Функціональний закреп у дітей — ознаки, види захворювання, діагностика

Одне з найбільш поширенних порушень моторної, секреторної, всмоктуючої роботи кишечника у дітей не пов’язано з органічними, структурними та генетичними патологіями. При функціональному закрепі через зміни тонусу кишки протягом тривалого часу відсутні випорожнення. Такий стан має різні причини і симптоми.

Критерії функціонального закрепу

Патологічні процеси, що відбуваються в кишечнику при функціональному закрепі, не вважаються захворюванням. Щоб правильно діагностувати цей стан, міжнародні експерти виділили ряд критеріїв. Патологію підтверджують не менше двох таких ознак:

  • сухий кал невеликими фрагментами, схожий на «овечий»;
  • кількість дефекацій за тиждень – менше трьох;
  • відчуття неповного випорожнення кишечника;
  • кількість калу, що виділяється за добу, менше 35 грам;
  • натуження становить чверть від часу процесу дефекації;
  • травмування області ануса каловими масами.

Медики відносять закреп у дітей до функціонального типу при наявності таких умов:

  • стілець рідко з’являється без використання проносних препаратів;
  • відсутні критерії для діагностування синдрому роздратованого кишечника;
  • ознаки зберігаються протягом трьох місяців після виявлення закрепу;
  • симптоми патології виникли за півроку до діагностики.

Причини закрепу у дітей

Функціональний характер порушення обумовлений зміною тонусу м’язів кишечника. Існують дві причини такого стану. Закрепи поділяються на види:

  • Спастичний, який характеризується наявністю спазми в кишечнику. В результаті цього калові маси застоюються, ущільнюються на окремій ділянці товстої кишки.
  • Гіпотонічний вид відрізняється слабкою перистальтикою кишечника, спровокованої неправильним харчуванням, низькою фізичною активністю.

Нерідко функціональна затримка стільця виникає у новонароджених. Запор у дітей провокують такі фактори:

  • недоношеність;
  • гіпотонія м’язів після рахіту;
  • неправильне харчування матері в період лактації;
  • тривалий прийом ліків;
  • заміна суміші на інший вид;
  • дефіцит заліза;
  • патології нервової системи немовляти.

Функціональний запор у дошкільному, шкільному віці формується у дітей як результат:

  • вживання в їжу протертих продуктів, рідких каш;
  • відсутність звички спорожняти кишечник;
  • нестачі в раціоні харчових волокон;
  • придушення позиву до дефекації;
  • порушення режиму прийому їжі;
  • нестачі вживання рідини;
  • неврозів при адаптації до дитячого саду, у разі розлуки з мамою;
  • захворювань інших органів.

Спастичного

Порушення іннервації кишечника викликає появу спазмів. Це призводить до затримки просування калових мас. Спастичний запор у дітей виникає у разі:

  • переходу на штучне вигодовування;
  • раннього початку вживання коров’ячого молока;
  • введення для прикорму нових продуктів, до яких кишечник ще не адаптувався;
  • порушення психіки;
  • стресових ситуацій;
  • енцефалопатії;
  • ендокринних порушень;
  • патології обміну речовин;
  • ДЦП.

Гіпотонічного

Функціональний характер порушення роботи кишечника у дітей може проходити за гіпотонічним типом.

Уповільнення моторики, зниження тонусу м’язів провокує низька фізична активність.

Причинами появи проблем з дефекацій у цьому разі можуть бути:

  • порушення режиму харчування;
  • наявність вапна в випивається води;
  • харчова алергія;
  • недостатнє вживання рідини;
  • психічні перевантаження;
  • надмірна вага;
  • неправильне привчання до горщика.

Симптоми

Функціональне порушення дефекації супроводжується місцевими симптомами. У дитини може спостерігатися відсутність стільця або рідкісний процес випорожнення. У дитячому віці іноді з’являються:

  • кишкові кольки;
  • здуття живота;
  • домішки крові в калі;
  • метеоризм;
  • біль при дефекації;
  • маленькі порції калу;
  • поява випорожнень у вигляді дрібних «ковбасок», «кульок»;
  • відчуття тиску в області заднього проходу.

Для патологічного стану у дітей характерне виникнення позакишкових симптомів:

  • зниження апетиту;
  • головного болю;
  • примхливості;
  • дратівливості;
  • втоми;
  • збудливості;
  • слабкості;
  • нудоти;
  • блідості шкірних покривів;
  • гноячкових висипів.

Ознаки функціонального запору відрізняються в залежності від стадії патологічного стану:

Стадія Тривалість відсутності стільця, дні Симптоми Дефекація
Компенсована 2-3 Болі, здуття живота відсутні Є позиви
Субкомпенсована 3-7 Больовий синдром, метеоризм Після прийому проносних
Декомпенсована Більше 7 Калові інтоксикація, сильні болі, здуття живота Позиви не спостерігаються

Принципи діагностики та лікування

Обстеження дітей, які мають функціональне порушення стільця, починають зі збору анамнезу. Лікар проводить огляд пацієнта, пальцеве дослідження прямої кишки. Для діагностики використовують:

  • загальний, біохімічний аналіз крові виявляє наявність запальних процесів;
  • дослідження калу на дисбактеріоз;
  • копрологию – вивчає випорожнення для оцінки стану органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту;
  • дослідження калу на наявність гельмінтів;
  • УЗД печінки, підшлункової залози – виявляє патології органів;
  • рентгенографія черевної порожнини – визначає функціональний стан кишечника.

Лікування запору у дітей починають з нормалізації харчування. Важлива роль видаляється дотримання водного режиму. Дієта залежить від виду функціонального порушення. Лікарі дають такі рекомендації:

  • При спастичному типі патології харчування включає відварні овочі, м’ясо, яйця, рослинне масло, фруктові соки. Обмежують їжу, багату клітковиною.
  • У разі гіпотонічного виду використовують чорнослив, сирі овочі і фрукти, пшеничні висівки. Під забороною знаходяться макарони, манна, рисова каша, кисіль, шоколад.

Щоб впоратися з симптомами функціонального порушення у дітей, лікарі рекомендують такі методи лікування:

  • підвищення фізичної активності;
  • вилікування захворювань, що спровокували запор;
  • фізіопроцедури – лікувальна гімнастика, голкорефлексотерапія, парафінові аплікації, імпульсні струми;
  • курси клізм для очищення;
  • консультації психотерапевта при психогенних причини патології;
  • масаж живота.

Медикаментозна терапія при запорі у дітей включає використання препаратів з урахуванням різновиду функціонального порушення:

  • засобів, які активізують моторику товстої кишки;
  • спазмолітиків – усувають симптоми спастичного виду патології;
  • проносних – забезпечують дефекацію;
  • жовчогінних – формують нормальні калові маси;
  • пробіотиків – відновлюють мікрофлору кишечника;
  • ферментів – нормалізують травлення.

Відео

Інформація представлена у статті носить ознайомлювальний характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації по лікуванню виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.