Діагностика простатиту: аналізи і методи обстежень

Серед сечостатевих захворювань у чоловіків є одним з найпоширеніших є простатит. Патологія являє собою запалення передміхурової залози. Захворювання можна запідозрити по болі в області паху і під час сечовипускання. На раніше стадії вони не дуже виражені, але при наявності таких ознак варто звернутися до уролога. Сьогодні медицина пропонує ряд методів діагностики простатиту, які допоможуть точно визначити характер захворювання і прийняти рішення про необхідність операції.

Що таке простатит

Це захворювання викликає запалень тканин передміхурової залози, або простати – чоловічого статевого органу, який бере участь у еякуляції (сім’явиверганні). Згідно зі статистикою, близько половини чоловіків старше 50 років страждають від такої патології. Захворювання негативно впливає на роботу всієї сечостатевої системи. Основним симптомом простатиту є болючість при сечовипусканні. Інші клінічні ознаки, що вказують на це захворювання:

  • біль в області статевого члена, прямої кишки, мошонки;
  • порушення ерекції;
  • рання еякуляція;
  • часті сечовипускання;
  • поява в сечі домішок гною чи крові;
  • запалення яєчок і придатків;
  • тягучі виділення з уретри, каламутна сеча;
  • оргазм у стертій формі;
  • загальна стомлюваність в організмі;
  • психічна пригніченість, тривога;
  • плаваючі волокна в сечі;
  • печіння в уретрі і промежностях.

Причини

Загальною причиною розвитку простатиту є проникнення в передміхурову залозу мікробів і подальший розвиток інфекції. Бактерії потрапляють в простату з сечею, через сечовипускальний канал, з потоком крові або лімфи. Підвищують ризик проникнення патогенних організмів наступні захворювання та стани:

  • малорухливий спосіб життя;
  • відсутність фізичного навантаження, що приводить до застійних явищ в області малого тазу;
  • незбалансоване харчування;
  • переохолодження;
  • захворювання, що передаються статевим шляхом;
  • травма тканин або органів малого тазу;
  • ослаблений імунітет;
  • порушення ритму статевої активності у вигляді нерегулярного сексу або тривалого утримання від нього.

Як виявити простатит у чоловіків

Діагностика необхідна для виявлення захворювання і його особливостей, що допоможе призначити більш оптимальну схему лікування. Стратегія обстежень будується на основі збору анамнезу. Лікар дізнається у пацієнта з приводу тривалості хвороби, після чого вона виникла і як розвивалися ознаки. Далі при огляді лікар може виявити наявність запального процесу в простаті. Щоб визначити стадію простатиту, його етіологію та характер перебігу, фахівець призначає ряд обстежень. Їх загальний список включає такі процедури як:

  1. Аналіз секрету простати. Встановлює рівень простатичного специфічного антигену, виявляє збудників інфекції, визначає рівень репродуктивної функції чоловіка. Секрет простати беруть, попередньо роблячи масаж органу. Для підвищення точності лабораторного аналізу рекомендується утриматися від статевих контактів за 24 години до процедури.
  2. Мазок з уретри. Процедура спрямована на виявлення венеричних захворювань, що протікають на тлі простатиту. Всередину статевого члена на 3-4 см вводять одноразовий вузький тампон. Процедура болюча і неприємна.
  3. Загальний аналіз сечі. Необхідний для визначення стану сечовивідних шляхів і сечового міхура. Слиз і інші домішки в сечі вказують на великий запальний процес, який іноді зачіпає не тільки простату.
  4. Ректальне обстеження. Це пальпація простати через пряму кишку. Процедура допомагає виявити ущільнення або зміни розмірів залози. Пальпація не дуже приємна, а іноді навіть викликає хворобливість.
  5. Ультразвукове обстеження при простатиті. Це один з найпопулярніших методів діагностики багатьох захворювань. При підозрі на простатит датчик апарату УЗД мають або на лобкової кістки, або вводять у пряму кишку. На моніторі можна точно розглянути розміри простати, її межі, характер уражень органу. УЗД необхідно і для виключення абсцесів простати.
  6. Томографія. Буває комп’ютерної та магнітно-резонансної. Ці види досліджень допомагають виявити новоутворення, а також визначити загальний стан передміхурової залози. Такі методи призначають при підозрі на рак або в запущених випадках простатиту.
  7. Біопсія. Даний метод діагностики необхідний, коли попередні способи так і не виявили простатит або у разі підозри на злоякісні утворення.
  8. Загальний і розгорнутий аналіз крові. Вони встановлюють ступінь впливу запального процесу на організм, в залежності від чого призначається певне лікування.
  9. Уретроскопія. Цей метод діагностики виявляє інфекцію в уретрі і сечовому міхурі. Для дослідження використовують уретроскоп. Додатково при його введенні обмацують уретру, щоб виявити пухлини і скупчення запальних тканин.
  10. Цистоскопія. Це процедура по виявленню внутрішньої будови сечового міхура та аномалій його стану, наявності в органі вогнищ запалення або інфекцій. Проводиться за допомогою введення в сечовипускальний канал цистоскопа. Процедура, судячи з відгуків, викликає дискомфорт і біль.

