Гній в вухах — перші прояви гострого отиту або загострення хронічного, як лікувати у дітей і дорослих
Зміст
Запалення інфекційного характеру всіх анатомічних відділів середнього вуха називають гнійним отитом. Виділяють три види цього захворювання, залежно від локалізації: зовнішній, внутрішній, середній. І у дорослого, і у дитини гній у вусі потрібно починати лікувати після перших симптомів запалення, інакше можуть виникнути серйозні ускладнення. Основна терапія проводиться медикаментозно (таблетки, вушні краплі), але при тяжкому перебігу хвороби використовується хірургічний метод.
Що таке гній у вухах
Збудниками запалення слизової оболонки вуха є грибки, бактерії і віруси. Як правило, інфекційний процес починається при захворюваннях носоглотки або після запалення євстахієвої труби. Хвороба також може розвиватися паралельно застуді, гаймориту, ангіні або ГРВІ. Деякі люди вважають, що якщо гноїться вухо, то позбутися від отиту можна з допомогою домашнього лікування. Однак такі дії ще більше погіршують ситуацію. Лікарі наполягають, що лікування отиту, що супроводжується гноєм, повинно проводитися в умовах поліклініки під наглядом фахівця.
Причини
У новонароджених діток основна причина гнійного отиту – потрапляння в середнє вухо грудного молока (суміші). Це нерідко відбувається при годуванні дитини в положенні лежачи. У дітей старшого віку і дорослих людей гній в носовій порожнині може виникнути після тривалого нежиті або викривлення носової перегородки, при захворюваннях придаткових пазух носа, аденоїдів або при проблемах з носоглоткою.
В результаті переохолодження, може розвинутися гострий гнійний середній отит. Купання у водоймах призводить до того, що вода потрапляє в слуховий прохід, що призводить до появи запалення. Ще одна часта причина отиту – травма вуха. Пошкодження барабанної перетинки може статися при чищенні вух, після черепно-мозкової травми, з-за сильного шуму чи тиску (наприклад, у літаку).
Симптоми гнійного отиту
Тече гній з вуха у дорослих не відразу. Після проникнення інфекції у хворого спостерігається гостра вушна біль, яка проходить з постійно наростаючою інтенсивністю, особливо ввечері та вночі. Це пояснюється набряком слизової, з-за якої відбувається скупчення слизу, що надає тиск на нервові закінчення барабанної порожнини. На першому етапі захворювання у хворого відсутній апетит, виникає сильна слабкість, підвищується температура тіла, різко падає слух. Якщо на цій стадії отит не лікувати, він переходить у гостру фазу.
Гострий гнійний отит
На катаральній стадії вже відбувається прорив гною. Оскільки барабанна перетинка не витримує тиск гною зсередини, вона підлягає розірванню (перфоративный отит). З слухового проходу відбувається виділення слизу і сукровиці. Крім перфорації барабанної порожнини, присутні і інші клінічні симптоми гострого гнійного отиту:
- різке виникнення болі стріляючого характеру з іррадіацією в скроню;
- температура спершу субфебрильна, потім досягає фебрильних цифр;
- сильне зниження слуху аж до повної глухоти;
- гнійний ексудат з неприємним запахом;
- інтоксикація організму: слабкість, нудота, головні болі.
Хронічний
З часом гострий запальний процес стихає, гній з вух перестає виходити, відбувається зниження температури тіла – це починається хронічний перебіг хвороби. Дана стадія може тривати дуже тривалий період протягом багатьох років. Симптоми хронічного отиту:
- наростання сенсоневральної приглухуватості;
- відчуття тиску, розпирання, закладеності вуха;
- у періоди загострення захворювання з’являється гнійне відокремлюване.
Гній з вуха у дитини
У дитячому віці прояв гнійного отиту ще більш болісно. Коли утворюється гній у вухах у дитини, то дитина вередує, нервує, часто плаче. Характер болю – ниючий, ріжучий, стріляючий, пульсуючий. Дискомфорт наростає вночі, тому порушується сон. Крім цих ознак отиту, у дитини з гноєм у вусі спостерігаються й інші симптоми:
- блідне шкіра;
- погіршується слух;
- гнійні маси можуть виходити з кров’ю;
- дитина слабкий, в’ялий;
- підвищена температура тіла;
- у вухах чується постійний шум, гул.
Ускладнення
Якщо вчасно не лікувати гострий отит, тобто високий ризик його переходу в хронічну форму, або відбувається розвиток гнійних утворень за барабанною порожниною. В цьому випадку можлива поява серйозних ускладнень:
- мастоїдит (запалення соскоподібного відростка скроневої кістки);
- параліч лицьового нерва;
- запалення шкіри вушної раковини;
- прогресуюча туговухість;
- фурункульоз вуха;
- кістковий карієс, що призводить до деструкції кістки.
Лікування гнійного отиту
Діагностика захворювання не становить труднощі, оскільки гній видно під час отоскопії. Якщо є підозра на деструктивний процес, то проводиться рентген скроневої області. Гнійний отит лікується в амбулаторних умовах і вимагає комплексної терапії. Госпіталізація потрібна при ураженні соскоподібного відростка, коли необхідно хірургічне втручання. Схема лікування залежить від вираженості симптомів і стадії захворювання.
Медикаментозне лікування
Терапевтичні методи включають в себе прийом антибактеріальних і знеболюючих препаратів, в’язких або судинозвужувальних крапель. Необхідно застосування пробіотиків, вітамінних комплексів, при високій температурі – жарознижувальних засобів при розвитку алергічної реакції – антигістамінних ліків. При запаленні внутрішнього вуха призначаються нестероїдні протизапальні засоби, які зупиняють запальні процеси, зменшують болісні відчуття.
