Гайморит у дітей в гострій і хронічній формі — перші прояви, методи терапії і небезпечні наслідки

Будь-яку застуду або вірусну інфекцію нерідко супроводжує гайморит. Запалення гайморової пазухи носа частіше виникає у дітей молодшого та дошкільного віку, що пояснюється анатомічними особливостями організму, що росте. Навіть банальний нежить викликає зміни в верхньощелепної пазусі. На початковій стадії вилікувати гайморит у дітей можна в домашніх умовах, адже перші симптоми хвороби незначні. Коли патологія переходить в гнійну форму, ознаки захворювання у дитини проявляються особливо яскраво.

Що таке гайморит у дітей

Хвороба має гострий і хронічний характер. Дитячий гайморит має кілька форм, деякі з яких проходять самі по собі, а інші вимагають уважного ставлення. Як правило, запалення гайморових пазух, розташованих над верхньою щелепою, виникає внаслідок запущеного нежитю. Несвоєчасна терапія гаймориту призводить до серйозних ускладнень, тому не можна допускати розвитку хвороби. При перших ознаках нежитю слід показати дитину лікарю, який призначить кваліфіковане лікування.

Ознаки

Якщо вірити статистичним даним, перші ознаки гаймориту у дітей проявляються не відразу. Часто батьки плутають захворювання з проявами застуди: при загостренні запального процесу виникає слабкість, зниження апетиту, головний біль. Мало хто пов’язує кашель, що виникає в нічний час з розвиваються гайморитом. Однак його поява пов’язана з гноєм, який з верхньощелепної пазухи витікає в глотку з-за вертикального положення дитини, дратуючи її. Тобто, кашель носить рефлекторний характер. Інші ознаки захворювання:

  • закладеність носа (одностороння або двостороння);
  • біль у внутрішньому куті ока;
  • больові відчуття близько носогубної складки (при натисканні);
  • припухання щік, нижніх повік;
  • збільшення температури тіла.

У немовляти

У новонароджених немовлят гайморит може розвинутися в результаті фурункульозу, сепсису або маститу у матері. Ознаки запалення носових пазух дуже схожі на ГРВІ чи грип, тому діагностувати його складно навіть фахівцю зі стажем. Характерно поява виділень з носа, почервоніння горла. Риніт має затяжний характер, малюк погано спить, мало їсть, дуже дратівливий. Нежить завжди супроводжується нав’язливим кашлем.

Симптоми

Піковий період захворювання – дитячий вік 3-7 років. У цей час нерідко хвороба проявляється двостороннім гайморитом, що значно погіршує стан дитини. Одним із симптомів патології в цьому віці є захворювання середнього вуха, що значно полегшує діагностику. В гострій формі гайморит проявляється наступними симптомами:

  • підвищення температури тіла до 38 градусів;
  • закладеність носа більше 10 днів;
  • гнійні виділення з носової порожнини;
  • головні болі;
  • зниження чутливості до запахів;
  • гугнявість в голосі;
  • слізливість, підвищена реакція на світло.

Причини

Частіше гайморит виникає в холодний період року, коли відбувається природне зниження захисних сил організму. Гострий перебіг хвороби нерідко є наслідком алергічного нежитю, вірусних або інфекційних захворювань. Хронічне запалення верхньощелепних гайморових пазух виникає після гострої фази даної патології, якщо є несприятливі умови для відтоку патологічного секрету (викривлення перегородки носа, гіпертрофія раковин носа та інші). Інші причини гаймориту у дітей:

  • наявність аденоїдів;
  • хворі зуби;
  • активізація власної умовно-патогенної мікрофлори.

Форми

Для успішного лікування важливо визначити форму гаймориту, кожна з яких характеризується певними симптомами. Патологія розрізняється за характером запалення гайморової пазусі:

  1. Катаральна форма. Найлегша. Характеризується утворенням рясного слизового, водянистого секрету.
  2. Гнійна форма. Проявляється жовто-зеленими або бурими виділеннями з носа слизово-гнійного характеру, які відходять з великим трудом.
  3. Геморагічна форма. Є наслідком деяких захворювань, при яких підвищується проникність судин. Відокремлюване стає насичено червоним, так як в ньому з’являються еритроцити.
  4. Некротична форма. Є особливо важким, оскільки уражені запаленням тканини атрофуються і відмирають.

Діагностика

На підставі скарг, клінічної картини, результату огляду та лабораторно-інструментальних досліджень лікар ставить діагноз. Для виявлення тяжкості запалення проводиться риноскопія. Щоб підтвердити діагноз лікар може направити дитину на рентгенографію. Розпізнати гайморит на рентгені легко – помітно затемнення гайморової верхньощелепної пазухи в місці ураження. При необхідності призначається бактеріологічне дослідження носового відокремлюваного, щоб визначити тип збудника і його чутливість до антибіотиків.

Лікування гаймориту у дітей

Фахівець призначає схему і метод лікування запалення гайморових пазух, враховуючи стадію захворювання, наявність ускладнень, стан імунної системи дитини. Отоларингологи дотримуються думки, що гайморит і синусит потрібно лікувати комплексно. На початковому етапі хвороби рекомендується застосування місцевих судинозвужувальних препаратів (краплі, спреї) відповідно до віку дитини. Щоб перешкодити набряку слизової застосовуються антигістамінні лікарські засоби.

Щоб вивести мокротиння потрібно пропити муколітики. Для усунення високої температури показано жарознижуючі засоби, а для підвищення імунітету – вітаміни та імуномодулятори. При запущеній стадії хвороби потрібно антибактеріальна терапія. Важливе значення має лікування гаймориту в домашніх умовах у дітей. Застосування народних рецептів і фізіопроцедури допомагають швидше позбутися від хвороби. Якщо вилікувати гайморит не вдається, то проводиться прокол гайморових пазух.

