Фосфоміцин — опис антибіотика, дозування, діюча речовина, протипоказання та відгуки

При інфікуванні організму бактеріальною інфекцією для придушення її росту і життєдіяльності лікарями використовуються антимікробні засоби. Популярним є Фосфоміцин, який швидко проникає в бактеріальні клітини і знищує синтез важливих для них речовин. Ознайомлення з інструкцією по застосуванню препарату допоможе з’ясувати особливості використання. Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно.

Антибіотик Фосфоміцин

Згідно з медичною класифікацією, Фосфоміцин відноситься до антибактеріальних засобів для системного застосування. Це означає, що ліки використовується перорально, парентерально у вигляді розчину. Активною речовиною складу є фосфоміцин натрію, який здатний знищувати патогенні мікроорганізми, позбавляючи людину від ознак захворювань.

Склад і форма випуску

Фосфоміцин має єдину форму випуску – порошок, який можна використовувати по-різному. Його склад і опис:

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Фосфоміцин є антибіотиком, чий принцип дії пов’язаний з придушенням першого етапу синтезу пептидоглікану в клітинній стінці мікроорганізму. Активна речовина відноситься до структурних аналогів фосфоенола пірувату, вступає у взаємодію з ферментом ацетілглюкозамін-енолпируват-трансферазой вибірково і специфічно інгібує його незворотнім чином.

Препарат показує активність відносно грамнегативних, грампозитивних бактерій (псевдомонад, кишкової палички, протеев, клебсиелл, стафілококів, ентерококів, стрептококів). Фосфоміцин натрію володіє 60%-ной абсорбцією, зв’язується з білками плазми на 10%. 90% дози виводиться нирками з сечею. Період виведення становить 3-4 години. Компонент не піддається метаболізму, добре проникає в тканини і рідини організму.

Показання до застосування

В інструкції по застосуванню вказані показання для використання препарату. До них відносяться фактори:

• лікування інфекційно-запальних захворювань нижніх відділів сечовивідних шляхів;
• гострий бактеріальний цистит, загострення хронічного перебігу;
• гострий бактеріальний уровезикальный синдром;
• неспецифічний бактеріальний уретрит;
• безсимптомна масивна бактеріурія;
• інфекції сечових шляхів після проведення операцій;
• профілактика інфікування сечової системи при трансуретральних діагностичних методах обстеження та хірургічних втручаннях;
• септицемія, бронхіоліт, хронічна і гостра пневмонія;
• перитоніт, пиоторакс, бронхоектатична хвороба;
• пієлонефрит, аднексит, гнійний плеврит з в’язкою мокротою;
• бартолініт, параметрит, абсцес при пневмонії.

Інструкція по застосуванню Фосфоміцину

Використовувати порошок можна перорально всередину або парентерально (внутрішньовенно, внутрішньом’язово, за допомогою інфузій та струменевих крапельниць). Залежно від способу застосування відрізняється дозування, режим і курс. Термін терапії залежить від характеру і тяжкості перебігу захворювання, індивідуальних особливостей пацієнта, триває приблизно 7-10 днів.

Для внутрішнього застосування

Пероральним способом приймати Фосфоміцин рекомендується за дві години до або через дві години після їжі, оптимально робити це ввечері. Гострі періоди захворювання припускають прийом 3 г порошку для дорослих і 2 м для дітей. При хронічних течіях хвороб або пацієнтам літнього віку призначається 6 р/добу через день. Для профілактики інфекційних ускладнень сечовивідних шляхів приймають 3 г всередину за три години до процедури і стільки ж через добу після. При нирковій недостатності доза коригується.

Внутрішньовенно та внутрішньом’язово

Середня доросла доза препарату для внутрішньовенного введення становить 70 мг/кілограм ваги (2-4 м). Вводять ліки кожні 6-8 годин. Дітям добова доза призначається в розмірі 100-200 мг/кг маси тіла у два прийоми/день. Курс триває 7-10 днів. Внутрішньом’язова доза дорівнює 4 г у два прийоми з інтервалом у дві години. Або можна ввести дві одночасні ін’єкцій по 2 г у різні сідниці. Перед використанням разова доза розчиняється в 100-500 мл 0,9% розчину хлориду натрію, що вводиться краплинно 1-2 години двічі/добу.

