Антитіла до токсоплазми в аналізі крові

Паразитарне захворювання, що характеризується ураженням скелетної мускулатури, м’язів серця, нервової системи, збільшенням селезінки і печінки, називається токсоплазмозом. Збудником інфекції є паразит Toxoplasma gondii, основним методом виявлення якого є серологічний аналіз крові на визначення антитіл.

Аналіз на токсоплазмоз

В даний час своєчасне дослідження крові на токсоплазмоз дозволяє не тільки стабілізувати, а й зовсім позбутися від інфекції. Аналіз на виявлення токсоплазми призначається:

  • жінкам, які планують вагітність або вже після зачаття;
  • людям з ослабленим імунітетом;
  • при збільшенні лімфатичних вузлів без видимих причин;
  • ВІЛ-інфікованим пацієнтам;
  • при хворобливості невідомого походження, що супроводжується жаром, ознобом;
  • при одночасному збільшенні селезінки і печінки;
  • після пересадки органів або переливання крові;
  • якщо попередній результат аналізу був сумнівним.

Сучасна медицина пропонує декілька видів аналізів на токсоплазмоз. Найбільш популярними методами є:

  • ІФА. Абревіатура розшифровується як імуноферментний аналіз, під час якого виявляються в крові імуноглобуліни IgG і IgM (G і M). Це антитіла, які організм виробляє на проникнення збудника. Під час інфікування імуноглобуліни накопичуються в різних концентраціях в крові – це називається титри антитіл.
  • ПЛР. Полімерна ланцюгова реакція використовується, якщо аналіз крові на токсоплазмоз дав сумнівний результат. Суть методу полягає у виявленні ДНК і РНК молекул збудника. Для дослідження беруть зразок сечі, крові, слини носія.

Що таке антитіла до токсоплазми

При появі паразитів організм починає реагувати, активно продукуючи імуноглобулін класу G і M. Ці антитіла захищають людини від інфекції. Виявляючи патогенні бактерії, які активно розмножуються в кишечнику, імуноглобуліни руйнує їх клітинну структуру, що з часом призводить мікроби до загибелі. Антитіла в організмі людини залишаються назавжди. При подальшому зараженні імунна система одразу пригнічує патогенні мікроорганізми, тому у них немає можливості нашкодити здоров’ю.

Імуноглобуліни групи М

Якщо виявлено токсоплазмоз в крові, то першими вироблять відповідь на гостру інфекцію імуноглобуліни М (IgM). Вони є показником гуморального імунітету, який здійснює захист організму від білків-антигенів, розчинних в крові або інших рідинах. Антитіла класу М до токсоплазми з’являються в крові вже на 2-3 добу після проникнення чужорідних мікроорганізмів, досягаючи максимальної кількості на 21 день. Через 2 місяці після зараження кількість імуноглобуліну lgM знижується майже до нуля.

Anti toxoplasma gondii igg

Антитіла класу G до токсоплазми після інфікування в крові у носія з’являються пізніше (через декілька тижнів), але залишаються довше (до 2 років). Наявність в аналізі Anti toxoplasma gondii igg вказує на те, що раніше організм вже зустрічався з цією інфекцією, і він розпізнав її. При виявленні антитіл G можна також говорити про хронічному перебігу інфекції. На даній стадії лікування токсоплазмозу не потрібно. Певна кількість імуноглобуліну IgG в крові зберігається протягом усього життя людини, навіть після одужання.

Чим відрізняються антитіла IgG і IgM

Виявлені в крові антитіла M кажуть лікаря про недавньому зараження пацієнта токсоплазмозом. Кількість IgM складає всього 10% серед всіх імуноглобулінів. Якщо він підвищений, то це вказує на наявність в організмі інфекції та запалення. Якщо показники антитіл IgM низькі, то це свідчить про імунодефіцит. Імуноглобуліни anti Toxoplasma Gondii IgG найпоширеніші. Їх кількість становить 80% від загальних показників антитіл. Завдяки великої функціональності, антитіла IgG до токсоплазми забезпечують позитивний вплив на організм:

  • посилюють захисні сили;
  • нейтралізують токсичні речовини;
  • сприяють формуванню імунітету у плода при вагітності.

Розшифровка показників

Дослідження крові на антитіла робиться за допомогою ІФА (імуноферментного аналізу). Він має порогові (гранично допустимі) і референтні (середні) значення. Якщо величина маркерів нижче порового титру, то результат аналізу негативний, а якщо вище – позитивний. В кожній лабораторії існують свої норми показників імуноглобуліну IgG. Розшифровка показників в різних комбінаціях:

IgM IgG Інтерпретація
_ _ Стійкий імунітет до токсоплазми відсутня небезпека первинного інфікування)
_ + Є постінфекційний або поствакцинальний імунітет (відсутність зараження)
+ _ Гостра первинна інфекція

+

+

Загострення хронічної інфекції

Розшифровка імуноферментного аналізу за показниками авідності

Для визначення фази розвитку і тривалості хвороби іноді проводиться додаткове дослідження імуноглобулінів. В результаті лабораторного аналізу сироватки крові отримують індекс авідності до токсоплазми. Вивчення антитіл таким способом дає швидку можливість дізнатися міцність їх зв’язку з чужорідним агентом. Чим довше знаходиться інфекція в організмі, тим вище значення авідності.

