Цинаризин – інструкція по застосуванню препарату

Для поліпшення мозкового кровообігу лікарі призначають лікарський препарат Цинаризин. Медикамент позитивно впливає на судини головного мозку, бере участь у комплексному лікуванні патологій центральної нервової системи (ЦНС), що використовується з метою профілактики таких. Перед початком курсу необхідна консультація лікаря.

Склад і форма випуску

Ліки Цинаризин випускають у формі круглих, плоскоцилиндрических таблеток білого кольору, призначених для застосування перорально. Фасують у контурні чарункові пачки по 10 шт. В картонній упаковці міститься 1-5 або 10 пачок, інструкція по застосуванню. Особливості хімічного складу Цинаризину:

Терапевтична дія

Таблетки Цинаризин відносять до фармакологічної групи селективних блокаторів кальцієвих каналів. Препарат має судинорозширювальні, помірними антигістамінними властивостями, системно діє в організмі. Однойменне діюча речовина знижує тонус гладкої мускулатури артеріол, зменшує в’язкість крові, збільшує стійкість м’язових волокон до гіпоксії. Таке лікувальна дія не впливає на показники кров’яного тиску. По інструкції, позитивна динаміка спостерігається у таких напрямках:

• поліпшення притоку крові до тканин головного мозку, трофіки нейроцитов;
• усунення симптомів недостатнього кровообігу;
• підвищення еластичності мембран еритроцитів;
• поліпшення кровопостачання головного мозку, нирок, кінцівок;
• зниження в’язкості крові;
• підвищення стійкості клітин до гіпоксії.

При пероральному прийомі компоненти Цинаризину швидко всмоктуються і проникають в кровотік, через гематоенцефалічний бар’єр розподіляються в тканинах нервової системи. Граничної концентрації в плазмі досягають через 1-3 години після разової дози. По інструкції, процес метаболізму протікає в печінці з виділенням неактивних метаболітів. Частково вони виводяться з сечею, основна концентрація – через кишечник з калом (понад 70%). Період напіврозпаду становить 4-24 години.

Показання до застосування

При гострій нестачі кисню та цереброваскулярних порушеннях лікарі призначають медичний препарат Цинаризин самостійно або у складі комплексного лікування. Показання щодо застосування описані в інструкції:

• перенесені черепно-мозкові травми;
• хвороба Миньера;
• дисциркуляторна енцефалопатія;
• вестибулярні порушення різної етіології;
• хвороба Рейно;
• повітряна, морська хвороби (профілактика кінетозів);
• деменція;
• тромбофлебіт;
• парестезії, трофічні порушення;
• ішемічний, геморагічний інсульт;
• атеросклероз судин головного мозку;
• облітеруючий тромбангіїт;
• мігрені різного походження.

Спосіб застосування і дозування

Таблетки належить приймати внутрішньо після їжі, обов’язково запивати водою. Ліки Цинаризин перед застосуванням заборонено розжовувати і подрібнювати, порушувати визначені інструкцією дозування в залежності від захворювання:

• лабільні, вестибулярні порушення: по 1 табл. тричі за добу;
• порушення периферичного кровообігу: по 2-3 табл. тричі за день;
• порушення кровообігу в органах ЦНС: по 1-2 табл. 3 рази за день.

Лікарський препарат Цинаризин дітям і дорослим призначають для профілактики кінетозів. Інтервал між сусідніми застосуваннями ліки – не менше 6 годин. Разова доза для дорослих становить 1 табл. за 30 хвилин до виїзду, дітям – 0,5 табл. Курс лікування Циннаризином варіюється від декількох тижнів до 3-4 місяців, залежить від діагнозу, стану конкретного пацієнта.

Протипоказання

Цинаризин призначають усім пацієнтам за показаннями. В інструкції представлені медичні протипоказання, порушення яких призводить до серйозних ускладнень зі здоров’ям:

• хвороба Паркінсона;
• вік до 12 років;
• надчутливість організму до діючих речовин Цинаризину;
• вагітність;
• грудне вигодовування.

Побічні ефекти

Згідно інструкції, після початку курсу стан пацієнта може різко погіршитися. Побічні ефекти виникають тимчасово, потрібна корекція дози чи заміна зазначеного медикаменту:

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.