Інфузійне і струминне введення

Для інфузій 1-4 г Фосфоміцину розчиняють в 100-500 мл води для ін’єкцій і вводять 60-120 хвилин. Для внутрішньовенного струминного введення 1-2 г порошку розчиняється в 20 мл води або 5% розчині декстрози та вводять 2-4 ін’єкціями/добу тривалістю п’ять хвилин кожна. Курс застосування препарату визначається індивідуально і залежить від характеру захворювання, типу збудника.

Особливі вказівки

Перед застосуванням Фосфоміцину слід вивчити інструкцію і пункт особливих вказівок. Деякі витяги звідти:

• перед призначенням ліки у пацієнта збирається алергічний анамнез, щоб виключити ризик розвитку анафілактичного шоку;
• препарат з обережністю призначають при схильності до алергічних реакцій, бронхіальній астмі, висипки, кропивниці, при наявності артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності;
• при виникненні важких наслідків після введення розчину потрібно вжити невідкладних заходів для лікування шоку;
• тривала терапія Фосфоміціном передбачає періодичний контроль функції печінки, нирок, гематологічних показників;
• при порушеннях функції печінки можливе загострення хвороби;
• тривалість застосування препарату повинна бути мінімально необхідною, щоб запобігти розвиток резистентності мікроорганізмів;
• ризик розвитку побічних реакцій посилений у літніх хворих через зниження функції нирок і кліренсу фосфоміцину натрію, після 75 років можливе посилення гепатотоксичності препарату;
• ліки рекомендується вводити методом внутрішньовенної інфузії, під час парентерального використання нерідко виникнення флебіту і болю в місці ін’єкції;
• залишки невикористаного розведеного засоби знищуються;
• при застосуванні препарату рекомендується утримуватися від керування транспортом, небезпечними механізмами.

Фосфоміцин при вагітності

Під час вагітності та грудного вигодовування не рекомендується застосовувати Фосфоміцин, оскільки він проникає через бар’єр плаценти та виявляється в грудному молоці. При лактації (годування груддю) використання порошку дозволено лише за крайньої необхідності і під суворим наглядом годуючої матері, новонародженого лікуючим лікарем.

У дитячому віці

Препарат протипоказаний для застосування в дитячому віці, якщо на те немає крайньої необхідності. Немовлята і діти молодшого віку не повинні отримувати лікування препаратом, але якщо це необхідно, вимагається постійний контроль функціонування систем організму лікуючим лікарем. Терапія Фосфоміціном триває мінімальний час, бажано вибирати парентеральний спосіб введення кошти.

Взаємодія з алкоголем

Як і при лікуванні будь-якими групами антибіотиків, під час терапії Фосфоміціном заборонений прийом алкоголю, спиртовмісних напоїв і ліків. Це пов’язано з посиленням ризику розвитку гепатотоксичності препарату, появи побічних реакцій, передозування. Етанол підвищує навантаження на печінку, що може призвести до збою її роботи, прояву ознак інтоксикації.

Лікарська взаємодія

Терапія препаратом іноді передбачає його поєднання з іншими лікарськими засобами. Можливі комбінації, заборони:

• у важких бактеріальних випадках лікарі комбінують Фосфоміцин з бета-лактамними антибіотиками, але тільки перорально;
• метоклопрамід знижує концентрацію активної речовини в сироватці крові, сечі;
• внутрішньовенне введення розчину не можна поєднувати з іншими антибактеріальними засобами в одному шприці – спочатку вводиться Фосфоміцин, потім наступний антибіотик;
• Ванкоміцин посилює ефективність препарату по відношенню до резистентним штамів золотистого стафілокока.

