Діагностика простатиту в домашніх умовах і лікування захворювання

Запалення простати – поширена чоловіча патологія, що виявляється в репродуктивному віці від 35 років і вище. Своєчасна діагностика передміхурової залози у чоловіків дозволить вилікувати його на ранніх стадіях і не допустити переростання хвороби в хронічну форму. Більшість чоловіків відмовляється відвідувати уролога, що є грубою помилкою, яка не дозволяє виявити проблему з простатою ще незапущених форми. Існує ряд методів, які допомагають виявити хворобу і без відвідування лікаря, про них має знати кожен сучасний чоловік.

Що таке простатит

Захворювання, яке виникає тільки у представників чоловічої статі, що супроводжується запаленням в області передміхурової залози (простати), називається простатитом. Часто початкова стадія хвороби не проявляється характерними симптомами, у зв’язку з цим складно визначити наявність недуги відразу. Рекомендується регулярно відвідувати уролога, лікар зможе розпізнати простатит і призначить лікування вже на ранніх термінах, що зробити самостійно в домашніх умовах практично неможливо.

Симптоми

Чим складніше форма запалення передміхурової залози, тим яскравіше виражені симптоми характерні для хвороби. Нерідко на перших стадіях патології, багато чоловіків плутають простатит із застудою і відкладають похід до лікаря, тим часом хвороба активно розвивається, переростаючи в більш складну форму. Якщо ви помітили більше 3-х з перерахованих нижче симптомів, то варто негайно звернутися до уролога, щоб встановити конкретний діагноз і зайнятися лікуванням запалення простати:

• хворобливе сечовипускання (з’являються неприємні відчуття в уретрі, свербіж, печіння, часті позиви до сечовиділення)
• болі в нижній частині живота, неприємні відчуття при дефекації;
• біль в області куприка і промежини;
• сексуальні розлади (слабка ерекція, болю під час інтимної близькості і т. д.).

Діагностика

Існує ряд методів для визначення наявності запального процесу передміхурової залози, з яких виділяють обов’язкові та додаткові способи: ректальне обстеження, дослідження мазка з уретри та інші. Перше, з чого починається діагностика простатиту у чоловіків – збір анамнезу, багато лікарів використовують анкети з бальною системою, з її допомогою зручно дізнатися все про специфіку, історії хвороби та ін. Після уролог призначає обстеження, серед яких:

1. Ректальна діагностика простатиту. Пальпація визначає розмір простати і її частин, наявність хворобливих відчуттів, наявність ущільнень та набряків. При нормальному стані процедура буде проходити безболісно, при наявності захворювання пацієнт буде відчувати біль від натискання пальцями. Перед обстеженням рекомендується зробити очищення клізмою.
2. Дослідження мазка передміхурової залози. Під час масажу простати лікар робить відбиток предметним склом при виході секрету. Обстеження цим методом визначає наявність і кількість лейкоцитів, особливість мікрофлори. При виявленні більше трьох запальних клітин, лікар зробить висновок про наявність простатиту. Процедура може бути болючою, щоб не допустити неприємностей, зробіть мікроклізму перед походом на обстеження.

Вищеназвані методи є основними, але цих способів не завжди вистачає для визначення діагностики запалень передміхурової залози. У медицині є ряд додаткових досліджень, з них:

1. Уретроскопія. Цей метод діагностики допоможе визначити наявність супутніх венерологічних захворювань. Береться мазок з уретри спеціальним приладом, який вводиться всередину статевого члена на глибину 3-4 див Процедура дуже травматична, після її проведення пацієнту боляче ходити в туалет протягом доби. До початку обстеження варто утриматися від сечовипускання на 3-4 години.
2. Дослідження сечі (загальний аналіз та бактеріологічний посів). При ОАМ визначається рівень білка, кількість лейкоцитів і еритроцитів. У хворих на простатит спостерігається більше 5 лейкоцитів, підвищений рівень білка і наявність еритроцитів. Для посіву збираються три проби сечі, які визначають, на якому етапі сечовидільного тракту присутній зростання мікрофлори. При запаленнях в передміхуровій залозі ріст мікроорганізмів відбувається на другому і третьому посівах.
3. Аналіз сперми. При проведенні даного обстеження визначається стан статевої функції хворого (активність сперматозоїдів, їх концентрація, параметри сперми тощо).
4. Урофлоуметрія. Метод, який проводиться рідко, з його допомогою визначаються додаткові параметри сечі, під час цього обстеження процес сечовиділення досконально вивчається.
5. Біопсія простати. Проводиться для виключення та підтвердження пухлинних захворювань.
6. УЗД. Ультразвукова діагностика простати допоможе дізнатися характер збільшення, ущільнення і консистенцію залози, які не вдалося точно визначити під час ректального обстеження.
7. МРТ простати. Як і біопсія проводиться з метою підтвердження або виключення наявності ракових захворювань в області передміхурової залози.
8. Рентгенологічне дослідження. Проводиться з метою отримання інформації про будову уретри.