Підготовка до діагностики

В залежності від виду призначених аналізів підготовка до них буде різною, але виділяється і кілька загальних правил, яких потрібно дотримуватися. Щоб діагностика простатиту у чоловіків була дійсно точною, за 8 годин до здачі крові потрібно відмовитися від кави, соків та алкоголю. При зборі сечі ємність під неї повинна бути чистою, а перед процедурою потрібно обмити статеві органи. Інші правила підготовки до діагностики:

  • перед здачею секрету простати виключити статеві контакти на добу до процедури;
  • до проведення УЗД методом через пряму кишку треба спорожнити кишечник за 1-2 години до сеансу, для чого роблять клізму;
  • при проведенні УЗД трансабдомінально, за 1-1,5 години слід випити 1 л рідини;
  • за тиждень до всіх процедур необхідно відмовитися від пляжу, відвідування лазні і сауни, гострої їжі, мастурбації;
  • виключити їжу, викликає газоутворення – капусту, боби, крупи, морква, газовані напої;
  • при призначенні МРТ не можна пити 6 годин до початку діагностики.

Аналіз секрету простати

Ця процедура буває болючою. Секрет беруть в процесі ректальної стимуляції. Це означає, що перед діагностикою лікар робить масаж простати через пряму кишку. Пацієнту потрібно в цей час розслабитися. У процесі виникає бажання спорожнити сечовий міхур, але це потрібно перетерпіти. Секрет у кожного чоловіка виходить по-різному: в малій або великій кількості. Вся процедура взяття матеріалу відбувається так:

  • пацієнт звільняє нижню частину тіла від одягу;
  • далі він укладається на правий бік, підігнувши ноги;
  • лікар одягає рукавички, вводить в пряму кишку вказівний палець, робить їм погладжування 10-25 разів;
  • далі фахівець натискає на междолевую борозну для видавлювання секрету;
  • виділяється через сечовипускальний канал рідину збирають на предметне скло.

При мікроскопічному дослідження взятого секрету враховуються кілька показників. Для дослідження забрану мастило фарбують спеціальною фарбою. Під малим і середнім збільшенням мікроскопа лікар вивчає секрет простати і вивчає:

  1. Наявність лейкоцитів і їх кількість. Якщо цих клітин більше трьох, то можна говорити про запальний процес. Коли спостерігається така ж кількість бактерій, значить всередині простати присутня інфекція.
  2. Зерна лецитину. Їх кількість при простатиті суттєво зменшується.
  3. Особливості мікрофлори. На інфекції вказує присутність клебсиелл, синьогнійної палички, ешерихій, стафілококів.

Мазок з уретри

Основна метою взяття мазка з уретри – виявлення захворювань, що передаються статевим шляхом. В їхній список входять гонорея, трихомоніаз, кандидоз і ряд грибкових патологій. До початку діагностики не можна мочитися 2-3 години – чим довше, тим краще. Це необхідно, щоб місцева мікрофлора не була вимита сечею. За 3 тижні до взяття мазка потрібно перестати приймати антибіотики. Сама процедура проходить так:

  • стерильний зонд для зіскрібка або спеціальну щітку вводять у сечовивідний канал;
  • там прилад повертають;
  • іноді для збільшення чутливості до проведеного аналізу роблять масаж статевих органів;
  • в кінці взятий матеріал поміщають в пробірку.

Посів з уретри досліджують двома різними способами: методом ПЛР і за допомогою бактеріологічного посіву. Вони мають свої особливості та переваги:

  1. Метод ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції). У забранном матеріалу виявляють фрагменти ДНК того чи іншого виду бактерій. Цей метод високоефективний, допомагає виявити навіть невелике число клітин патогенних мікроорганізмів. Зробити це можна за 4-5 годин. Крім того, ПЛР виявляє інфекцію навіть на ранній стадії.
  2. Бактеріологічний посів. Взятий матеріал поміщають в живильне середовище, яка сприятлива для росту мікроорганізмів. Це допомагає виявити тип бактерій і визначити їх чутливість до конкретних антибіотиків. Посів займає більше часу, але зате даний метод ефективний при визначенні хронічних форм інфекцій.

