Бореліоз — збудник захворювання, ознаки, діагностичний аналіз крові

Іксодові кліщі є переносниками різних інфекційних хвороб. Однією з них є системний кліщовий бореліоз або хронічна мігруюча еритема. У народі інфекцію називають хворобою Лайма. За даними статистики, щороку такий діагноз ставлять 8 тисячам осіб.

Збудник бореліозу

Переважне середовище існування іксодових кліщів – країни Північної півкулі зі змішаними лісами: Канада, Китай, Україна, США, Литва, Росія. Рознощиками хвороби Лайма вважаються п’ять видів бактерій Borrelia burgdorferi типу спірохет:

• B. afzelii;
• B. miyamotoi;
• B. garinii;
• B. bavariensis;
• B. spielmanii.

Бореліоз передається від кліща до людини двома способами:

1. Від укусу кліща. Збудник хвороби Лайма проникає в кров, розноситься по всьому організму і активно розмножується.
2. Через фекалії членистоногого від птахів та гризунів. Інфекція потрапляє на шкіру людини, викликає сильний свербіж. При розчісуванні патогенні мікроорганізми потрапляють у кров і далі до всіх органів.

У деяких регіонах кліщі одночасно переносять два типу інфекції: хвороба Лайма і вірус енцефаліту.

Через укус передається одна хвороба або обидві одночасно.

Бореліоз в Росії вперше був виявлений в 1985 році НДІ епідеміології і мікробіології Н.Ф. Гамалії, а в 1991 – внесений до офіційного переліку захворювань.

Як розвивається хвороба Лайма

Боррелия бургдорфери разом зі струмом крові проникає в лімфатичні вузли, де починає розмножуватися. Після інкубаційного періоду бактерії розносяться по всьому організму. Сильніше інших органів страждають:

• серце;
• м’язи;
• суглоби;
• нервова система;
• мозок.

На боротьбу з інфекцією організм спрямовує антитіла, але навіть їх висока концентрація не здатна повністю знищити спірохет. У результаті активізуються аутоімунні процеси: антитіла починають працювати проти власних тканин.

Бореліоз розвивається в кілька етапів:

1. Бактерії проникають в організм, вражають лімфатичну систему;
2. Боррелії з потоком крові переносяться до інших тканин та органів;
3. Відбувається серйозна поразка однієї із систем організму.

Симптоми бореліозу

Інкубаційний період хвороби Лайма триває від 3 днів до 32 діб.

Іноді латентне носійство бактерій людиною триває кілька місяців або років. Клінічні прояви виникають на першому етапі захворювання і змінюються в залежності від стадії.

1 стадія

Триває від 3 до 30 діб. У 7% інфікованих людей в гострому періоді не виявляється ніяких симптомів. В інших випадках виникають ознаки інтоксикації організму:

• підвищена температура тіла;
• загальна слабкість;
• біль у суглобах;
• підвищена стомлюваність;
• головний біль.

У 5% пацієнтів присутні ознаки ураження головного мозку, печінки, травної системи. Порушення проявляються такими симптомами:

• нудота;
• світлобоязнь;
• блювота до двох разів на день;
• підвищена чутливість шкірних покривів (легкий дотик приносить біль і печіння);
• напруження потиличних м’язів;
• втрата апетиту;
• печінкові коліки.

Відмітна ознака бореліозу – еритема. Це невеликий пухирець або вузол з червоним обідком.

Діаметр еритеми досягає 20-60 см.

Всередині периметр кільця нормального кольору, гіперемія шкіри помітна до краю і в центрі. Еритема сильно свербить, свербить, болюча при торканні.

2 стадія

Другий етап триває до півроку. Крім еритеми, спостерігається дрібна висипка по всьому тілу, кропив’янка. Патологічний процес уражує нервову і серцево-судинну системи. Характерними симптомами нейроборрелиоза є:

• пульсуючий головний біль;
• епілептичні напади;
• порушення слуху, зору, пам’яті;
• парез лицьових м’язів;
• розлад сну;
• поколювання і оніміння кінцівок.

