Антральний гастрит — види і симптоми, медикаментозна та етіотропна терапія, фізіопроцедури і ускладнення

До виникнення пухлин і виразок шлунка причетний мікроорганізм Helicobacter pylori, який Всесвітньою організацією охорони здоров’я визначено як канцероген 1 групи. В організм людини потрапляє з забрудненою їжею, слиною, через недостатньо стерилізовані медичні інструменти. Насамперед хелікобактерії селяться в самому нижньому, антральному відділі шлунка, проникають в епітелій, кріпляться до клітин слизової оболонки. В ураженому відділі виникає запальний процес – попередник небезпечних виразок і пухлин шлунка.

Що таке антральний гастрит

Захворювання є хронічним поверхневим запаленням слизової оболонки нижнього, переходить у дванадцятипалу кишку, відділу шлунка. У цій частині органу знаходиться безліч залізистих клітин, що виробляють бікарбонати і слиз. Бікарбонати відповідають за олужнення їжі перед переходом її в дванадцятипалу кишку. При антральному гастриті пригнічується вироблення бікарбонатів, підвищується кислотність шлункового соку, їжа переходить у кишечник у кислому вигляді.

Бактерії виробляє ферменти уреазу і муциназу. Уреаза розщеплює сечовину до аміаку та вуглекислого газу. Аміак нейтралізує соляну кислоту і створює сприятливі умови для подальшого розвитку патогенного мікроорганізму. Муциназа розщеплює білок в слизу і розріджує саму слиз, полегшуючи існування бактерії. Хвороба може протікати непомітно, безсимптомно. При своєчасно розпочатому лікуванні ускладнень вона не викликає, а інакше може призвести до серйозних наслідків.

Причини

Запалення антрального відділу шлунка – наслідок різних обставин. Його виникнення може бути викликане патогенною мікрофлорою, зниженим імунітетом, прогресуючими супутніми захворюваннями, неправильним харчуванням, токсичними лікарськими засобами та ін. Основними причинами патології вважаються наявність в слизовій шлунку бактерії Helicobacter pylori і неефективне лікування катаральної форми гастриту. Етіологія виникнення антральной форми гастриту може бути наступною:

• підвищення кислотності шлункового соку, порушення роботи шлункових залоз, пошкодження слизової оболонки, викликані життєдіяльністю хелікобактерії;
• катаральна, що є результатом прийому неправильної їжі, форма гастриту в запущеній стадії;
• системні захворювання – цукровий діабет, ВІЛ, кандидоз, аутоімунні, ендокринні хвороби та ін;
• прийом деяких лікарських засобів – протитуберкульозних, нестероїдних протизапальних препаратів, саліцилатів, НПЗЗ та ін;
• безсистемне вживання ліків без призначення лікаря, перевищення дозування;
• неправильне харчування, вживання газованих напоїв, жирних, гарячих, гострих страв, великої кількості кухонної солі;
• вживання алкоголю, наркотичних засобів, паління;
• стреси, нервове перенапруження.

Симптоми

Клінічні особливості запалення антральной частини шлунка схожі з зовнішніми ознаками виразки. Ремісія захворювання протікає без яких-небудь специфічних проявів, симптоми виникають тільки при загостренні. У хворого чистий, вологий мову, хороший апетит, втрата ваги можлива тільки при запущеній формі гастриту. Ознаками хвороби є:

• болі в епігастрії при пальпації або переймоподібні, на голодний шлунок або через 2 години після їжі;
• загальна слабкість, швидка втомлюваність;
• диспепсія – відчуття тяжкості в шлунку, здуття живота;
• відрижка, печія, застійний, неприємний запах з ротової порожнини, гіркуватий присмак у роті;
• напади нудоти та блювання, іноді – з кров’яними згустками;
• запори, діарея.

Види гастриту антрального відділу шлунка

Запальний процес в нижньому відділі шлунка може протікати з різним ступенем тяжкості і різним характером патологічних змін. В залежності від вираженості розрізняють такі форми захворювання:

• еритематозний – утворення поверхневих почервонінь і виразок на слизовій без ураження глибоких шарів;
• ерозивний – на слизовій виникають ерозії і виразки, на місці яких згодом утворюються рубці;
• фолікулярний (зернистий) – супроводжується утворенням на стінках шлунка фолікул – наростів зі скупченням великої кількості лімфоцитів – імунних клітин крові;
• вогнищевий – на слизовій одночасно присутні як ділянки запалення, так і вогнища атрофії;
• дифузне запалення – характеризується великою площею запалення з рівномірною ступенем ураження всіх ділянок слизової;
• гіперпластичний – є різновидом передракового стану – атрофічного гастриту, що супроводжується утворенням на слизовій великих складок, кіст і поліпів;
• катаральний гастрит антрального відділу – характеризується набряками слизової, точковими крововиливами виникає при харчових отруєннях, неправильному харчуванні (гостра, жирна, смажена їжа), прийом медикаментів (ібупрофен, аспірин та ін).

Поверхневий антральний гастрит у дітей може спостерігатися ще в період новонародженості, ознакою його є зригування. Це явище тимчасове, воно проходить без спеціального лікування. Діти молодшого шкільного віку страждають на запалення антрального відділу шлунка так само, як і дорослі. Захворювання у них провокується зміною режиму харчування, збільшенням фізичного і психологічного навантаження і вимагає звернення до лікаря для діагностики і призначення лікування.

