Дріжджовий грибок у чоловіків: як лікувати

Молочниця – це захворювання, характерне не тільки для жінок. Чоловіки теж стикаються з дріжджовим грибком, який вражає шкіру, слизові оболонки і навіть внутрішні органи. Багато представників сильної статі не надають значення такій інфекції, але вона може викликати дуже неприємні і навіть небезпечні наслідки.

Що таке дріжджовий грибок у чоловіків

Це одна з назв кандидозу – захворювання, викликаного розмноженням на шкірі або слизових дріжджового грибка роду Кандида. Він включає близько 160 різновидів, але інфекції у людей викликають не всі. Особливо часто людина стикається з Candida albicans. Цей дріжджовий грибок є частиною природної мікрофлори слизових оболонок багатьох людей. Основні характеристики Candida albicans:

  • складається з овальних дріжджових клітин розмірами 4-8 мкм;
  • колонії грибка блискучі, опуклі, сметаноподібні;
  • швидко зростають – у середньому протягом 48 год;
  • єдиний з усіх грибків роду кандіда, що утворює справжній міцелій;
  • утворюють хламидоспори з щільною подвійною оболонкою і бластоспори (клітини, що сидять на перетяжках псевдомицелію);
  • при активному розмноженні дають мільярдні колонії, що візуально виглядає як білий наліт на слизовій оболонці.

Причини

Дріжджовий грибок роду Candida є умовно-патогенним. Це означає, що при міцному імунітеті він мирно співіснує з іншими мікроорганізмами мікрофлори слизової людини. У разі ослаблення захисних механізмів збудник активізується і починає розмножуватися. Крім зниження імунітету, до факторів ризику розвитку кандидозу відносяться:

  • куріння, зловживання алкоголем, що особливо характерно для чоловіків;
  • ВІЛ та інші імунодефіцитні стани;
  • хронічні інфекційні ураження;
  • гормональний дисбаланс;
  • дисбактеріоз кишечника;
  • неправильне харчування;
  • зайва вага;
  • гострі респіраторні захворювання;
  • дитячий або похилий вік;
  • недостатня гігієна;
  • ендокринні порушення, цукровий діабет.

Шляхи передачі

Грибок Кандида викликає кандидоз, який характеризується повсюдної поширеності. Від інших грибкових інфекцій він відрізняється переважно ендогенним шляхом зараження. Це означає, що інфікування організму відбувається зсередини, коли розмноження грибка активізується при ослабленні імунітету. Екзогенний шлях зараження зустрічається рідше. Він пов’язаний з проникненням грибка в організм зовні. Екзогенні шляхи зараження кандидозом:

  • Побутовий. Заразитися грибком можна при користуванні особистими предметами людини, що має кандидоз. Ризик підвищується при наявності на шкірі тріщин, подряпин та інших ран.
  • Контактний. Інфікування відбувається при рукостисканні, поцілунку і інших варіантах контакту з хворим.
  • Вертикальний. Такий тип зараження характерний для новонароджених. Їх інфікування відбувається під час пологів при проходженні через родові шляхи матері.
  • Статевий. Це різновид контактного способу передачі інфекції. Дріжджі у чоловіків можуть з’явитися при статевому акті з жінкою, яка має кандидоз, або є носієм грибка роду Кандида.
  • Аліментарний. Передбачає проникнення грибка в ротову порожнину разом з зараженою їжею. Поразки в цьому випадку піддаються ясен, що призводить до розвитку кандидозного стоматиту.

Симптоми

Особливість ураження чоловіків дріжджовими грибами вважається безсимптомний перебіг інфекції. Протягом кількох років представники сильної статі можуть заражати своїх партнерок, навіть не підозрюючи про наявність кандидозу. При зниженні імунітету або дії інших провокуючих факторів починають проявлятися всі симптоми цієї грибкової інфекції.

Кандидоз може вражати не тільки статеві органи, але і шкіру. Найчастіше грибок розмножується в місцях, де шкірний покрив тонше. До таким відносять пахові складки, промежину, пахвові западини. Грибок може викликати лущення шкіри, поява висипань, що викликають свербіж і печіння. Якщо дріжджова інфекція вражає статеві органи чоловіка, то у нього з’являються такі неприємні симптоми:

  • труднощі з втягуванням і витягуванням головки;
  • творожистие виділення з уретри під час сечовипускання;
  • запалення головки і тіла;
  • неприємний запах від головки статевого члена;
  • тупий, ниючий, тягнучий біль внизу живота;
  • біль і різі при сечовипусканні;
  • проблеми з потенцією;
  • біль при статевому акті;
  • набряклість, печіння і свербіж головки статевого члена;
  • почервоніння геніталій;
  • білий наліт на голівці статевого органу.