Антибіотики
Велике значення при лікуванні гострого отиту має застосування антибіотиків. Дія ліків спрямоване на знищення патогенних мікроорганізмів, які спровокували у вусі гній, і перешкоду поширенню інфекції по всьому організму. Серед найпопулярніших:
- Амоксицилін. Самий основний антибіотик при лікуванні гнійного отиту. Ліки активно по відношенню до багатьох інфекційних збудників, має антимикотическим і антисептичною дією. Приймають препарат на будь-якій стадії отиту перорально по 0,5 г 3 рази/добу протягом 8-10 днів. Серед побічних ефектів можуть спостерігатися диспепсичні явища, алергічні реакції.
- Аугментин. Комбінований антибіотик, який застосовується при сильно виражених симптомів отиту з гноєм. Режим дозування призначається строго індивідуально, що залежить від маси тіла, віку пацієнта, функції нирок. Мінімальний курс лікування – 5 днів. При неправильному дозуванні можуть виявитися побічні реакції: кропив’янка, шкірний висип, кандидоз слизових, гепатит, інтерстиціальний нефрит, судоми та інші.
Чим промити вухо
При гнійному отиті промивання корисні, але вони повинні проводитися фахівцями. Без консультації лікаря категорично не рекомендується проводити процедуру в домашніх умовах. Найперше засіб, яким користуються для промивання вуха при гної – перекис водню. Це ефективна і безболісна рідина, призначена для боротьби з різними інфекціями. Процедура промивання:
- у спеціальний шприц набирають перекис 3% концентрації (нагріту);
- після знімають голку і акуратно вводять 1 мл розчину у вухо;
- коли перекис прошипит, її виливають, і вводять нову порцію.
Фізіотерапія
При гнійному і ексудативному отиті призначають фізіотерапевтичне лікування. Існує кілька методик – зігріваючі, очищаючі, стимулюючі. Найефективніші:
- Електрофорез. Дозволяє гріти вухо за допомогою введення лікарських препаратів через слизові оболонки та шкіру.
- УВЧ. На вухо відбувається вплив невеликого повітряного зазору, що дає протизапальний, протинабряковий, судинорозширювальний ефект.
- Магнітотерапія. Вплив струму підвищує тонус венул, зменшує набряклість, активує лімфодренажні процеси.
- Пневмомасаж. Чергування повітря низького і високого тиску підвищує м’язовий тонус, стимулює коливання барабанної перетинки.
Хірургічне лікування
Операція на вусі вимагається, якщо в результаті запалення сталося ураження кісткових тканин або інфекція поширилася далі. Це самий дієвий спосіб зупинити руйнівні процеси в організмі і позбавити пацієнта від болю. Під час операції видаляється накопичилися виділення, які служать ідеальним середовищем для розвитку патогенних мікроорганізмів.
Для відтоку гною надрізається барабанна перетинка, потім вставляється дренажна трубка. Після санації вушниці пошкоджені ділянки епітелію видаляються. Реабілітація є складним процесом, адже якщо буде порушена післяопераційна гігієна, то отит може поновитися. Після первинного загоєння використовуються перев’язки, антибактеріальні краплі і антисептики.
Народні засоби
Якщо отит, ускладнений гноєм, то одними народними рецептами його не вилікувати. В якості допоміжних засобів після консультації з лікарем можна використовувати такі природні засоби:
- Часник. Один зубчик слід подрібнити, змішати з рослинним маслом, дати настоятися кілька годин. Потім процідити і застосовувати в теплому вигляді по 3-5 крапель кілька разів/добу до позбавлення від проблеми.
- Яблучний оцет. Необхідно змішати в рівних пропорціях спирт і оцет з яблук домашнього приготування. Отриману суміш підігріти, потім вмочити в неї ватну турунду і вставити у вухо на 5 хвилин/день до покращення стану.
- Мед. У рівних пропорціях розвести з водою. Одержаний розчин підігріти до температури тіла і закапувати у хворе вухо по 2 краплі, після чого вставити марлевий тампон, змочений настойкою прополісу (20%). Курс прогрівання медово-спиртовими компресами – 2 тижні.
- Ріпчасту цибулю. Спочатку потрібно вичавити цибульний сік, підігріти його і закопувати у вухо 3-4 рази на день по 4 краплі. Тривалість лікування – 7-10 днів.
Наслідки
Некоректне лікування отиту може ускладнитися менінгіт (запалення оболонок головного мозку). Це одне з найнебезпечніших наслідків хвороби, яка іноді проводить і дорослого, і дитини до летального результату. Потрібно виділити ще і абсцес мозку. Це наслідок отиту з гноєм не менш небезпечно, оскільки має численні і важкі ознаки. Частий симптом гострої стадії захворювання – часткова або повна втрата слуху. Хоча даний вид глухоти вважається тимчасовим, але при ньому сильно страждають кістки вуха і слухові нерви.
Профілактика
Щоб уникнути ускладнень, важливо до кінця проводити курс лікування, навіть якщо стихли симптоми захворювання. Для профілактики отиту слід дотримуватися наступних заходів:
- своєчасно проводити туалет вушних раковин;
- вчасно лікувати вірусні інфекції;
- уникати травм барабанних перетинок;
- берегтися від попадання води в середнє вухо;
- зміцнювати імунітет (правильне харчування, загартовування, фізична активність).