Гострий бронхіт у дитини або дорослого — прояви, діагностика, лікарська терапія і профілактика

Майже кожній дорослій людині знаком гострий бронхіт, його симптоми: виснажливий кашель, аж до задухи, висока температура, сильна слабкість. Інфекційні захворювання дихальних шляхів – одні з найпоширеніших патологій. Небезпека бронхіту в гострій стадії полягає в тому, що його помилково діагностують як грип або інше респіраторне захворювання. Неправильно поставлений діагноз тягне за собою невірне безрезультатне лікування, хвороба прогресує аж до запалення легенів.

Що таке гострий бронхіт

Активне запалення слизової оболонки бронхів (bronchitis), має інфекційну етіологію називається бронхітом. Процеси, що відбуваються під шкідливою дією патологічних мікроорганізмів, викликають оборотні та необоротні зміни внутрішньої вистилки дихального дерева, з-за цього слизова оболонка не справляється зі своєю функцією, відбуваються порушення дихання.

Бронхіт – наслідок погано проведеного лікування гострої респіраторної вірусної інфекції. Залишилися після захворювання мікробні вогнища, поступово впливають на одну з найбільш уразливих систем організму – дихальну. Якщо у хворої людини слабкий імунітет, то захворювання протікає дуже стрімко, може спровокувати розвиток важкого запалення легенів (пневмонії).

Симптоми

Клінічні симптоми залежать від стадії розвитку захворювання і можуть бути наступними:

  1. Розпал хвороби або період сухого кашлю. Під час цієї стадії спостерігається підвищення температури, затяжний сухий гавкаючий кашель (без відхаркування мокротиння), біль у грудях, що може супроводжуватися задишкою. В цю фазу необхідно почати лікування антибіотиками і відхаркувальними препаратами.
  2. Інтоксикаційна фаза характеризується появою мокротиння. Пацієнт з бронхітом починає активно відхаркувати велика кількість гнійної мокроти, з’являються вологі хрипи, в цей період хворий скаржиться на сильну слабкість, головний біль, нудоту. Симптоми інтоксикації тривають кілька днів.
  3. Період дозволу. Завершальна стадія розвитку хвороби. В залежності від проведеного лікування і опірності організму, хвороба може закінчитися повним одужанням, переходом у хронічну форму або смертю. Летальні випадки зустрічаються вкрай рідко, коли у хворого в анамнезі присутній важке супутнє захворювання (туберкульоз, ВІЛ, СНІД). Вологий кашель може тривати тривалий час з-за можливого хронічного запалення бронхів. Період дозволу може супроводжуватися симптомами інтоксикації, лікувати які не слід на даному етапі.
  4. Характерним симптомом захворювання є втрата ваги.

Симптоми гострого бронхіту у дорослих відрізняються від клінічної картини хвороби у дітей, особливо немовлят. Чим молодша дитина, тим стрімкіше розвивається хвороба. Відомі випадки, коли від початку захворювання до переходу у важку форму захворювання легенів, дихальну недостатність, проходило від декількох годин до доби. Пояснюється така вразливість дитячого організму слабкістю імунної системи і тим, що ознаки гострого бронхіту проявляються не відразу.

Температура

Підвищення температури тіла хворого під час розпалу хвороби є частиною класичної клінічної картини. Однак у деяких випадках температура при гострому бронхіті не підвищується, чи підвищується незначно. Мова йде про тих випадках, коли хворий страждає від первинної або вторинної неспроможності імунної системи. Жар у відповідь на бактеріальне ураження – це сигнал того, що організм, його антитіла активно борються з хворобою. Якщо у людини ці антитіла відсутні або вони дуже слабкі, то і підвищення температури тіла спостерігатися не буде.

Причини

Основна причина гострого бронхіту – сильне переохолодження організму, що є пусковим механізмом для активації інфекції. Крім того, існує ще ряд причин, які обумовлюють початок запалення в стінках бронхів:

  • хронічна застуда, бактеріальні збудники, вірусна етіологія (наприклад, хронічний тонзиліт);
  • імунодефіцитні стани, вроджені і набуті;
  • фізіологічні особливості будови дихальної системи (дуже вузькі і довгі бронхи);
  • сприйнятливість до різких змін температури навколишнього середовища, підвищеної вологості повітря;
  • куріння;
  • запалення, викликане неінфекційними факторами: тривале вдихання дрібних твердих частинок пилу, алергічних факторів, що вражають оболонку трахеї;
  • гострі запальні захворювання інших органів.

