Атропін в очних краплях і ампулах — склад, діюча речовина, дозування, протипоказання і аналоги

Фармакологічний препарат Атропін являє собою алкалоїд, сильнодіючий лікарський засіб, який впливає на центральні і перефирические М-холінорецептори. Речовина рослинного походження, що міститься в рослинах групи пасльонових (наприклад, в дурмані, беладони). Медикамент вперше був синтезований і використаний в 1901 році німецьким фармацевтом Річардом Вильштеттером.

Що таке Атропін

Сульфат атропіну належить до групи антихолінергічних фармакологічних препаратів. Являє собою кристалічний або зернистий порошок білого кольору, без запаху. Легко розчиняється в воді, так і в спирті. Речовина вибірково блокує холінорецептори, внаслідок чого вони стають нечутливими до медіатора постгангліонарних синапсів, ацетилхоліну. Лікарський засіб гальмує секрецію ендокринних та екзокринних залоз, збільшує частоту серцевих скорочень і знижує тонус гладком’язових елементів органів і судин.

Склад і форма випуску

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Атропін – це алкалоїд, блокатор М-холінорецепторів. Надає дію як на центральні, так і периферичні рецептори. Препарат перешкоджає дії ацетилхоліну, зменшує виділення слини, поту, шкірного сала, шлункового соку. Сульфат атропіну значно знижує тонус м’язів порожнистих внутрішніх органів (бронхів, жовчних проток і міхура, сечового міхура та ін), але підвищує тонус сфінктерів.

Препарат викликає розширення зіниці і утрудняє відтік внутрішньоочної рідини, внаслідок чого внутрішньоочний тиск підвищується. В терапевтичний дозуванні викликає параліч акомодації зіниці, деякий стимулюючий вплив на центральну нервову систему. При введенні великої кількості ліків виникає нервове і психічне збудження, слухові та зорові галюцинації, іноді коматозний стан.

Після внутрішньовенного введення максимальна концентрація речовини в плазмі крові досягається через 2-4 хвилини, а після внутрішньом’язового – протягом півгодини. Біодоступність ліків становить від 90 до 100% (в залежності від способу введення). Зв’язок з білками крові здійснюється приблизно на 40%. Ліки рівномірно розподіляється в тканинах організму. Період напіввиведення препарату становить від 2 до 5 годин. Лікарський засіб розпадається на метаболітів у тканинах печінки, після чого повністю виводиться нирками протягом 20-25 годин.

Показання до застосування

Лікарський засіб показано для комбінованої терапії виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, пилороспазме, жовчнокам’яній хворобі, спазмах тонкого кишечника і сечовивідних шляхів, рецидивуючої бронхіальній астмі, брадикардії внаслідок підвищення тонусу блукаючого нерва і для проведення рентгенологічних досліджень шлунково-кишкового тракту.

Застосовують медикамент перед оперативними втручаннями як препарат, що попереджає бронхоспазм, знижує секрецію залоз, що зменшує рефлекторні реакції і побічні ефекти, зумовлені збудженням блукаючого нерва. Крім того, Атропін — це специфічний антидот при інтоксикаціях холіноміметичними і антихолінестеразними речовинами.

Офтальмологія

Медикамент сприяє розширенню зіниць і знижує відтік рідини з камери ока. В результаті чого збільшується внутрішньоочний тиск, відбувається параліч акомодації, який може знижувати гостроту зору на малій відстані, працювати з паперами і книжками, сідати за кермо транспортного засобу під час лікування ліками не рекомендується.

Очні краплі добре всмоктуються через кон’юнктивальний мішок. Розслаблення м’яза, яка фіксує кришталик, відбувається через 3-4 хвилини після попадання препарату на слизову. Внаслідок того, що внутрішньоочний тиск збільшується, Атропін при глаукомі слід використовувати з обережністю із-за високого ризику розвитку загострень і ускладнень. Краплі широко застосовуються для розширення зіниці при інструментальних діагностичних дослідженнях і в наступних випадках:

• для забезпечення функціонального спокою при деяких запальних процесах;
• при травмі очей;
• інфекції слізних проток;
• при спазмі капілярів сітківки;
• для розслаблення рухових м’язів очей, для прискорення відновлення функцій зору;
• при схильності до утворення тромбів в судинах очі.