Діагностика

Кандидоз має етіологічну неоднорідність, оскільки грибки роду Candida по-різному чутливі до антимикотикам – протигрибкових препаратів. На деякі види згубно діють Флуконазол, Амфотерицин. Чутливість грибків до антимикотикам ще й неоднорідна, з-за чого часто доводиться підвищувати дозування або використовувати декілька препаратів. З цієї причини певні засоби призначають після отримання результатів мазка зі слизової головки статевого члена. Аналіз виявляє тип збудника і його чутливість до певних антимикотикам.

Ще до взяття мазка на першому етапі діагностики лікар проводить візуальний огляд статевих органів чоловіка. Поразка слизової дріжджовими грибками можна запідозрити вже по білому нальоту. Враховуються і скарги чоловіка на печіння, свербіж, почервоніння, біль в області паху, а також дискомфорт при сечовипусканні. Для підтвердження діагнозу лікар призначає ряд лабораторних та інструментальних методів досліджень:

  • ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція. Суть цього дослідження полягає в паркані малої кількості біологічного матеріалу людини з метою виявлення ДНК того чи іншого збудника. ПЛР ніколи не покаже інфекцію, якщо не буде виявлено ДНК грибка.
  • ІФА-діагностику. Це імуноферментний аналіз крові, який проводиться для виявлення в крові антигенів до певних захворювань.
  • Аналіз сечі. Дозволяє виявити кандидурию. Це стан, при якому в сечі у людини виявляються повторно грибки роду Кандида.
  • Біохімію венозної крові. Виявляє відхилення від норми реологічних показників. Запальний процес в організмі підтверджується при лейкоцитозі – підвищений рівень лейкоцитів.

Лікування дріжджового грибка

Якщо дріжджова інфекція у чоловіків підтверджується, то лікар призначає курс лікування протигрибковими препаратами. На ранній стадії грибка можуть застосовуватися місцеві засоби:

  • гелі;
  • мазі;
  • креми;
  • спреї;
  • сироватки;
  • розчини.

При великій площі ураження використовують системні антімікотікі, які допомагають організму боротися з грибком зсередини. Такі протигрибкові засоби випускаються у формі таблеток та капсул. Якщо дріжджова інфекція виникла на тлі інших захворювань, то додатково проводиться і їх лікування. Незалежно від етіології кандидозу чоловікові рекомендується дотримувати наступні правила:

  • носити бавовняну білизну, оскільки синтетичні тканини не забезпечують достатнього доступу повітря до шкіри;
  • нормалізувати вагу дотриманням правильного харчування;
  • уникати випадкових статевих зв’язків;
  • приймати антибіотики тільки за призначенням лікаря;
  • користуватися тільки водорозчинними лубрикантами;
  • при алергії на презервативи з латексу користуватися виробами з поліуретану.

Місцеве лікування

Сьогодні існує безліч різних протигрибкових препаратів, у тому числі випускаються у формі засобів для зовнішнього застосування. Їх класифікують в залежності від діючого протигрибкової компонента в складі. Основою антимікотиків можуть виступати наступні речовини:

  • тербінафін – Ламізил, Тербизил;
  • натаміцин – Пімафуцин;
  • клотримазол – Кандизол, Канестен;
  • кетоконазол – Мікозорал, Мікокет.

Останній препарат – Мікокет – вбиває спори дріжджового грибка за рахунок пригнічення в них біосинтезу ергостеролу, фосфоліпідів і тригліцеридів. Перевага мазі – при місцевому застосуванні не всмоктується в кров, тому не надає системні побічні ефекти. З недоліків можна відзначити поява еритеми, набряку, висипу або печіння в ділянці нанесення, але тільки при використанні кошти в надмірних кількостях.

Наносити мазь потрібно 1-2 рази на добу на вогнище ураження дріжджовими грибками. Курс лікування становить 2-4 тижні. Загальні показання Мікокета:

  • кандидоз шкіри;
  • пахова епідермофітія;
  • висівкоподібний лишай;
  • себорейний дерматит;
  • дерматомікоз гладкої шкіри;
  • епідермофітія стоп, кистей.

Ще один ефективний засіб – крем Пімафуцин. Активний компонент у його складі впливає на дріжджові та дріжджеподібні грибки, зв’язуючи стероли в їх клітинній мембрані. У результаті клітини збудника гинуть. Плюс Пимафуцина – при місцевому застосуванні не абсорбується через слизові оболонки і шкіру, тому не чинить системної дії. Серед недоліків користувачі відзначають свербіж і печіння в місці нанесення, але вони проходять самостійно. Показаний Пімафуцин при грибковому ураженні шкіри, слизових або нігтів, в тому числі дріжджовими грибками.

Таблетки і капсули

Якщо місцева терапія дріжджовий інфекції не дала позитивних результатів, то дерматолог призначає системне лікування. Воно теж засноване на протигрибкових препаратів, але їх використовують вже у вигляді таблеток та капсул:

  • на основі ітраконазолу – Ітракон, Румикоз, Ірунин, Ітразол, Ітрунгар;
  • заснованих на флуконазоле – Флюкостат, Мікосист, Дифлюкан;
  • включають кетоконазол – Фунгавис, Нізорал.

