Бронхоектатична хвороба — причини, діагностичні методи, лікарська терапія і народні засоби

Найпоширенішими симптомами, які викликає бронхоектатична хвороба, є постійний кашель і виділення гнійного мокротиння з дихальних органів. Розвиток запального процесу призводить до необоротної деформації і порушення функціональних можливостей бронхів. Такий видозмінений орган в медицині прийнято називати «бронхоектази». З часом захворювання може викликати появу ускладнень, таких як анемія або дихальна недостатність. Бронхоектази представляють велику небезпеку для здоров’я дітей, так як гальмують розвиток організму.

Що таке бронхоектатична хвороба

Ураження бронхів можуть спостерігатися як в дитячому, так і підлітковому віці. У групу ризику потрапляють пацієнти від п’яти до двадцяти п’яти років, тому що в цьому проміжку зафіксовано найбільшу кількість постраждалих. Тим не менш, не всі люди уявляють, що таке бронхоектази легенів і як діагностувати хворобу. Спочатку необхідно виділити основний ознака недуги – це безперервний кашель з мокротою.

Бронхоектази може характеризуватися повним або частковим ураженням легень, все залежить від ступеня розвитку хвороби. В деяких випадках інфекція спостерігається тільки в певній частці або на невеликому сегменті бронхів, проте, зустрічаються і більш складні патології. Для визначення бронхоектатичної хвороби лікарі використовують сучасні методи діагностики, одним з найефективніших вважається бронхографія.

Код за МКХ-10

У міжнародній класифікації хвороб бронхоектазів відповідає коду J47. Патологічне розширення бронхів відноситься до класу хвороб органів дихання, більш детально ознайомитися з недугою можна в блоці «Хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів». На відміну від інших ускладнень, бронхоектазів здатна викликати запальний процес в бронхіальному дереві, який приводить до незворотних змін у його будові. Спостерігається ураження м’язових і слизових шарів бронхів, що обов’язково буде супроводжуватися ослабленням стінок легенів.

Симптоми

Головним показником наявності бронхоектази в легенях вважається постійний кашель з виділенням харкотиння гнійного вмісту. Рідина має неприємний запах і особливо рясно відходить вранці. Стимулювати виділення мокроти можна за допомогою особливих дренажних положень тіла, про які знає тільки лікуючий лікар. При бронхоектазії пацієнт страждає від кашлю і супутніх виділень протягом всього дня. У міру скупчення мокротиння, організм намагається від неї позбутися шляхом виведення через ротову порожнину.

Постійний кашель з часом буде приводити до витончення і розриву бронхіальних судин, що загрожує легеневим кровотечею і кровохарканням. Форму хвороби визначають по супутніх клінічних симптомів і якщо у пацієнта період загострення, то це характеризується підвищенням температури тіла і збільшенням кількості виділяється мокротиння. Крім вищевказаних ознак, бронхоектазів може супроводжуватися:

• інтоксикацією організму;
• блідістю;
• схудненням;
• анемією;
• загальною слабістю;
• відставанням у фізичному або статевому розвитку (серед дітей).

Мокрота

Виділення мокротиння при бронхоектазії вважається природним проявом. Відштовхуючись від цього симптому, лікарі роблять висновок про стан пацієнта та ступеня розвитку захворювання. Ретельному дослідженню піддається скупчення бактерій, що знаходяться в мокротинні. Їх вид та розмір допомагає фахівцям поставити вірний діагноз. Обсяг бронхіального секрету, откашливаемого за добу, буває різним. В середньому у пацієнтів виділяється від п’ятдесяти до двохсот міліграм мокротиння, але зустрічаються і більш важкі випадки, де кількість гною сягає пів літра.

Кашель

Усіх пацієнтів, які страждають від бронхоектазів, об’єднує наявність одного і того ж симптоми – кашель з мокротою. За допомогою даної захисної реакції, організм намагається позбутися від скопилася в бронхах мокротиння, тому приступи кашлю можуть виникати в будь-який час доби. Його прояви варіюються залежно від періоду хвороби. Наприклад, для ремісії характерний сухий кашель без мокротиння, а при настанні ускладнень у пацієнтів спостерігається інтенсивне виділення гною та інші супутні ознаки. До них відносять:

• ранкові напади кашлю;
• домішки крові у мокроті;
• поділ мокротиння на фракції;
• поява кашлю при зміні положення тіла.

Причини бронхоектатичної хвороби

Придбати таку хронічну хворобу легенів, як бронхоектазів, можна з декількох факторів, жоден з яких не можна віднести до вирішальним. Кожна окрема історія хвороби унікальна, тому лікарі виділяють кілька основних причин, які потенційно здатні впливати на розвиток запального процесу в бронхах. Поява бронхоектазів у пацієнтів провокують як основні, так і вторинні фактори, які в рівній мірі небезпечні для здоров’я людини. Виділяють три основні причини хвороби легень:

• вроджена аномалія легенів;
• генетична схильність;
• інфекційні недуги дихальних органів.

У дітей

З-за морфологічної незрілості легеневої тканини, діти набагато більше схильні до формування бронхоектазів. Інфекція може вразити бронхіальне дерево дитини після перенесення вірусних або бактеріальних хвороб легенів, наприклад, пневмонії. У разі попадання чужорідного тіла в бронхи, недуга буде давати ускладнення на дихальні органи дитини, викликаючи негативний тиск в грудній клітці.

У деяких дітей присутній вроджена схильність до розвитку бронхоектазів, яка виражається в дефекті стінок бронхіального дерева. Генетична аномалія серед дітей може зустрічатися рідко, причиною формування хвороби в основному є несумлінне ставлення матері до свого здоров’я під час вагітності. До інших факторів ризику відносяться:

• забруднена атмосфера;
• неадекватна терапія;
• гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
• зниження імунітету;
• ателектази різної етіології.

Класифікація

В медицині відомо декілька класифікацій, згідно з яким вдається ідентифікувати ступінь і тяжкість бронхоектазів. Виходячи з розширення бронхів, виділяють змішаний, циліндричний, веретеноподібний і мешотчатый вид хвороби. Якщо у пацієнта присутні ателектази, то недуга вважається ателектическим. Ступінь тяжкості захворювання включає чотири форми розвитку бронхоектазів – легка, виражена, важка і ускладнена. Існують односторонні і двосторонні за поширеністю хвороби.

Діагностика

Діагностика бронхоектатичної хвороби повинна проводитися з метою виявлення деформованих ділянок бронхів, крім цього лікарі опитують пацієнта про особливості перебігу недуги. Якщо обстеженню підлягає дитина, то їм займаються педіатри або терапевти. Остаточний діагноз ставить пульмонолог, до якої потрапляють всі пацієнти з підозрою на бронхоектазію. Процес діагностування може включати як фізикальні, так і інструментальні методи дослідження:

• загальний огляд;
• рентген легенів;
• перкусія;
• функціональні проби;
• аускультація;
• бронхоскопія.

Лікування бронхоектатичної хвороби

Як тільки діагноз поставлений, починається терапія бронхоектазів. Методів лікування цієї хвороби існує багато, все залежить від стану пацієнта і стадії патології, на якій він знаходиться. Відсутність виражених симптомів провіщає сприятливий результат терапії без хірургічного втручання. Підсумком тривалого лікування може стати операція з видалення уражених сегментів бронхів. Лікарями застосовуються всілякі способи боротьби з бронхоэктазией, найефективнішим вважається санація верхніх дихальних шляхів:

• медикаментозна терапія;
• народні методи лікування;
• хірургічне втручання;
• зміна режиму харчування;
• інструментальні методи лікування;
• профілактика.

Медикаментозне лікування

Прийом лікарських препаратів при бронхоектазів є невід’ємною частиною лікування. Для нормалізації стану пацієнта використовуються самі різні медикаментозні речовини, починаючи від антибіотиків і закінчуючи адреноміметиками. На певних стадіях хвороби буває необхідно приймати більшу кількість терапевтичних засобів через посилення негативної симптоматики. Пацієнти з тяжкою формою хвороби змушені щодня підтримувати здоров’я з допомогою препаратів, тому що хронічну бронхоектазію неможливо вилікувати.

Хірургічне лікування

У випадках, коли медикаментозна терапія безсила, доводиться використовувати радикальні методи лікування бронхоектазів. Операція дає шанс багатьом пацієнтам на здорове життя без постійних таблеток і лікарських засобів. Однак даний метод терапії показаний лише при розширенні одного або двох бронх, після вивчення розташування і величини яких, лікарі приймають рішення про раціональність проведення хірургічного втручання. Якщо існує ризик для життя пацієнта, то лікування бронхоектазів відбувається неоперабельним шляхом.

Лікування народними засобами

В період ремісії або на початкових стадіях хвороби, лікарі можуть дозволяти використання народних методів лікування. Подібна терапія передбачає застосування натуральних засобів, що сприяють відхаркуванню та виведенню мокротиння з бронхів. Дуже популярні рецепти на основі морквяного соку, насіння льону і відвару часнику. Народні препарати не тільки ефективні, але і дуже прості в приготуванні. У разі погіршення стану пацієнта, необхідно повністю відмовитися від природних ліків і дотримуватися призначень лікаря.

Ускладнення

Хронічне відхилення від норми верхніх дихальних шляхів може включати серйозні ускладнення бронхоектатичної хвороби, процес утворення яких ще до кінця не вивчений. Як показує статистика, кількість патологій верхніх дихальних шляхів зростає з кожним роком. Іноді ускладнення зачіпають і інші органи, погіршуючи загальне самопочуття пацієнтів. Найбільш поширеними наслідками бронхоектазів в дитячому віці є відставання у фізичному або статевому розвитку. Що стосується дорослих, то тут може бути величезне число варіацій, наприклад:

• абсцес легенів;
• легеневі кровотечі;
• хронічна дихальна недостатність;
• легеневе серце;
• септицемія.

Прогноз і профілактика

Пацієнтам, страждаючим від бронхоектазів, необхідно ввести певні корективи у свій життєвий уклад. Профілактика хвороби передбачає відмову від куріння, своєчасне лікування будь-яких інфекційних недуг, а також проходження обстеження чотири рази на рік. Лікарі радять не допускати переохолоджень та уникати контактів з хворими людьми. Рекомендується відвідування санаторіїв та інших оздоровчих закладів для нормалізації стану здоров’я.

Відео