Антибіотики

Коли протягом першого тижня лікування гаймориту поліпшень не спостерігається, лікарі призначають до прийому антибіотики. Якщо не проводити антибактеріальну терапію, то хвороба може дати небезпечні для здоров’я малюка ускладнення. Дітям в основному призначають антибіотики пеніцилінового ряду або макроліди, які мають мало побічних ефектів і більш м’яко впливають на організм. Серед них:

  • Амоксиклав. Антибіотик широкого спектру дії. При запаленні гайморових пазух призначають у дитячій добовій дозі – 40 мг/кг в 3 прийоми. Курс лікування вказується лікарем індивідуально. Середня тривалість прийому – від 5 до 14 днів. Дозування При порушенні виникають побічні реакції з боку шлунково-кишкового тракту і нервової системи (діарея, блювання, збудження, безсоння).
  • Сумамед. Антибіотик групи макролідів з широким спектром протимікробної дії. Приймають 1 таблетку на добу через 2 години після їжі. Тривалість лікування – не більше 5 днів. При передозуванні з’являються алергічні реакції, головний біль, гемолітична анемія.

Промивання носа

При гаймориті в носі у дитини стрімко розмножуються хвороботворні бактерії, ускладнюючи хворому носове дихання, провокуючи сильний нежить. Своєчасне промивання носової порожнини допомагає зняти симптоматику, виключити пункції гайморових пазух. Для цих цілей в домашніх умовах користуються сольовим розчином. Щоб його приготувати самостійно, потрібно 1 ст. л. морської солі розмішати в склянці гарячої води до повного розчинення. Після остудити і за допомогою спеціального інгалятора акуратно вводити розчин у кожну ніздрю дитину кілька разів на день.

Фізіолікування

Швидше вилікувати гайморит допоможуть фізіопроцедури, які проводяться в медичних установах:

  1. Вплив ультразвуком. Основна дія – це мікромасаж, що викликає в тканинах вібрації, які стимулюють обмінні процеси, посилюють вироблення потрібних ферментів.
  2. Інгаляції. З допомогою спеціальних інгаляторів медикаменти в зону запалення доставляються моментально.
  3. Електрофорез. Вплив струму на запалені пазухи полегшує стан хворого.
  4. Електромагнітна терапія. Завдяки частотним і ультразвукових хвилях, швидше сходить набряклість, посилюється вироблення ферментів.
  5. Грязелікування. Лікувальна грязь надає прогревающее дію.

Прокол гайморових пазух

Якщо хвороба приймає небезпечне протягом, ЛОР-лікар може прийняти рішення про проколі. Для даної операції робиться загальний наркоз. Лікар тонкою голкою з загнутим кінцем проколює носову пазуху. Потім, використовуючи шприц, видаляє скупчилися там виділення і промиває порожнину розчином. Вилучене вміст здається на аналіз. Під час процедури рот дитини повинен бути відкритий, а голова нахилена вперед, щоб видалити виділення не потрапили в дихальне горло.

Народні засоби

Величезним ресурсом для позбавлення від симптомів гаймориту володіє народна медицина, однак перш ніж застосовувати рецепти, потрібно проконсультуватися з лікарем:

  1. Мазь з меду і вазеліну. Інгредієнти, взяті в рівній кількості, змішують до однорідності. Готову мазь наносять на ватні турунди і вставляють в ніздрі хвилин на 15-20. Лікування проводиться щоденно протягом 2 тижнів.
  2. Трав’яні краплі. В окремих ємностях слід заварити квітки ромашки (10 г), звіробій (15 г), болотну сухоцвіт (10 г). Спочатку дати настоятися, потім процідити і змішати. Відваром треба закопувати кожну ніздрю по 5 крапель 3 рази на день до покращення стану.

Лікування хронічного гаймориту у дітей

Терапевтичні дії при хронічному запаленні гайморових пазух спрямовані на усунення причини, що спровокувала хвороба. Для кожного випадку проводиться своє лікування:

  • при викривленні носової перегородки призначають хірургічне втручання;
  • щоб прибрати збудника інфекції при вірусі призначають курс антибіотиків;
  • якщо хвороба почалася з-за карієсу або стоматиту, то показана санація ротової порожнини.

Ускладнення

Із-за особливостей будови носових пазух у дітей ускладнення гострого гаймориту зустрічаються набагато частіше, ніж у дорослих. Запалення поширюється на очниці і оболонки головного мозку, чинить на них сильний тиск. Внаслідок цього розвивається менінгіт або енцефаліт. Нерідко відзначається загострення захворювань середнього вуха, що пов’язано з постійним відтоком слизу гнійного характеру. Хронічний перебіг хвороби може привести до наступних ускладнень:

  • зараження крові;
  • міокардит;
  • нефрит;
  • запалення кісткової тканини;
  • патології суглобів.

Профілактика

Щоб не провокувати гайморит, потрібно дотримуватися профілактичні заходи, спрямовані на зміцнення імунітету. Основна профілактика гаймориту у дітей:

  • підтримувати вологість повітря в дитячій кімнаті на рівні 60%;
  • регулярно гуляти з дитиною на свіжому повітрі;
  • не допускати застуди, нежитю, отиту;
  • дотримувати правильний режим сну, харчування;
  • подбати про загартовування дитини;
  • уникати травм носової перегородки.

Відео

Також пропонуємо