Цефепім — форма випуску, як приймати і дозування для дітей або дорослих, протипоказання та відгуки

Під час запалень, викликаних бактеріальної інфекцій, ефективність лікування багато в чому залежить від грамотного підбору антибіотика. Препарат Цефепім призначений для лікування захворювань дихальної та сечостатевої системи, ряду інфекційних уражень шкіри, важких післяопераційних станів. Приймати цей медикамент можна лише за лікарським призначенням.

Інструкція по застосуванню Цефепіма

Препарат Цефепім (Cefepime) – це антибактеріальний засіб з бактерицидним механізмом дії. Відноситься до фармакологічної групи антибіотиків цефалоспоринів 4 покоління, його основна діюча речовина проявляє активність відносно грампозитивних і грамнегативних патогенних мікроорганізмів. Призначається в рамках лікування інфекційно-запальних захворювань дихальної системи, сечовивідних шляхів, інфекцій шкіри і м’яких тканин.

Склад і форма випуску

Засіб здійснюється у формі порошку для виготовлення розчину, призначеного для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення. У формі таблеток препарат не випускають, тому що активний компонент (гідрохлорид цефепіма) не всмоктується з шлунково-кишкового тракту (як і більшість цефалоспоринів). Порошок білого кольору з жовтуватим відтінком при розведенні дає розчин жовтого кольору, фасується в скляні флакони по 10 мл До кожного флакону додається ампула з розчинником (лідокаїн) по 5 мл Зміст основного і допоміжних компонентів:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Фармакологічна дія цефепіма спрямоване на руйнування клітинної стінки патогенного кокка, що забезпечує бактерицидну активність щодо штамів, стійких до аміноглікозидів та цефалоспоринів попереднього покоління. Активний компонент проникає всередину мікробної клітини, мішенню впливу є пеніцилін-зв’язуючі білки. Володіє стійкістю до гідролізу більшості бета-лактамаз. Руйнує структуру клітин стрептококів, ешерихій колі, протей, клостридій, клебсиелл, ентеробактерій.

Не активний відносно ряду анаеробних бактерій (Clostridium difficile, Bacteroides fragilis), мікробів роду легіонела. Біодоступність наближається до 100%, зв’язування з білками плазми – близько 20, середній загальний кліренс – 120 мл/хв. Виявляється в терапевтичних дозах у сечі, жовчі, секреті бронхів, спинномозковій рідині, тканинах передміхурової залози. Близько 15% метаболізується печінкою і нирками, 85% виводиться з сечею у незмінному вигляді. Період напіввиведення при парентеральному застосуванні становить 2 години.

Показання до застосування

Антибіотик Цефепім показаний при запальних захворюваннях інфекційної природи дихальних органів, сечовивідних шляхів, неускладнених інфекціях шкіри і прилеглих до неї тканин, при ускладненнях після складних пологів, кесаревого розтину, штучного переривання вагітності та хірургічних або діагностичних втручань, в тому числі в порожнину матки. Призначається при таких діагнозах:

• пневмонія;
• важкий бронхіт;
• уретрит;
• цистит;
• пієлонефрит;
• піодермія;
• фурункульоз;
• стрептодермія;
• бешихове запалення;
• фебрильна нейтропенія;
• ускладнені інтраабдомінальні інфекційні ураження;
• перитоніт;
• гнійне запалення раневої поверхні;
• сепсис.

Спосіб застосування і дозування

Приготований на основі порошку розчин вводиться внутрішньовенно інфузійно, тривалість процедури становить близько 30 хвилин. Середня тривалість лікування – 10 днів. При легкому і середньому перебігу пневмонії, пієлонефриту та інших запалень сечостатевої системи внутрішньовенне вливання здійснюють раз на 12 годин по 0,5-1 г препарату, при тяжкому перебігу разова доза збільшується до 2 р. При отриманні пацієнтом гемодіалізу доза у перші добу становить 1 г, далі – по 0,5 г за добу, вливання ліки виробляють відразу після процедури.

Як розводити Цефепім

Перед ін’єкційним внутрішньовенним вливанням порошок розводять п’ятивідсотковим розчином декстрози або девятипроцентным розчином натрію хлориду до повного розчинення. Для внутрішньом’язового введення, в якості розчинника використовують спеціальну воду для ін’єкцій з парабеном або бензиловим спиртом. Можливе застосування піввідсоткового або однопроцентного розчину лідокаїну.

Особливі вказівки

При наявності в анамнезі пацієнта алергії на препарати пеніциліну можливий розвиток перехресної алергічної реакції. У випадках змішаних форм анаеробно-аеробних інфекцій призначається в комплексі з іншими антибактеріальними засобами. Хворим з хронічними захворюваннями нирок і печінки потрібен контроль рівня концентрації активного компонента. При розвитку псевдомембранозного коліту з тривалою діареєю препарат Цефепім скасовують, пацієнта переводять на курс ванкоміцину.

