дихальних шляхів або ЛОР-органів. Бактерицидний ефект триває до 24 годин, тому таблетки Азитроміцину приймають один раз на добу, на голодний шлунок по 1 капсулі за раз.

Стандартний курс лікування інфекцій сечостатевої системи – 3-5 днів. При необхідності терапію можна повторити через три місяці. З обережністю Азитроміцин застосовують під час виношування дитини. Протипоказані таблетки при тяжких порушеннях нирок або печінки, під час лактації. Негативні реакції організму виникають вкрай рідко, можливі:

  • нудота;
  • діарея;
  • абдомінальні болі;
  • метеоризм;
  • головний біль;
  • запори;
  • запаморочення.

Кларитроміцин при хламідіозі

Напівсинтетичний макролидный антибіотик широкого спектру дії. Кларитроміцин призначають при лікуванні бактеріальних інфекцій дихальних шляхів, виразкової хвороби, захворювань, що передаються статевим шляхом. Препарат має мінімум протипоказань, серед яких:

  • індивідуальна непереносимість;
  • дитячий вік до 12 років;
  • вагітність та годування груддю.

Стандартна добова доза для дорослих становить 500 мг, розподілена на два прийоми. Тривалість використання – 7 днів. Необхідно дотримуватися обережності під час лікування пацієнтів з нирковими або печінковими порушеннями. У разі одночасного використання антикоагулянтів необхідно регулярно контролювати рівень тромбоцитів у крові. Під час лікування Кларитроміцином можуть виникнути блювота, болі у шлунку, діарея, запаморочення.

Коаліціада

Таблетки пролонгованої дії пригнічують синтез білка в мікробній клітині, взаємодіючи з рибосомами. Коаліціада здатний накопичуватися в осередках запалення, високоефективним по відношенню до багатьох грампозитивних та позитивних мікроорганізмів, анаеробів і найпростіших. Препарат призначають при лікуванні тонзилітів, фарингітів, інфекцій шкіри і сечовивідних шляхів.

Ліки від хламідіозу призначають одноразово по 500 мг (1 таблетці) 1 раз на добу. При хронічній формі захворювання дозу можна збільшити до 2 таблеток. Приймають препарат під час їжі протягом 5-7 днів. Не рекомендується лікування Клацидом при вагітності, під час грудного вигодовування, при нирковій недостатності. Під час прийому можуть виникнути:

  • нудота;
  • блювання;
  • тромбоцитопенія;
  • шлуночкова аритмія;
  • гастралгія;
  • панкреатит;
  • минущі головні болі.

Фторхінолони

Потужні антибіотики призначаються при важко протікають формах інфекції. Фторхінолони інгібують два найважливіших для мікробної клітини ферменту – ДНК-гіразу і топоизомеразу-4, за рахунок чого руйнують зв’язок РНК бактерій, клітинну мембрану і призводять до загибелі патогенних мікроорганізмів. Ця група антибіотиків швидко всмоктується з ШКТ (шлунково-кишкового тракту). Максимальна концентрація препарату в крові досягається через 1-3 години після початку лікування.

Під час прийому фторхінолонів важливо уникати засмаги і відмовитися від прийому сонячних ванн протягом трьох днів після закінчення терапії. Для повного засвоєння активних речовин необхідно приймати антибіотики не менш ніж за 2 години до їжі або через 6 годин після прийому їжі. Медикаменти фторхінолонового ряду випускаються з різними активними компонентами, але в терапії хламідіозу використовується лише офлоксацин. Його можна знайти в ліках з такими торговими найменуваннями:

  • Офлоксацин;
  • Таривід;
  • Зофлокс і його аналоги.

Офлоксацин

Антибіотик широкого спектра випускається у вигляді таблеток, капсул, очних крапель, порошку для приготування розчинів. Офлоксацин негативно впливає на ДНК бактерій, дестабілізує життєдіяльність хламідій. Препарат активно використовується в гінекології і урології для лікування захворювань, що передаються статевим шляхом. Дещо рідше ліки призначають при інфекціях дихальних шляхів.

Офлоксациновые антибіотики при хламідіозі призначають у дозі по 200-800 мг, курсом на 7-10 днів. Приймати ліки потрібно вранці і ввечері, запиваючи повною склянкою води. Антибактеріальний засіб категорично протипоказано при зниженні судомного порогу в результаті травми, гіперчутливості до активних компонентів, під час вагітності і лактації. Часті побічні реакції:

  • алергія;
  • болю в сухожиллях;
  • підвищення чутливості до ультрафіолету;
  • дискомфорт у животі;
  • нудота;
  • діарея;
  • сонливість;
  • запаморочення.

Терапія хронічного хламідіозу

Лікування захворювань, збудником яких стали хламідії, з використанням одного або двох антибіотиків у формі таблеток або суспензій проводять тільки, якщо немає ускладнень. Коли захворювання набуває хронічну форму, щоб уникнути рецидивів, використовують іншу схему терапії:

  1. Призначають препарати для лікування хламідіозу у вигляді ін’єкцій. Перевагу віддають препаратам з торговими назвами – Циклоферон і Неовір. Це імуностимулюючі засоби з активністю щодо ДНК і РНК хламідій. Дозу розраховують виходячи з ваги пацієнта по 4-6 мг на кожен кілограм маси тіла. Уколи роблять з інтервалом у 48 годин. Курс лікування – два тижні.
  2. Після третього уколу призначають Ровамицин – антибіотик з групи макролідів. Добова доза для дорослих становить 2-3 таблетки. Якщо при прийомі Ровамицина виникли побічні реакції, ліки можуть замінити на більш безпечний аналог – Сумамед.
  3. Крім імуностимулюючих засобів та антибіотиків використовують засоби місцевої дії – свічки, креми, мазі з антибактеріальною дією.
  4. Для підтримки організму можуть призначити вітаміни в таблетках.

Схема лікування хламідіозу

Вибір оптимальної тактики лікування базується на ступені тяжкості захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта, протипоказання. Це допомагає уникнути розвитку побічних ефектів і не дає розвинутися ускладнень. Антибіотики випускають у формі капсул, таблеток, суспензій і приймати їх можна в домашніх умовах. Кожна з груп має свої особливості, але є ряд загальних правил, яких варто дотримуватися до початку і під час проведення терапії:

  • Щоб правильно вибрати антибіотики при хламідіозі у жінок і чоловіків, спочатку необхідно пройти діагностику і встановити штам.
  • Деякі види хламідій стійкі до антибактеріальних засобів, тому якщо лікування не дає ефекту протягом трьох днів, повідомте про це лікаря.
  • Тривалість лікування підбирається відповідно з життєвим циклом мікроорганізмів, тому не варто переривати лікування після настання перших поліпшень самопочуття.
  • При наявності приєднаних інфекцій потрібне використання додаткових медикаментів – протигрибкових або противірусних засобів.
  • Незначні побічні ефекти не завжди вимагають скасування ліки, іноді необхідно скоригувати дозу. Для цього зверніться до лікаря і опишіть йому нові симптоми.
  • Жорстко дотримуйтесь час прийому антибіотиків – концентрація речовин у крові завжди повинна знаходиться на максимальному рівні.
  • Ніколи самостійно не зменшуйте дозу. Мінімальні дози антибіотиків можуть призвести до того, що паразити стануть резистентними до активних речовин.
  • Під час лікування антибіотиками необхідно випивати в день до трьох літрів рідини.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо