Аваміс – інструкція щодо застосування назального спрею, склад, механізм дії і протипоказання

При алергічному риніті назальний спрей Аваміс – одне з найбільш ефективних засобів. Вхідні в його склад речовини мають здатність впливати на рецептори носа, які блокують реакцію організму на алерген, що призводить до припинення нежитю. Завдяки протизапальному ефекту, здатності ліки знімати набряклість, закладеність і нежить йдуть в лічені дні, а тому засіб зібрало про себе чимало позитивних відгуків.

Спрей Аваміс

Лікарський препарат Аваміс випускає фармацевтична компанія Glaxo Operations UK Limited (Великобританія). Засіб належить до групи протинабрякових препаратів місцевого застосування при захворюваннях носової порожнини. Виготовляють Аваміс у вигляді спрею: уприскування дозволяє розчину проникнути у важкодоступні ділянки носа (в глибину носових пазух, між складками слизової оболонки) і повністю нейтралізувати вплив алергенів на порожнину носа.

Склад

Назальний спрей Аваміс випускають у флаконі, розрахованому на 30, 60, 120 застосувань. Препарат має форму однорідної суспензії білого кольору. Одна доза містить засоби:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Антиалергічну, протизапальну, протинабрякову властивостями спрей Аваміс зобов’язаний флутиказону фуроату, який володіє здатністю впливати на глюкокортикоїдні рецептори і блокувати алергічну реакцію з боку слизової оболонки носа. Аваміс – ліки місцевої дії, що значно поліпшує самопочуття вже після першого вспрыскивания:

• знижує підвищений слизеобразование і поява рясних виділень з носа;
• зменшує набряк слизової оболонки носа, покращує прохідність носових ходів;
• знімає чхання, свербіж у носі;
• зменшує прояв очних симптомів алергії – свербіж, сльозотеча.

Пацієнт відчуває полегшення через вісім годин після першого вспрыскивания ліки, бажаний ефект спостерігається через два дні. Зі слизової оболонки носа активна речовина майже повністю всмоктується в кров, потім попадає в печінку. Тут флутиказон обробляється і виходить з організму разом із калом і менше 1% з сечею.

Аваміс – гормональний препарат чи ні

Діюча речовина спрею – флутиказон. Він є кортикостероидом, різновидом глюкокортикоїдів, стероїдних гормонів, які виробляють надниркові залози. Їх основне завдання – пригнічувати імунну відповідь організму на алергени і реакції відторгнення, які виникають у відповідь на трансплантацію чужорідного органу або тканини, переливання крові, вагітність.

Глюкокортикоїди хоч і є стероїдами, але не мають андрогенної або естрогенної активністю. В одній групі з статевими гормонами вони виявилися тому, що за аналогією з ними були створені за активної участі холестерину. Глюкокортикоїди володіють потужним антистресовим, протишокову дію. Їх концентрація в крові різко зростає при шокових станах, травмах, стресах, крововтратах, завдяки чому організм швидко справляється з ситуацією.

Хоча основна дія глюкокортикоїдів спрямоване на придушення лейкоцитів, вироблення антитіл, що в невеликих кількостях вони мають зворотним ефектом і стимулюють імунну відповідь. Це є причиною, по якій Аваміс потрібно використовувати відповідно до інструкції, не перевищуючи і не знижуючи дозування, тривалості курсу лікування. Надходить в організм доза флутиказона фуроату невелика, тому він не пригнічує синтез кортизолу та інших гормонів надниркових залоз.

Показання до застосування

Спрей для носа Аваміс полегшує симптоми риніту, але не лікує основне захворювання. Це є причиною, по якій впорскування ліки прописують у якості комплексного лікування при:

• сезонний риніт;
• цілорічному риніті;
• запалення аденоїдів;
• запаленні слизової носа – ефективний Аваміс при гаймориті, фронтиті та інших різновидах синуситу.

Спосіб застосування і дозування

Аваміс продають в пляшці з розпилювачем. Ліки використовують інтраназально – всприсківают в ніс. Тривалість курсу лікування призначає лікар. Інструкція по застосуванню Аваміса вказує наступне дозування:

• дорослим – 2 дози в кожну ніздрю разів щодня, після зниження закладеності дозування знижується до 1 вспрыскивания;
• від 2 до 11 років – щодня по 1 дозі в кожну ніздрю.

Перед застосуванням спрею потрібно обов’язково прочитати вкладиш «Аваміс – докладна інструкція по застосуванню». Пляшечку спочатку струсити. Потім переконатися в справності розпилювача, для чого направити його від себе і зробити шість натискань, після яких повинно виникнути маленька хмаринка. Під час вспрыскивания необхідно стежити, щоб спрей не потрапив в очі. Якщо це сталося, промити водою.

Перш ніж застосувати засіб, слід висякатися, при сильної закладеності закапати судинозвужувальні краплі. Потім закрити одну ніздрю і ввести розпилювач в іншу. Нахилити голову трохи вперед, вертикально тримаючи флакон і почати зітхати через ніздрю. Одночасно натиснути на кнопку розпилювача, зробити впорскування, затримати дихання. Видихати через рот. За аналогічною схемою ввести ліки в іншу ніздрю.

Особливі вказівки

Після застосування розпилювач промокнути чистою серветкою і надіти захисний ковпачок. У воді флакон мити не слід: рідина всередину потрапити не має. Пляшечку закривати після використання потрібно обов’язково, щоб засіб швидко не зникло, ліки не потрапили сторонні речовини, не допустити випадкового натискання на кнопку, яке призведе до невиправданого витраті препарату.

Коли з розпилювача не подається ліки, необхідно переконатися, що воно не закінчилося, для чого у флаконі передбачено віконце. Якщо пляшка повна, слід перевірити, чи не засмітився чи розпилювач. Якщо це так, не потрібно намагатися самостійно прочистити його шпилькою: його необхідно продути, зробивши для цього кілька натискань, направивши наконечник від себе.

При вагітності

Використання флутиказона фуроату синтетичного при вагітності не рекомендується, оскільки вплив гормону на плід не вивчена. Тим не менш, лікар може прописати спрей Аваміс, якщо користь для жінки вище, ніж потенційний ризик для її малюка. У період годування груддю застосування ліків допускається у мінімальній ефективній дозі.

Аваміс для дітей

Ліки призначають дітям тільки після досягнення ними дворічного віку. Хоч Аваміс – ліки місцевої дії, він все ж є гормональним препаратом. Це означає, що назальний спрей може спровокувати гормональний дисбаланс в організмі малюка, порушити метаболізм і стати причиною непередбаченої реакції у вигляді побічних ефектів (наприклад, виразки слизової оболонки носа).

Ще однією причиною, по якій Аваміс дітям не призначають до 2 років, є особливості будови лор-органів маленьких пацієнтів. У них більш коротка і широка евстахиева труба, по якій з носоглотки в середнє вухо надходить повітря для врівноваження тиску по обидві сторони барабанної перетинки. Це необхідно, щоб людина без спотворень сприймав звуки. Попадання розчину в євстахієву трубу може спровокувати не тільки її запалення, але і середнього вуха.

Лікарська взаємодія

Аваміс є глюкокортикоїдом, тому при комплексному лікуванні препаратами, що містять кортикостероїди, можливо прояв побічних ефектів. Не рекомендується поєднувати засіб з інгібіторами ізоферменту CYP3A4 (ритонавір, кетоназол), які сприяють окисленню токсинів і лікарських речовин для подальшого виведення їх з організму. Їх спільне застосування посилює дію Аваміса, збільшуючи концентрацію флутиказона, що призводить до штучної передозуванні і побічних проявів.

Побічні дії і передозування

Застосовувати Аваміс потрібно строго в рекомендованих дозах, не перевищуючи дози та курсу лікування. Якщо цього не зробити, флутиказона фуроат може спровокувати:

• кровотечі з носа;
• алергічну реакцію у вигляді кропив’янки, висипів на шкірі, печіння в носі, набряку Квінке тощо;
• мігрені;
• виразки слизової оболонки носа;
• дуже рідко – затримку росту у дітей.

Протипоказання

Аваміс не можна застосовувати при наявності алергії на будь-які компоненти препарату. Якщо вона проявилася в ході лікування, від застосування засобу потрібно відмовитися і замінити аналогом. Ліки протипоказано особам, які проходять курс терапії ритонавіром, малюкам до дворічного віку. Не можна застосовувати препарат при наявності ран на слизовій носа, в перші кілька тижнів після хірургічних втручань у носовій порожнині. Спрей обережно призначають особам з тяжкими порушеннями функції печінки, зі схильністю до носових кровотеч.

Умови продажу та зберігання

Спрей Аваміс відпускають за рецептом. Зберігати при температурі 15-25°С у сухому темному місці, де виключене влучення прямих сонячних променів. Термін придатності ліків після відкриття флакона 2 роки, запакований, невскрытого препарату – не більше 3 років.

Аналоги Аваміса

Якщо спрей Аваміс не дає потрібного ефекту або виникла алергія на препарат, його необхідно замінити. Аналогами ліки, активними речовинами яких виступають синтетичні глюкокортикоїди, є:

• Назонекс (активна речовина – мометазону фуроат);
• Фликсоназе (флутиказон);
• Синофлурин (флутиказон);
• Назарел (флутиказон);
• Насобек (беклометазон дипропіонат);
• Дезринит (мометазону фуроату моногідрат).

Відео

Відгуки

Маша, 35 років

У мене цілорічний алергічний нежить. Нічого не допомагало, поки алерголог не прописала Аваміс. Спершу ефекту не було. Потім зрозуміла, що спочатку треба закапувати судинозвужувальні краплі в ніс: тоді ліки повністю зросить носову порожнину. Через три дні нежить пропав і майже не з’являється. Курс лікування алергії тривав місяць.

Катя, 27 років

У моєї дочки періодично виникає сезонна алергія. Алерголог призначила закопувати Аваміс протягом 2 тижнів, давши про ліки дуже хороші відгуки. На третю добу користування донька стала легше дихати, перестала шмигати носом. З кожним днем стан покращувався. В кінці курсу лікування закладеність пройшла і більше не поверталася.

Ксенія, 33 роки

У мого старшого сина були аденоїди 2-3 ступеня, з-за чого простудні захворювання нерідко закінчувалися отитом. Загрожувала операція, поки для лікування аденоїдів не прописали закопувати Аваміс на ніч. Вже на другий день син став легше дихати, через тиждень закладеність пройшла, а що ще краще – аденоїди зменшилися до першого ступеня.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.