Есциталопрам показання до застосування препарату, властивості і відгуки
Зміст
Через свідомість людини безперервно проходять великі обсяги інформаційних потоків, які часто створюють важкий емоційний фон, який з часом деструктивну дію на психіку. Підсумком стає поява розладів у вигляді тривалої тривоги і стресу, що знижують успішність людини. Щоб відновити душевну рівновагу, психотерапевти рекомендують застосування Есциталопрама – сучасного препарату з групи антидепресантів.
Антидепресант Есциталопрам
Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну – група препаратів, що знайшли широке застосування у зв’язку з високою ефективністю при терапії депресій різного походження. Зона дії препарату – розлади вищої нервової діяльності, що мають прикордонний тип. Знання особливостей медикаменту дозволить досягти максимальної ефективності при його застосуванні.
Склад і форма випуску
Форма випуску – таблетки з плівковим покриттям масою 5, 10, 20 мг. Форма таблеток – двояковыпуклая, кругла; колір – білий. Кількість штук в упаковці – 14 або 28. Склад таблеток:
Склад | Концентрація, мг | ||
Есциталопрам оксалат/ відповідність масі чистого речовини | 6,39/5 | 12,78/10 | 25,56/20 |
Допоміжні компоненти | |||
Целюлоза мікрокристалічна | 48,01 | 96,02 | 192,04 |
Крохмаль прежелатинізований | 24 | 48 | 96 |
Кремнію діоксид колоїдний (аеросил) | 0,8 | 1,6 | 3,2 |
Магнію стеарат | 0,8 | 1,6 | 3,2 |
Склад оболонки | |||
Опадрай білий (лактози моногідрат, гіпромелоза, титану діоксид, макрогол) | 3,2 | 6,4 | 12,8 |
Фармакодинаміка та фармакокінетика
Медикамент вибірково пригнічує процес зворотного захоплення серотоніну, підвищуючи кількість нейромедіатора в районі синаптичної щілини, збільшуючи і подовжуючи дію серотоніну, яке той справляє на постсинаптичні рецептори. Активний компонент майже не з’єднується з серотониновыми і допаминовыми рецепторами, а також з м-холінорецепторами, бензодіазепіновими й опіоїдними рецепторами. Противодепрессивный ефект проявляється після лікувального курсу тривалістю у два-чотири тижні, максимальна дія – через три місяці від початку прийому.
Препарат приймається у будь-який час доби, біологічна доступність перебуває близько позначки 80%. Зв’язування з білками – 80%. Максимальна концентрація в плазмі відбувається через 4 години. В процесі травного метаболізму утворюється деметилированнный метаболіт. Виведення з організму відбувається переважно у вигляді метаболітів допомогою нирок (з сечею) і печінки.
Показання до застосування
Есциталопрам призначається при паниках (з агорафобією або без неї) і депресивних станах будь-якого ступеня вираженості. Показаннями для лікувальної терапії є соціальні фобії, обсесивно-компульсивний розлад і генералізований тривожний розлад. Початок терапії може супроводжуватися підвищенням тривожності, яка проходить через два тижні лікування.
Інструкція по застосуванню Есциталопрама
Таблетки приймаються внутрішньо у будь-який час, без прив’язки до режиму харчування. Добова доза Есциталопрама залежить від індивідуального стану пацієнта та становить 10-20 мг. В основній масі випадків тривалість терапії при паниках дорівнює кількох місяцях. Припинення терапії відбувається поступово протягом 1-2 тижнів, що дозволяє уникнути появи синдрому відміни.
Особливі вказівки
Препарат Есциталопрам протипоказаний у віці до 18 років і при вагітності/годуванні груддю, тому що відсутні дані про його безпеку і застосування. Інші особливі вказівки до застосування медикаменту:
- Есциталопрам може порушити серцево-судинний ритм і призвести до гіпонатріємії на тлі порушення секреції антидіуретичного гормону, особливо у жінок старшого віку.
- При лікуванні препаратом можлива поява шкірних крововиливів, тому його з обережністю призначають при підвищеному ризику кровотеч під час прийому пероральних антикоагулянтів.
- Слід утримуватися від прийому алкоголю протягом усього часу лікування Есциталопрамом.
- Під час лікування препаратом варто утримуватися від керування механізмами і транспортом.
