Ерозія шийки матки – причини і ознаки, медикаментозна терапія та хірургічне втручання

Одним з поширених захворювань в гінекології є ерозія шийки матки. Патологічний процес тривалий час протікає безсимптомно. Дізнаються жінки про існування проблеми зі здоров’ям при плановому огляді у гінеколога. Згідно зі статистикою, з вказаним захворюванням стикаються 50% представниць слабкої статі, тому важливо знати, які причини виникнення недуги.

Що таке ерозія шийки матки

Це патологічний процес, який супроводжується формуванням на слизовій оболонці невеликих ранок. Такий дефект плоского епітелію зони піхви, помітний при інструментальному огляді гінеколога, вимагає лікарського контролю. Серед факторів ризику лікарі виділяють перебіг запального процесу статевої системи, формування поліпів, кістозних утворів. При правильному лікуванні ерозії рубців не залишається.

Причини ерозії шийки матки

Етіологія патологічного процесу до кінця залишається нез’ясованою. Гінекологи виділяють кілька теорій, чому у кожної другої жінки репродуктивного віку діагностують ерозію шийки матки. Нижче представлений ряд потенційних причин:

1. Запальний процес в репродуктивній системі. Зазначена патологія супроводжується посиленою секрецією залоз шийкового епітелію, прогресує запалення яєчників або придатків, цистит.
2. Раннє статеве життя. Висока ймовірність приєднання вторинної інфекції на тлі ще не до кінця сформованої слизової оболонки жіночих статевих органів (процес формування закінчується до 20-23 років).
3. Механічні пошкодження. У цьому випадку мова йде про перенесені раніше аборти, вискоблюваннях, пологах з розривами, грубому статевому контакті, частій зміні сексуальних партнерів (дисбіоз піхви).
4. Статеві інфекції. Ерозія розвивається на тлі підвищеної активності трихомонад, гонококів, ВПЛ, уреаплазми, хламідій, токсоплазм, кандид, генітального герпесу.
5. Ендокринні порушення. У жінки відбувається гормональний збій, порушується менструальний цикл на тлі застосування стероїдів, гострого дефіциту естрогенів, вікових змін організму, дисгормональних порушень.
6. Зниження імунної відповіді жіночого організму. Ослаблення імунітету пов’язана з віковими особливостями або стає наслідком перенесеного захворювання.
7. Анатомічні особливості репродуктивної системи. У жінки може бути діагностований патологічний виворіт слизової оболонки нижньої частини шийки матки (ектропіон).

Гінекологи виділяють ряд провокуючих факторів, які передують виникненню захворювання. Серед таких:

• часті спринцювання, що порушують мікрофлору піхви;
• неправильна імплантація протизаплідною спіралі;
• зайва вага, ожиріння;
• попереднє хірургічне втручання, наприклад, видалення поліпів;
• використання додаткових пристосувань («іграшок») при статевому контакті;
• хронічні захворювання статевої системи, уповільнені запальні процеси.

Види ерозії шийки матки

В залежності від ступеня ураження епітелію лікарі виділяють легку, помірну, важкий ступінь захворювання. Враховуючи стадію і стан патологічного процесу, наводять таку класифікацію:

1. Вроджена ерозія. Частіше прогресує у підлітковому віці, зникає самостійно без додаткового лікарського участі. Вкрай рідко перероджується в злоякісну пухлину. Причини захворювання залишаються нез’ясованими, не виключено, що закладені в період внутрішньоутробного розвитку плода (дівчатка).
2. Справжня ерозія. Під впливом фізіологічних і патологічних факторів епітелій злущується, стрімко прогресує ділянку запалення. При діагностиці ерозія має насичено червоний колір, кровоточить, стає причиною дискомфорту і нападу болю при статевому контакті.
3. Псевдоерозія. Відбувається заміна епітелію на циліндричний епітелій, межі якого зміщуються за межі зовнішнього зіву. Симптоми патології в більшості клінічних випадків відсутні, але лікарі не виключають біль при статевому акті, сукровичні виділення з піхви.

Симптоми

Кожній пацієнтці важливо знати причини виникнення ерозії шийки матки у родили та народжуючих жінок, щоб виключити ризик розвитку потенційних ускладнень. Важливо вивчити симптоми захворювання, щоб при перших проявах пройти комплексну діагностику і приступити до лікування:

• гнійно-кров’янисті виділення, які можуть з’явитися після статевого акту;
• тягнуть болі внизу живота;
• сукровичні виділення;
• печіння, біль, свербіж при сечовипусканні;
• сухість піхви і дискомфорт при статевому контакті.