Застосування в психіатрії

Медикамент у психіатричній практиці використовується для купірування гострих нападів психозу при алкогольному делірії або хронічних хворобах. Лікування передбачає введення пацієнту великих доз препарату (т. зв. атропінокоматозная терапія): спочатку виконується внутрішньом’язовий укол 50 -100 мг 1% або 2,5% розчину лікарського засобу з подальшим підвищенням дозування при наступних ін’єкціях до розвитку у хворого коматозного стану.

Через 20-30 хвилин після ін’єкції настає сон, потім кома, яка триває протягом 3-4 год. Цей стан супроводжується яскраво вираженими морфологічними і неврологічними розладами, внаслідок чого потрібна акуратність і уважність при цьому методі лікування. Такий метод терапії психозів має обмежене застосування через серйозних побічних ефектів.

Інструкція із застосування Атропіну

Спосіб застосування, дозування і тривалість медикаментозної терапії лікарським засобом визначає лікар залежно від тяжкості стану пацієнта, віку, ваги та статі, наявності супутніх гострих і хронічних захворювань і необхідності прийому інших фармакологічних препаратів. Крім того, слід враховувати наявність схильності до алергічних реакцій.

Краплі Атропін

Медикамент для лікарської терапії в офтальмології застосовується так: по 1-2 краплі 1%-го розчину закапують в уражене око по 2-3 рази на добу з дотриманням інтервалу 6-7 годин. Для проведення діагностики застосовують 0,1%-й розчин:

• субкон’юнктивально – по 0,2-0,5 мл;
• парабульбарно – по 0,3-0,5 мл

Підшкірно

Фармакологічний препарат підшкірно та внутрішньом’язово вводять по 0,5—1,0 мл 0,1% розчину 2-3 рази на добу залежно від захворювання. Показаннями для такого застосування є:

• виразкова хвороба;
• ерозії слизової оболонки стінки шлунка;
• бронхіальна астма.

Внутрішньовенно

При інтоксикації холіноміметиками і антихолінестеразними препаратами 0,1%-ний розчин вводять внутрішньовенно в кількості 2 мл або 5 мл одноразово, згідно зі схемою антидотної терапії цих отруєнь, з урахуванням застосування Атропіну одночасно з реактиваторами холінестерази. При відсутності клінічного введення препарату повторюють у тій же дозі.

Перед операцією

Препарат застосовують в анестезіології, або перед наркозом і операцією або під час проведення операції, з метою зменшення секреції слинних і бронхіальних залоз, попередження ларингоспазму, а також для послаблення рефлекторних реакцій. Атропін в ампулах використовують для премедикації в дозі 2 мл 0,5%-го розчину, при наявності показань кількість препарату збільшується.

Скільки діє

При використанні крапель дію лікарського засобу може тривати до 10 діб. Ефект застосування розчину для премедикації перед хірургічним втручанням зберігається протягом від декількох годин до декількох діб. При використанні препарату для тривалого лікування, його дія продовжується від декількох тижнів до 2-3 місяців після припинення терапії.

Особливі вказівки

Медикамент слід застосовувати з обережністю при захворюваннях серцево-судинної системи, при яких неприпустиме збільшення частоти серцевих скорочень: ішемічна хвороба серця, хронічна серцева недостатність, підвищений артеріальний тиск, мітральний стеноз і вроджені вади. Атропін слід використовувати під контролем лікаря при тиреотоксикозі, рефлюкс-езофагіті, печінкової і ниркової недостатності, збільшенні передміхурової залози без обструкції сечовивідних шляхів, дитячому церебральному паралічі, ушкодженнях головного мозку.

Лікарська взаємодія

Використання Атропіну сульфату з інгібіторами моноаміноксидази спричиняє порушення серцевого ритму, з Хінідином, Новокаїнамідом — спостерігається накопичення холіноблокуючу ефекту і отруєння препаратами. При одночасній терапії з Димедролом його дія посилюється. Під впливом медикаменту Октадина можливий розвиток тяжкої брадикардії. Внаслідок того, що Атропін пригнічує перистальтику, зменшується всмоктування всіх ліків, які були прийняті перорально.