Від отриманих результатів залежить рішення лікаря про призначення лікарської терапії проти паразитів. Особливо актуальним дане дослідження для пацієнток, які планують вагітність, адже первинне інфікування загрожує серйозними ускладненнями під час виношування дитини. Для діагностики важливі показники G антитіл до токсоплазми, так як з ними легко визначити час зараження пацієнта. Існує три ступеня авідності:

Індекс авідності Інтерпретація Діагноз
менше 40% В крові виявлено низькоавидні антитіла lgG Недавня первинна інфекція
від 40 до 60% Перехідна стадія Невизначений результат, при якому потрібна повторний аналіз через пару тижнів
Понад 60% Высокоавидные lgG Давній токсоплазмоз

Антитіла до токсоплазмозу при вагітності

Якщо у жінки під час вагітності виявили токсоплазмоз lgG позитивний при відсутності антитіл IgM, то це означає, що у минулому у неї був контакт з даною інфекцією, тому зараз є стійкий імунітет, який буде захищати від вторинного інфікування. Такий результат показує, що імуноглобуліни класу G будуть захищати і дитини в утробі матері, адже вони легко проникають через плацентарний бар’єр.

Якщо ж у майбутньої мами виявився позитивний IgM при відсутності IgG, то це небезпечний фактор для ще ненародженої дитини. Якщо первинне інфікування токсоплазмою сталося на 12-му тижні вагітності, підвищується загроза розвитку у плода вроджених аномалій, адже в цей період у ембріона відбувається розвиток нирок, печінки та інших частин тіла. У деяких випадках патологічні зміни в організмі дитини призводять до його загибелі при народженні.

Прогресування токсоплазми у вагітної до 30-го тижня може спровокувати у малюка поразка органів зору та/або головного мозку. Інфекція, отримана майбутньою мамою на цій стадії вагітності, може призвести до таких патологій у дитини:

  • гідроцефалія (водянка головного мозку);
  • повна сліпота;
  • недорозвинення катаракти і головного мозку.

При важкій формі інфекції у дитини можуть спостерігатися ураження печінки, селезінки, системи кровотворення, органів травлення. Якщо токсоплазма прогресує або залишається без лікування, то у вагітної жінки може статися викидень. Якщо зараження відбулося на останніх термінах, то великий ризик передчасних пологів. У період грудного вигодовування, якщо у матері немає активної форми токсоплазмозу, інфікування через материнське молоко виключено.

Зовсім недавно діагностування токсоплазмозу під час вагітності було основним показанням для її переривання. Сьогодні жінка з цією патологією знаходиться у лікарів на індивідуальному контролі та потребує проведення додаткових клінічних досліджень. Основні показання до здачі аналізу на токсоплазмоз у вагітних:

  • повна відсутність апетиту;
  • ломота в тілі;
  • загальна слабкість;
  • порушення сну;
  • розлад кишечника;
  • підвищення температури тіла до 38 °С;
  • збільшена в розмірах печінка;
  • підвищена пітливість;
  • хворобливі відчуття в горлі;
  • збільшені лімфатичні вузли.

Що робити, якщо IgM позитивний

Лікування токсоплазми у вагітних починають з 12-16 тижня. Якщо виявлено позитивні антитіла до токсоплазми IgM при відсутності IgG (первинне зараження) на ранньому терміні, то жінці пропонується зробити аборт. Це пов’язано з тим, що для позбавлення від токсоплазми необхідно приймати антибіотики, які негативно вплинуть на розвиток плоду.

При відсутності внутрішньоутробного зараження (за результатами ПЛР амніотичної рідини) лікарі призначають антибактеріальні препарати макролидного ряду: Спіраміцин, Макропен. Вони здатні накопичуватися в плаценті, запобігаючи вертикальний шлях передачі токсоплазми.

При інфікуванні плода і безсимптомному перебігу інфекції у вагітної фармакотерапія складається з протималярійного (Піриметамін) та протимікробної (Сульфадіазін) препаратів. Перший пригнічує в кістковому мозку поділ клітин, а другий є потужним протипаразитарний засіб. Лікування хронічної токсоплазми проводять в залежності від характеру ураження, вираженості клінічної симптоматики, віку пацієнтки, стану імунітету. Застосовують наступні групи препаратів:

  • Противірусні. Після прийому вбудовуються в ДНК віруси, пригнічуючи її синтез (Ганцикловір, Панавир, Фоскарнет).
  • Імуноглобуліни. Здатні формувати імунітет вагітної жінки та дитини (Пентаглобин, Октагам).
  • Інтерферони. Стримують активне розмноження вірусних частинок, що обмежують їх пересування (Віферон, Реальдирон).

В основі профілактики інфікування токсоплазмою лежить виконання норм гігієни, вибір безпечних способів приготування їжі, дотримання правил утримання домашніх тварин. Для зменшення ризику інфікування слід:

  • мити руки до і після приготування їжі;
  • під час обробки грунту носити рукавички;
  • не вживати в їжу сире козяче молоко;
  • уникати вживання недостатньо приготованого або сирого м’яса;
  • перед вживанням завжди мити овочі, фрукти і ягоди;
  • уникати безпосереднього контакту з випорожненнями кішок (змінювати лоток в рукавичках).

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.