Авелокс — інструкція: склад і дія ліків, аналоги і відгуки про препарат

При захворюваннях, викликаних патогенною мікрофлорою, лікарі виписують Авелокс. Це сильне ліки з широким спектром дії, успішно усуває причину хвороби і не дає бактеріям розмножуватися і рости. У результаті клітини збудника гинуть, людина одужує. Ознайомтесь із інструкцією по застосуванню Авелокса, щоб використовувати медикамент правильно. Пам’ятайте, що самолікування небезпечно для здоров’я.

Інструкція по застосуванню Авелокса

Згідно прийнятої медичної класифікації, кошти лінійки Авелокса належать до синтетичних антибактеріальних засобів. Це препарати, що входять до групи фторхінолонів з бактерицидним ефектом. Активною речовиною є моксифлоксацину гідрохлориду, який діє руйнівно на патогенних мікробів. У результаті порушення процесів синтезу життєво важливих для бактерій речовин ті гинуть.

Деякі лікарі призначають антибіотик Авелокс, але препарат таким не є. Моксифлоксацин — це отриманий синтетичним шляхом антибактеріальний препарат. Антибіотиком, згідно з прийнятою фармакологічною класифікацією, є речовина, частково або повністю синтезоване живими мікроорганізмами ( бактеріями або грибами). До цього лікарського засобу дана характеристика не застосовна.

Склад і форма випуску

Avelox випускається у формі таблеток та розчину для інфузій (не для ін’єкцій). Ознайомтеся зі складом, описом і короткою характеристикою ліків:

Таблетки Розчин
Опис Рожеві, матові, довгасті, з плівковою оболонкою. Прозора рідина жовтувато-зеленуватого кольору.
Концентрація моксифлоксацину, мг 400 на 1 шт. 400 на 1 флакон
Допоміжні речовини Діоксид титану, мікрокристалічна целюлоза, макрогол, кроскармелоза натрію, червоний оксид заліза, лактози моногідрат, гіпромелоза Вода, натрію хлорид, хлористоводнева кислота, розчин натрію гідроксиду.
Упаковка Блістери по 5 або 7 шт., пачки по 1 або 2 блістери. Флакони або контейнери на 250 мл.

Фармакологічні властивості

Активною речовиною складу препарату є моксифлоксацин, бактерицидна дія якого пов’язана з інгібуванням бактеріальних ферментів. Це призводить до порушення біосинтезу ДНК мікробної клітини та її загибелі. Не знайдено перехресної стійкості між моксифлоксацином і пеніциліном, цефалоспоринами, аміноглікозидами, макролідами, тетрациклінами. Резистентність до препарату розвивається повільно за рахунок мутацій.

За рахунок особливої структури молекули моксифлоксацину підвищується активність компонента, знижується утворення мутантних штамів резистентних бактерій.

Діюча речовина ефективно проти:

  • Gardnerella vaginalis;
  • Staphylococcus aureus;
  • Streptococcus agalactiae;
  • Streptococcus milleri (anginosus, constellatus, intermedius);
  • Streptococcus pneumonia;
  • Streptococcus pyogenes;
  • Streptococcus viridans (mutans, mitis, sanguinis, salivarius, thermophiles);
  • Acinetobacter baumanii;
  • Haemophilus influenzae, parainfluenzue;
  • Legionella pneumophila;
  • Moraxella (Branhamella) catarrhalis;
  • Fusobacterium spp.;
  • Prevotella spp.;
  • Chlamydophila (Chlamydia) pneumonia;
  • Chlamydia trachomatis;
  • Coxiella burnetii;
  • Mycoplasma genitalium;
  • Mycoplasma hominis;
  • Mycoplasma pneumonia;
  • Enterococcus faecalis;
  • Enterococcus faecium, haemolyticus, haemophillus
  • Enterobacter cloaca, freundii;
  • Escherichia coli, porphyromona;
  • Klebsiella pneumonia;
  • Klebsiella oxytoca, pertussis;
  • Neisseria gonorrhoeae;
  • Proteus mirabilis, fluorescens;
  • Bacteroides fragilis;
  • Peptostreptococcus spp.;
  • Bordetella citrobacter;
  • Clostridium dysgalactia, cohnii;
  • Morganella epidermidis, morganii, maltophilia;

Після застосування моксифлоксацин швидко та повністю всмоктується, абсолютна біодоступність становить 91%. Максимальна концентрація досягається через 0,5-4 години після прийому або внутрішньовенної інфузії, їжа підвищує ці показники. Рівноважний стан настає через три дні. Речовина зв’язується з білками крові (альбумінами) на 45%, проникає в легеневі тканини, носові пазухи і поліпи, вогнища запалення. Після метаболізму моксифлоксацин виводиться нирками і кишечником за 24 години.