Побічні дії

При місцевому використанні, можлива гіперемія і набряк шкіри повік, кон’юнктиви, очного яблука, підвищений внутрішньоочний тиск, світлобоязнь, повний параліч акомодації, мідріаз. З системних побічних дій відмічають тахікардію, порушення ритму серця, головний біль, запаморочення, порушення свідомості, сухість в порожнині рота, атонія сечового міхура, порушення сечовипускання, запори внаслідок зниження перистальтики кишечника.

Передозування

Серед симптомів передозування лікарського препарату виділяють виражену сухість у роті (ксеростомія), яка часто супроводжується печінням в ротовій порожнині, утрудненням і болем при ковтанні, світлобоязню, гіперемією, сухістю шкірних покривів і слизових, тахікардією, підвищеним артеріальним тиском. Нерідко відзначається значний вплив препарату на центральну нервову систему: неспокій, галюцинації, марення. Такі стани в деяких випадках можуть закінчитися летальним результатом (при пригніченні парасимпатичних центрів дихання).

Для того щоб зменшити токсичний ефект алколоида на центральну нервову систему, необхідно використовувати фізіологічний антидот Атропіну – Прозерин. Крім того, показано внутрішньовенне введення Лазикс або Фуросеміду одночасно з глюкозою, аскорбіновою кислотою і фізіологічним розчином для форсованого діурезу, виведення надлишків препарату з організму.

Протипоказання

Застосування Атропіну необхідно виключити при деяких видах глаукоми, органічних ураженнях клапанів і камер серця або судин, гіпертрофії або пухлинах передміхурової залози різної етіології, атонії стінок сечового міхура, кишечника, хронічних захворювань нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит), виснаженні організму. З обережністю слід використовувати лікарський засіб при лихоманці, особливо у дітей, осіб похилого віку та хворих з порушенням функціонування печінки.

Умови продажу та зберігання

Лікарський засіб необхідно зберігати далеко від прямих сонячних променів, у приміщеннях, в яких підтримується постійний температурний режим. Медикамент відпускається з магазинів, аптек за рецептом лікаря. Термін зберігання препарату становить 18 місяців.

Аналоги

Якщо застосування Атропіну виключено внаслідок наявності у пацієнта протипоказань, призначають наступні аналоги лікарського засобу:

1. Гіосціамін. Аналог Атропіну, рослинного походження, який відноситься до групи М-холиноблокаоров. Випускається у формі крапель для очей, розчину для ін’єкцій.
2. Ирифрин. Очні краплі, які широко застосовуються в офтольмалогии для розширення зіниці, звуження судин і зменшення внутрішньоочного тиску. Ирифрин заснований на речовині фенілефрин, яке відноситься до групи симпатоміметиків.

Відео

Відгуки

Маргарита, 34 роки

Мені окуліст закапав засіб Атропін, щоб обстежити очне дно. З-за нього я півтора тижні майже нічого не бачила ні близько, ні далеко. М’язи кришталика розслабилися так сильно, що досі не відновився зір. У дочки подруги виникла сильна алергія на ці краплі. Дитині стало дуже погано, очі почервоніли. Не рекомендую препарат.

Павло, 45 років

Відмінний препарат, який незамінний для повноцінної терапії міопії, різних порушень акомодації кришталика. Мій окуліст сказав, що закапування крапель протягом 10 днів за два рази замінює повний курс лікування короткозорості у денному стаціонарі, так і ціна препарату приємна – трохи більше 150 рублів за упаковку.

Олександр, 31 рік

Я звернувся до лікаря зі скаргами на погіршення зору, після огляду він мені виписав краплі Атропін. Після застосування цих крапель виникають певні незручності: боляче дивитися на яскраве світло, читати, писати неможливо, все навколо каламутне і розпливчасте. Позитивний ефект є, через два курсу застосування крапель зір покращився.

Марія, 43 роки

Моєму синові, у якого міопія і астигматизм окуліст призначив капати тиждень поспіль по 1 краплі Атропіну в кожне око. В результаті вже майже два тижні дитина не в змозі повноцінно займатися ні в школі, ні вдома. т. к. зіниці постійно розширені, поблизу він дуже погано. Крім того, син скаржиться на головний біль, запаморочення, слабкість.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.