Етоксидол – інструкція із застосування таблеток і уколів, механізм дії та протипоказання

Згідно з медичною класифікацією, Етоксидол (Ethoxidol) відноситься до антиоксидантною препаратів, до складу якого входить активний компонент этилметилгидроксипиридина малат. Засіб усуває наслідки кисневого голодування тканин. Ознайомтеся з його інструкцією по застосуванню.

Склад і форма випуску

Ліки Етоксидол випускається у формі розчину і таблеток. Їх склад:

Розчин Таблетки
Опис Прозора рідина без кольору і запаху Білі круглі таблетки
Концентрація активного компонента, мг 50 на 1 мл 100 на 1 шт.
Допоміжні інгредієнти Вода, ацетилглутаминовая кислота, динатрію едетат, деанол, гліцин Апельсиновий ароматизатор, ацетилглутаминовая кислота, цикламат натрію, деанол, кроскармелоза натрію, гліцин, магнію стеарат,целюлоза мікрокристалічна, крохмаль прежелатинізований, повідон, лактози моногідрат
Упаковка 10 ампул по 2 мл в пачці 20 таблеток у пачці з інструкцією по застосуванню

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Етоксидол відноситься до засобів, переважною процес утворення вільних радикалів, аденілатциклази, супероксидоксидазы. Антиишемические властивості препарату сприяють поліпшенню кровотоку в зоні ішемії, обмежують зону пошкоджень. Препарат виявляє гіполіпідемічну дію. Засіб підвищує резистентність до шоку, ішемії, гіпоксії, порушень кровообігу мозку, інтоксикації алкоголем і нейролептиками, знижує рівень холестерину.

За рахунок дії засобу поліпшується мікроциркуляція. При гемолізі (пошкодження еритроцитів) застосування Етоксидола стабілізує мембранні структури тромбоцитів і еритроцитів. Медикамент проявляє антиоксидантну, мембранопротекторну та антигипоксантное дії. Він збільшує співвідношення ліпопротеїдів і білків, знижує в’язкість мембрани, підвищуючи її плинність. За рахунок модулювання активність мембраносвязанных ферментів посилюється здатність зв’язуватися з лігандами, поліпшується синаптична передача і транспорт нейромедіаторів.

При внутрішньом’язовому введенні препарат виявляється в плазмі крові 4 години після введення, досягає максимальної концентрації через 15 хвилин. Етоксидол швидко елімінується. Препарат виводиться нирками у формі глюкуронідів. Після прийому всередину засіб швидко всмоктується, досягає максимуму концентрації через 15 хвилин, виводиться за 1,5 години, виявляється в плазмі крові ще 7-10 годин. Таблетки подвергаюбтся метаболізму в печінці, утворюють фосфатоксипиридин.

Показання до застосування

Використовувати Етоксидол можна за показаннями. Вони вказані в інструкції:

  • дисциркуляторна енцефалопатія;
  • порушення мозкового кровообігу;
  • вегетативна дистонія;
  • ішемічний інсульт;
  • ксеростомія;
  • тривожні або легкі когнітивні розлади;
  • абстинентний синдром при алкоголізмі;
  • отруєння антипсихотиками.

Спосіб застосування і дозування

Інструкція по застосуванню Етоксидола відрізняється для різної форми випуску ліки. Жувальні таблетки приймаються перорально, парентеральний розчин вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дозування відрізняється в залежності від тяжкості проблеми.

Таблетки Етоксидол

Препарат у вигляді таблеток приймається всередину, розжовується, запивається водою. При комплексній терапії ішемії призначають по 100 мг тричі на добу. Максимум за один раз можна взяти 200 мг, за добу – 800 мг. Курс лікування триває 2 місяці, повторюються по рекомендації лікаря. При терапії когнітивних розладів призначається по 100 мг 3-4 рази щодоби тривалим курсом.

Розчин

Для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення розчин призначений Етоксидол. При інфузійному способі препарат розводять у фізрозчині. Початкова доза дорівнює 50-100 мг 1-3 рази щодня. Розчин вводиться струминно повільно протягом 6 хвилин. Максимум за день можна вводити 800 мг кошти.

При гострих порушеннях кровообігу головного мозку Етоксидол використовується комплексно: перші 2-4 дні внутрішньовенно по 200-300 мг, потім внутрішньом’язово по 100 мг тричі щодня курсом 10-14 діб. При дисциркуляторної енцефалопатії при декомпенсації розчин вводиться внутрішньовенно по 100 мг 2-3 рази щодоби двотижневим курсом, потім по 100 мг двічі щодоби внутрішньом’язово двотижневим курсом.

При курсової профілактики енцефалопатії засіб вводиться внутрішньом’язово по 100 мг двічі щодоби курсом 10-14 днів. При легких когнітивних розладах у літніх або при тривожних розладах призначається внутрішньом’язовий введення в дозі 100-300 мг щодоби курсом 14-30 днів. При алкогольному синдромі призначаються внутрішньом’язові уколи по 100-200 мг 2-3 рази щодня або внутрішньовенно 1-2 рази щодня курсом 5-7 діб. При гострому отруєнні антипсихотиками внутрішньовенно вводять 50-300 мг щодоби курсом 1-2 тижні.

Особливі вказівки

Через відсутність даних щодо ефективності та безпеки використання Етоксидола при вагітності і годуванні грудьми його використання у таких жінок протипоказано. Під час терапії слід з обережністю керувати транспортом або механізмами.

Лікарська взаємодія

Етоксидол знижує ефект виникнення токсичності при вживанні етилового спирту, посилює ефективність бензодіазепінових анксіолітиків. Препарат підвищує роботу Карбамазепіну, протисудомних засобів, Леводопи, протипаркінсонічних препаратів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів ангиотензинпревращеющего ферменту.

Побічні дії і передозування

При лікуванні препаратом можуть розвинутися побічні дії. Вони вказані в інструкції:

  • тепло в тілі;
  • дискомфорт у грудях;
  • діарея, метеоризм;
  • короткочасне відчуття нестачі повітря;
  • засипання, сонливість.

Симптомами передозування стають порушення сну, дефіцит ферментів печінки, гіпертензія. Лікування не потрібно – ознаки зникають самостійно протягом доби. Якщо безсоння протікає важко, призначають 5 мг Діазепаму або 10 мг Оксазепама. При підвищенні тиску прописують гіпотензивні ліки.

Протипоказання

Не всім можна приймати Етоксидол. Протипоказаннями інструкція називає:

  • виношування дитини, грудне вигодовування (лактація);
  • вік до 18 років;
  • непереносимість компонентів складу.

Умови продажу та зберігання

Препарат відпускається за рецептом, зберігається при температурі до 25 градусів не довше 3 років, далеко від дітей.

Етоксидол і Мексидол – в чому різниця

Між двома препаратами, що випускаються у формі парентерального розчину, що існує різниця в складі. Мексидол включає этилметилгидроксипиридина сукцинат – сіль бурштинової кислоти, а Етоксидол – малат (сіль яблучної кислоти). Мексидол був випущений раніше. У препаратів подібні побічні ефекти, показання та протипоказання.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.