Показання до застосування Авелокса

З інструкції можна дізнатися про показання до застосування препарату. До таких належать захворювання та стани:

  • гострий синусит, загострення хронічного бронхіту;
  • інфікована діабетична стопа;
  • позалікарняна пневмонія;
  • інфекції шкіри і м’яких тканин;
  • неускладнені запальні захворювання органів малого таза: сальпінгіт, ендометрит;
  • ускладнені інтраабдомінальні інфекції, внутрішньочеревні абсцеси.

Спосіб застосування і дозування

Лікарями часто призначається Авелокс при ангіні, абсцесі, пневмонії, за рахунок антибактеріальної дії препарат вбиває збудників інфекції і знімає запалення. Спосіб застосування, режим дозування та тривалість курсу терапії залежать від типу, ступеня тяжкості захворювання та форми випуску препарату. Таблетки приймаються перорально, розчин – парентерально, у вигляді інфузій.

Таблетки

Авелокс приймається всередину в таблетках по 400 мг 1 раз/добу. Таблетки не разжевываются, запиваются рідиною, незалежно від прийому їжі. У літньому віці дозування не змінюється. Тривалість лікування залежить від хвороби:

Захворювання Курс лікування в днях
Загострення хронічного бронхіту 5-10
Позалікарняна пневмонія після курсу інфузій Авелокса 10
Гострий синусит 7
Ускладнені інфекції 21
Неускладнені інфекції 14

Розчин для інфузій

Для внутрішньовенного використання призначений розчин з тією ж назвою в дозі 400 мг/добу. Лікування препаратом триває до 21 дня. При позалікарняної пневмонії терапія триває 7-14 днів, при ускладнених інфекціях – 7-21 діб, при інтраабдомінальних інфекціях – 5-14 днів. Людям похилого віку і пацієнтам з порушенням функції печінки дозування не змінюється.

Розчин вводиться внутрішньовенно протягом години. Препарат можна використовувати з розведенням водою, розчином Рінгера, натрію хлориду, декстрози або ксиліту. Вводиться тільки прозорий розчин без помутнінь, осаду. Після розведення розчинниками препарат стабільний протягом доби за умови зберігання при кімнатній температурі.

Особливі вказівки

Препарат Авелокс має інструкцію по застосуванню, в якій уважно слід вивчити розділ з особливими вказівками. Частина витягів звідти:

  1. Відомі випадки розвитку гіперчутливості та алергічних реакцій, які небезпечні загрозою анафілактичного шоку.
  2. Можливо розвиток блискавичного гепатиту, що приводить до печінкової недостатності, летального результату.
  3. Лікування Авелоксом може викликати бульозні ураження шкіри.
  4. Застосування хінолонів небезпечно ризиком прояву судом, псевдомембранозного коліту (першою ознакою хвороби є тяжка діарея).
  5. На фоні лікування може розвинутися тендиніт, розрив сухожиль, ризик збільшується при суміщенні ліки з глюкокортикостероїдами.
  6. Застосування препарату фоточутливість.
  7. Авелокс пригнічує ріст мікобактерій, тому тест на Mycobacterium spp. (збудник туберкульозу) може показати псевдонегативні результати.
  8. Монотерапія моксифлоксацином не допоможе проти захворювань, спричинених Neisseria gonorrhoeae, стійкої до фторхінолонів.
  9. Авелокс змінює концентрацію глюкози в крові.
  10. Препарат може впливати на чіткість зору, тому під час терапії бажано керувати автомобілями і механізмами.

При вагітності

Безпека застосування моксифлоксацину під час вагітності не встановлена, тому його застосування протипоказано. Дослідження на щурах показали репродуктивну токсичність. У тварин Моксифлоксацин викликає пошкодження хрящів великих суглобів, виділяється з грудним молоком, тому лікування їм при грудному вигодовуванні протипоказано.

У дитячому віці

Авелокс не можна застосовувати в дитячому та підлітковому віці до 18 років. Це пов’язано з підвищеним ризиком порушення функціональності суглобів та хрящів. Занадто сильний вплив антибіотика може призвести до отруєнь, розвитку бульозних висипань, депресії і пригнічення центральної нервової системи. Це особливо небезпечно у молодшому віці і у школярів.

Авелокс і алкоголь

Щоб уникнути ризику можливих порушень печінки, на весь час терапії Авелоксом слід відмовитися від прийому спиртовмісних напоїв або ліків. Вживання алкоголю порушує роботу органів, викликає передозування і гостру інтоксикацію. Етанол знижує ефективність препарату, що призводить до тяжких побічних реакцій. Відновити його прийом можна через місяць після закінчення лікування.