У дітей

Організм дитини вважається більш сприйнятливим щодо можливості розвитку не тільки бронхіту, але і будь-яких інфекційних захворювань в цілому, що зумовлено анатомо-фізіологічними особливостями:

  • нерозвинена імунна система захисту від мікробів;
  • особливості будови бронхіального дерева у дітей, що створюють перешкоду відтоку мокроти і викликає ураження бронхів;
  • нерозвинений мукоциліарний кліренс;
  • частий контакт дитини з носіями первинних бактеріальних інфекцій у дитячих колективах.

Бронхіт у ранньому дитячому віці протікає довше і важче, ніж у дорослих. Чим молодша дитина, тим небезпечніше стає для нього захворювання, нерідко відзначаються гострі обструктивні стану, викликані порушеною прохідність бронхів. У важких випадках, бронхіти сприяють виникненню дихальної недостатності, виникає виражена задишка з утрудненням дихання, ознаками серцевої недостатності.

Класифікація

Залежно від етіології захворювання класифікується наступним чином:

  • бронхіт інфекційного походження (вірусний або бактеріальне запалення);
  • обумовлене тривалим впливом на дихальні шляхи хімічних факторів;
  • змішане.

В залежності від рівня ураження бронхіального дерева розрізняють:

  • бронхіти на рівні трахеї;
  • бронхіти з ураженням середніх бронхів;
  • бронхіоліти.

За характером перебігу запального процесу та ексудату виділяють:

  • катаральний;
  • серозний
  • гнійний;
  • «сухий».

Діагностика

Провести діагностику бронхіту може тільки лікар-терапевт або пульмонолог. У перші дні хворобу можна помилково прийняти за застуду. З метою уточнення діагнозу, крім візуального огляду та використання підручних засобів (стетоскопа), можуть знадобитися методи інструментального, лабораторного дослідження:

  • загальний і біохімічний аналіз крові, сечі;
  • імунологічний аналіз сироватки крові;
  • рентгенографія органів грудної клітки;
  • спірометрія;
  • бронхоскопія,
  • посів мокротиння на мікрофлору.

Лікування гострого бронхіту

Неускладнений бронхіт лікують в амбулаторних умовах. Хворому призначають антибіотики, інгаляції, фізіотерапію, «фон» лікарської терапії (імуномодулятори, вітаміни). Після завершення основного лікування, пацієнту рекомендується пройти реабілітацію в пансіоні-санаторії або курортне лікування. При важкому перебігу призначають постільний режим будинку або кладуть в стаціонар під спостереження медичного персоналу. Лікувати маленьких дітей слід тільки в лікарняних умовах.

Антибіотики

Лікарі при бронхіті застосовують лікарські засоби на основі антибіотиків широкого спектру дії. Для найбільшої ефективності, швидкого зняття приступу кашлю або задухи, ліки вводяться внутрішньом’язово або у вигляді суспензій, інгаляцій. Схема прийому препарату, дозування, концентрація активної речовини залежать від віку пацієнта, важкості перебігу захворювання, клінічної картини, супутніх захворювань. Клінічне одужання можливе тільки після проходження лікування повним курсом препаратів.

Народні методи

Лікування бронхіту з допомогою методів нетрадиційної медицини, спрямоване на зміцнення імунітету, усунення переохолодження. Хороший ефект дають:

  • постановка банок, гірчичників при респіраторних інфекціях;
  • вживання в якості пиття журавлинного морсу, багатого вітаміном С, меду з великою кількістю антиоксидантів;
  • вживання різних трав’яних настоїв (кореня дуба, чаги), чаїв значно зміцнюють імунну систему і підтримують сили, допомагають ефективно вилікувати кашель.

Ускладнення

Якщо лікування бронхіту проводилося належним чином, і було розпочато вчасно, то результат захворювання, як правило, сприятливий. Проте в силу деяких причин, можуть розвинутися такі ускладнення:

  • дифузне запалення легеневої тканини;
  • гостра емфізема легенів;
  • бронхіальна астма;
  • прояв пилових бронхітів;
  • обструкція трахеї через м’язового спазму елемента бронхів.

Профілактика

Основний спосіб уникнути розвитку бронхіту – не переохолоджуватися, уважно проводити лікування інфекцій антибактеріальними засобами або противірусними ліками. При перших ознаках респіраторного захворювання слід звернутися до лікаря за діагностикою і лікуванням. Необхідно в цілях профілактики вірусних захворювань загартовувати організм, щоб знизити його сприйнятливість до сезонних перепадів температури, приймати вітаміни, займатися фізичними навантаженнями. Також необхідно обмежити вплив фізичних факторів: частинок пилу, хімічних речовин.

Відео