Діагностика

При підозрі на ерозію шийки матки лікарі призначають комплексне обстеження в стаціонарі. Дуже важливо правильно диференціювати захворювання, визначити причину виникнення. Першим ділом гінеколог проводить інструментальний огляд, оцінює стан епітелію, візуалізує наявність виразок. За результатами лікар призначає проведення лабораторних досліджень:

• кольпоскопії;
• біопсії для виключення прогресуючої онкології (раку);
• вивчення мазка з піхви на предмет виявлення патогенної флори;
• лабораторного дослідження крові;
• ПЛР-аналізів на інфекції;
• цитологічного дослідження;
• посіву на бактеріальну флору.

Лікування ерозії шийки матки

Підхід до проблеми зі здоров’ям комплексний. Для усунення причин і лікування враховується вік пацієнтки, стадія патологічного процесу, наявність вторинних інфекцій і запальних процесів, хронічних захворювань, народжених дітей. Схема комплексної терапії визначається, виходячи з різновиди ерозії:

1. Вроджені ерозії не лікують. Пацієнтка потрапляє в групу ризику, тому повинна регулярно спостерігатися у гінеколога. Не виключено, що така проблема незабаром зникне самостійно.
2. Справжні ерозії і псевдоерозії лікують одночасно із захворюваннями, які спричиняють появу на епітелії кровоточивих виразок. В іншому випадку позитивна динаміка відсутня.

Консервативна терапія

На початковій стадії захворювання можна вилікувати медикаментозними методами, заснованими на застосуванні антисептичних, ранозагоювальні, протизапальних засобів, системних антибіотиків. Головне – визначити і усунути причину ерозії. Схеми консервативного лікування:

1. При наявності запального процесу комплексна терапія повинна бути спрямована на знищення патогенного збудника (кандид, хламідій, папіломи, гонококів і т. д.). В іншому випадку позитивна динаміка довгий час відсутня, а проблема зі здоров’ям тільки посилюється.
2. Ерозію при гострому запаленні лікують альтернативними методами в домашніх умовах. Наприклад, поліпшення забезпечує курсова постановка тампонів з риб’ячим жиром, олією обліпихи, синтоміциновою емульсією, маззю Солкосерил. Не виключено місцеве застосування антибіотиків у формі аерозолю, наприклад, Левовинизоля, Олазоля.
3. Для зміцнення імунної системи необхідний прийом імуностимуляторів, вітамінно-мінеральних комплексів. Лікарі додатково призначають свічки з пробіотиками, які відновлюють вагінальну мікрофлору.
4. Якщо причина ерозії має грибкову природу, пацієнтці необхідно застосування Метронідазолу, Секнидазола, Азитроміцину, Флуконазолу та інших протигрибкових препаратів всередину і вагінально.
5. Дисгормональні порушення можна усунути за допомогою оральних контрацептивів, індивідуально підібраних лікуючим лікарем. Щоб відновити гормональний баланс, рекомендовані аналоги натуральних прогестерону та естрогенів.
6. Другорядну роль виконують фізіотерапевтичні процедури, серед яких особливо популярні іонофорез з лікарськими засобами, мікрострумова і озонотерапія, ультрафіолетова і короткохвильова ультрафіолетова терапія, гелій-неоновий лазер.

Хірургічне лікування

Медикаментозне лікування після виявлення основної причини захворювання не завжди відрізняється високою ефективністю. Лікарі рекомендують хірургічне втручання, основні цілі якого – зруйнувати циліндричний епітелій, забезпечити швидке відходження і прискорити регенерацію травмованого епітелію. Види інвазивних методик:

1. Діатермокоагуляція. По суті, це припікання ерозії електричним струмом. Тривалість процедури – 20-30 хвилин, додаткове використання анестезії не потрібно.
2. Кріотерапія. Це вплив на вогнище патології знижених температур рідкого азоту), в результаті чого зона ураження виморожується.
3. Лазерна коагуляція. Припікання уражених зон лазером. Період реабілітації триває 4-6 тижнів, ризик виникнення повторних рецидивів мінімальний.
4. Хімічна коагуляція. Це використання спеціальних лікарських препаратів, які при попаданні на циліндричний епітелій сприяють якнайшвидшому відмирання.
5. Діатермоконізація. Використання спеціальної петлі для видалення розрісся циліндричного епітелію. Реабілітація займає до 2 місяців.

Ускладнення

Якщо вчасно не виявити і усунути причину патології, ерозія збільшується в розмірах, захоплює здорові тканини, що призводить до незворотних наслідків в репродуктивній системі жінки. Потенційні ускладнення:

• деформація з подальшим формуванням рубців;
• діагностоване безпліддя;
• приєднання вторинної інфекції;
• порушення менструального циклу;
• виникнення раку (розвиток ракових клітин);
• запальні процеси придатків, яєчників.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.