Лікарська взаємодія

Терапія медикаментом може супроводжуватися прийомом інших лікарських засобів. Дізнайтеся особливості сумісності препаратів:

  1. Протипоказані комбінації з антиаритмічними засобами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами, протимікробними Еритроміцином і Пентамидином, протималярійними препаратами, антигістамінними засобами.
  2. Поєднання з антацидами, полівітамінами і мінералами порушує всмоктування моксифлоксацину, різниця між прийомами має становити щонайменше чотири години.
  3. Препарат підвищує антикоагулянтну активність противосвертиваючих коштів.
  4. Активоване вугілля знижує системну біодоступність Авелокса на 80%.

Побічні дії

Під час терапії препаратом можливо прояв різних побічних ефектів. До найпоширеніших належать:

  • нудота, блювота, зниження апетиту, діарея;
  • болі в животі, метеоризм, запор;
  • стоматит, гастроентерит, коліт, грибкові суперінфекції;
  • підвищення концентрації білірубіну, жовтяниця;
  • гіперурикемія, гіпоглікемія, гіпокаліємія;
  • тривожність, психомоторна гіперреактивність, депресія, галюцинації, деперсоналізація;
  • запаморочення, головний біль, парестезія, втрата смаку;
  • сплутаність свідомості, дезорієнтація, проблеми зі сном;
  • тремор, гіперстезія, порушення нюху, координації;
  • порушення зору, шум у вухах, оборотна глухота;
  • тахікардія, непритомність, тахіаритмія, зупинка серця, задишка;
  • дегідратація, порушення функції нирок;
  • загальне нездужання, підвищена пітливість;
  • алергія, кропив’янка, анафілактичний шок.

Передозування

При прийомі 1200 мг моксифлоксацину одноразово або по 600 мг курсом 10 днів випадків передозування не відмічено. Симптомами отруєння служать посилені побічні ефекти. Для лікування використовують симптоматичну терапію, що підтримують дії з моніторингом роботи серця. Якщо відразу після отруєння випити активоване вугілля або інший ентеросорбент, можна запобігти надмірне вплив активної речовини.

Протипоказання

Авелокс з обережністю призначають при захворюваннях центральної нервової системи, гострій ішемії міокарда, жінкам, у літньому віці, пацієнтам з цирозом печінки, у комбінації з препаратами, що зменшують вміст калію. Протипоказаннями для прийому є:

  • патології сухожиль;
  • порушення роботи серця (включаючи електролітні, некориговану гіпокаліємію, брадикардію, збої ритму);
  • непереносимість лактози, глюкозо-галактозна мальабсорбція (порушення всмоктування в кишечнику), дефіцит лактази;
  • порушення функції печінки;
  • вагітність, лактація, вік до 18 років;
  • підвищена чутливість до компонентів складу, хінолонів.

Умови продажу та зберігання

Авелокс продається за рецептом, зберігається при температурі до 25 градусів для таблеток і 15-30 градусів для розчину. Термін придатності таблеток і флаконів розчину – п’ять років, розчину в контейнерах – три роки.

Аналоги

До аналогів Авелокса відносять дженерики з тим же активним речовиною і замінники з іншим компонентом, але однаковим системною дією. Протимікробні препарати-аналоги:

  • Аквамокс – розчин на основі моксифлоксацину;
  • Моксифтор –дженерик розглянутого медикаменту;
  • Мегафлокс – таблетки з тим же діючим компонентом;
  • Хайнемокс – таблетований препарат, прямий аналог;
  • Моксифлоксацин – самий популярний замінник медикаменту.

Відгуки

Аріна, 30 років

В минулому році я захворіла на пневмонію, було боляче дихати, відчувала загальну слабкість. Лікар сказав, що можна обійтися без лікарні, і виписав антибіотик в таблетках Авелокс. Я брала його два тижні і встигла вилікуватися, не вдаючись до допомоги інших препаратів. Відмінний засіб, добре переноситься, від нього не болить голова.

Леонід, 48 років

У мене хронічний бронхіт, і кожне загострення приносить жахливий дискомфорт. Останній раз я брав таблетки Авелокс, але вони допомагали слабо. Лікарі подивилися на мою поточну ситуацію і виписали аналог Авелокса, вже не пам’ятаю назву. Той переносився краще, від нього не боліли голова і шлунок, як від першого препарату.

Людмила, 37 років

На останньому прийомі у гінеколога я поскаржилася, що мене турбують кровотечі поза місячних, і мене терміново відправили на аналізи. З’ясувалося, що у мене ендометрит. Довелося проходити антибіотикотерапію. Вибір лікаря упав на Авелокс. Препарат я оцінила високо, він дійсно швидко допоміг, але була жахлива нудота.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо