Діабетична полінейропатія – що це таке, ознаки і види, медикаментозна та народна терапія, прогноз

Цукровий діабет – це ендокринна патологія, яка викликана втратою чутливості організму до інсуліну або повним припиненням його вироблення. Недуга небезпечна не лише ураженням підшлункової залози, але і розвитком ускладнень щодо інших органів. Однією з перших страждає нервова система, що проявляється у вигляді діабетичної полінейропатії. Вона виникає в якості першого симптому діабету в 5% випадків, а через 20 років – у 50-65% пацієнтів. Полінейропатія зустрічається у кожного десятого хворого навіть за умови, що він контролює рівень цукру в крові.

Загальні відомості про діабетичну полінейропатію

Захворювання розвивається як ускладнення цукрового діабету 1 або 2 типу і являє собою дегенерації чутливих і рухових нервових волокон. Полінейропатія є причиною трофічних виразок і діабетичної стопи у діабетиків. Патологія вражає два відділу периферичної нервової системи:

• Соматичний. Забезпечує свідоме контролювання функціонування тіла людини. Складається з нервових волокон, які йдуть до голови, тулубу та кінцівках.
• Вегетативний. Контролює автономну роботу внутрішніх органів і систем: дихальної, травної, кровоносної.

При цукровому діабеті в крові підвищується рівень глюкози, з-за чого починають руйнуватися стінки судин. В результаті нервові волокна не отримують потрібну кількість кисню і поживних речовин. З-за кисневого голодування порушуються обмінні процеси, виникає ішемія. Все це веде до уповільнення і надалі повного припинення проведення нервових імпульсів. В результаті слабшають і німіють м’язи ніг, стоп, пальців, а іноді і кистей рук.

Види діабетичної полінейропатії

З урахуванням того, волокна якого відділу нервової системи були пошкоджені, діабетична нейропатія нижніх кінцівок поділяється на соматичну і автономну. Перша викликає розвиток на ногах трофічних виразок, друга – проблеми з сечовипусканням, серцево-судинні хвороби і навіть смерть. В залежності від інтенсивності патологія буває:

• гострої;
• хронічної;
• безбольової;
• амиотрофической.

Існує токсична полінейропатія нижніх кінцівок. Її викликають вірус герпесу та імунодефіциту, тривале вживання алкоголю, дифтерійна паличка. Ще одна класифікація поділяє вже діабетичну нейропатію на види з урахуванням порушених функцій нервової системи. В залежності від цього чинника патологія має три форми:

• Сенсорну. Супроводжується сильними болючими відчуттями в області ніг або, навпаки, втратою їх тактильної чутливості.
• Моторну. Характеризується м’язовою дистрофією і втратою здатності рухатися.
• Сенсорно-моторну (сенсомоторную). Поєднує в собі ознаки двох попередніх форм.

Проявом останньої виступає нейропатія малогомілкового нерва. При такій патології діабетики не відчувають болю в окремих місцях гомілки і стопи. Вони також не реагують на тепло і холод. З-за неможливості управляти стопами людина змушена ходити, високо піднімаючи ноги. Існує ще діабетична дистальна полінейропатія. Вона зустрічається у 70% всіх хворих з такою патологією. При ній чутливість втрачає найдальший відділ нижніх кінцівок – стопи. Пацієнта турбують тупі ниючі болю, з-за яких не вдається навіть поспати.

Ознаки полінейропатії

Першими ознаками полінейропатії при цукровому діабеті є біль, оніміння і «мурашки» в ногах. Больовий синдром відмічається у стані спокою. Людина відчуває біль у напрямку від пальців ніг до гомілок. Ночами вона посилюється. На тлі цього з’являється печіння в стопах. Потім больова і температурна чутливість починають зменшуватися. Діабетична полінейропатія нижніх кінцівок проходить кілька стадій розвитку з різними симптомами:

1. Субклінічна. На цій стадії відсутні характерні скарги. З’являються тільки перші ознаки у вигляді втрати чутливості до болю, температури, вібрації.
2. Клінічна. Ця стадія вже супроводжується больовим синдромом в будь-яких частинах тіла з різною інтенсивністю. Німіють кінцівки, в них відчувається слабкість, порушення чутливості. Всі ознаки посилюються в нічний час.
3. Розвиток ускладнень. На шкірі нижніх кінцівок з’являються виразки. Іноді вони приносять легку біль. При подальшому прогресуванні захворювання пацієнту можуть провести ампутацію ураженої частини ноги.