Діагностика в домашніх умовах

Розпізнати наявність проблем з простатою можна і не звертаючись до лікарів, але потрібно зауважити, що на діагностику простатиту в домашніх умовах цілком і повністю покладатися не варто, такий аналіз буде лише орієнтовним і може виявитися помилковим. Характерні ознаки, які говорять про хвороби:

• Відчуття дискомфорту, жару, поколювання або свербіж в області статевих органів.
• Часті позиви до сечовипускання, при цьому постійно відчувається наповненість сечового міхура. У хворого при поході в туалет можуть бути короткі або переривчасті виділення, сечовиділення всього по кілька крапель.
• Болючість в анальному отворі, яка відчувається як в звичайному стані, так і при спорожнення прямої кишки.
• Якщо у хворого спостерігаються додаткові патології, він може страждати енурез (нетримання сечі).
• Зміна кольору сечі, помутніння. Можливі гнійні або слизові виділення при дефекації, прожилки крові в сечі або спермі, у зв’язку з тим, що може статися пошкодження стінок кровоносних судин.
• Значущі симптоми спостерігаються і в інтимній сфері: погіршується потенція, спостерігається низький рівень відчуттів від сексу, болі під час статевого акту.
• Загальна слабкість, підвищена температура.

Крім аналізу симптомів, хворим може бути проведена самостійна діагностика простатиту в домашніх умовах. Для цього необхідно спорожнити сечовий міхур (без зупинки) у три банки, після чого проаналізувати колір сечі, каламутність. Якщо ви помітили, що в першій і третій банку у вас каламутна сеча, то можете з упевненістю поставити собі діагноз – простатит. Якщо сеча з суспензією тільки в першому посуді – це говорить про інфекції в області уретри.

Гостра форма

Простатит гострої форми часто супроводжується жаром і ознобом, високою температурою тіла у хворого, яка досягає 39-40° С. На цій стадії розвивається значна набряклість передміхурової залози, що викликає сильну затримку сечовиділення. При гострій формі патології хворому дуже боляче ходити в туалет, постійно відчуваються болі в області статевих органів, можливі неприємні відчуття в анальному отворі, попереку. Чоловіки з гострою формою хвороби страждають від частих позивів до сечовипускання і неприємних відчуттів під час випорожнень.

Хронічний простатит

Чоловіки з хронічним запаленням передміхурової залози практично не відчувають ознак хвороби, але при відсутності своєчасного лікування можуть виникнути ускладнення, при несприятливих факторах — хвороба загострюється, симптоми стають яскраво вираженими. В основному, на перших стадіях хвороба протікає непомітно, і так як діагностика простатиту в домашніх умовах не завжди буває точною, а своєчасна терапія не проводиться, захворювання переходить в хронічну форму.

Лікування

Після того, як був встановлений точний діагноз, лікар пропише вам схему лікування простатиту. Розділяють різні методи лікування передміхурової залози, серед яких: лікарська терапія, хірургічне втручання, малоінвазивні методи лікування (фізіотерапія) та народні рецепти. Застосовують наступні групи препаратів:

• Антибіотики застосовуються для лікування простатиту, викликаного бактеріями (часто призначувані — Цифран, Таванік, Амоксицилін).
• Альфа-адреноблокатори знеболюють і знімають набряк простати, в основному застосовуються під час хронічної стадії (серед найпопулярніших — Фінастерид, Альфузозин та ін);
• Знеболюючі ліки призначають під час гострої стадії простатиту (Ібупрофен, Аспірин, Парацетамол та ін).

Хірургічне втручання при простатиті потрібна нечасто, як правило, при супутніх патологій (аденомі). Існують дві операції: трансуретральна резекція передміхурової залози (ТУР), простатектомія (аденэктомия). Під час першої видаляється частина тканини залози або всієї простати закритим способом, за допомогою резектоскопа, що вводиться через сечовипускальний канал. Під час другої операції заліза видаляється відкритим методом звичайними хірургічними інструментами.

Існують також нехірургічні методи, фізіотерапія. Ефективність деяких з них не доведена. Застосовуються:

• Мікрохвильова термотерапія. За допомогою високих температур знімається набряклість простати.
• Ультразвукова терапія.
• Кріодеструкція – метод для видалення запаленої тканини простати за допомогою рідкого азоту.
• Масаж простати виводить секрет, покращує кровопостачання простати.
• Рефлексотерапія.
• Гірудотерапія – лікування п’явками, вони викликають приплив лімфи, крові до простаті.
• Лікувальна гімнастика.

Щоб запобігти захворювання простатитом дотримуйтесь заходів профілактики. Для цього рекомендується пам’ятати про декілька правилах:

• уникайте переохолодження організму;
• дотримуйтесь дієти без алкогольних напоїв, гострої, смаженої їжі;
• ведіть регулярне статеве життя (застій сперми, ерекції без сім’явивергання провокують простатит);
• проходьте регулярні урологічні обстеження.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.