Хронічний цистит у жінок — як вилікувати запалення назавжди ліками і народними засобами

Запальний процес, який розвивається в слизовій оболонці сечового міхура, називають терміном «цистит». Дане урологічне захворювання протікає в гострій або хронічній формі. Частіше страждають жінки, адже цьому сприяє анатомічні особливості організму слабкої половини людства. Хронічний цистит лікувати складно, адже патологія може турбувати жінку протягом багатьох років. Хвороба протікає в основному без симптомів з періодичними загостреннями.

Що таке хронічний цистит

Тривало протікає запалення сечового міхура, що призводить до структурно-функціональних змін його стінок, називають хронічним циститом. Хвороба може тривалий час протікати латентно або мати постійну симптоматику. У жіночій урології це найпоширеніша патологія сечостатевої системи, яка суттєво псує якість життя. Хронічна форма захворювання потребує ретельного діагностичного підходу та різнопланового лікування.

Симптоми

Хронічне запалення сечового міхура у жінок протікає, як правило, безсимптомно з рідкими (один раз/рік) або з частими (два та більше разів на рік) загостреннями. Зі стабільно латентним перебігом хвороби скарги пацієнток відсутні. При загостренні виникають такі симптоми хронічного циститу у жінок:

• різкий біль внизу живота;
• і часте хворобливе сечовипускання;
• підвищення температури тіла;
• помилкові позиви до сечовипускання з виділенням декількох крапель сечі.

Ознаки хронічного циститу у жінок

Найперший ознака рецидивуючого циститу – ниючий біль в нижній частині живота жінки. Іноді в крові з’являються домішки крові – це говорить про гострому запаленні сечового міхура, що буває рідко. Частіше ознаками періоду загострення є:

• наростаюча біль по мірі наповнення сечового міхура;
• сеча має неприємний запах і мутний колір;
• і свербіж статевих органів;
• іноді виникають болі в попереку.

Причини

Цистит хронічного характеру і у чоловіків, і у жінок проявляється за однаковими причин. Це бактерії, віруси і гриби, що передаються статевим шляхом, фізичні (радіоактивні, механічні, термічні) та хімічні (токсини, отрути, лікарські речовини). Крім цього, існують фактори ризику, що призводять до розвитку патології:

• некоректна терапія гострого циститу;
• медичні маніпуляції (катетеризація сечового міхура, цистоскопія тощо);
• тривалі запори;
• надмірна статева активність;
• хронічний уретрит;
• тривале застосування гормональних препаратів;
• недотримання особистої гігієни;
• смажена, гостра, солона, копчена їжа;
• сидяча робота;
• осередки іншої хронічної інфекції (карієс, абсцеси та інші);
• камені сечового міхура;
• загальне переохолодження організму;
• інфекційно-запальні патології органів малого тазу (пієлонефрит, простатит).

Класифікація

Незалежно від причини хронічного циститу у жінок, по відношенню до інших хвороб сечовивідної системи, патологія може бути первинною чи вторинною. Перша виникає як самостійне захворювання, а друга є наслідком іншої недуги. Цистит хронічної форми класифікується як:

• дифузний;
• вогнищевий;
• шийковий;
• тригонит (місце з’єднання сечового міхура і уретри).

Цистит і вагітність

Згідно зі статистикою, 10% вагітних стикаються з даною проблемою. Частіше виникає алергічний цистит в першому триместрі, коли різні інфекції і збудники атакують органи жіночої сечостатевої системи. Це пов’язано з падінням імунітету і перебудовою організму на гормональному та фізіологічному рівні. Лікування хронічного циститу у жінок потрібно починати відразу, адже патологія несе загрозу для розвитку плода і небезпеку для здоров’я майбутньої матері. Наслідки можуть бути різними – від передчасних пологів, до дефіциту ваги у немовляти.

Чим небезпечна патологія

Геморагічний цистит хронічній стадії небезпечний руйнуванням стінок піхви та сечового міхура. Ємність органу сильно зменшується, виникають постійні позиви і хворобливе сечовипускання, а згодом – часті епізоди нетримання сечі. При інтерстиціальних циститах хворі можуть ходити в туалет до 40 разів/добу. Існує ризик розвитку злоякісних новоутворень. Для жінок хвороба небезпечна тим, що інфекція стінок уретри може поширитися на придатки, а це нерідко призводить до безпліддя. Некротичний цистит здатна ускладнитися гнійним перитонітом.

Діагностика

Після збору скарг та анамнезу фахівець легко діагностує цистит. Для виявлення захворювання важливо визначити наявність хвороб нирок або інших патологій сечостатевої системи. З цією метою лікар проводить гінекологічний огляд жінок та ректальне обстеження чоловіків. Наступний етап діагностики – лабораторні дослідження:

• загальний аналіз сечі;
• аналіз сечі по Нечипоренко;
• посів сечі на цілющу середовище для виявлення збудника;
• експрес-методи з індикаторними смужками на наявність лейкоцитів, білків і нітритів – продуктів життєдіяльності бактерій;
• визначення лейкоцитарної естерази на наявність гною в сечі.

Додатково лікар може призначити інструментальне обстеження:

• УЗД сечового міхура;
• цистографію з використанням контрасту для виявлення поліпів, дивертикулів, пухлин, кістозних, ерозивних або фолікулярної утворень;
• цистоскопію для обстеження сечовипускального каналу і слизової сечового міхура за допомогою цистоскопа.