Якщо уражені товсті нервові волокна, то у пацієнта розвивається аллодиния. При ній навіть легкий дотик викликає сильний біль. Нігті на пальцях нижніх кінцівок стають товстими або стоншуються. На останній стадії полінейропатії змінюється вигляд стопи: вона росте в поперечному напрямку, розвивається плоскостопість, спостерігається деформація гомілковостопного суглоба. Це ускладнення називається остеоартропатією. За певних симптомів можна визначити стадію полінейропатії. Всі її ознаки поділяються на дві основні групи:

1. Позитивні. З’являються на першій стадії патології. До таких симптомів належать печіння і поколювання в ногах, втрата чутливості пальців, мерзлякуватість кінцівок, набряклість стоп.
2. Негативні. Відзначаються на пізній стадії захворювання. Характерними її ознаками виступають здерев’яніння, оніміння, «омертвіння» кінцівок. Людина при цьому постійно знаходиться на межі падіння, бо відчуває, що йде ніби по ваті. Це яскравий ознака незворотності настали змін.

Причини полінейропатії

Основна причина розвитку патології – гіперглікемія. Це стійко підвищений рівень цукру в крові із-за зниженого синтезу інсуліну, що характерно для цукрового діабету. Ураження нервів при цьому зумовлена дією безлічі інших провокуючих факторів. Їх перелік включає:

• куріння;
• атеросклероз;
• літній вік;
• нефропатию;
• ретинопатію;
• артеріальну гіпертензію;
• авітаміноз;
• ожиріння;
• високий рівень холестерину в крові.

Діагностика

На першому етапі діагностики лікар збирає детальний анамнез, уточнюючи у пацієнта про наявні симптоми і часу їх появи. Фахівцю важливо знати тривалість діабету і наявність інших його ускладнень. При огляді нижніх кінцівок лікар перевіряє сухожильні рефлекси, м’язові силу і тонус, оцінює чутливість шкіри стоп до дотиків, вібрації, температури. З лабораторних досліджень для діагностики полінейропатії призначаються аналізи крові на:

• С-пептид. Є показником секреції власного інсуліну, відображає рівень роботи бета-клітин підшлункової залози.
• Рівень холестерину і ліпопротеїдів. Полінейропатія при цукровому діабеті супроводжується підвищенням цих показників, якщо рівень глюкози в крові теж високий.
• Кількість інсуліну. Його недолік викликає порушення метаболізму глюкози, що і провокує розвиток полінейропатії.
• Глікозильований гемоглобін. Цей показник відображає ступінь тяжкості цукрового діабету.

В огляді пацієнта можуть брати участь гастроентеролог, ендокринолог, офтальмолог, уролог. Обов’язковими при діагностиці полінейропатії є інструментальні методи дослідження:

• Магнітно-резонансна терапія (МРТ). Ця методика виявляє вогнища демієлінізації – пошкодження мієлінової оболонки, що проходить навколо нервових волокон.
• Стимуляційна електроміографія. Це спосіб діагностики стану периферичних нервових волокон і нервово-м’язового функціонування. Процедура допомагає виявити локалізацію осередку ураження та ступінь деформації тканин.
• Ехокардіографія (ЕКГ) та ультразвукове (УЗ) дослідження серця. Ці методики допомагають виявити патологічні процеси в організмі за рахунок оцінки характеру порушень роботи серця.
• Біопсія литкового нерва. Проводиться в більш складних випадках, коли не вдалося з’ясувати причину полінейропатії. Гістологічне дослідження допомагає оцінити стан нерва.
• Кількісне сенсорне тестування. Це методика оцінки стану нервових волокон за рахунок впливу на них подразників різної інтенсивності.

Лікування полінейропатії при цукровому діабеті

Основний напрямок лікування – нормалізація рівня цукру в крові. Більшості пацієнтів це допомагає усунути ознаки і причини полінейропатії. Зниження рівня цукру добиваються за допомогою лікарських препаратів. Додатково пацієнту призначають низкоуглеводную дієту з упором на овочі, які зменшують вміст у крові глюкози. Інші напрямки лікування:

• уповільнення прогресування цукрового діабету;
• зменшення больового синдрому;
• контроль ускладнення;
• відновлення функцій внутрішніх органів.

