Дуоденальне зондування жовчного міхура: техніка виконання методу дослідження

Так називається спеціальний метод дослідження якісного та кількісного складу жовчі. Аналіз допомагає оцінити стан підшлункової залози, печінки і жовчного міхура. Суть процедури полягає в аналізі жовчі, яку відправляють на мікроскопічне і бактеріологічне дослідження.

Показання до дуоденального зондування

Процедура дуоденального зондування проводиться тільки у складі комплексної діагностики. Результати дослідження не можуть використовуватися як самостійне підтвердження захворювання. Основним показанням до проведення дуоденального зондування є біль у підребер’ї. Ця область є проекцією місця знаходження жовчного міхура і печінки. Їх болючість може вказувати на різні патології. Крім болі в області правого підребер’я, зондування жовчного міхура має такі показання:

• печія;
• гіркота у роті;
• захворювання жовчовивідних шляхів і печінки;
• запальні процеси жовчного міхура;
• застій мокротиння у жовчному міхурі;
• концентрований склад сечі при попередніх аналізах;
• жовтушність або свербіж шкірних покривів;
• асцит;
• розлади стільця;
• нудота і блювання.

Підготовка

Щоб процедура була максимально результативною, необхідно правильно до неї підготуватися. Лікар, який призначив дуоденальне зондування, повинен розповісти пацієнту про техніку проходження такого дослідження жовчного міхура і дати поради щодо способу життя перед аналізом. Підготовка пацієнта до дуоденальному зондування передбачає наступне:

• За 5 днів до процедури відмовитися від прийому ферментних, судинорозширювальних, жовчогінних препаратів.
• За 3 доби до дослідження виключити проносні засоби.
• Не приймати їжу за 12 год до процедури.
• 2 дні до дослідження дотримуватись дієти, що виключає овочі, фрукти, смажені, м’ясні і копчені страви.
• Перед процедурою зняти зубні протези, якщо вони є.
• На вечерю напередодні дослідження не вживати капусту, картоплю, газовану воду, молоко, чорний хліб.
• Напередодні до аналізу випити 8 крапель 0,1% розчину Атропіну (іноді лікар вводить його підшкірно у відповідній інструкції дозі).
• Перед процедурою пацієнту дають випити 30 г розчину Ксиліту.

Техніка

Для процедури використовують спеціальний зонд, який являє собою гумову трубку з металевим наконечником (оливою). Вона має численні отвори, через які ведеться забір жовчі. Довжина трубки досягає 110-150 см. На ній роблять спеціальні засічки з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнта. Стандартне їх кількість – 3: на висоті 40-45 см – на рівні кардіальної частини шлунка, 65-70 см – на місці першого воротаря, 80 см – у зоні дуоденального соска 12-палої кишки. Дуоденальне зондування жовчного міхура має кілька видів:

• Сліпе зондування, або тюбаж. Це дослідження проводиться з метою спорожнення жовчного міхура.
• Фракційне зондування. Під час цього дослідження жовчного міхура проводиться забір вмісту різних відділів шлунка.
• Хроматичне зондування. Перед таким зондуванням жовчного міхура пацієнту вводять спеціальні индигокармины, які дозволяють відрізнити міхурово жовч від печінкової і холедохиальной.

Сліпе зондування

Перед цим дослідженням натщесерце пацієнтові роблять УЗД, після чого дають випити розчин сорбіту з розрахунку 2 г на 1 кг маси тіла. Сліпе зондування жовчного міхура дозволяється, якщо він зменшився наполовину. Проведення дуоденального зондування сліпим способом включає такі етапи:

1. На голодний шлунок пацієнту дають один жовчогінних препаратів: мінеральну воду, сульфат магнію, оливкова олія або сорбіт.
2. Далі людина лягає на правий бік, під область правого підребер’я йому кладуть грілку.
3. Через 40-60 хв. ще раз дають жовчогінні препарати.
4. Потім хворому подають жовчогінний сніданок, що складається зі шматочка вершкового масла і вареного яйця.

Фракційне дуоденальне зондування

Ця процедура зондування жовчного міхура поділена на кілька фаз, в кожну з яких проводять забір жовчі. Така техніка використовується з метою полегшення техніки виконання дослідження. Вся процедура включає 5 основних етапів:

1. Перша фаза – паркан порції А. Тривалість – 10-20 хв. Порція А являє собою комплекс з шлункового і підшлункового соків і жовчі. Після забору пацієнту вводять жовчогінні холецистокинетики: 25% магнезії, рослинна олія, розчин пептона 10%, пітуїтрин, розчин ксиліту 40%, 40% глюкози.
2. Друга фаза. Тривалість – 4-6 хв. Після введення магнезії сфінктер Одді закривається, тому викид жовчі з великого дуоденального сосочка припиняється.
3. Третя фаза. Відбувається виділення золотисто-жовтого вмісту позапечінкових жовчних проток.
4. Четверта фаза. Паркан фракції, яка сформувалася безпосередньо в жовчному міхурі. Відокремлюване має оливкою або темно-жовтий колір. Тривалість цієї фази індивідуальна.
5. П’ята фаза – паркан порції С. Починається, коли замість темної рідини з’являється світла, золотисто-жовта. Збір триває близько 30 хв.