Загальний аналіз сечі

Це основний метод діагностики, який відображає мікробіологічну картину внутрішнього стану організму і сечостатевої системи. Завданнями процедури є визначення в сечі рівня білка, її мікроскопії та візуальних властивостей. Простатит підтверджується при виявленні понад 5 лейкоцитів в одному полі зору. На тлі цього будуть підвищені рівні еритроцитів і білка. Сечу збирають наступним чином:

  • вранці необхідно обмити статеві органи;
  • потім разом із стерильною ємністю йдуть в туалет;
  • першу порцію сечі пропускають;
  • потім підставляють ємність і набирають близько 100 мл урини;
  • залишок у баночку не збирають, а знову пропускають в унітаз.

Ректальне обстеження

При проведенні ректального обстеження лікар визначає розміри простати і її частин, їх консистенцію, набряклість органу, болючість під час пальпації. Гострий та хронічний простатит робить передміхурову залозу дуже чутливою до зовнішніх впливів. Орган набрякає, а больовий синдром в ньому може віддавати в куприк і зовнішні статеві органи.

Ректальне обстеження триває не довше 5 хвилин. Під час процедури пацієнт відчуває дискомфорт. Біль виникає тільки при дотику до самої простаті. Це почуття пов’язане безпосередньо з простатитом, а не діями лікаря. Весь процес ректального обстеження відбувається так:

  • пацієнт лягає на бік або приймає колінно-ліктьову позицію;
  • лікар одягає рукавичку на вказівний палець, змащує його спеціальним засобом;
  • далі фахівець вводить палець в пряму кишку і акуратно промацує її, оцінюючи форму, борозну, поверхню.

Ультразвукове обстеження передміхурової залози

Простатит впливає на сечостатеву систему в цілому, тому її стан при цьому захворюванні погіршується. Щоб виявити пов’язані з нею захворювання і необхідно УЗД. Ще цей метод допомагає візуалізувати структуру і розміри залози. Існує 2 способи проведення УЗД:

  1. Трансабдомінальний. Це більш доступний метод, який не викликає у пацієнта дискомфорт і біль. Тут фахівець водить датчиком апарату для УЗД по області живота і в районі лобкової кістки. Щоб під час процедури добре проглядався сечовий міхур, потрібно за 2 години до діагностики випити 1 літр води.
  2. Трансректальне. Цей метод ще називається ТРУЗД. Це розшифровується як трансректальне ультразвукове дослідження. Воно більш інформативно для вивчення структурних особливостей простати. ТРУЗД виявляє навіть невеликі зміни залози. Наповнювати сечовий міхур для проведення обстеження немає необхідності. Перед процедурою потрібно очистити кишечник за допомогою мікроклізми, бо як датчик апарату УЗД вводиться в пряму кишку.

Томографія

Магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія (МРТ, КТ) необхідна для обстеження найтонших шарів передміхурової залози. Ці методи діагностики допомагають виявити причину змін ПСА – простатспецифічного антигену, який є продуктом синтезу простати і входить до складу її секрету. Аналіз на це білкова речовина проводиться при спостереженні за перебігом раку чи аденоми передміхурової залози.

МРТ і КТ виявляють підозрілі вогнища і допомагають розглянути їх окремо від здорових тканин. Після таких процедур лікар буде знати, з якої частини простати брати матеріал для біопсії у разі підозри на рак. МРТ і КТ проводяться, якщо після основних методів діагностики все ще залишились запитання або уточнення виду простатиту. Під час КТ пацієнта укладають на кушетку, встановлюють йому внутрішньовенний катетер для введення контрастної речовини. Далі відбувається сканування, яке виводить зображення органу на екран. Процедура МРТ відбувається так:

  • пацієнт лежить на столі апарату;
  • у пряму кишку вводиться эндоректальная котушка зі спеціальним чохлом, який був змазаний лубрикантом, і оточуючим балоном, що забезпечує фіксацію приладу;
  • далі отримують необхідні зображення простати на моніторі;
  • після процедур балон здувають, а котушку видаляють.

Діагностика простатиту в домашніх умовах

У виявленні цього захворювання не менш важлива самостійна діагностика простати. Розпізнати захворювання можна і в домашніх умовах. Навіть один із наведених нижче симптомів, який з’являється протягом тривалого часу, має насторожити. Чим раніше після виявлення перших ознак ви звернетеся до лікаря, тим швидшим буде одужання. На гостру форму простатиту вказують:

  • підвищення температури тіла, озноб, загальна інтоксикація;
  • різі при сечовипусканні;
  • гострі болі внизу живота, паху і в області прямої кишки.

Хронічну форму розпізнати складніше, тому як вона може протікати безсимптомно. Якщо ознаки і з’являються, то вони не дуже виражені. Запідозрити хронічний простатит можна за наступними симптомами:

  • паління в області ануса;
  • зниження лібідо і потенції;
  • передчасному сім’явипорскуванню;
  • тягне біль внизу живота;
  • сексуальної дисфункції;
  • нервових розладів;
  • ломоті в області яєчок і промежини;
  • болях в статевому органі;
  • частих позивах до сечовипускання.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо