Доліхосігма кишечника у дитини — перші ознаки, особливості терапії, масаж і дієта

Неприродна довжина сигмовидного відділу товстої кишки, при якій утворюється резервуар для додаткового скупчування випорожнень, називається доліхосігмою. Якщо немає патологічних ознак, то лікарі відносять такий варіант розростання кишечника до норми. Коли зайві петлі кишки доставляють дискомфорт, то захворювання підлягає лікуванню.

В яких випадках доліхосігма у дітей вважається патологією

Подовжений кишечник у дітей в більшості випадків визнається індивідуальним відхиленням фізіологічного розвитку. Хворобою доліхосігма вважається при порушенні утворення калових мас і доставки їх до анусу. Патологія сигмовидної кишки може виникнути у дитини ще внутрішньоутробно через аномального формування кишкової трубки у плода. Інші причини розвитку доліхосігма придбані. Хвороба може виникнути внаслідок:

• гнильного бродіння в кишечнику;
• порушення травлення;
• розтягування сигмовидної кишки каловими масами;
• утворення додаткових петель;
• неправильне харчування годуючої матері і немовляти.

Ознаки захворювання

Клінічні прояви хвороби обумовлені функціональними змінами в товстій кишці і хронічної калової інтоксикацією. Провідне прояв доліхосігма – упорні запори, які можуть тривати до 10 днів поспіль. Із-за тривалої відсутності акту дефекації у дитини може траплятися несподіване випорожнення, яке він не може контролювати. Кал виходить повільно, болісно, має неприємний запах, щільну консистенцію.

Перші симптоми

Терміни розвитку симптоматики різні патології. Вони залежать від ступеня подовження кишки, зміни її моторики й тонусу, компенсаторних можливостей організму. Частіше доліхосігма розвивається у віці 6-12 місяців. Це пов’язано з введенням прикорму або переведення дитини на штучне (змішане) вигодовування, що тягне за собою збільшення кількості і ущільнення консистенції калових мас. Перші симптоми доліхосігма:

• запори мають епізодичний характер, стілець відсутній 2-3 дня;
• дилатація (розтягнення) кишки, посилення морфологічних змін;
• зниження рефлексу на дефекацію;
• енкопрез (нетримання калу).

На пізніх стадіях

При подальшому розвитку патологічного процесу частота і тривалість запорів збільшуються. Кал у дітей стає великого діаметру, іноді нагадує ялинову шишку, нерідко має смердючий запах. Пошкодження прямої кишки при проходженні щільних калових мас викликає поява в калі домішки червоної крові. Характерні клінічні ознаки на пізній стадії доліхосігма у дитини:

• рецидивуючі болі в околопупочной чи лівій здухвинній ділянці;
• метеоризм;
• спазм кишки;
• формування калових каменів;
• запальні процеси в стінці кишечника;
• рубцеві зміни брижі сігми.

Діагностика

При огляді дитини з доліхосігмой лікар відзначає дефіцит маси тіла, блідість шкірних покривів, відставання у фізичному розвитку. При пальпації живота визначаються петлі кишечника, переповнені каловими масами. При ректальному дослідженні виявляється порожня пряма кишка. Інструментальні методи діагностики:

• іригографія;
• МСКТ (багатошарова комп’ютерна томографія) кишечника;
• електроміографія;
• рентгенографія пасажу барію;
• сфинктерометрия;
• ректосигмоскопия;
• УЗД черевної порожнини;
• ультрасонографія товстого кишечника.

Особливості лікування

Складність терапії доліхосігма полягає в тому, що навіть після дотримання дієти і прийому медикаментів період ремісії може тривати не більше 2 місяців. Відбувається це через те, що зайві петлі кишечника нікуди не поділися, тому калові маси знову починають в них накопичуватися.

Щоб підтримати травний тракт, збалансована дієта повинна застосовуватися постійно. Медикаментозне лікування доліхосігма у дітей після 1 року проводиться кожні 2-3 місяці. Додатково застосовуються проносні клізми, фізіотерапевтичні процедури і масаж. Якщо консервативне лікування не є ефективним, то дитині призначається хірургічна операція.

Консервативні методи

Терапія доліхосігма починається з консервативних методів. Завдання лікування:

• нормалізація випорожнень;
• відновлення функціонування шлунково-кишкового тракту;
• налагодження густоти стільця;
• зняття гострих симптомів недуги.

Фізіотерапія і масаж при доліхосігма у дитини застосовується у разі тривалих закрепів. Вони сприяють скороченню кишки, усуненню застійних явищ у кишечнику. Методи народної медицини є ефективним доповненням до основної терапії.

Медикаментозна терапія

В рамках застосування медикаментів для усунення симптомів доліхосігма кишечника необхідно виділити призначення декількох груп препаратів. Для поліпшення стану хворого застосовуються:

• проносні – сприяють проходження калових мас (Регулакс, Сенадексин, Лактусан);
• знеболюючі – прибирають болючий синдром (Ібупрофен, Парацетамол);
• пробіотики – насичують кишечник корисною мікрофлорою (Лінекс, Ротабиотик-бебі, Біфіформ);
• вітаміни групи В, С – для підвищення імунітету.

Фізіотерапія

Лікування доліхосігма кишечника призначається, як правило, комплексне. Як фізіотерапевтичних методів застосовуються такі процедури:

• Інтерференцтерапія. Інтерференційні струми, що утворюються при поєднанні двох і більше струмів однакової амплітуди. Електроди вставляються в анальний отвір або на область сигмовидної кишки і на них протягом 20 хвилин відбувається вібруючий вплив. Курс лікування для дітей після 2 років 10-15 процедур.
• Голковколювання. На тілі хворого розташовуються голки, впливають на нервові точки, що відповідають за роботу шлунково-кишкового тракту. Час і кількість процедур призначається індивідуально. Голковколювання показано дітям після 3 років.
• Лазерна терапія. На область сигмовидної кишки відбувається вплив лазером за 1-2 хвилини. Курс лікування призначається індивідуально. Рекомендується дітям з 1,5 років.

Хірургічне лікування

У дитячому віці до оперативного лікування доліхосігма вдаються рідко. Операція показана, якщо після декількох курсів консервативної терапії, включаючи масаж, дієту і фізіопроцедури, запори не проходять. Під час операції хірург відсікає зайві петлі кишечника для відновлення прохідності товстої кишки. Інші показання до хірургічного втручання:

• спайки, закручування, перегини сігми;
• наявність калових каменів;
• виражена інтоксикація;
• вдавлення однієї частини труби в іншу;
• кишкова непрохідність.

Дієта при доліхосігма у дітей

Основний компонент усунення симптомів доліхосігма і швидкого одужання – здоровий дієтичний раціон. Харчування повинно включати:

• злакові каші;
• кисломолочну продукцію;
• відварне або запечене пісне м’ясо, яке треба вживати тільки з овочами;
• достатня кількість води в добу (розраховується з урахуванням ваги і віку дитини).

Методи народної медицини

Домашні рецепти застосовуються тільки після консультації з лікарем. Самостійна терапія на важкій стадії доліхосігма нерідко призводить до смерті малюка, оскільки спроби просування калу провокують розвиток кишкової непрохідності. Якщо доктор схвалив домашнє лікування, то в боротьбі із запорами допоможуть:

• Насіння льону. Залийте 1 ст. л. лляного насіння 100 мл окропу, настоюйте півгодини, після чого процідіть. Застосовуйте розчин з першого року життя по 2,5-5 мл 1-2 рази/добу протягом 10 днів.
• Шишки хмелю. Залийте в співвідношенні 1:20 хлібним квасом (темним). Зберігайте в холодильнику. Перед кожним застосуванням розчин ретельно розмішуйте. Давайте дитині з 2 років пити вранці та ввечері у дозі 1 мл/кг маси тіла. Тривалість терапії – 7 днів.
• Рицинова олія. Давайте дитині після 1 року 0,5 чайної ложки 1 раз/добу. Не можна приймати касторку в дитячому віці більше 2 днів поспіль.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.