Хроматичне

За 14 год до процедури пацієнт приймає 0,15 метиленової сині у желатиновій капсулі. При виділенні з печінки ця речовина стає безбарвним, а в жовчному міхурі перетворюється в хромоген і забарвлює жовч в синьо-зелений відтінок. Порції А і С при цьому пофарбовані у звичайний жовтий колір, оскільки вони містять лейкосоединение. В результаті лікарям вдається легко відрізнити міхурово жовч від інших порцій. Хроматичне дуоденальне обстеження жовчного міхура включає наступні етапи:

1. Фаза базальної секреції жовчі. Тривалість в нормі 18-22 хв. Обсяг виділилася жовчі – 26-34 мл. Вона має світло-жовтий відтінок. По закінченні виділення жовчі вводять 50 мл магнію сульфату 33%, після чого на 3 хв. зав’язують зонд.
2. Фаза латентного жовчовиділення. Тривалість – 5-7 хв. Жовч на цьому етапі не виділяється.
3. Фаза сфінктера Люткенса і холедоха. Це ще один період латентного жовчовиділення тривалістю 2-4 хв. З холедоха виділяється близько 1-5 мл жовчі. Всі описані 3 етапи складають порцію А.
4. Фаза жовчного міхура. Тривалість – 30-36 хв. В цей час відбувається виділення міхурової жовчі – до 4 мл в хвилину. Вона має синьо-зелений колір.
5. Фаза зовнішньої секреції. Тривалість – 22-26 хв. На цьому етапі починає виділятися жовтувато-золотиста жовч. Перші 15 хв. швидкість виділення складає більше 1 мл/хв. В подальшому виділяється вже до 1 мл.
6. Фаза залишкової міхурної жовчі. До цього часу дуоденальне зондування вже закінчується, оскільки у здорових людей жовчний міхур починає самостійно повторно скорочуватися тільки через 2-3 ч. Тривалість етапу становить 5-12 хв. За цей час виділяється до 10-15 мі синьо-зеленої міхурово жовчі.

Особливості проведення процедури у дітей

Алгоритм дуоденального зондування у дітей практично нічим не відрізняється від техніки проведення у дорослих. Різниця полягає тільки в розмірі зонда. Новонародженим трубку вводять на глибину близько 25 см, дітям від півроку – приблизно 30 см, старше року – на 35 см, у віці 2-6 років – на 40-50 см. Головне – пояснити дитині техніку проведення процедури. При необхідності батьки можуть бути присутніми під час дослідження.

Розшифровка дуоденального зондування

Під час забору жовчі записують тривалість кожної фази. Якщо тривалість якого-небудь періоду збільшена, то це може вказувати на спазм гладких м’язів або інші проблеми з травною системою. Після дуоденального зондування жовч відправляють на бактеріальне і мікроскопічне дослідження. Під час аналізу враховуються наступні показники матеріалу:

• Прозорість. У нормі жовч повинна бути прозорою, але не вважається відхиленням і незначне помутніння.
• Колір. Порції А і С повинні мати світлий золотистий відтінок, порція В – бути більш темною і концентрованою. Якщо відтінок змінився, то можливо запалення, збільшення головки, перегин підшлункової. Те ж відбувається при появі в ній новоутворень або каменів.
• Стерильність жовчі. Вона повинна бути збережена. При паразитарних зараженні в жовчі з’являються яйця гельмінтів, при запаленні – слизові включення.
• Густота складу. Її зміна вказує на згущення жовчі, що може відбуватися при порушеннях роботи печінки або жовчнокам’яної хвороби. У нормі порція А має щільність 1002-1016, – 1016-1032, З – 1007-1011.
• Склад. У нормі жовч може містити мала кількість епітелію з поодинокими лейкоцитами. Ще до складу можуть входити холестеринові кристали з щавелевокислым натрієм. Підвищення числа лейкоцитів у порції вказує на початок розвитку запалення жовчного міхура, у порції С – патології внутрішньопечінкових проток.

Протипоказання

Більшість пацієнтів добре переносять процедуру дуоденального зондування, але в деяких випадках воно протипоказано. Обмеження пов’язані з ушкодженнями травного тракту, патологіями серця і судин або дихальної системи. Так, до протипоказань відносяться:

• загострений хронічний або гострий холецистит;
• сильна задишка;
• серцево-судинні захворювання;
• варикоз стравоходу;
• шлунково-кишкові кровотечі;
• гіпертонічна хвороба;
• загострення виразки 12-земного відростка і шлунка;
• ракові пухлини у шлунку;
• ішемія;
• інфаркт міокарда.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.