Етоксидол – інструкція із застосування таблеток і уколів, механізм дії та протипоказання

Згідно з медичною класифікацією, Етоксидол (Ethoxidol) відноситься до антиоксидантною препаратів, до складу якого входить активний компонент этилметилгидроксипиридина малат. Засіб усуває наслідки кисневого голодування тканин. Ознайомтеся з його інструкцією по застосуванню.

Склад і форма випуску

Ліки Етоксидол випускається у формі розчину і таблеток. Їх склад:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Етоксидол відноситься до засобів, переважною процес утворення вільних радикалів, аденілатциклази, супероксидоксидазы. Антиишемические властивості препарату сприяють поліпшенню кровотоку в зоні ішемії, обмежують зону пошкоджень. Препарат виявляє гіполіпідемічну дію. Засіб підвищує резистентність до шоку, ішемії, гіпоксії, порушень кровообігу мозку, інтоксикації алкоголем і нейролептиками, знижує рівень холестерину.

За рахунок дії засобу поліпшується мікроциркуляція. При гемолізі (пошкодження еритроцитів) застосування Етоксидола стабілізує мембранні структури тромбоцитів і еритроцитів. Медикамент проявляє антиоксидантну, мембранопротекторну та антигипоксантное дії. Він збільшує співвідношення ліпопротеїдів і білків, знижує в’язкість мембрани, підвищуючи її плинність. За рахунок модулювання активність мембраносвязанных ферментів посилюється здатність зв’язуватися з лігандами, поліпшується синаптична передача і транспорт нейромедіаторів.

При внутрішньом’язовому введенні препарат виявляється в плазмі крові 4 години після введення, досягає максимальної концентрації через 15 хвилин. Етоксидол швидко елімінується. Препарат виводиться нирками у формі глюкуронідів. Після прийому всередину засіб швидко всмоктується, досягає максимуму концентрації через 15 хвилин, виводиться за 1,5 години, виявляється в плазмі крові ще 7-10 годин. Таблетки подвергаюбтся метаболізму в печінці, утворюють фосфатоксипиридин.

Показання до застосування

Використовувати Етоксидол можна за показаннями. Вони вказані в інструкції:

• дисциркуляторна енцефалопатія;
• порушення мозкового кровообігу;
• вегетативна дистонія;
• ішемічний інсульт;
• ксеростомія;
• тривожні або легкі когнітивні розлади;
• абстинентний синдром при алкоголізмі;
• отруєння антипсихотиками.

Спосіб застосування і дозування

Інструкція по застосуванню Етоксидола відрізняється для різної форми випуску ліки. Жувальні таблетки приймаються перорально, парентеральний розчин вводиться внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Дозування відрізняється в залежності від тяжкості проблеми.

Таблетки Етоксидол

Препарат у вигляді таблеток приймається всередину, розжовується, запивається водою. При комплексній терапії ішемії призначають по 100 мг тричі на добу. Максимум за один раз можна взяти 200 мг, за добу – 800 мг. Курс лікування триває 2 місяці, повторюються по рекомендації лікаря. При терапії когнітивних розладів призначається по 100 мг 3-4 рази щодоби тривалим курсом.

Розчин

Для внутрішньом’язового або внутрішньовенного введення розчин призначений Етоксидол. При інфузійному способі препарат розводять у фізрозчині. Початкова доза дорівнює 50-100 мг 1-3 рази щодня. Розчин вводиться струминно повільно протягом 6 хвилин. Максимум за день можна вводити 800 мг кошти.

При гострих порушеннях кровообігу головного мозку Етоксидол використовується комплексно: перші 2-4 дні внутрішньовенно по 200-300 мг, потім внутрішньом’язово по 100 мг тричі щодня курсом 10-14 діб. При дисциркуляторної енцефалопатії при декомпенсації розчин вводиться внутрішньовенно по 100 мг 2-3 рази щодоби двотижневим курсом, потім по 100 мг двічі щодоби внутрішньом’язово двотижневим курсом.

При курсової профілактики енцефалопатії засіб вводиться внутрішньом’язово по 100 мг двічі щодоби курсом 10-14 днів. При легких когнітивних розладах у літніх або при тривожних розладах призначається внутрішньом’язовий введення в дозі 100-300 мг щодоби курсом 14-30 днів. При алкогольному синдромі призначаються внутрішньом’язові уколи по 100-200 мг 2-3 рази щодня або внутрішньовенно 1-2 рази щодня курсом 5-7 діб. При гострому отруєнні антипсихотиками внутрішньовенно вводять 50-300 мг щодоби курсом 1-2 тижні.

Особливі вказівки

Через відсутність даних щодо ефективності та безпеки використання Етоксидола при вагітності і годуванні грудьми його використання у таких жінок протипоказано. Під час терапії слід з обережністю керувати транспортом або механізмами.

Лікарська взаємодія

Етоксидол знижує ефект виникнення токсичності при вживанні етилового спирту, посилює ефективність бензодіазепінових анксіолітиків. Препарат підвищує роботу Карбамазепіну, протисудомних засобів, Леводопи, протипаркінсонічних препаратів, бета-адреноблокаторів, інгібіторів ангиотензинпревращеющего ферменту.

Побічні дії і передозування

При лікуванні препаратом можуть розвинутися побічні дії. Вони вказані в інструкції:

• тепло в тілі;
• дискомфорт у грудях;
• діарея, метеоризм;
• короткочасне відчуття нестачі повітря;
• засипання, сонливість.

Симптомами передозування стають порушення сну, дефіцит ферментів печінки, гіпертензія. Лікування не потрібно – ознаки зникають самостійно протягом доби. Якщо безсоння протікає важко, призначають 5 мг Діазепаму або 10 мг Оксазепама. При підвищенні тиску прописують гіпотензивні ліки.

Протипоказання

Не всім можна приймати Етоксидол. Протипоказаннями інструкція називає:

• виношування дитини, грудне вигодовування (лактація);
• вік до 18 років;
• непереносимість компонентів складу.

Умови продажу та зберігання

Препарат відпускається за рецептом, зберігається при температурі до 25 градусів не довше 3 років, далеко від дітей.

Етоксидол і Мексидол – в чому різниця

Між двома препаратами, що випускаються у формі парентерального розчину, що існує різниця в складі. Мексидол включає этилметилгидроксипиридина сукцинат – сіль бурштинової кислоти, а Етоксидол – малат (сіль яблучної кислоти). Мексидол був випущений раніше. У препаратів подібні побічні ефекти, показання та протипоказання.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.