Побічні дії і передозування

Пацієнти, що приймали Фосфоміцин, відзначають прояв побічних дій. Симптоми для різних систем організму:

• головний біль, парестезія, судоми, нервове напруження;
• запаморочення, заклякнення, гіпестезія;
• діарея, блювання, псевдомембранозний коліт;
• нудота, печія, стоматит, дизурія, дизентерія;
• біль у животі, анорексія, жовтяниця;
• дискомфорт у грудях, стиснення грудної клітки, часте серцебиття;
• агранулоцитоз, лейкопенія, анемія, тромбоцитопенія;
• шкірні висипання, кропив’янка, еритема, анафілактичний шок, свербіж;
• протеїнурія, зниження або підвищення концентрації натрію і калію;
• біль по ходу вен, флебіт, метеоризм, мігрень;
• запор, міалгія, порушення менструального циклу;
• гіпербілірубінемія, гематурія, гранулоцитопенія, лімфаденопатія;
• риніт, бронхоспазм, кашель, слабкість, нервозність;
• припливи крові до обличчя, біль у спині, нездужання, гарячка;
• спрага, периферичні набряки, біль у горлі;
• вагініт, дисменорея, біль та інфільтрат у місці введення.

На думку лікарів, передозування препаратом може статися при перевищенні споживаної дози або тривалої тривалості лікування. Випадкові і навмисні випадки проявляються посиленими побічними ефектами, включаючи блювання, діарею, загальну слабкість організму пацієнта. Позбутися ознак передозування можна шляхом промивання шлунково-кишкового тракту, приймання сорбентів, проведенням симптоматичної терапії.

Протипоказання

Препарат з обережністю використовується при грудному вигодовуванні, схильність до бронхіальної астми, алергічних реакцій, в новонародженому, дитячому, літньому віці. Слід проявляти уважність при застосуванні Фосфоміцину при нирковій, печінковій недостатності. Протипоказаннями для прийому порошку є вагітність, підвищена чутливість до компонентів.

Умови продажу та зберігання

Медикамент можна купити за рецептом, він зберігається при температурі до 25 градусів далеко від дітей протягом трьох років.

Аналоги Фосфоміцину

Виділяють кілька аналогів препарату, подібні з ним або за складом і ефекту, або з різними активними компонентами, але з однаковим терапевтичним впливом. Популярними є замінниками полівалентні бактеріофаги та медикаменти:

• Гексаметилентетрамін – антисептик на основі метенамина, форма випуску – розчин і таблетки;
• Нітроксолін – антибактеріальні таблетки з однойменною активним компонентом;
• Амизолид – схожий за принципом дії;
• Зивокс – антибіотик із лінезолідом;
• Монурал – гранули для приготування розчину містять фосфоміцину трометамол.

Відео

Відгуки

Георгій, 34 роки

Я запав, підхопив інфекцію сечового міхура. Самостійно лікуватися не став, пішов до лікаря за допомогою той прописав порошок Фосфоміцин для прийому всередину. Я розводив його у невеликій кількості води, випивав. Через тиждень аналізи показали, що інфекції немає, я повністю здоровий. Я радий, що препарат так швидко, ефективно допоміг вилікуватися.

Вероніка, 19 років

Взимку я працювала на вулиці промоутером і сильно промерзла, отримала цистит. Було боляче ходити в туалет, але я терпіла. Не треба було цього робити, тому що через тиждень я потрапила в лікарню з сильним запаленням. Мені терміново зробили крапельницю з антибіотиком, це був Фосфоміцин. Через два дні гострий біль вдалося зняти, мене перевели на прийом порошку.

Арсеній, 45 років

При відвідуванні туалету я став помічати, що відчуваю нечітку біль. Я напружився, адже це могло бути серйозним захворюванням. Лікар поставив діагноз бактеріальний уретрит, прописав антибіотик. Мені робили ін’єкції в сідниці три дні, потім ще стільки ж я пив порошок всередину. Цього часу вистачило, щоб повністю позбутися від інфекції, її наслідків.

Маргарита, 26 років

Під час вагітності я примудрилася заробити масивну бактериурию, яка перебігала безсимптомно. Лікар виявив її тільки після здачі аналізів. Мені терміново треба було приймати антибіотики. Доктор сказав, що оптимально було б призначити Фосфоміцин, але він може негативно вплинути на розвиток плода. Довелося шукати безпечний аналог.

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.