Порушення в роботі серця протікають за типом міо — або перикардиту. Інфікована людина скаржиться на такі симптоми:

• прискорений пульс;
• стискаючі болі в грудях;
• задишку;
• втрату орієнтації.

Для другої стадії характерні і неспецифічні прояви хвороби. До них відносяться:

• кон’юнктивіт;
• гепатит;
• орхіт – запалення яєчок у чоловіків;
• бронхіт;
• ірит (ураження райдужної оболонки ока);
• запалення селезінки.

3 стадія

Новий етап починається через 6 місяців (іноді через 2 роки) після перших клінічних ознак і триває впродовж багатьох років.

Перехід інфекції в 3 стадію означає старт хронізації процесу.

У пацієнта спостерігаються:

• Мігруючі болі в суглобах. Супроводжуються скутістю м’язів шиї, слабкістю, підвищеною стомлюваністю. Напади артралгії раптово з’являються і самостійно зникають.
• Хронічний артрит – запалення одного або декількох суглобів. Постраждалого турбують постійні болі, набряклість уражених кінцівок, скутість рухів.
• Рецидивуючий артрит. Вражає великі суглоби тіла. Характеризується періодами загострень і ремісій. Етап спокою триває від декількох тижнів до 2-3 місяців. Під час загострення з’являється припухлість і біль в суглобах, обмеження рухливості.

На 3 стадії патологічний процес зачіпає шкірні покриви. Розвивається акродерматит (в народі – акродермит). На колінах, ліктях, підошвах стоп з’являються червоно-сині плями. Через порушення відтоку крові і лімфи під ними накопичується інфільтрат, виникає набряк, шкіра стоншується.

Хронічна форма

Без лікування бореліоз протікає з чергуваннями періодів спокою і загострень. Характерними ознаками і синдромами для ускладненої 3 стадії є:

• Хронічний енцефаломієліт. Характеризується постійними мігренню, надмірною втомлюваністю, періодичної нудотою і блювотою. Пацієнти скаржаться на погіршення пам’яті, координацію рухів.
• Синдром Гійєна-Барре (полирадикулопатия). Супроводжується слабкістю м’язів, набряком рук і ніг, сухістю шкірних покривів, зниженням артеріального тиску.
• Спастичний парапарез. У потерпілого з’являються мимовільні рефлекси, рухи руками або ногами.
• Доброякісна лімфоцитома. Виглядає як яскраво-червоний бульбашка на шкірі, болючий при пальпації. Виникає на статевих органах, обличчі, спині.

Хвороба Лайма при вагітності

Бореліоз у майбутніх мам часто протікає без явних порушень з боку організму і закінчується народженням здорової дитини. Іноді укус кліща стає причиною посилення токсикозу.

Відомі випадки мертвонародження і внутрішньоутробної загибелі плода у жінок з хворобою Лайма.

Кліщовий бореліоз у дітей

Мігруюча еритема буває вродженою, коли мати була носієм інфекції або отримала укус кліща під час вагітності. У таких новонароджених високий ризик летального результату протягом декількох годин життя. Це пов’язано з вродженими патологіями внутрішніх органів, несумісних з життям.

Придбаний бореліоз зустрічається у дітей старше 7 років. Симптоми захворювання у малюків такі ж, як при інфікуванні дорослого. Характерна відмінність в тому, що через ураження нервової системи у дітей після одужання деякий час спостерігається різка зміна настрою, безсоння.

Розлади проходять самостійно.

Діагностика

Для постановки правильного діагнозу до уваги беруться скарги пацієнта і наявність на тілі еритеми. З-за високої шансу хибнопозитивної або негативного результату методи лабораторної діагностики є додатковими. Пацієнтам призначають такі дослідження:

• Біохімічні аналізи. Виявляють підвищену кількість лейкоцитів, швидкість осідання еритроцитів в крові і наявність червоних кров’яних тілець в сечі.
• Бактеріологічні, серологічні дослідження – реакція непрямої імунофлюоресценції (РНІФ), імуноферментний аналіз (ІФА). Виявляють боррелий в рідинах організму, визначають їх кількість на 1 літр крові. Для виключення помилкових результатів аналізи проводять два рази з інтервалом 20 днів.

