Біліарна гіпертензія — чому виникає, як діагностують і лікують медикаментозно і хірургічно
Зміст
Патологія підшлункової залози, що супроводжується застоєм панкреатичного соку в системі жовчних потоків та сфінктерів, збільшенням артеріального тиску портальних вен, носить назву біліарна гіпертензія (БГ). Жовч виробляється печінкою. Вона несе важливу травну функцію, регулює обмін речовин, допомагає засвоювати жири й складні білки. Виводиться в кишечник жовч через сфінктер Одді. Порушення желчевыводящего процесу має серйозні наслідки для здоров’я людини.
Що таке біліарна гіпертензія
За процес утворення і виведення жовчі відповідає складна гепатобіліарна система, що складається з печінкових проток, жовчного міхура, сфінктерів – порожнистих структур, через які відбувається відтік жовчі в кишечник. Накопичення жовчі призводить до збільшення механічного тиску на стінки жовчовивідної системи. Порушення провокують збільшення кровотоку в комірних венах. Підвищення жовчного і кров’яного тиску в біліарному тракті називають синдромом біліарної або панкреатичної гіпертензії.
Ознаки
БГ розрізняють за ступенем поширення гіпертонії, по локалізації порушення кровотоку печінки, стадії розвитку захворювання. Основою кровоносної системи желчевыводящего апарату є ворітна вена печінки, куди надходить венозна кров від усіх органів ШКТ. В залежності від кількості уражених судин ворітної системи панкреатична гіпертензія буває:
- портальною гіпертензією при ураженні ворітної вени;
- сегментарної – при ураженні селезінкової вени;
- тотальної – при ураженні всієї судинної системи.
У портальну вену виходить велика кількість кровоносних судин. Підвищений кров’яний тиск змінює циркуляцію крові, що викликає розширення внутрішньопечінкових проток і застої в місцях з’єднання вен і артерій. По локалізації блокування нормального кровообігу, БГ ділять на:
- предпеченочную;
- внутрипеченочную;
- постпеченочную;
- змішану.
БГ протікає поетапно. Початкова стадія протікає довго без явних ознак. При більш пізніх проявах хвороби можна діагностувати БГ. Стадії розрізняють за ступенем тяжкості порушення функціонування підшлункової залози:
- початкова – функціональні порушення;
- помірна – компенсація збоїв у роботі;
- виражена – скупчення жовчі в порожнині живота, набряки;
- ускладнена – шлункова або кишкова кровотеча, печінкова недостатність.
Стадії захворювання
На початковому етапі захворювання не діагностується без лабораторних досліджень. Симптоми схожі з порушеннями функціонування ШКТ. Ознаки біліарної гіпертензії:
- метеоризм;
- біль під правим ребром;
- порушення стільця;
- слабкість;
- нудота, печія, тяжкість у шлунку.
Розвиваючись, хвороба провокує збільшення селезінки. Порушення відтоків жовчі призводить до її накопиченню в черевній порожнині, з’являється набряклість і жовтушність шкіри. Спостерігаються симптоми:
- тяжкість і біль шлунка;
- почуття раннього насичення;
- втрата апетиту;
- нестійкий стілець.
Виражена стадія характеризується набряком та асцитом. Спостерігають механічну жовтяницю – зміна кольору покриву шкіри з-за скупчення жовчі. Ознака подальшого розвитку хвороби:
- часткове або повне знебарвлення калової маси;
- газоутворення, бурчання, що посилюється після прийому жирної їжі;
- поява жовтяниці в білках очей і на шкірному покриві;
- свербіж шкіри;
- блювання;
- потемніння сечі;
- видиме розширення вен живота;
- дистальна гипотомия, недостатнє кровопостачання кінцівок тіла;
- різке зниження ваги.
На фінальній стадії настає ускладнення – рясне кровотеча в шлунку або кишечнику. Патологія супроводжується:
- появою крові в калі при ураженні судин кишечника;
- блюванням з кров’ю при шлунковій кровотечі.
БГ може протікати з настанням небезпечних ускладнень, які зачіпають інші органи черевної порожнини. Наслідки:
- анемія;
- лейкопенія;
- холангіт – гнійне запалення жовчогінного апарату;
- біліарний цироз печінки;
- панкреатична гіпертензія;
- біліарна гіпертензія печінки;
- печінковий абсцес – заповнення порожнин гноєм;
- енцефалопатія – руйнування клітин мозку із-за проблем функціонування кровотворних органів.