Одним з найефективніших вважається препарат Флюкостат. Його перевага – для лікування дріжджового грибка у чоловіків потрібно одноразово прийняти 150 мг. Далі для профілактики рецидиву п’ють по 150 мг 1 раз у 4 тижні протягом 4-12 місяців. З недоліків Флюкостата зазначається його ціна. Препарат діє на дріжджові гриби за рахунок блокування синтезу стеролу в клітині збудника, з-за чого її стінки стають неспроможними. Загальні показання до лікування Флюкостатом:

  • урогенітальний кандидоз у чоловіків;
  • профілактика кандидозу на тлі синдрому імунодефіциту;
  • мікози;
  • висівкоподібний лишай;
  • оніхомікоз.

Окремо з усіх протигрибкових засобів варто відзначити Ністатин. Це антибіотик полиенового ряду з протигрибковою активністю. Перевага Ністатину – дріжджовий грибок у чоловіків не може виробити стійкість до такого препарату. З мінусів відзначаються побічні ефекти цих таблеток у вигляді гіркого присмаку у роті, діарея, ознобу, алергії, нудоти і блювоти. При дріжджовий інфекції приймають Ністатин по 500 тис. ОД 6-8 разів на добу. Курс триває 2 тижні. Ністатин застосовують у наступних випадках:

  • при кандидозі слизових оболонок і внутрішніх органів;
  • для профілактики грибка в післяопераційний період;
  • для запобігання дріжджовий інфекції при тривалому прийомі антибіотиків.

Народні методи

Покладатися повністю на народні засоби при дріжджовому грибку не варто. Вони ефективні лише на ранній стадії інфекції за умови поєднання з основним лікуванням. Перед застосуванням народних рецептів варто проконсультуватися з лікарем, адже самолікування може тільки погіршити перебіг захворювання. Серед ефективних засобів можна виділити наступні:

  • Змішати масло ялиці і масло какао в співвідношенні 1:10. Закип’ятити, потім дати повністю охолонути. В отриманому складі змочити ватний диск, який протирати вогнища дріжджовий інфекції 3-4 рази за добу. Повторювати до зникнення симптомів захворювання.
  • Залити 4 ст. л. подрібненої трави чистотілу 1 літром води. Інгредієнти змішати в каструлі, там же закип’ятити майбутній відвар. Тушкувати його на маленькому вогні 5 хвилин, після чого остудити. Перед застосуванням процідити через кілька шарів марлі. Отриманим відваром обмивати статеві органи 3-4 рази на добу. Можна використовувати і для обробки вогнищ дріжджовий інфекції на гладкій шкірі.
  • З одного лимона вичавити сік, додати 1 ст. окропу. Дати засобу охолонути, після чого обробити ним уражені ділянки. Грибок не любить кисле середовище. Повторювати процедуру 3-4 рази за добу до зникнення симптомів інфекції.

Профілактичні заходи

Запобігти розвиток дріжджовий інфекції можна, дотримуючись деяких простих правил. Головне з них – ретельне дотримання особистої гігієни. Не менш важливо чоловікові стежити за якістю спідньої білизни. Воно не повинно бути тісним і вологим. Краще носити вироби з бавовняних тканин. Інші заходи профілактики:

  • виключити безладні статеві зв’язки;
  • контролювати свою вагу;
  • правильно харчуватися;
  • відмовитися від надмірного вживання цукру, алкоголю;
  • виключити куріння;
  • своєчасно лікувати хронічні захворювання;
  • користуватися тільки своїми предметами особистої гігієни.

Відео

Відгуки

Олег, 32 роки

З дріжджовий інфекцією зіткнувся близько року тому, коли зламав ногу. Мені поставили апарат Єлізарова. Через пару днів на спицях став з’являтися білий наліт. Лікарі думали, що це бактеріальна інфекція, але після зіскрібка виявили дріжджі. Мені дали одну капсулу Флюкостата, після чого симптоми зникли практичні за 2-3 дні.

Ілля, 41 рік

Скільки препаратів я перепробував – ні один не допомагав, поки мені не порадили Пімафуцин. Використовував звичайний крем, який наносив на всю область паху. Свербіж і печіння пройшли вже на наступний день, але я закінчив 2-тижневий курс. Лікар порадив наносити ще протягом тижня для профілактики, хоча симптомів інфекції вже не був.

Юлія, 26 років

Мені вдалося впоратися з молочницею, але у чоловіка вона ніяк не проходила. Гінеколог сказав, що потрібно було лікувати одночасно обох, і порадив Клотримазол крем. Наносили щодня по 2 рази. Додатково змивали білий наліт Мірамістином. Така схема лікування допомогла за 2 тижні, але Клотримазол використовували ще 7 днів для профілактики рецидиву.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Також пропонуємо