Антитіла до лямблій — види, методи діагностики, підготовка до дослідження і показники норми

Лямбліоз є кишковою формою паразитарного зараження. Збудником захворювання служить лямблія, яка мешкає в тонкому кишечнику і при запущеній формі патології вражає жовчовивідні протоки і жовчний міхур. Згідно з медичною статистикою, лямбліоз – одна з найпоширеніших паразитарних хвороб у дітей 8-10 років.

Види антитіл

Відмітною показником, що говорить про зараження паразитами людини, є антитіла. Останні утворюються внаслідок всмоктування найпростіших в епітелій, внаслідок чого в організмі відбувається відповідна реакція, спрямована на боротьбу з патогенним агентом. Виробництво імуноглобулінів відбувається після паразитування органів інфекційними елементами. Сучасна медицина виділяє п’ять типів антитіл, які позначаються латинськими літерами. Вони відрізняються формою, періодом формування, вагою, впливом на інфекційний процес, пр.

Під час інфікування задіюються білки IgA, IgG, IgM, які відіграють певну роль у процесах, які викликаються паразитами. Так клас антитіл Е свідчить про наявність алергії, клас D допомагає сформувати місцевий імунітет. Кожен тип імуноглобулінів визначає певний коло проблем:

• клас А вказує на активізацію інфекції (виявляють такі антитіла, коли стаж лямблій в організмі досягає 30 днів);
• лямблії типу IgM можуть бути виявлені через 2 тижні після попадання в тіло;
• білки G заміщуються імуноглобуліном М, їх виявляють на кожному етапі розвитку лямбліозу;
• при одночасному знаходженні в крові антитіл IgM і IgG передбачають початкову стадію первинного лямбліозу або ж загострення хронічної форми патології;
• якщо IgG гликопротеиды були виявлені у дитини до 1,5 року, це вказує на перенесене жінкою в період вагітності інфекційне захворювання, а антитіла IgM говорять про перебування паразитів в дитячому організмі.

Як визначити кількість антитіл до антигенів лямблій

Через неспецифічність клінічної картини та схожість її з іншими кишковими розладами, а також через просторості симптоматики, що включає ознаки різного характеру, діагностика лямбліозу утруднена. Про необхідність відвідати гастроентеролога кажуть розлад стільця, метеоризм, біль у животі. Здавати аналіз крові на антитіла до лямблій направляють:

• дітей з різкою втратою ваги, алергічними проявами, астмою і бронхіт;
• пацієнтів з головними болями, больовими відчуттями в очеревині (біля пупка), блювотою, діареєю;
• персонал підприємств громадського харчування, дитячих і ветеринарних установ.

В діагностиці патології на ранніх стадіях розвитку важливу роль відіграє повний всебічний анамнез. Соціальний статус, вік, наявність шкідливих звичок (типу відкушування нігтів), можливі поїздки в ендемічні райони допомагають доктору скласти картину того, що відбувається і визначити можливість інфікування.

Поверхневий огляд пацієнта не дасть точної інформації про тип мікроорганізмів, які є збудниками хвороби, або стадії зараження, але допоможе отримати первинну інформацію і зорієнтує лікаря в питанні призначення подальших досліджень. Існують вузькоспрямовані методи визначення зараження лямбліями:

• энтеротест;
• УЗД;
• аналіз крові на антитіла до антигенів лямблій;
• пошук антиген лямблій в калі;
• аналіз дуоденального вмісту, пр.

Обов’язковим діагностичним методом є імуноферментний аналіз (ІФА). Це дослідження на антитіла до лямблій (імуноглобуліни IgM і LgG). Це білкові сполуки, які виробляються імунною системою при захворюваннях різної етіології. Такі речовини відображають динаміку і стадію патології, наявність імунітету до неї. За допомогою ІФА вдається виявити сумарні антитіла в організмі для визначення хронічної форми паразитарної інфекції або гострої інвазії. Середня вартість аналізу складає 500-700 рублів.