Причини розвитку
БГ може бути спровокована зовнішніми або внутрішніми причинами. Виділяють кілька основних:
- доброякісні пухлини та злоякісні новоутворення в кровоносній системі печінки;
- пухлини підшлункової залози, шлунка, головки шлунка;
- жовчнокам’яна хвороба, калькульозний холецистит, характеризуються утворенням нерозчинних елементів в жовчовивідної системі;
- гельмінти, паразити, поліпи в ШКТ;
- вроджені патології жовчовивідний шляхів.
Діагностика
Для виявлення БГ у хворих застосовуються інструментальні методи дослідження, що допомагає підтвердити діагноз і виявити фактори, що її спровокували. Способи діагностики:
Метод дослідження | Досліджуваний орган | Виявлена патологія |
УЗД | Органи черевної порожнини і заочеревинного простору: печінка, жовчний міхур, жовчовивідні протоки, підшлункова залоза. | Структурні аномалії внутрішньопечінкових проток, новоутворення та злоякісні пухлини в тканинах внутрішніх органів, жовчні конкременти (нерозчинні елементи) в жовчних протоках. |
Комп’ютерна томографія | Органи черевної порожнини і заочеревинного простору. | Структурна особливість новоутворень, глибина проростання пухлин. |
Рентгеноконтрастні методи | Жовчні та панкреатичні протоки. | Прохідність гепатобіліарної системи. |
Біопсія | Печінка. Новоутворення. | Природа освіти, злоякісність пухлини. |
Діагностична лапароскопія (введення камери в черевну порожнину, при необхідності проводиться одночасне хірургічне втручання) | Черевна порожнина. | Візуалізація всіх можливих патологій. При необхідності видалення органів. |
Лікування
Фактори, що впливають на появу БГ, першопричини, її викликали, ступеня розвитку, форми та види захворювання, визначають тактику призначеного лікування. Лікують БГ консервативним, на ранніх стадіях, або операбельним способом. Хірургічне втручання є обов’язковим при глибокому ураженні внутрішніх органів. Важливо не займатися самолікуванням і вчасно звернутися до лікаря.
Консервативне лікування
Рання діагностика БГ дозволяє уникнути оперативного втручання. Консервативне лікування необхідно проводити під наглядом лікаря. Важливо точно підібрати препарат та його дозування. Призначаються адреноблокатори, наприклад, Анаприлін або Атенолол; нітрати – Нітросорбід, Нітрогліцерин; глікозаміноглікани – Сулодексид; інгібітори АПФ – Моноприл або Эднит.
Основою консервативного лікування стають судинорозширювальні препарати, такі як Атенолол, призначається перорально. Препарат знижує артеріальний і венозний тиск, знижує тиск кровообігу, при цьому не впливає на ліпідний склад крові, сприяє зміцненню стінок судин. Переваги препарату: швидкість дії, не зв’язується з білками плазми; низька розчинність в жирах. Протипоказання: гіперчутливість до компонентів, низький кров’яний тиск, підвищена кислотність, астма, цукровий діабет.
Нітрогліцерин рідко призначають у чистому вигляді. Препарат має судинорозширювальну дію і знімає напади стенокардії – різкої болі в області підребер’я і черевної порожнини, тому призначається при екстрених випадках. Лікування Нітрогліцерином вимагає постійного контролю, перевищення дози сприяє різкому зниженню артеріального тиску. Тривалий прийом ліків викликає зниження сприйнятливості організму.
Моноприл призначають при всіх видах гипретензии, серцевої недостатності. Його перевага при БГ – не порушує кровотік всередині печінки і нирок, не змінює метаболізм організму. Недоліки: має ряд побічних ефектів з боку ШЛУНКОВО-кишкового тракту і дихальної системи, протипоказаний дітям, вагітним жінкам, при лактації. Дозування підбирається індивідуально.
Хірургічне лікування
БГ вимагає хірургічних способів терапії. Глибоке ураження внутрішніх органів, пухлини, гнійні освіти і т. д. необхідно видаляти, щоб запобігти ускладнення. Спосіб хірургічного втручання залежить від першопричини хвороби:
Першопричина БГ | Рекомендації при операціях |
Жовчокам’яна хвороба | Дроблення і виведення жовчних каменів. Вилучень міхура разом з конкрементами. |
Пухлини внутрішніх органів | Видалення новоутворення, хіміотерапія, радіотерапія. |
Паразитичні освіти, поліпи | Лапароскопія. Видалення поліпа. |
Вроджена патологія | Протезування – введення розширює матеріалу в аномальні канали. |