Антирезусний імуноглобулін при вагітності — механізм дії, протипоказання і аналоги

Резус-конфлікт тягне за собою серйозні проблеми зі здоров’ям ще не народженого малюка, тому потрібно своєчасно реагувати на присутність такої патології. Введення препарату при вагітності підвищує шанси на життєздатність плоду, скорочує список потенційних ускладнень у внутрішньоутробному періоді. Патологія серйозна, тому жінка при виношуванні плоду знаходиться під суворим лікарським контролем.

Що таке резус конфлікт при вагітності

Якщо жінка має негативний резус-фактор, вона потрапляє в групу ризику. Для її здоров’я така особливість організму не робить негативного впливу, проблеми виникають при вагітності. Якщо плід має позитивний резус-фактор, розвивається резус-конфлікт. Це означає, що імунна система матері розпізнає клітини ще не народженої дитини, як чужорідні, і починає з ними активну боротьбу.

Імунітет вагітної жінки виробляє до таких структур антитіла-імуноглобуліни, які, проникаючи через плацентарний бар’єр, масштабно знищують білки, яких немає в морфологічному складі крові матері. В результаті розвивається жовтяниця у новонароджених, пов’язана з розпадом клітин крові (гемолізом). Не виключені і більш серйозні патології, серед таких – воднянка плоду, ураження мозку і серця, мертвонародження. Щоб уникнути таких ускладнень, пацієнтці необхідно вводити антирезусний імуноглобулін при вагітності.

Коли необхідний антирезусний імуноглобулін

Для народження здорової дитини та виключення резус-конфлікту специфічний білок вводять вагітним жінкам з негативним резус-фактором. Серед інших медичних показань до введення антирезусного імуноглобуліну при відсутності резус-фактора лікарі виділяють:

• спонтанне або навмисне переривання вагітності (аборт);
• травми черевної порожнини;
• загроза переривання вагітності на будь-якому терміні;
• після проведення амніоцентезу;
• відшарування плаценти;
• вагітність з подальшим народженням дитини з позитивним резус-фактором;
• позаматкова вагітність.

Як діє антирезусний імуноглобулін

Зазначений білок виділяють із сироватки або плазми донорів, які пройшли попередню перевірку на відсутність у крові антитіл до ВІЛ, гепатиту В та С. При введенні речовина перешкоджає формуванню антитіл до резус-фактору, попереджує гемоліз еритроцитів плода. На розсуд лікуючого лікаря антирезусний імуноглобулін належить вводити на 28 акушерської тижня, але у такому разі значно підвищується ймовірність змішування двох кровей ще до пологів.

Оптимальний термін введення білка – відразу після народження малюка. Це ефективна профілактика гемолітичної хвороби під час наступної вагітності. При виявленої сенсибілізації (наявність антитіл до резус-фактору в крові майбутньої матері) і позитивний резус-факторі використання антирезусного імуноглобуліну категорично протипоказано, не має гострої необхідності.

Інструкція по застосуванню антирезусного імуноглобуліну

Разова доза зазначеного медичного препарату визначається індивідуально, внутрішньовенне введення сироватки повністю виключено. В докладній інструкції по застосуванню відображені такі цінні відомості для пацієнтів з групи ризику:

1. Сироватку належить вводити внутрішньом’язово, самолікування категорично протипоказано.
2. Перш ніж вводити препарат, необхідно утримувати його при кімнатній температурі не менше 2 годин (зігріти при природних умовах).
3. Для надходження ліків в організм належить використовувати одноразовий стерильний шприц з широким просвітом.
4. При виконанні операції по перериванню вагітності сироватку потрібно вводити відразу після її завершення.
5. В передпологовому періоді рекомендовану дозу необхідно реалізувати на 28 акушерської тижня – один раз, потім відразу ж після пологів.
6. Разова доза після успішного розродження становить 300 або 600 мкг сироватки, а в організм новоспеченої мами вона повинна надійти в перші 48-72 години.

Протипоказання і побічні ефекти

Цей медичний препарат повністю виключає ризик лікарської взаємодії, тому вводити його дозволено навіть при тривалому лікуванні антибіотиками. Але після вступу разової дози імуноглобуліну в жіночий організм лікарі не виключають виникнення побічних ефектів. Серед таких:

• алергія, шкірні реакції, представлені кропив’янкою, сильним сверблячкою, печінням, висипаннями і гіперемією шкірних покривів, рідше – гострим анафілактичним шоком;
• гипертимия (нестабільність нервової системи, представлена несподівано піднесеним настроєм, надмірною активністю у всіх сферах життя);
• відчутні порушення з боку травної системи, наприклад, виражені ознаки диспепсії.

Введення цього важливого компонента в кров дозволено не всім жінкам при негативному резус-факторі. Є медичні протипоказання, представлені в інструкції таким списком:

• гіперчутливість організму до активних компонентів вводиться ліки;
• профілактика резус-конфлікту у новонароджених;
• цукровий діабет у майбутньої матері;
• виявлена сенсибілізація (виявлені в крові резус-антитіла).

Особливі вказівки до застосування антирезусного імуноглобуліну

Сироватку можна використовувати після закінчення терміну придатності, недотримання правил і умов зберігання розчину, а також у разі порушення цілісності флакона. В ідеалі антирезусний імуноглобулін являє собою безбарвну рідину, тому, якщо розчин змінив свій колір і став мутним, або з’явився осад у вигляді нерозчинних пластівців, після розкриття флакон потрібно утилізувати. Вакцинація неможлива, оскільки може суттєво зашкодити здоров’ю пацієнтки. Інші рекомендації представлені нижче:

1. Відразу після вакцинації пацієнтка повинна перебувати під суворим лікарським контролем. Не виключена поява побічних ефектів, які фахівці можуть продуктивно купірувати медикаментозними методами.
2. Протягом 30 хвилин після уколу може з’явитися алергічна реакція безпосередньо в місці введення сироватки. Завдання лікаря – купірувати анафілактичний шок при виникненні такого.
3. Імунізація «живий» вакциною проводиться не раніше, ніж через 3 місяці після введення імуноглобуліну.
4. При наявності резус-конфлікту між майбутніми батьками, важливо провести вакцинацію ще при плануванні вагітності. Це сприяє підвищенню шансів народження здорової дитини.
5. При наявності інфекційного процесу бажано перенести ін’єкцію імуноглобуліну.
6. Резус-позитивних батьків або батька з негативним резус-фактором сироватку вводити не потрібно.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.