Лікарська взаємодія
Посилити тривогу на тлі лікування медикаментом можуть антидепресанти або бензодіазепіни. Інші можливі лікарські взаємодії препарату:
- Заборонено поєднувати ліки з інгібіторами моноаміноксидази – між їх прийомом має пройти мінімум 14 днів. Не можна одночасно приймати Есциталопрам з антиаритмічними, антипсихотичними засобами, нейролептиками, похідними бутирофенону, три — і тетрациклическими антидепресантами, протимікробними препаратами зважаючи можливих порушень серцевого ритму.
- Поєднання ліки з Суматриптаном або Трамадолом може призвести до розвитку серотонінового синдрому. Літій і Триптофан посилюють дію препарату, звіробій – зменшує.
- Омепразол, Циметидин, Дезипрамин, Метопролол здатні збільшити концентрацію активної речовини складу препарату в плазмі крові.
Побічні дії
Протягом перших двох тижнів лікування лікарі відзначають посилене прояв побічних ознак, які проходять по мірі поліпшення стану хворих. До реакцій на препарат відносяться:
- тромбоцитопенія, экхимоз;
- підвищене потовиділення;
- алергічні реакції, анафілактичний шок;
- сонливість, головний біль, тремор, запаморочення, мігрень, парестезія, порушення смакових відчуттів;
- дискінезія, судоми;
- зниження лібідо, імпотенція, проблеми з еякуляцією;
- неспокій, безсоння, сплутаність свідомості, амнезія, агресія, галюцинації, ейфорія, панічні атаки;
- нудота, блювання, діарея, сухість у роті, зниження апетиту, запор;
- гепатит;
- підвищена пітливість, шкірні висипання, свербіж, фотосенсибілізація, кропив’янка, алопеція, ангіоневротичний набряк;
- підвищене серцебиття, артеріальна гіпертензія, брадикардія;
- кровотечі, порушення акомодації, дзвін у вухах, розширення зіниць;
- риніт, синусит, позіхання, кашель, трахеїт;
- порушення менструального циклу, болісні сечовипускання;
- міалгія, артралгія, гіпертермія, слабкість, набряки.
Передозування
Симптомами передозування препаратом служать тремор, запаморочення, сонливість, судоми і кома (у важких випадках). У пацієнта може розвинутися аритмія, початися блювота, метаболічний ацидоз, серотоніновий синдром і гіпокаліємія. Вкрай поодинокі летальні випадки від передозування. Специфічного антидоту до ліків немає, допоможуть тільки промивання шлунка, штучна вентиляція легенів.
Протипоказання
Лікарі з обережністю призначають медикамент при нирковій недостатності, маніакальних розладах, цукровому діабеті, депресії, цирозі печінки, літньому віці. Протипоказаннями до прийому є:
- підвищена чутливість до компонентів складу;
- непереносимість лактози, дефіцит лактази, порушення всмоктування глюкози і галактози.
Умови продажу та зберігання
Препарат зберігається при температурі до 25 градусів в недоступному для дітей місці, не більше трьох років. Придбати його можна за рецептом.
Аналоги Есциталопрама
Фармацевти можуть запропонувати замінити Есциталопрам ліками, що мають ідентичне активна речовина або здатними чинити подібне терапевтичну дію. До них відносяться:
- Ципралекс – антидепресант, який має схожий ефект та показання до застосування;
- Селектра – прямий аналог ліки з тим же складом;
- Елицея – препарат з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну;
- Ейсипи – таблетки з аналогічною діючою речовиною.
Відео
Відгуки
Марія, 29 років
У мами на тлі втрати роботи розвинулася депресія, вона стала все частіше йти в себе. Я переживала за її стан і відвела до психотерапевта. Той порадив антидепресант Есциталопрам-Тева. Мама пила таблетки неохоче, але вже через два тижні я зазначила, що її самопочуття поліпшується.
Ігор, 43 роки
Я пережив автокатастрофу, після якої у мене з’явилися атаки паніки. Я не можу увійти в громадський транспорт із-за страху. Лікар прописав мені антидепресант Есциталопрам. Спочатку він тільки загострив моє розлад, але незабаром я почав заспокоюватися.
Едуард, 36 років
У батька обсесивно-компульсивний розлад. Він може нічого не пам’ятати, іноді веде себе агресивно. Я відвела його до психіатра, який сказав, що можна стабілізувати стан. Доктор прописав батькові Есциталопрам, він допомагав слабо, практично нічого не змінилося.
Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.