Щоб дізнатися кількість антитіл до антигенів паразитів в організмі, необхідно здати кров з вени. Отримання достовірної інформації сприяє належна підготовка до процедури:

• за пару днів до здачі крові слід відмовитися від солоної, гострої їжі, газованої води, алкоголю;
• за добу до забору крові треба припинити активні заняття спортом, фізіотерапевтичні процедури;
• за 2-3 дні важливо утриматися від прийому антибіотиків;
• здавати кров потрібно виключно натщесерце вранці (за 8 годин до аналізу не можна ні пити, ні їсти);
• як мінімум за 40 хвилин до процедури забороняється палити.

Розшифровка ІФА

При проведенні дослідження крові на антитіла до лямблій роблять якісний і кількісний аналізи. Якісний визначає негативний або позитивний результат (є лямбліоз чи ні). З допомогою кількісних значень можна дізнатися:

• коефіцієнт позитивності (кількісний вміст антитіл; при їх відсутності даний показник не перевищує позначки 0,84);
• оптичну щільність імуноглобулінів (наявність специфічних білків в крові);
• титр (визначає активність антитіл; норма при лямблії – це 1:100).

При виявленні сумарних антитіл до паразитам не роблять висновка про зараження гельмінтами. Кров очищується від білкових сполук типу G протягом півроку після винищення лямблій. Якщо у бланку з результатами аналізу написано, що сумарні антитіла не знайдені, результат вважається негативним. Якщо симптоматика у пацієнта виявляється, дослідження проводять повторно через 2 тижні.

Порівняльний аналіз роблять лише в умовах однієї лабораторії. При виявленні відхилення від норми АТ до лямблій картина виглядає наступним чином:

1. При коефіцієнті позитивності IgM 1-2, та не білкових речовин IgG діагностується зараження лямбліями.
2. Якщо коефіцієнт позитивності IgM показав 2 і присутні цисти, патологія протікає в гострій формі.
3. Відсутність IgG одночасно з коефіцієнтом активності IgM 1-2 і наявністю цист говорять про те, що захворювання знаходиться в запущеній стадії, а мікроорганізми продовжують мляво розмножуватися.

Нормальними показниками IgM у дорослих є 0,33-2,4 г/л, причому у жінок вміст цього імуноглобуліну декілька вище, ніж у чоловіків. Для дітей старше року характерна висока концентрація речовини (особливо для дівчат). У немовлят, навпаки, спостерігається недолік імуноглобулінів, а відмінності в показниках для дівчаток і хлопчиків мінімальні. Нормою IgG є від 5,4 до 16,3 г/л незалежно від статі. Цей показник встановлюється в 2 роки і зберігається протягом усього життя з незначними коливаннями.

Лямбліоз передається контактно-побутовим шляхом, тому при виявленні паразита, наприклад, у дитини, кров на ІФА повинна здати вся сім’я. На бланку дослідження вказуються параметри титрів, які вказують на результат тесту:

• при показнику менше 1:100 – аналіз негативний;
• вище 1:100 – фіксується зараження гельмінтами;
• дорівнює 1:100 – сумнівний результат, потрібна повторна перевірка або додаткове дослідження.

При позитивному результаті аналізу перевищена допустима норма, що вказує на хронічну або гостру форму лямбліозу. Це підтверджує симптоматика захворювання, крім того, підвищені показники можуть свідчити про нещодавнє позбавлення від паразитів або про те, що людина є носієм гельмінтів (в останньому випадку ознаки лямбліозу відсутній). Хибнопозитивний тест дає перехресне взаємодію з антитілами інших гельмінтів.

Знижені показники антитіл до лямблій не у всіх випадках означає, що паразитів немає. Їх отримують протягом 2 тижнів з моменту інвазії: в цей час імуноглобуліни ще не виробляються. Виявлення сумарних антитіл IgA, IgM, IgG є непрямою діагностичною методикою. Аналіз ІФА призначають як додаткову міру інших досліджень на лямбліоз. Він надає можливість дізнатися імунну реакцію на зараження гельмінтами і допомагає визначити ступінь інфікування. Щоб отримати достовірні результати, аналіз ІФА проводять тричі.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.