Цефепім при вагітності

Із-за здатності активного компонента проникати через плацентарний бар’єр і провокувати розвиток вад і аномалій розвитку у плода засіб не призначається під час вагітності, особливо у першому триместрі. Під час лактації при необхідності пройти лікування з застосуванням антибіотика годування переривають на весь курс терапії і 7-10 днів після її завершення.

Цефепім дітям

Антибактеріальний засіб протипоказано дітям до 2 місяців. З двох місяців до 16 років разова доза розраховується виходячи з ваги дитини, по 5 мг на один кілограм маси тіла (застосовується для всіх груп пацієнтів вагою менше 40 кг). Введення здійснюють внутрішньовенно, раз на 12 годин. Тривалість лікування розраховується індивідуально, може становити від 7 до 10 днів. При наявності у дитини хронічної недостатності нирок добова доза розраховується індивідуально.

Лікарська взаємодія

При паралельному прийомі з аміноглікозидами, діуретиками та Поліміксином засіб може посилювати побічну дію на ниркову систему, підвищуючи ототоксичність. Несумісний з гепарином, не призначається для парантерального введення паралельно з метронідазолом. При одночасному прийомі нестероїдних протизапальних коштів зростає ризик внутрішніх кровотеч, знижується швидкість виведення з організму.

Побічні дії

Внутрішньом’язове введення супроводжується хворобливими відчуттями, можливо почервоніння в місцях уколів. Внутрішньовенне вливання в рідкісних випадках провокує розвиток флебітів. Індивідуальні алергічні реакції проявляються у формі еритематозних шкірних висипань, ексудативної мільтиформної еритеми, реакцій у вигляді анафілактичного шоку, що супроводжуються лихоманкою і свербінням. Інші побічні ефекти з боку нервової, серцево-судинної систем, травного тракту):

• запаморочення;
• тривожність, почуття неспокою;
• парестезія;
• судомний синдром;
• сплутаність свідомості;
• головні болі;
• позитивна реакція Кумбса;
• диспепсія;
• блювання;
• нудота;
• запор;
• псевдомембранозний коліт;
• з боку системи кровотворення: зниження показників тромбоцитів, нейтрофілів, лейкопенія, анемія ;
• прискорене серцебиття;
• задишка;
• периферичні набряки;
• астенія;
• загрудінні болі, кашель;
• болі в спині;
• орофарингіальний кандидоз;
• гіперкальціємія;
• гіпербілірубінемія;
• гіперкреатинемія;
• підвищення рівня сечовини чи ферментів печінки.

Передозування

При перевищенні рекомендованого режиму дозування розвиток побічних явищ з боку травного тракту та нервової системи посилюється, може розвинутися алергічна реакція. Основними симптомами є галюцинації та сплутаність свідомості, міоклонія, ступор. Необхідна відміна препарату в якості доповнення до симптоматичному лікуванню призначають гемодіаліз.

Протипоказання

Не призначається спільно з рядом антибактеріальних засобів, спільно з нестероїдними протизапальними препаратами. При індивідуальній непереносимості до основного або допоміжних компонентів препарату, гіперчутливості до пеніцилінів, цефалоспоринів та бета-лактамів протипоказаний. Не застосовують при лікуванні дітей у віці до 2 місяців і в період вагітності.

Умови продажу та зберігання

Відпускається в аптеках при пред’явленні рецепта лікаря. Зберігати порошок можна три роки з дати виробництва, вказаної на упаковці. Берегти від дітей. Розчин кошти зберігається не більше 24 годин при кімнатній температурі, й до 7 діб – у холодильнику.

Аналоги

Препаратами-синонімами зі схожим терапевтичною дією засіб замінюють при відсутності лікувального ефекту, розвитку індивідуальної непереносимості активного компонента. До аналогів відносяться:

• Максипим – порошок для розчину для парентерального введення на основі того ж діючої речовини. Кількість протипоказань та побічних ефектів менше, як і спектр антибактеріальної активності.
• Ладеф – структурний аналог, антибіотик з групи цефалоспоринів 4 покоління
• Мовизар – антибіотик на основі того ж активного компонента, показання, протипоказання і побічні ефекти схожі.

Відгуки

Анастасія, 32 роки

Засіб Цефепім мені кололи під час пневмонії. Після кількох днів з високою температурою швидка госпіталізувала, діагноз поставили швидко, ці уколи робили двічі на день, через відень. Краще стало на третю добу – трохи впала температура, загальне самопочуття стабілізувався. Загальний курс лікування був 12 днів.

Андрій, 43 роки

У мене був перитоніт, після операції відчував себе погано протягом ще декількох тижнів. Кололи багато всього, в першу тиждень в тому числі і антибіотик Цефепім. Ускладнень як таких не було, просто організм довго відновлювався, тому ефективністю лікування я залишився задоволений. Побочки теж було багато, але незрозуміло, від яких препаратів.

Марія, 36 років

Синові 6 років, поставили пневмонію. госпіталізували. Перші 7 днів кололи цей антибіотик, кожні 10 годин. Поліпшень не було, температура не падала, кашель посилився. Препарат замінили, лікуючий лікар сказав, що спочатку неправильно визначили тип збудника. Після заміни краще стало на третю добу, за два тижні повністю одужали.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.