Лікування бореліозу

Інфікована людина не заразний для оточуючих, тому при відсутності ускладнень терапію проводять амбулаторно. Використовують антибіотики різних груп. Вибір схеми лікування залежить від стадії бореліозу:

• На першому етапі призначають тетрациклін – Доксициклін. Тривалість терапії – 2-3 тижні.
• У другому періоді проводять парентеральне введення пеніцилінів або цефалоспоринів 2-3 покоління – Цефтріаксон. Тривалість лікування антибіотиками становить 14-21 день.
• При хронічній мігруючій еритемі хворому прописують пеніциліни пролонгованої дії і цефалоспорини – Амоксицилін, Цефтріаксон. Тривалість застосування – 3 тижні.

При непереносимості препаратів тетрациклінового, цефалоспоринового або пеніцилінового ряду призначаються азаліди або макроліди – Азитроміцин, Еритроміцин. Дозування ліків підбирають індивідуально. Малоефективні проти боррелий такі препарати:

• цефалоспорини 1 ряду;
• карбапенеми;
• Рифампіцин;
• Метронідазол;
• Ванкоміцин.

Симптоматичне лікування хвороби Лайма включає використання таких лікарських засобів:

• Нестероїдні протизапальні препарати – Німесулід, Напроксен. Зменшують запалення суглобів, знімають біль.
• Ноотропи – Церебролізин. Стимулюють розумову діяльність, збільшують опірність клітин мозку, поліпшують пам’ять.
• Антигістамінні препарати – Супрастин, Цетрин, Зіртек. Зменшують алергічні реакції, прибирають висип, свербіж.
• Імуносупресори – Плаквеніл. Пригнічують прогресування запалення суглобів.
• Гепатопротектори – Гепатосан, Карсил. Відновлюють функції печінки, захищають орган від несприятливого впливу бактерій.
• Антиаритмічні засоби – Аміодарон, Сотагексал. Призначають при серцевих ускладненнях – аритмії, болях у грудях.
• Ферменти, вітаміни і загальнозміцнюючі засоби (настоянка елеутерококу, женьшеню) для відновлення організму, поліпшення травлення і загального самопочуття.

Профілактика

Щеплення від кліщового бореліозу не існує. Щоб зменшити ризик укусу кліща, виконуйте такі правила поведінки на природі:

• При відвідуванні лісопарків вибирайте закритий одяг світлих тонів – штани з гумками на щиколотках, светри, кофти або сорочки з довгим рукавом, кепку.
• Перед виходом на вулицю і кожні 3-4 години обробляйте відкриті ділянки тіла спреями, що відлякують кліщів.
• Уникайте контакту з листям дерев, сидіння на траві.
• Після прогулянок ретельно оглядайте тіло і шкіру голови на наявність кліщів.

Якщо не вдалося уникнути укусу, слід негайно звернутися до лікаря. Для вторинної профілактики призначають комбінацію антибіотиків, Цефтріаксон і Доксициклін. Такий підхід на 80-95% запобігає появи інфекції.

Наслідки бореліозу

При своєчасній діагностиці, повноцінному лікуванні вдається повністю знищити інфекцію. Якщо лікувати бореліоз на 2 стадії, в 85% випадків вдається уникнути неприємних ускладнень. Хронічна форма захворювання погано піддається антибіотикотерапії. Навіть при призначенні повторних курсів ліків у хворого залишається ряд симптомів:

• хиткість ходи;
• прискорене серцебиття;
• приглухуватість;
• епілептичні напади;
• зниження гостроти зору;
• серцева недостатність;
• зниження м’язового тонусу;
• порушення чутливості шкіри;
• артрит;
• викривлення рис обличчя.

Відео