Лікування діабетичної полінейропатії нижніх кінцівок залежить від стадії компенсації цукрового діабету. Жоден препарат не зможе відновити чутливість шкіри на тлі підвищеного рівня глюкози в крові. З цієї причини її зниження – обов’язкова умова лікування. Для уповільнення прогресування самої полінейропатії необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• контролювати тиск на рівні 130/80 мм рт. ст.;
• дотримуватися здорового харчування;
• контролювати масу тіла;
• забезпечити оптимальний режим фізичних навантажень;
• відмовитися від куріння.

Медикаментозна терапія

Одна з груп препаратів проти діабетичної полінейропатії – знеболюючі. Вони виявляють ефективність не у всіх діабетиків. Крім того, у більшості препаратів є побічні реакції, які лікар враховує при призначенні. Для усунення хворобливих симптомів застосовуються нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): Ібупрофен, Кетопрофен. Їх використовують з обережністю, оскільки такі препарати мають серйозні побічні ефекти. Замість НПЗЗ частіше для полегшення болю призначають:

• Антидепресанти: Амітриптилін, Дулоксетин, Симбалта, Флуоксетин. Дозування цих препаратів призначається індивідуально. Використовуються вони для прийому всередину.
• Антиконвульсанти: Нейронтин, Габапентин, Тебантин. Показано для прийому всередину. Добова доза Габапентину – 300 мг 3 рази на день, Нейропентина – 300 мг із збільшенням у наступні дні на 300 мг до досягнення максимальної дози 3,6 м, Тебатентина – 900-1200 мг.
• Опіати: Трамадол. За добу можна прийняти 50-400 мг цього ліки.
• Антиаритмічні: Мексилетин. Цей препарат блокує натрієві канали, за рахунок чого порушується передача больових імпульсів і нормалізується серцевий ритм. Добова доза Мексилетину становить до 450 мг.
• Місцеві препарати. Для внутрішньовенних вливань в дозі 5 мг/кг исопльзуется Лідокаїн. Інший варіант знеболювання – пластир Капсаїцин або Версатис. Вони містять 5% лідокаїну.

Препарати дратівної дії для полегшення болю використовуються рідко, оскільки спочатку після нанесення вони посилюють больовий синдром, а потім вже його зменшують. Крім того, ці засоби можуть викликати печіння і подразнення шкіри. До таких препаратів відносяться:

• Капсикам;
• Финалгон;
• Апізартрон;
• Капсаїцин.

Для нормалізації метаболічних процесів, розщеплення глюкози і її благополучного засвоєння використовується Тіоктова (альфа-ліпоєвої) кислоти. Вона проявляє властивості антиоксиданту. Цей компонент є в складі препарату Тиоктацид БВ, який є золотим стандартом при лікуванні полінейропатії діабетичного типу. Тиоктовую кислоту містять і такі ліки:

• Берлітіон;
• Еспа-Ліпон;
• Діаліпон.

Необхідна доза цих препаратів становить не менше 600 мг. Курс лікування тривалий – від 3 до 6 місяців залежно від вираженості симптомів захворювання. Більш ефективною вважається така схема лікування:

1. Перші 10-21 день внутрішньовенно крапельно на фізіологічному розчині хлориду натрію вводять 600 мг тіоктової кислоти.
2. Потім в тій же дозі ведуть прийом цього ж ліки, тільки в пероральній формі. Приймають таблетки за півгодини до їжі до кінця курсу лікування.

Для блокування дії токсинів, які утворюються при дії глюкози на нервові клітини, застосовуються вітаміни групи В. Вони додатково відновлюють передачу імпульсів по нервових закінченнях. Один з препаратів, що включають вітаміни групи В – Мільгамма Композитум. Згідно інструкції, препарат приймають по 1 драже на добу. Курс лікування повинен тривати не більше 2 місяців.