Ускладнення

Якщо запальний процес в антральной області шлунка тривалий час протікає безсимптомно і залишається непоміченим, область, охоплена патологією, поступово розширюється, хворобливі явища посилюються. У цьому випадку хронічний антральний гастрит може призвести до небезпечних ускладнень, серед яких:

• пилородуоденит – запалення воротаря шлунка, що супроводжується рефлюксом (закиданням) вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок;
• дифузний хронічний гастрит (пангастрит) з ураженням всіх відділів шлунка;
• виразкова хвороба шлунка, при ерозійному антральному гастриті – проривна виразка шлунка;
• рак антрального відділу, аденокарцинома шлунка;
• лімфома шлунка.

Діагностика

Діагностувати гастрит антрального відділу шлунка на підставі скарг хворого, первинного огляду, результатів лабораторних аналізів, гастроскопії може лікар-гастроентеролог. Дослідження, необхідні для діагностики патології, включають:

• загальний і біохімічний аналізи крові;
• дихальний тест на хелікобактер пилари;
• імунологічний аналіз крові на антитіла до хелікобактер пилари;
• аналіз калу;
• гістологічне дослідження тканини, отриманої шляхом біопсії (висічення) під час ендоскопічного дослідження. Обов’язково проводиться при підозрі на зернистий антральний гастрит.

В цілях виявлення захворювання проводять інвазивні, засновані на введенні в шлунок спеціальних інструментів, і неінвазивні медичні процедури. Широко застосовуються ендоскопічні методи – дослідження порожнистих органів за допомогою оптичних приладів, оснащених освітлювальними пристроями. До часто використовуваних діагностичних процедур відносяться:

• рентгенографія – проектування внутрішньої структури шлунка на спеціальну плівку з допомогою рентгенівських променів;
• гастрография – зняття електричного сигналу, що надходить на закріплені на тілі хворого електроди для визначення стану моторики шлунка;
• фиброгастродуоэндоскопия – дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту за допомогою спеціального інструменту – гастроскопа, що вводиться через ротову порожнину;
• гастроскопія – інструментальний огляд слизової оболонки стравоходу і шлунка за допомогою гнучкого фиброэзофагогастроскопа;
• внутрішньошлункова Рн-метрія – визначення кислотності шлункового соку шляхом перетворення активності іонів водню шлунка в електричний сигнал за допомогою спеціального pH-метричного зонда;
• уреазний дихальний тест – визначає наявність бактерії в шлунку, оцінюючи концентрацію вуглекислого газу у видихуваному повітрі до прийому сечовини і після нього.

Лікування антрального гастриту

Усунення першопричини гастриту – хелікобактер – проводиться за допомогою антибактеріальних засобів. Для зменшення запалення і прискорення регенерації тканин використовуються настої трав — м’яти, звіробою, ромашки. Особливо ефективно лікуються трав’яними настоями дифузний і вогнищевий антральний гастрит. У складі комплексної терапії гастриту застосовують мінеральну воду, а також препарати наступного дії:

• антисекреторні – Метацин, Гастроцепін, Циметидин, Ацилок;
• регенеруючі – Солкосерил, Актовегін, масло обліпихи;
• знеболюючі – Алмагель А;
• замісні – натуральний шлунковий сік, Ацидин-пепсин;
• поліферментні – Фестал, Мезим форте, Панкреатин;
• спазмолітичні – миотропные спазмолітики, Папаверин.

Обов’язковою умовою успішного лікування є лікувальна дієта. У перший тиждень після загострення меню має бути щадним, по мірі нормалізації стану поступово переходять до звичайного столу. При загостреннях рекомендуються супи на курячому бульйоні, відварні і приготовані на пару овочі, молочні супи. Відмовлятися від молока не слід, оскільки воно знижує кислотність. У міру одужання в раціон можна включати яйця, рибу, нежирне м’ясо. Жирні продукти і випічку слід виключити з меню до повної нормалізації стану.

Етіотропна терапія

Усунути хеликобактерию можна тільки з допомогою антибактеріальних препаратів. Ефективні в боротьбі з збудником хвороби ліки на основі метронідазолу. Оскільки мікроорганізм легко адаптується до антибіотика, використовують дво — або трикомпонентну схеми, наприклад, поряд з Метронідазолом призначають Кларитроміцин і Ампіцилін. Тривалість прийому таблеток становить не менше 14 діб, після закінчення проводять комплекс діагностичних процедур для оцінки результату лікування.

Фізіотерапевтичні процедури

Для успішного лікування гастриту проводять процедури фізіотерапії: електрофорез, ультразвук, гальванізація, діадинамічні струми, УВЧ та ін Для купірування больового синдрому застосовують електрофорез з папаверином, новокаїном, зігріваючі парафінові або озокеритові аплікації. Для посилення шлункової секреції використовують електромагнітні дециметрові хвилі.

Профілактика

Запалення антрального відділу шлунка – захворювання, якого можна уникнути за допомогою елементарних правил здорового способу життя, пов’язаних з вживанням алкоголю, наркотичних засобів і курінням. Підтримуючи рівне емоційний стан, не допускаючи фізичного перенапруження, можна істотно знизити ризик захворювання. Але найголовніше – правильне харчування, що виключає жирну, важку, містить канцерогенні речовини, їжу.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.