Лікування хронічного циститу

Після постановки діагнозу призначається комплексна терапія, яка проводиться в домашніх умовах. Лікувати недугу воліють з використанням антибактеріальних препаратів, промиванням сечового міхура та іншими фізіопроцедурами, коригуванням харчування, режиму дня і регулярної гігієни статевих органів. Для підвищення захисних сил організму призначають прийом імуномодуляторів та імуностимуляторів. Щоб швидше позбутися від болю, хворому рекомендуються перевірені народні рецепти.

Препарати

Протизапальну терапію у жінок починають з відновлення мікрофлори піхви. Для цього лікар призначає антибіотики широкого спектру дії. В комплексі з антибактеріальними засобами використовують фітопрепарати рослинного походження. Щоб прибрати запалення лікар призначає протизапальні ліки. Для зняття спазму і полегшення болю використовують спазмолітики. Найбільш популярні медикаменти при хронічному перебігу захворювання:

1. Ібупрофен. Нестероїдний протизапальний препарат, який швидко прибирає сильні болі. Призначають по 400 мг 3 рази/день. Курс лікування – за призначенням лікаря. Препарат має протипоказання: виразковий коліт, порушення кровообігу, гострий перебіг захворювань нирок і/або печінки.
2. Хілак Форте. Пробіотик, який призначають разом з антибіотиками для відновлення мікрофлори кишечника і піхви. При циститі п’ють по 40-60 крапель 3 рази/добу протягом всього курсу антибактеріального. Протипоказання – індивідуальна непереносимість компонентів препарату.
3. Цистон. Фітопрепарат з десятком рослинних екстрактів в складі. Має сечогінну, протизапальну, протимікробну дію. Пити таблетки слід по 2 штуки 3 рази/день протягом 6-12 тижнів.

Антибактеріальні препарати

Всі лікарі воліють лікувати цистит антибіотиками. Курс терапії може становити 1,3 або 7 днів. Самими популярними препаратами вважаються:

1. Цефалексин. Антибіотик групи пеніцилінів широкого спектра дії, призначений для лікування інфекцій. При циститі призначають по 250-500 мг кожні 6 годин. При неправильному дозуванні може виникнути висип, кропив’янка, еритема, набряк Квінке.
2. Тетрациклін. Антибіотик з широким протимікробну дію. При циститі призначають по 0,25 г кожні 6 годин. Може викликати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту.

Бактеріофаги при циститі

Ефективна заміна антибіотиків – бактеріофаги. Вони являють собою віруси, які знищують бактеріальні клітини. Для медичних цілей мікроорганізми вирощують у лабораторіях, а препарати на їх основі випускають у формі таблеток, аерозолів, розчинів. Бактеріофаги не пригнічують імунітет, не викликають звикання, допомагають при уповільнених циститах. Найвідоміші препарати:

1. Протейный бактеріофаг. Застосовують внутрішньо, місцево у вигляді зрошень піхви та уретри. Рекомендоване дозування – до 50 мл/добу протягом 1-3 тижнів. Перед застосуванням флакон необхідно збовтати. Якщо виявлено осад або помутніння – засіб використовувати не можна.
2. Бактеріофаг Секстафаг. Вважається кращим для лікування урологічних хвороб. Застосовується всередину по 1 ст. л. двічі на день протягом 1-3 тижнів. Можливе застосування препарату разом з антибіотиками. Протипоказань не виявлено.

Фізіотерапія

Лікування циститу фізіопроцедурами рекомендовано на стадії загострення або під час ремісії. Види найефективніших процедур:

1. УВЧ-терапія. Коливання електромагнітного поля знижують проникність капілярів, гальмують активність медіаторів запалення в тканинах.
2. Магнітофорез. Ліки вводиться в слизову оболонку за допомогою магнітного поля.
3. Ультразвук різних частот. З його допомогою проводиться масаж збуджених внутрішніх органів, підвищується імунітет, поліпшується циркуляція крові.

Дієта

Головне завдання лікувального харчування при циститі – посилення відтоку сечі з областей інфікування. Досягається це шляхом включення в раціон ощелачівающіх продуктів, їжі з мінімальним вмістом білків, малосольною їжі. Харчуватися потрібно не менше 4 разів/день малими порціями, пити побільше рідини. Заборонені продукти при циститі:

• соління, маринади, копченості;
• приправи, спеції;
• тістечка, торти, випічка;
• солодощі;
• міцний чай, каву, какао.

Дієта повинна бути молочно-рослинною, тому лікарі рекомендують до споживання під час лікування хронічного недуги:

• відварну рибу, м’ясо;
• овочеві супи;
• каші;
• кисломолочні продукти;
• фрукти з місцевих полів;
• відварну буряк;
• свіжі овочі у великих кількостях.

Лікування народними засобами

Боротися з хворобливими відчуттями при циститі можна за допомогою відварів лікарських трав та іншими народними рецептами:

1. Настій ромашки, який застосовується для сидячих ванн з метою лікувального впливу на осередки інфекції. Для цього потрібно заварити 5 ст. л. сухих квіток на 1 л. окропу.
2. Відвар мучниці. Листя рослини мають сечогінну, знеболюючою дією. Потрібно 2 ч. л. сировини залити 2 склянками кип’яченої води, настоювати 2 години. Приймати відвар по півсклянки 3 рази/добу.

Профілактика

Попередити загострення недуги набагато простіше, ніж лікувати. Для цього потрібно дотримуватися нескладні профілактичні заходи:

• своєчасно усувати урологічні патології;
• не переохолоджуватися (особливо область тазу і ноги);
• виключити з раціону гостру їжу;
• пити більше рідини (8-10 склянок води/добу);
• носити білизну з натуральних тканин;
• дотримуватися інтимну гігієну.

Відео