Наступна група препаратів, що поліпшують мікроциркуляцію крові. Найефективніший з них – Актовегін. Призначається у вигляді ін’єкцій по 5-10 мл внутрішньовенно протягом 10-20 днів. Далі переходять на таблетовану форму – по 1 штуці 3 рази на добу. Лікування триває ще 6 днів. Замість Актовегіну можуть застосовуватися:

• Нейростабіл;
• Трентал;
• Гінкго білоба;
• Танакан.

У разі судом використовуються препарати магнію. Для обробки виразок і ран на шкірі стопи не можна використовувати зеленку, йод або марганцівку. Вони сповільнюють загоєння. Замість них для обробки ран краще застосовувати:

• Хлоргексидин;
• Фурацилін;
• Діоксидин.

Немедикаментозні методи

Крім медикаментозних методів лікування, для усунення ознак полінейропатії використовуються фізіотерапевтичні процедури. Ефективними для прискорення загоєння шкіри і зменшення больового синдрому вважаються:

• магнітотерапія;
• гіпербарична оксигенація;
• електростимуляція;
• масаж;
• голковколювання.

Для зігрівання ніг використовують масаж або теплі шкарпетки. Застосовувати замість них гарячі ванни або грілки заборонено. До немедикаментозних методів лікування відноситься і використання спеціальних ортопедичних устілок. Крім того, важливо правильно доглядати за стопами:

• тримати ноги сухими та чистими;
• оглядати стопи щодня на наявність тріщин, лущення, сухості, ударів, мозолів, порізів;
• акуратно підстригати нігті на ногах, ретельно обробляти краї пилою;
• носити чисті сухі шкарпетки;
• носити м’яке взуття.

ЛФК

Вправи лікувальної фізкультури потрібно виконувати щодня протягом 10-15 хвилин. Це необхідно для підтримки тонусу м’язів, поліпшення кровопостачання нижніх кінцівок. Гімнастика є і профілактикою розвитку ускладнень цукрового діабету. При діабетичній полінейропатії рекомендують виконувати комплекс з наступних вправ:

• згинання-розгинання пальців на ногах.;
• постановка стопи поперемінно на п’яту і носок;
• катання ступнями качалки по підлозі;
• малювання у повітрі різних цифр, букв, слів витягнутими ногами;
• формування кулі з газети допомогою стоп;
• згинання витягнутих ніг у гомілковостопному суглобі в положенні сидячи на стільці.

Народна терапія

Основне лікування полінейропатії при цукровому діабеті включає прийом призначених лікарем препаратів. Народні засоби можна використовувати в якості допоміжного методу терапії, причому тільки після узгодження з фахівцем. Сприятливий вплив на організм при діабеті роблять настої, відвари, лікувальні збори. Ефективними вважаються наступні рецепти:

• Залити 1 ст. л. квіткових бруньок гвоздики 500 мл окропу. Наполягати засіб 2 год, після чого процідити. Пити настій протягом 2 тижнів по 50 мл на добу.
• З’єднати в каструлі 500 мл води і 2 ст. л. сушеної календули. Закип’ятити рідину, після чого відразу зняти з вогню. Дочекатися охолодження відвару, після чого дати постояти ще 3 ч. Щодня приймати по 100 мл засобу.
• На 400 мл окропу взяти 1 ст. л. подрібнених коренів кульбаби. Закип’ятити рідину, після чого залишити на маленькому вогні 15 хвилин. Далі наполягати протягом 1 год. Пити настій 3 рази на добу по 2 ст. л. Курс лікування повинен тривати 2 місяці.
• Розтерти стопи скоринкою лимона, після чого забинтувати і залишити на ніч. Проводити процедуру щодня протягом 2 тижнів.

Прогноз і профілактика

Процес відновлення нервів може зайняти від декількох місяців до декількох років. Коли чутливість ніг відновлюється, ризик «діабетичної стопи» зменшується. Прогноз залежить від стадії розвитку цукрового діабету, так і полінейропатії. Значення має і контрольованість рівня глюкози в крові. Якщо тримати його в нормі, можна зупинити і попередити розвиток уражень нервових волокон. Інші заходи профілактики полінейропатії при цукровому діабеті:

• збалансоване харчування;
• відмова від шкідливих звичок;
• активний спосіб життя;
• контроль маси тіла;
• постійний контроль рівня глюкози в крові;
• спостереження за станом шкіри стоп.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.