Гіпергідроз: як позбутися від надмірної пітливості
Захворювання гіпергідроз: його причини та способи лікування
Потовиділення – природний процес, необхідний для захисту організму від перегріву: випаровуючись, піт охолоджує поверхностьтела, а також виводить з організму зайву рідину і шкідливі речовини.
Гіпергідроз – це сильна пітливість, незалежна від фізичних факторів. У нормі потовиділення посилюється при підвищенні температури і при важкої фізичної або психічної навантаження. У вологому середовищі з нерухомим повітрям не відбувається випаровування. Порушеннями потовиділення є його надмірне або недостатнє виділення поту, а також поява смердючого запаху.
Типи гіпергідрозу
Надмірна пітливість може бути як поверхні всього тіла (загальний гіпергідроз), так і на його окремих ділянках (місцевий гіпергідроз).
- Перший є ознакою порушень нервової чи ендокринної систем, а також різних інфекцій.
- Другий – наслідком підвищеної нервової збудливості.
У будь-якому випадку, дане явище доставляє сильний дискомфорт і негативно позначається на житті. З-за гіпергідрозу людина майже завжди знаходиться в напрузі, що ще сильніше провокує потовиділення.
Також гіпергідроз може бути первинним і вторинним. Перший є досить рідкісним явищем і проявляється в момент статевого дозрівання. Вторинний гіпергідроз — це, як правило, наслідок якого-небудь захворювання, тому для лікування необхідно пройти обстеження і визначити фактори, що обумовлюють підвищену пітливість.
Загальні рекомендації
Пот є підходящою середовищем для розмноження різних бактерій. Це може призвести до шкірних захворювань і порушення захисних функцій організму. Тому основним правилом людей, які страждають гіпергідрозом, повинно бути дотримання правил гігієни. Необхідно митися щодня, робити ванночки з різними настоями для долонь і стоп і так далі.
Позбутися від неприємного запаху допоможе дезодорант. Одяг з синтетичних тканин краще не носити, міняти білизну і шкарпетки потрібно часто. Взуття повинна бути комфортною, а в теплу пору року – ще й відкритою. Також можна використовувати спеціальні устілки.
Для ослаблення потовиділення краще не вживати в їжу занадто гострі або гарячі страви та кави, а також слід відмовитися від алкоголю і сигарет.
Методи лікування гіпергідрозу
Якщо гіпергідроз не є симптомом якого-небудь захворювання, то для його лікування підійдуть безопераційні варіанти:
- Психотерапія;
- Медикаменти (седативні препарати, транквілізатори, ін’єкції);
- Антиперспіранти;
- Фізіотерапія (водолікування, електросон і так далі).
Поєднання даних варіантів лікування дає хороший і досить тривалий результат. Але це не вирішує проблему повністю, а лише забезпечує тимчасове придушення гіпергідрозу. Повністю позбутися від нього можна тільки шляхом хірургічного втручання.
До операції варто вдаватися лише після того, як було проведено консервативне лікування, яке не дало потрібного результату.
Варіанти локального оперативного лікування:
- Ліпосакція (руйнування нервів симпатичного стовбура і припинення дії нервового імпульсу, що викликає підвищену пітливість), як правило, проводиться для людей з зайвою вагою. Можуть бути невеликі ускладнення у вигляді кровотечі або гематоми, зниження чутливості шкіри і підшкірне скупчення рідини.
- Закритий кюретаж (деструкція нервових закінчень і видалення потових залоз в області надмірної пітливості) звичайно застосовують при гіпергідрозі в зоні пахв. Через кілька років можливе повернення захворювання.
- Висічення зони гіпергідрозу є високоефективною процедурою. Після неї залишається шрам невеликого розміру, який в подальшому може сковувати рухи.
Дані методи оперативного лікування вважаються безпечними і результативними. Проблема неприємного запаху і надмірного потовиділення зникає в 90% випадків.
Але якщо перераховані вище методи лікування не дають бажаного результату, лікарі вдаються до симпатектомії (руйнування симпатичного стовбура). Дана процедура застосовується в медицині досить давно, тому непогано відпрацьована і гарантує позитивний результат, зберігається протягом довгого часу.
Як правило, вдаються до симпатектомії тільки при важкій формі гіпергідрозу, що не піддається іншим методам лікування. Побічним ефектом даної процедури є сухість шкіри, яке згодом зникає.
Компенсаторний гіпергідроз
95% людей після хірургічного втручання не відчувають ніяких труднощів і залишаються задоволеними. Але іноді ефект від операції ускладнюється компенсаторним гіпергідрозом. Це захисна реакція організму, коли той поповнює втрачену функцію.
Головна ознака захворювання — рясне потовиділення в місцях, які до цього не були схильні гипергидрозу. Компенсаторний гіпергідроз дає про себе знати в перші місяці після оперативного втручання.
Лазерне лікування гіпергідрозу
Існує метод лікування гіпергідрозу з допомогою лазера. Процедура проводиться під місцевою анестезією, відрізняється невеликою травматичністю, не вимагає підготовки і займає близько півгодини.
Ризик ускладнень після лазерного лікування майже відсутня. Але, на жаль, даний варіант відрізняється високою ціною, тому не отримав такого широкого поширення.